Постанова

від 02.04.2019 по справі 808/8343/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року

Київ

справа №808/8343/14

адміністративне провадження №К/9901/8088/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 (судді: Дурасова Ю.В. (головуючий), Проценко О.А., Туркіна Л.П.) у справі № 808/8343/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БМС" до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БМС" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення - рішення від 14.11.2014 №0015851502, яким позивачу нараховано штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 20% у сумі 6893,21грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом безпідставно застосовано штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток з огляду на те, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі №2а-24488/10/0870 розстрочене виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду на три роки із щомісячною сплатою. Ухвала про розстрочення виконання судового рішення не оскаржувалась та набрала законної сили 12.10.2011. Проте, відповідач протиправно, на думку позивача, нарахував штрафні санкції за порушення терміну сплати грошового зобов'язання. Вважає, що рішення про розстрочення виконання постанови суду, є фактично перенесенням виконання такої постанови, та, відповідно, перенесенням строків сплати податкових зобов'язань, а тому нарахування штрафних санкцій є протиправним.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2014 (суддя Калашник Ю.В.) у задоволені адміністративного позову відмовлено.

4. Рішення суду обґрунтовано тим, що обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 рішення суду першої інстанції скасовано , позов Товариства задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення скасовано.

6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду про розстрочення податкового боргу змінює встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобов'язання, яке через зміну судом термінів сплати втрачає ознаки податкового боргу, у зв'язку з чим виключається можливість нарахування штрафних санкцій згідно вимог ст. 126 Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2014.

8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено невиїзну перевірку ТОВ Торговий дім БМС з питання своєчасності сплати узгоджених зобов'язань з податку на прибуток з урахуванням ухвали про розстрочку Донецького окружного адміністративного суду за період з 25.06.2010 по 06.10.2014, результати якої оформлено актом від 10.11.2014 №2421/05-81-15-02-08-1/33393422.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, що полягало у порушенні терміну сплати визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток за квітень 2014 року.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Також судами встановлено, що 06.10.2011 Донецьким окружним адміністративним судом прийнято ухвалу у справі №2а-24488/10/0570 про розстрочення виконання постанови, якою заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім БМС про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 задоволена та розстрочено виконання постанови на три роки з дня набрання ухвалою законної сили, встановлено суму платежу за перший місяць 46359,69 грн. та наступні 35 місяців по 46401,60 грн.

Вказана ухвала сторонами оскаржена не була та набрала законної сили 12.10.2011.

Починаючи з жовтня 2011 року позивач виконував вказану ухвалу суду про розстрочення виконання рішення та сплачував суму заборгованості у встановлених розмірах, що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться у матеріалах справи.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на не правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, зазначає, що штрафні санкції за порушення термінів сплати податкового боргу, що передбачені вказаною вище статтею, нараховуються на загальних підставах, включаючи і період розстрочення боргу на підставі судового рішення про розстрочення сплати податкового боргу. Вказує, що судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України.

11. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Підпункт 14.1.39. пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

12.2. Підпункт 14.1.156. пункту 14.1 статті 14.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

12.3. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

12.4. Підпункт 14.1.265 пункту 14.1 статті 14.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

12.5. Пункт 32.1 статті 32.

Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

12.6. Пункт 32.2 статті 32.

Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки.

12.7. Пункт 32.3 статті 32.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

12.8. Пункт 57.1 статті 57.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

12.9. Пункт 87.1 статті 87.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

12.10. Пункти 100.1. та 100.2. статті 100.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

12.11. Пункт 126.1 статті 126.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

13. Кодекс у адміністративного судочинства України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Частина 1 статті 263.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

14. Закон України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами :

14.1. Пункт 17.1 статті 17.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

14.2. Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. На платника податків покладено обов'язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов'язання.

Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов'язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

За несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.

16. Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання у встановлені законом строки.

Норми визначені пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України поширюються також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбувається і в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, чи ухваленого на підставі Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , який регулював аналогічні правовідносини до 01.01.2011.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Ураховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

17. Необхідно зазначити, що судове рішення, ухвалене в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України. Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, і не може нівелювати правове значення останніх.

Крім того, податковий борг за рішенням суду стягується до повного його погашення без застосування строків давності визначених ст. 102 Податкового кодексу України.

18. Зазначені висновки стосуються і аналогічних правовідносин, що були врегулювані підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами .

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

20. Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема що позивачем було порушено термін сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток за квітень 2014 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом обґрунтовано та у відповідності до норм податкового законодавства нараховано Товариству штраф, за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 20% у сумі 6893,21 грн, згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Судами першої та апеляційної інстанцій правильно та в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

22. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні відносини та встановлені обставини справи, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області підлягає задоволенню.

23. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

24. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 у справі № 808/8343/14 скасувати та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2014.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду