Постанова

від 23.12.2014 по справі 904/8857/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2014 року Справа № 904/8857/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів : Коваль Л.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання : Сусла Я.Б.

представники сторін:

від позивача : Близнюкова С.І. представник, довіреність №633 від 24.03.2014 року;

від відповідача : не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 року у справі №904/8857/14

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 37 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" збитки у розмірі 37 000,00 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 року (суддя Красота О.І.) позовну заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" повернуто без розгляду на підставі пунктів 2, 3,6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що у позовній заяві відсутні посилання на докази, що підтверджують факт поставки товару з порушенням умов п. 6 спірного договору та докази, які свідчать про оплату товару.

В ухвалі місцевого господарського суду зазначено, що підприємство, яке має найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" та має ідентифікаційний код - 32350959 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не існує.

Так, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за вказаним ідентифікаційним кодом 32350959 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Цепта", що знаходиться за адресою: 73025, Херсонська область, м. Херсон, вул. Леніна, буд. 41; за найменуванням - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" зареєстровано два підприємства, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" (ідентифікаційний код 30371893), що знаходиться за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" (ідентифікаційний код 24901392), що знаходиться за адресою: 21000, м. Вінниця, вул. Щорса, буд. 8.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача, а невідповідність повного найменування товариства з ідентифікаційним кодом позбавляє суд можливості встановити до кого саме було подано позов.

Також, місцевий господарський суд зазначив, що не надання до позовної заяви розрахункового документу, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо), є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із ухвалою господарського суду, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 року по справі №904/8857/14, справу №904/8857/14 направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до неправильного висновку щодо ненадання доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками. Так, копія позовної заяви від 05.11.2014 року за вих. №28-23/25035 з додатками направлена на адресу відповідача поштовим відправленням: "реєстрованим з оголошеною цінністю і з повідомленням про вручення" з оформленням опису вкладення. Повідомлення про вручення поштового відправлення №71504038702 від 06.11.2014 року, яке підтверджує отримання відповідачем 13.11.2014 року копії позовної заяви з додатками повернуто позивачеві. Позивач зазначає, що саме опис вкладення в цінний лист є належним доказом, що підтверджує надсилання відповідачеві копії позовної заяви з додатками, оскільки направлення такої кореспонденції листом з описом вкладення передбачене частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач не погоджується із висновком місцевого господарського суду про неповне зазначення найменування відповідача та неправильного зазначення ідентифікаційного коду відповідача.

В договорі №499(2)07УК від 26.10.2007 року, за яким позивачу спричинені збитки, вказане найменування, адреса та ідентифікаційний код постачальника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" (49126, м. Дніпропетровськ, ж/м Сокіл, будинок 1, корпус 8, квартира 62, ідентифікаційний код 24901392), такі ж дані містяться і у видатковій накладній №РН-Д-141107-003 від 14.11.2007 року, за якою здійснена поставка товару, і у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 21.11.2013 року.

Таким чином, позивач вважає, що належним чином виконав вимоги щодо зазначення повного найменування відповідача та його ідентифікаційного коду.

Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не враховано, що за одним ідентифікаційним кодом може бути зареєстрована лише одна юридична особа, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Цепта" це одна і та ж юридична особа, оскільки в обох товариствах співпадають ідентифікаційний код - 24901392, розмір статутного капіталу - 18 500,00 грн., види діяльності за КВЕД, дата державної реєстрації - 04.02.2003 року, дата запису про державну реєстрацію - 06.10.2005 року, номер запису про державну реєстрацію - 1 224 120 0000 017711.

Позивач вважає за можливе стверджувати, що в даному випадку фактично має місце продаж підприємства, зміна його власника та подальша перереєстрація за новим місцезнаходженням.

Позивач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що господарськими судами вже розглядалися аналогічні справи за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс", і при цьому не виникало сумнівів щодо назви, адреси або ідентифікаційного коду товариства.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" не погоджується із повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. В якості доказу на підтвердження викладених у позовній заяві обставин позивачем надано копію постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2013 року у справі №1/331/107/13, в якій встановлено що поставлене Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" за договором №499(2)07УК від 26.10.2007 року ущільнення торцеве Т95.00.00 вартістю 37 000,00 грн. фактично не відповідає умовам укладеного договору. У зв'язку з чим не може бути використане на відповідному насосному обладнанні енергоблоків Відокремленим підрозділом "Запорізька атомна електрична станція". Також, в постанові зазначено, що товарно-матеріальні цінності оплачені в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів у сумі 2 945 151 грн. на розрахунковий рахунок №260002256301000.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року відновлений строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 року у справі №904/8857/14 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є., розгляд справи призначений у судове засідання на 23.12.2014 року.

У судове засідання, яке відбулося 23.12.2014 року, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся за адресою, зазначеною у позовній заяві та апеляційній скарзі.

У судовому засіданні 23.12.2014 року оголошені вступна та резолютивна частина постанови.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 пункту 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес (пункт 2 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява не підписана позивачем.

Повертаючи позовну заяву згідно з частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд повинен зазначити у відповідній ухвалі всі підстави такого повернення, які наведені у цій частині і під які підпадає заява, що повертається (пункт 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 17.11.2014 року (суддя Красота О.І.) позовну заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" повернуто без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.

Позивачем зазначено відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" (місцезнаходження: 49126, м. Дніпропетровськ, ж/м Сокіл, буд. 1, корпус 8, квартира 62).

Зазначені дані значаться в договорі №499(2)07УК постачання продукції від 26.10.2007 року, видатковій накладній №РН-Д-141107-003 від 14.11.2007 року у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.11.2013 року.

Також, в матеріалах справи наявний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого станом на 2014 рік в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ідентифікаційним кодом 32350959 зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю "Цепта" (місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Леніна, 41).

При цьому, дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Державного реєстру відомостей про юридичну особу співпадають: дата державної реєстрації: 04.02.2003 року, дата запису: 06.10.2005 року, номер запису: 1 224 120 0000 017711.

Між тим, відомостей щодо перейменування, зміни місцезнаходження, відомостей про правонаступництво вказані Витяги не містять.

З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду апеляційної скарги по справі №904/8857/14, апеляційним господарським судом витребуваний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо юридичної особи з ідентифікаційним кодом 32350959.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, наданого на запит Дніпропетровського апеляційного господарського суду, станом на 11.12.2014 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців під ідентифікаційним кодом 32350959 зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю "Цепта" (місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Леніна, 41).

Згідно даних про реєстраційні дії 13.03.2014 року відбулася державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (запис №12241050010017711) щодо зміни повного та скороченого найменування, зміни місцезнаходження, зміни складу або інформації про засновників.

З наведеного вбачається, що 13.03.2014 року відбулася зміна повного та скороченого найменування, місцезнаходження та інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" (місцезнаходження: 49126, м. Дніпропетровськ, ж/м Сокіл, буд. 1, корпус 8, квартира 62; засновники: Литвиненко Сергій Анатолійович, Копилова Любов Олександрівна) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Цепта" (місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Леніна, 41; засновник: Чоботар Іон).

Між тим, позовна заява за вих. №2823/25035 від 05.11.2014 року містить повне найменування та місцезнаходження відповідача, які збігаються із даними, що містяться в договорі №499(2)07УК постачання продукції від 26.10.2007 року та видатковій накладній №РН-Д-141107-003 від 14.11.2007 року.

Враховуючи, що позивачем в позовній заяві вказані (без жодних скорочень) найменування відповідача та його поштова адреса, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що місцевий господарський суд необґрунтовано повернув позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, чим порушив норми процесуального права.

Щодо повернення позовної заяви з підстав невідповідності зазначеного позивачем у позовній заяві ідентифікаційного коду, який належить іншій юридичній особі, а також неправильного зазначення юридичної адреси відповідача, то стаття 63 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав для повернення позовної заяви без розгляду, який не підлягає розширеному тлумаченню, тоді як повертаючи матеріали позовної заяви місцевий господарський суд вийшов за межі підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України №270 від 05.03.2009 року, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Згідно опису вкладення та реєстру кореспонденції ВП ЗАЕС, відправленої юридичним управлінням 06.11.2014 року копію позовної заяви за вих. №2823/25035 від 05.11.2014 року з додатками направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" за адресою: 49126, м. Дніпропетровськ, ж/м Сокіл-1, буд. 1, корпус 8, квартира 62.

На вказаному описі вкладення та реєстрі кореспонденції містяться відтиски штампу поштового відділення від 06.11.2014 року та підпис працівника зв`язку, який перевірив вкладення.

Таким чином, опис вкладення в цінний лист із відтиском штампу поштового відділення від 06.11.2014 року та реєстр кореспонденції є належними доказами направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками. У випадку сумніву його вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд вправі витребувати додаткові докази, однак підстави для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Таким чином, висновки суду про відсутність доказів направлення позовної заяви є необґрунтованими.

Крім того, вони спростовуються наданим позивачем до апеляційної скарги повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.11.2014 року відповідачу за адресою, зазначеній у позовній заяві.

Апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта про відсутність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до п. 3.2 договору №499(2)07УК від 26.10.2007 року розрахунок за продукцію, поставлену відповідно до п.1.1 здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів з моменту постачання продукції. На підтвердження викладених у позовній заяві обставин, в тому числі й щодо оплати поставленої продукції, позивачем надано копію постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2013 року у справі №1/331/107/13, в якій встановлено що поставлене Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" за договором №499(2)07УК від 26.10.2007 року ущільнення торцеве Т95.00.00 вартістю 37 000,00 грн. фактично не відповідає умовам укладеного договору. У зв'язку з чим не може бути використане на відповідному насосному обладнанні енергоблоків Відокремленим підрозділом "Запорізька атомна електрична станція". Також, в постанові зазначено, що товарно-матеріальні цінності оплачені в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів у сумі 2 945 151 грн. на розрахунковий рахунок №260002256301000.

Підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та не зазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.

Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача (п.3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З'ясування правомірності заявлених до стягнення сум здійснюється під час розгляду справи по суті. У разі виникнення у суду сумнівів щодо заявлених до стягнення позивачем сум, місцевий господарський суд має право витребувати необхідні докази у сторін. У разі неподання витребуваних доказів, за наявності підстав, місцевий господарський суд має право залишити позов без розгляду.

За приписами частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13 Конституції України).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 року про повернення позовної заяви у справі №904/8857/14 винесена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку із чим підлягає скасуванню, а справа направленню до місцевого господарського суду.

За таких обставин апеляційна скарга Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 року у справі №904/8857/14 підлягає задоволенню.

Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111 13 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України (пункт 4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Керуючись статтями 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 року у справі №904/8857/14 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 року у справі №904/8857/14 скасувати.

Справу №904/8857/14 направити на розгляд господарському суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена 24.12.2014 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко