Постанова

від 18.12.2014 по справі 826/11397/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11397/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедсервіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедсервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Укрмедсервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0010492213 та № 0010502213 від 23.07.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2014 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання постанови слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - СУФР ГУ Міндоходів у місті Києві) від 06.05.2014, відповідачем у період із 02 по 03.07.2014 проведено перевірку позивача, за результатами якої 04.07.2014 складено акт № 1214/22-13/30637748 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача по проведених фінансово-господарських взаємовідносинах із ТОВ «Мікас Плюс» (далі - ТОВ «Мікас Плюс») за період 2013-2014 років (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем занижено:

- податок на додану вартість (далі - ПДВ) у загальному розмірі 4619878,00 грн, у тому числі по періодах: січень 2013 року - 447820,00 грн, лютий 2013 року - 392155,00 грн, березень 2013 року - 267390,00 грн, квітень 2013 року - 365178,00 грн, травень 2013 року - 336918,00 грн, червень 2013 року - 381900,00 грн, липень 2013 року - 267170,00 грн, вересень 2013 року - 322904,00 грн, жовтень 2013 року - 429470,00 грн, листопад 2013 року - 377300,00 грн, серпень 2013 року - 387200,00 грн, грудень 2013 року - 317833,00 грн, січень 2014 року - 326640,00 грн, чим порушено п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України);

- податок на прибуток за 2013 рік у загальному розмірі 4388884,00 грн, чим порушено п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

На підставі акту перевірки, 23.07.2014 відповідачем прийнято оскаржувані рішення: № 0010492213, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4388884,00 грн за основним платежем та у розмірі 1097221,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0010502213, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 4619878,00 грн за основним платежем та у розмірі 1154969,5 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Так, колегією суддів встановлено, що ТОВ «Укрмедсервіс» укладено з ТОВ «Мікас Плюс» договори № 01/01 від 04.01.2013, № 02/1 від 01.02.2013, № 03/01 від 01.03.2013, № 04/01 від 01.04.2013, № 05/01 від 07.05.2013, № 06/01 від 03.06.2013, № 07/01 від 01.07.2013, № 09/01 від 02.09.2013, № 10/01 від 01.10.2013, № 11/01 від 01.11.2013 предметом яких є надання ТОВ «Мікас Плюс» послуг з організації та проведення тренінгів у 2013 році.

ТОВ «Укрмедсервіс» укладено договір з ТОВ «Мікас Плюс» договір № 11/26 від 26.11.2012 з додатковими угодами № 3 від 04.01.2013, № 4 від 01.02.2013, № 5 від 01.03.2013, № 6 від 01.04.2013, № 7 від 07.05.2013, № 8 від 03.06.2013, № 9 від 01.07.2013, № 10 від 01.08.2013, № 11 від 02.09.2013, № 12 від 01.10.2013, № 13 від 01.11.2013, № 14 від 02.12.2013, № 15 від 09.01.2014, предметом яких є придбання послуг медичних консультантів протягом 2013-2014 років.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ «Укрмедсервіс» укладено з ТОВ «Мікас Плюс» договір № 12/05 від 03.12.2012 з додатковими угодами № 2 від 09.01.2013, № 3 від 01.02.2013, № 4 від 01.03.2013, № 5 від 01.04.2013, № 6 від 07.05.2013, № 7 від 01.06.2013, № 8 від 01.07.2013, № 8 від 01.08.2013, № 9 від 02.09.2013, № 10,11 від 01.10.2013, № 12 від 09.01.2014, предметом яких є виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції протягом 2013-2014 років.

На виконання укладених договорів з урахуванням додаткових угод ТОВ «Мікас Плюс» надано та виконано для ТОВ «Укрмедсервіс» консультаційні послуги та послуги з виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції протягом 2013-2014 років на загальну суму 28 319 874,96 грн, у тому числі ПДВ - 4 719 978,66 грн. Фактичне надання зазначених послуг підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг).

Сплата позивачем за отримані від ТОВ «Мікас Плюс» консультаційні послуги та послуги з виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції протягом 2013-2014 років на підставі укладених договорів з додатковими угодами здійснено ТОВ «Укрмедсервіс» на підставі належним чином оформлених рахунків-фактур шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця - ТОВ «Мікас Плюс» - на загальну суму 28 319 874,96 грн, у тому числі ПДВ - 4 719 978,66 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

ТОВ «Мікас Плюсвиписано ТОВ «Укрмедсервіс» належним чином оформлені податкові накладні на загальну суму 28 319 874,96 грн, у тому числі ПДВ - 4 719 978,66 грн. Податкові накладні видані ТОВ «Мікас Плюс», зареєстровані в установленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі безумовно свідчить про відсутність помилок при її заповненні, як наслідок, ТОВ «Укрмедсервіс» має законне право на віднесення сум ПДВ по зазначеним податковим накладним до складу податкового кредиту податкових декларацій за відповідні звітні (податкові) періоди.

Придбання зазначених вище послуг у ТОВ «Укрмедсервіс» підтверджено всіма необхідними первинними документами, а саме: актами приймання-здачі викиданих робіт (наданих послуг); податковими накладними; регістрами бухгалтерського обліку щодо оприбуткування придбаних послуг на баланс ТОВ «Укрмедсервіс»; платіжними документами про перерахування грошових коштів та іншими документами обліку, які у своєму складі містять всі передбачені законодавством реквізити та повністю підтверджують фактичне виконання придбаних позивачем послуг.

Відповідач не заперечував наявність первинних документів, що підтверджують взаємовідносини ТОВ «Укрмедсервіс» з ТОВ «Мікас Плюс» з придбання консультаційних послуг та послуг з виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції протягом 2013-2014 років.

Факт реального виконання ТОВ «Мікас Плюс» передбачених договорами послуг підтверджується звітами про категорії медичних спеціалістів, специфікаціями із зазначенням території, категорії медичних спеціалістів, кількість персоналу, звітами про надання послуг, табелями обліку робочого часу. Витраченого на виконання завдань позивача, звітами (деталізаціями) про надання персоналу. У зазначених звітах (деталізаціях) надано розшифровку вартості наданих послуг із зазначенням окремо по кожній категорії медичних представників: витрат на відрядження (проїзд, проживання, харчування, добові), витрати на мобільний зв'язок, Інтернет, комп'ютерну техніку, транспортні витрати (бензин, ремонт/сервіс), господарські витрати (оренда зала, оренда обладнання, представницькі витрати, канцтовари); розповсюдження інформаційних матеріалів підтверджується: додатками до актів наданих послуг «Суттєві умови забезпечення розповсюдження інформаційних матеріалів», в яких зазначена адресна програма розповсюдження інформаційних матеріалів із зазначенням назви та адреси отримувача, кількості інформаційних матеріалів, виготовлення поліграфічної продукції підтверджується інформаційними матеріалами (листівками про застосування медичних препаратів, брошурами про їх використання); проведення тренінгів підтверджується відповідними програмами тренінгів.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що правочини між ТОВ «Укрмедсервіс» та ТОВ «Мікас Плюс» укладене без мети настання реальних наслідків та містять ознаки фіктивності, посилаючись на норми ст. 203 ЦК України.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та ТОВ «Мікас Плюс», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

А відтак за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарських операцій та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації ТОВ «Мікас Плюс» були чинні. Крім того, вказані особи були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

В ході перевірки відповідачем прийнято до уваги інформацію, зазначену у постанові СУФР ГУ Міндоходів у місті Києві від 06.05.2014 про наявність у ТОВ «Мікас Плюс» ознак «фіктивності».

Зокрема, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, 21.03.2014 порушено кримінальне провадження № 3201400000000052, під час досудового розслідування у якому директор ТОВ «Мікас Плюс» повідомив, що ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного товариства він не мав.

Також, представником відповідача надано суду податкову звітність контрагента за формою № 1 ДФ, згідно з якою, у період взаємовідносин із позивачем у ТОВ «Мікас Плюс» працювала 1 особа, а саме Смоголь Л.С. як директор вказаного товариства.

Відповідно до наданої копії протоколу допиту від 06.06.2014, свідок Смоголь Л.С. повідомила, що будь-яких первинних документів ТОВ «Мікас Плюс» вона не підписувала, контрагентів не знає, податкову та фінансову звітність вказаного товариства вона не формувала, не підписувала та не подавала.

На підставі чого, зважаючи на факт наявності ознак «фіктивності» у ТОВ «Мікас Плюс», суд першої інстанції прийшов до висновку про правильність зроблених під час перевірки висновків відповідача та, як наслідок, правомірність складання ним оскаржуваних рішень.

Однак, колегія суддів вважає, постанова про порушення кримінальної справи не є належними доказами по справі і не беруться судом до уваги, оскільки дані документи не є остаточними за своїм змістом, не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, оскільки обвинувальний вирок суду в кримінальній справі відсутній. Факт порушення кримінальної справи, сам по собі не свідчить про спрямованість правочину на знищення майна держави чи відсутність господарських операцій і не спростовує правове значення складених за цими операціями первинних документів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку про реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедсервіс» задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2014 скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедсервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити .

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві № 0010492213, № 0010502213 від 23.07.2014.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено: 23.12.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.