Рішення

від 18.12.2014 по справі 908/4388/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/120/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 Справа № 908/4388/14

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району ( 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4)

до відповідача: Приватного малого підприємства "Шеки" ( 69068, м. Запоріжжя, вул. Уральська, буд. 39; фактична адреса: 69033, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 155/13, кв. 1, 2)

про стягнення суми 9526,12 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Хрипченко Ю.Ю. (дов. № 3236/20 від 16.06.2014 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 13426,12 грн., із яких: 10669,92 грн. - основна заборгованість відповідно до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202545 від 01.01.2009 р., 910,68 грн. - пені, 235,30 грн. - 3% річних, 1610,22 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.10.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4388/14, справі присвоєно номер провадження 20/120/14, справу призначено до розгляду на 13.11.2014 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 03.12.2014 р., потім на 18.12.2014 р.

18.12.2014 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Через канцелярію суду 29.10.2014 р. від представника позивача надійшла письмова заява про повернення позовної заяви, просить повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Заява судом не задоволена, оскільки отримана після винесення ухвали про порушення провадження у справі.

05.12.2014 р. від представника позивача через канцелярію суду надійшло письмове клопотання, згідно з яким просить залучити до матеріалів справи документи. Клопотання судом задоволено на підставі ст. 22 ГПК України, документи долучено до матеріалів справи.

Від представника позивача 18.12.2014 р. через канцелярію суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку з частковою оплатою 3900 грн. заборгованості зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача: основний борг в сумі 6769,92 грн., інфляційні втрати в сумі 1610,22 грн., 3% річних в сумі 235,30 грн., пеню в сумі 910,68 грн., судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Заява прийнята судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України, оскільки не суперечить закону.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, та на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, умов договору № 202545 від 01.01.2009 р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, Закону України "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" просить стягнути з відповідача суму 6769,92 грн. основного боргу, суму 1610,22 грн. інфляційних втрат, суму 235,30 грн. 3% річних, суму 910,68 грн. пені та суму 1827,00 грн. судового збору.

Відповідач у судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, витребувані судом документи, в т. ч. письмовий відзив не надав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надійшло. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялися на дві адреси: 1) 69068, м. Запоріжжя, вул. Уральська, буд. 39; 2) 69033, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 155/13, кв. 1, 2. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 29.10.2014 р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 13.11.2014 р., 03.12.2014 р., які направлені на першу адресу, на адресу суду не повернулись. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 29.10.2014 р., яка направлена на другу адресу, була повернута на адресу суду з поміткою поштового відділення "за зазначеною адресою організації немає" (а. с. 63-64).

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судових засіданнях, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі директора Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та Приватним малим підприємством "Шеки" в особі генерального директора (Споживач, відповідач у справі) укладений договір № 202545 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач (Теплопостачальна організація) зобов'язався відпускати теплову енергію в гарячій воді споживачу, а відповідач (споживач) - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1.).

Відповідно до п. 10.1. договір набирає чинності з 01.01.2009 р. і діє до 01.01.2010 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4. договору).

Згідно з усними поясненнями представника позивача, договір № 202545 сторонами припинений/розірваний не був, вважається пролонгованим та діє до теперішнього часу.

У подальшому сторонами укладалися дві додаткові угоди, якими вносилися зміни до договору. Додатковою угодою б/н від 01.03.2011 р. сторонами був змінений розділ «Юридичні адреси сторін та платіжні реквізити і підписи сторін». Також сторони змінили додаток № 1 до договору додатковою угодою б/н від 01.03.2012 р.

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Розділом 6 договору встановлено порядок здійснення розрахунків за теплову енергію. Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2.). Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3.). Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4.). При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди (п. 6.6.). Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ) (п. 6.7.). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів) (п. 6.7.1.). У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем у господарському суді (п. 6.7.2.). Сторони щоквартально, по мірі необхідності, з ініціативи теплопостачальної організації, проводять звірку взаємних розрахунків за фактично споживачу теплову енергію з підписанням акту звірки (п. 6.7.3.). Споживач сплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії, використаної понад обсяги, які передбачені на відповідний (розрахунковий) період, згідно з умовами договору (п. 6.11.).

Із матеріалів справи слідує, що позивач в період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. включно постачав відповідачу теплову енергію, направляв відповідачу поштою акти приймання-передачі теплової енергії (а. с. 23-29) та рахунки для оплати спожитої теплової енергії (а. с. 30-36) на загальну суму 11891,07 грн. На актах приймання-передачі теплової енергії (а. с. 23-29) за вказаний період маються відмітки начальника відділу збуту, що споживач від підписання акту приймання-передачі теплової енергії відмовився. Згідно п. 6.7.2. договору акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. Будь-яких заперечень на не підписані акти відповідач позивачу не направляв.

Факт отримання споживачем (відповідачем) актів приймання-передачі та рахунків за період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. підтверджується відповідними реєстрами (а. с. 37-43).

Відповідачем 18.02.2014 р. та 10.06.2014 р. була здійснена часткова оплата в сумі 1221,15 грн. за спожиту теплову енергію, що підтверджується виписками по рахунку.

19.02.2014 р. позивачем була направлена відповідачу претензія № 403/05-юр щодо погашення заборгованості за теплову енергію, що підтверджується реєстром відправленої замовної кореспонденції (а. с. 47).

Також 18.03.2014 р. позивачем була направлена відповідачу претензія № 1971/05-юр щодо погашення заборгованості за теплову енергію, що підтверджується реєстром відправленої замовної кореспонденції (а. с. 49). Однак, відповідач відповіді на претензії не надав.

02.10. 2014 р. позивач направив цінний лист № 1174/09 з додатками (акт звірки взаємних розрахунків за використану теплову енергію за договором № 202545 від 01.01.2009 р., розрахунок заборгованості за договором № 202545 від 01.01.2009 р., акти приймання-передачі теплової енергії за договором № 202545, рахунки за договором № 202545 від 01.01.2009 р., що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення в цінний лист (а. с. 51).

Враховуючи існуючу заборгованість, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідачем 29.10.2014 р., 04.12.2014 р. та 05.12.2014 р. (після порушення провадження у даній справі) було сплачено за спожиту теплову енергію суму 3900,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками. В призначенні платежу зазначено: "плата за теплову енергію в Орджон. р-ні згідно з дог. № 202545 від 01.01.09". Відповідно до п. 6.6. договору при перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначити район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.

Внаслідок цього сума основного боргу становить 6769,92 грн.

Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України договір є однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своїм правом щодо надання заперечень на позов не скористався, письмовий відзив суду не направив, доказів погашення заборгованості не представив.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог основного боргу в сумі 6769,92 грн. обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 910,68 грн., нараховану за загальний період з 21.12.2013 р. по 20.10.2014 р. (згідно з розрахунком позивача нарахування здійснювалось по кожному акту/рахунку окремо).

Згідно з ст. ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ч. 4 ст. 24, ч. 5 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом. У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

У пункті п. 7.2.8. укладеного між сторонами договору встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого п. 6.3. цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення зобов'язання відповідачем є доведеним, вимоги про стягнення пені заявлено обґрунтовано, розрахунок здійснено вірно, тому вимоги про стягнення суми 910,68 грн. пені підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 1610,22 грн. за період з грудня 2013 р. по жовтень 2014 р., а також 3% річних в сумі 235,30 грн. за період 21.11.2013 р. по 20.10.2014 р.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення втрат від інфляції в сумі 1610,22 грн. та 3% річних в сумі 235,30 грн. є обґрунтованими, розрахунки здійснені вірно, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача стягується судовий збір, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного малого підприємства "Шеки" (69068, м. Запоріжжя, вул. Уральська, буд. 39; фактична адреса: 69033, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 155/13, кв. 1, 2, код ЄДРПОУ 13625121) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) суму 6769 (шість тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 92 коп. основного боргу, суму 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 30 коп. - 3% річних, суму 910 (дев'ятсот десять) грн. 68 коп. пені, суму 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 22 коп. інфляційних втрат, суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 23.12.2014 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.