ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2014 року м. Київ К/800/40898/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Зайцева М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року
у справі №822/1731/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймастер» (надалі - ТОВ «Строймастер»)
до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м.Житомирі ДПС)
про зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поставлено питання щодо визнання протиправною бездіяльність ДПІ у м.Житомирі, зобов'язання ДПІ у м.Житомирі зарахувати суму податкових зобов'язань в розмірі 1864919,00грн. за рахунок існуючої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з липня 2010 року по лютий 2013 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м.Житомирі щодо не зарахування ТОВ «Строймайстер» сум податкових зобов`язань в розмірі 1864919,00грн. за рахунок існуючої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з липня 2011 року по лютий 2013 року. Зобов`язано ДПІ у м.Житомирі зарахувати ТОВ «Строймайстер» суму податкових зобов`язань в розмірі 1864919,00грн. за рахунок існуючої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з липня 2011 року по лютий 2013 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходили з того, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивач надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості дій відповідача.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом була проведена перевірка ТОВ «Строймастер», про що складено акт №9277/15-2. З наслідками проведеної перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0012311601/0 від 24.12.2010 року, згідно з яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року по справі №0670/8101/12, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року, податкове повідомлення-рішення №0012311601/0 від 24.12.2010 року було скасовано в повному обсязі.
Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Строймастер» було направлено до ДПІ у м.Житомирі лист вих.№02/03-13 від 20.03.2013 року (а.с. 25) в якому просив провести звіряння стану розрахунків ТОВ «Строймастер» з бюджетом по податку на додану вартість станом на 01.03.2013р. та надати акт звіряння розрахунків.
Згодом, на адресу контролюючого органу позивач направив лист вих.№26/03-13 від 26.03.2013 року (а.с. 26), згідно з яким позивач просив податковий орган відновити на особовому рахунку заявлену суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за певний період, у зв'язку з набранням законної сили постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року по справі №0670/8101/12.
Разом з тим, податковий орган не надав відповіді на вищезазначені листи.
Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з п.п.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу.
В касаційній скарзі відповідач зазначає, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.04.2013 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у м.Житомирі Житомирської області ДПС по справі №0670/8101/12. Крім того податковим органом заявлено клопотання про зупинення виконання судових рішень попередніх інстанцій до закінчення касаційного перегляду справи.
Однак, слід зазначити, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 26 листопада 2013 року було залишено без задоволення касаційну скаргу ДПІ у м.Житомирі Житомирської області ДПС, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року по справі №0670/8101/12 - залишено без змін.
Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п.200.6 ст.200 ПК України).
Згідно з ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцяти-денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку встановленому Державним казначейством України.
Слід зазначити, що як встановлено судами попередніх інстанцій, вимоги ст.43 ПК України позивачем дотримані, податковий борг у ТОВ «Строймастер» відсутній.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлені обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області - залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2014 |
Оприлюднено | 25.12.2014 |
Номер документу | 41997476 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Маринчак Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні