Рішення

від 23.12.2014 по справі 925/920/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Справа № 925/920/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень», м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 17

до державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», Черкаська область, Золотоніський район, с. Вільхи

про стягнення 31 450,00 грн. штрафу,

за участю представників сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: Сторчоус О.В. - за довіреністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», в якому просить стягнути з відповідача 31 450 грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу, та відшкодування судових витрат. Вимоги обґрунтовує тим, що перевізник скористався своїм правом на контрольне переважування вантажу з допомогою тензонометричних вагів. Виявивши невідповідність фактичної ваги вантажу з зазначеною в накладній вантажовідправником, складено комерційний акт і перевізник нарахував штраф у розмірі 5-кратної провізної плати.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.08.2014р. (суддя Довгань К.І.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суд від 14.10.2014р. рішення господарського суду Черкаської області від 14.08.2014р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. постанову Київського апеляційного господарського суд від 14.10.2014р. та рішення господарського суду Черкаської області від 14.08.2014р. скасовано, справу передано на новий розгляд.

Представник відповідача вимоги заперечив та вказав на право зазначати вагу вантажу - пиломатеріали, деревина - умовно, враховуючи чинники виду деревини, щільності та коригуючих коефіцієнтів. Просив в позові відмовити повністю за безпідставністю.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, витребувані документи не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі положень ст. 75 ГПК України.

Як встановлено судом в ході всестороннього вивчення матеріалів справи, в січні 2014р. ДП «Золотоніське лісове господарство» (вантажовідправник) зі станції Золотоноша 1 Одеської залізниці на станцію Одеса-Застава 1 Одеської залізниці відвантажило на адресу ТОВ «Транс Конкорд» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №40270985 у вагоні №66690066 вантаж - «пиловочник всяких порід дерева».

При оформленні залізничної накладної №40270985 у вагоні №66690066 відповідачем вказано масу вантажу: п. 24 накладної: нетто - 57000 кг (том 1 а.с. 20).

Завантаження вагонів здійснювалось засобами відправника, без застосування вагових чи вимірювальних пристроїв, оскільки у розділах 24 та 26 вказаної накладної зазначено, що маса вантажу визначена відправником умовно, з урахуванням ваги кріпильних пристроїв 16 шт. та дроту - катанки 70 кг (том 1 а.с. 20).

На попутній станції ім. Т. Шевченка Одеської залізниці вагон №66690066 з вантажем у зв'язку із виявленням невідповідності фактичної маси вантажу з масою, яка зазначена вантажовідправником у накладній №40270985, був затриманий, про що складено акт загальної форми №74 від 01.02.2014р. (том 1 а.с. 19).

За результатами контрольного переважування станцією ім. Шевченка складений комерційний акт АА№053678/41/15 від 01.02.2014р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №66690066 на 150т електронно-тензометричних вагах станції (повірені 31.05.2013р.) виявилось, що при переваженні вага брутто у вагоні №66690066 складає 78000 кг, тара за документом 22200 кг, нетто 55800 кг, що менше накладної на 1200 кг.

В комерційному акті також містяться відомості про те, що при перевірці виявлено навантаження вантажу у три штабелі, розміщені в стик, ув'язані трьома обв'язами дротом 6мм в дві нитки. Слідів втрат вантажу немає. Вагон завантажено до повної вмістимості.

При повторному переваженні вагону на станції призначення Одеса Застава І - вага підтвердилась.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

За своєю правовою природою відносини між сторонами слід розцінювати як відносини з перевезення вантажу залізничним транспортом на замовлення відповідача, що охоплюється положеннями Статуту залізниць України, ЦК та ГК України в частині перевезення вантажів, інших підзаконних нормативних документів.

Відносини перевезення вантажу урегульовані Главою 64 ЦК України, відповідно до положень якої, за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору перевезення. Договір перевезення вантажу залізничним транспортом на підставі накладної №40270985 від 31.01.2014р. не заперечений сторонами, не визнаний недійсним та не розірваний в установленому порядку, є чинним.

Суд виходить з презумпції правомірності правочину, що передбачено ст. 204 ЦК України.

Сторони є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку послуг.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з того, що відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ч.1 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до Правил складання актів комерційні акти на вантаж, що перебуває у дорозі, складається у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

Однак суд враховує обставини справи та заперечення відповідача проти позову з мотивів його права на умовне визначення маси вантажу, який передано залізниці до перевезення - деревина різних порід, та безпідставне застосування залізницею переважування вантажу на 150-тонних залізничних вагах.

Правилами видачі вантажів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. за №644, п.22 передбачено, що перевірка маси вантажу, що прибуває на станцію призначення, провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Перевізник - ДП «Одеська залізниця» - не пояснив мотивів та застосування на свій розсуд іншого способу перевірки маси вантажу - шляхом зважування на тензометричних залізничних вагах.

На вимогу відповідача Інститут лісового і садово-паркового господарства НУБіП України (том 1 а.с. 152-156) надав висновок про межі допустимої похибки в масі вантажу деревини при розміщенні вантажу на відкритому просторі та про правильність застосування відповідачем маси лісоматеріалу умовним способом. Порівнювати можна тільки порівнювані предмети. Співставлення показника прямого зважування лісопродукції та їх маси, встановленої через показники щільності - є некоректним. Даний висновок не спростований позивачем у належний спосіб, передбачений положеннями ст.ст. 33-34 ГПК України.

Відповідачем при визначенні маси вантажу вірно застосований «Справочник по таксации лесоматериалов» /Н.А.Кошнаровский, М., 1956/, таблиця 75.

Аналогічні правові позиції викладені в постанові Київського апеляційного господарського суду у справі №925/928/14.

Суд також враховує некоректність позивача у одночасному складанні акту загальної форми (том 1 а.с. 19) та комерційного акту (том 1 а.с. 16), оскільки ці два акти є взаємовиключними і суд не враховує їх при прийнятті рішення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд дійшов висновку, що позивач необґрунтовано та безпідставно звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом за захистом свого порушеного права, а тому в позові належить відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на позивача та стягнути на користь відповідача 913,50 грн. судового збору за подання відповідачем касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Одеська залізниця» в особі підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень», м. Одеса, вул.. Пантелеймонівська, 17, код ЄДРПОУ 25426332, рахунок №26002000262 в Одеській філії АК «Експресс-Банк», МФО 328801

на користь державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», с. Вільхи Золотоніського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 00993366, рахунок №2600538291 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478

913,50 грн. судового збору за подання відповідачем касаційної скарги.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 24.12.2014р.

Суддя Г.М. Скиба