Постанова

від 25.12.2014 по справі 30/5005/9780/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2014 року Справа № 30/5005/9780/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Кощеєва І.М.

при секретарі: Назаренко С.Г.

за участю представників:

позивача (за первісним позовом): Костюченко С.В.- предст., дов.№2 від 27.09.2014 року

відповідачів (за первісним позовом): 1. Дубовик А.В.- предст., дов.№42-1529/0/304-14 від 27.11.2014р.(яка приймала участь в судовому засіданні 16.12.2014р.)

2. Не явився

третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору: Борисенко Д.В.-предс., дов. від 01.10.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка» (с. Казначеївка Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2013р. у справі №30/5005/9780/2012

за позовом: селянського (фермерського) господарства «Осінь» (с. Казначеївка Дніпропетровської області)

до: 1 - Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (смт. Магдалинівка Дніпропетровської області)

2- відділу Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області (смт. Магдалинівка Дніпропетровської області)

про: визнання договорів оренди земельної ділянки укладеними, зобов'язання зареєструвати договори оренди земельної ділянки

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка» (с. Казначеївка Дніпропетровської області)

до: 1- селянського (фермерського) господарства «Осінь» (с. Казначеївка Дніпропетровської області)

2 -Магдалиніської районної державної адміністрації (смт. Магдалинівка Дніпропетровської області)

за участю третьої особи відділу Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області (смт. Магдалинівка Дніпропетровської області)

про: визнання договору оренди земельної ділянки не припиненим та визнання недійсними розпоряджень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2013 року (повне рішення складено 19.03.2013р.) у справі №30/5005/9780/2012 (суддя Коваленко О.О.) частково задоволені позовні вимоги селянського (фермерського) господарства «Осінь» (с. Казначеївка Дніпропетровської області) до Магдалинівської районної державної адміністрації (смт. Магдалинівка Дніпропетровської області) і відділу Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області (смт. Магдалинівка Дніпропетровської області). Визнано укладеними з дня набрання рішенням господарського суду Дніпропетровської області законної сили і такими, що відповідають вимогам Закону України «Про оренду землі» та Типовому договору оренди землі, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220, договір оренди земельної ділянки площею 62,3475 га, кадастровий номер 1222383300-01-009-0001 та договір оренди земельної ділянки площею 39,4331 га, кадастровий номер 122283300-01-006-0001.В решті позовних вимог - про державну реєстрацію договорів та про вважання їх переданими з моменту набрання чинності судовим рішенням у цій справі -відмовлено. В задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка» про визнання договору оренди земельної ділянки від 10.06.2003р., укладеного між ОСОБА_4 і відповідачем-1 не припиненим та визнання недійсними розпоряджень Магдалинівської районної державної адміністрації №255-Р-12 від 25.05.2012р. «Про розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного з ОСОБА_4, про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку СФГ «Осінь» і №277-Р-12 від 13.06.2012р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку селянського (фермерського) господарства «Осінь» для ведення фермерського господарства» недійсними - відмовлено.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка» - третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, вважаючи зазначене рішення господарського суду необґрунтованим і безпідставним, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, подало апеляційну скаргу, в якій просить повністю скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову та позовні вимоги сільськогосподарського ТОВ «Дружба-Казначеївка» задовольнити. Скаржник вважає, що розпорядження №255-р-12 від 25.05.2012р., яким розірвано договір оренди земельної ділянки від 10.06.2003р. та надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою було видано в порушення ст. 123 Земельного кодексу України. Сторонами договору було порушено процедуру розірвання договору оренди, яка визначена ст. 142 Земельного кодексу України. Господарським судом не досліджено, що договір суборенди не є розірваним та не знято з реєстрації відділом Держкомзему Магдалинівського району, що підтверджується листом останнього №0113/3260 від 29.12.2012р. та видатковими касовими ордерами товариства про оплату земельної ділянки №1199 від 29.10.2012р., №1310 від 23.11.2012р. та №1454 від 28.12.2012р. В порушення норм процесуального права судом не досліджено постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2013р. у справі №804/1143/1-а, якою визнано протиправними та скасовано розпорядження відповідача-1 №255-р-12 від 25.05.2012р. і №277-р-12 від 13.06.2012р. Третя особа також вважає, що викладені в розпорядженнях положення не можуть бути об'єднані одним актом і мають бути розгалужені та віднесені до різних актів (розпоряджень), відповідно до прийнятих рішень відповідачем-1. Посилаючись на Інтернет сайт www.magd-rn.dp.gov.ua, третя особа звертає увагу суду на те, що ОСОБА_5 не є ні головою Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ні його заступником. Крім того, товариство з посиланням на Положення про Державне агентство земельних ресурсів, затверджене Указом Президента України від 08.04.2011р. №445, вважає, що з 03.01.2013р. розпорядником землями державної і комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин є Державне агентство земельних ресурсів України, а не райдержадміністрація.

Селянське (фермерське) господарство «Осінь» - позивач, у відзиву на апеляційну скаргу і представник в судовому засіданні вказав, що твердження скаржника про порушення вимог земельного законодавства під час вилучення і відведення спірної земельної ділянки в оренду СФГ «Осінь» не підтверджено належними доказами. Факт дотримання позивачем вимог земельного законодавства підтверджується відповідним актом перевірки державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області від 08.02.2013р. Безпідставним є посилання третьої особи на повноваження з 03.01.2013р. відділами Держземагенства розпорядження земельними ділянками. Позовні вимоги СФГ «Осінь» були заявлені у жовтні 2012р. - до набрання чинності змін до Указу Президента України від 08.04.2011р. №445. Крім того, спірна земельна ділянка була передана в оренду розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації від 13.06.2012р. Сторона заперечує проти існування договору суборенди земельної ділянки та на підтвердження додає інформацію Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» №3-2/198 від 05.02.2013р., яка відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» є адміністратором автоматизованої системи АС ДЗК.. Пунктом 4.2. договору суборенди від 13.04.2004р. передбачено припинення договору у разі розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.06.2003р. Таким чином, на думку позивача, на момент розгляду справи відсутній предмет спору за позовом третьої особи і провадження у справі повинно бути припинено відповідно до п.1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Магдалинівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області - відповідач-1, у відзиву на апеляційну скаргу зазначив, що рішення місцевого господарського суду підлягає повному скасуванню з тих підстав, що судом не було встановлено під час розгляду справи факту розірвання договору суборенди і зняття його з державної реєстрації у відділі Держкомзему Магдалинівського району Дніпропетровської області та не прийнято до уваги постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2013р. у справі №804/1143/1-а, якою визнано протиправними та скасовано розпорядження голови Магдалинівської райдержадміністрації №255-р-12 від 25.05.2012р. і №277-р-12 від 13.06.2012р.

Відділ Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області - відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу не надав, представник в жодне судове засідання не явився, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень №№06248115, 06499533, 07577406, 08292804, 20562299).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача, суддів Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М. від 25.07.2013р. за клопотанням сільськогосподарського ТОВ «Дружба-Казначеївка» провадження у справі №30/5005/9780/2012 було зупинено до набрання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2013р. у справі №804/1143/13-а законної сили.

07.08.2013р. ухвалою суду провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи на 27.08.2013р. на 10:30.

Розпорядженням секретаря судової палати від 14.08.2013р. №946 у зв'язку з відпусками суддів постійної колегії Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М., справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Євстигнеєв О.С.(доповідач), судді: Павловський П.П., Науменко І.М.

27.08.2013р. представником селянського (фермерського) господарства «Осінь» було подано клопотання про припинення провадження у справі відповідно до п.1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, підстави якого наведені у відзиві господарства.

Представником також надані 27.08.2013р. додаткові письмові пояснення щодо залишення апеляційної скарги без задоволення, які, зокрема, обґрунтовані посиланням на рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003р., зі змісту якого майном у значенні ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. У рішенні суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції». З посиланням на п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» позивач вважає, що розпорядження голови Магдалинівської райдержадміністрації №277-Р-12 від 13.06.2012р.є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання - укладення та реєстрації 20.06.2013р. договорів оренди землі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача-2 та поданням позивачем заяви про відвід головуючого судді у справі, яка потребує розгляду, розгляд справи було відкладено на 26.09.2013р. на 10:15.

Розпорядженням секретаря судової палати Коваль Л.А. від 25.09.2013р. №1097 у зв'язку з відпусткою судді Павловського П.П., справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Євстигнеєв О.С.(доповідач), судді: Науменко І.М., Кузнецов В.О.

Ухвалою суду від 26.09.2013р. відмовлено у задоволенні заяви селянського (фермерського) господарства «Осінь» (с. Казначеївка Дніпропетровської області) про відвід судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду Євстигнеєва О.С. від перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2013р. у справі №30/5005/9780/2012.

За клопотанням відповідача-1 ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2013р. розгляд справи було відкладено на 19.11.2013р. на 10:00.

Розпорядженням секретаря судової палати Коваль Л.А. від 18.11.2013р. №1256 у зв'язку з виходом з відпустки судді Бахмат Р.М. - члена постійно діючої колегії суддів та віднесенням наказом голови суду №40 від 21.10.2013р. судді Кощеєва І.М. до складу постійно діючої колегії, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Євстигнеєв О.С.(доповідач), судді: Бахмат Р.М., Кощеєв І.М.

19.11.2013р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду провадження у справі було зупинено за клопотанням позивача до набрання судового рішення Вищого адміністративного суду України у справі №804/1143/13-а законної сили.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2014р. провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи на 16.12.2014р. на 10:00.

15.12.2014р. представником селянського (фермерського) господарства «Осінь» були подані додаткові пояснення у справі щодо припинення провадження по апеляційній скарзі сільськогосподарського ТОВ «Дружба-Казначеївка». Представник вважає, що оскільки сільськогосподарське ТОВ «Дружба-Казначеївка» не було учасником господарських правовідносин, які виникли між сторонами у справі та були предметом розгляду в суді першої інстанції, а оскаржуване рішення не є таким, що прийнято про права та обов'язки скаржника, провадження по апеляційній скарзі товариства підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

16.12.2014р. представник селянського (фермерського) господарства «Осінь» подав клопотання про долучення до справи витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими №1222383300:01:009:0001 і №1222383300:01:006:0001.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014р. у зв'язку із неявкою представників відповідача-2 (за первісним позовом) та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та необхідністю перевірки інформації щодо розгляду у Вищому адміністративному суді України заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №К/800/44852/13, К/800/44354/13, розгляд справи №30/5005/9780/2012 було відкладено на 25.12.2014р. на 10:00.

У судове засідання 25.12.2014 року представники відповідачів (за первісним позовом) не явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.

Беручи до уваги, що неявка представників відповідачів (за первісним позовом) не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду, справа переглядалася без участі представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між Магдалинівською районною державною адміністрацією (Орендодавцем-власником) і громадянкою ОСОБА_4 (Орендарем) 10.06.2003р. був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно якого на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації №232-р від 19.03.2003р. Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Казначеївської сільської ради.

В оренду передана земельна ділянка площею 101,78 га. з метою використання відповідно до п.2.1. договору - сільськогосподарського використання для ведення фермерського господарства.

Відповідно до п. 2.2. договір укладено на термін 25 років, починаючи з дати його реєстрації.

За умовами п. 8 договору він набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення і державної реєстрації у Магдалинівському районному відділі земельних ресурсів.

Договір був зареєстрований у Магдалинівському районному відділі земельних ресурсів, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 23 липня 2003 року за №4МД-3.

13.04.2004р. між громадянкою ОСОБА_4 (Орендар) і СК «Дружба», правонаступником якого є сільськогосподарське ТОВ «Дружба-Казначеївка» (Суборендар) був укладений договір суборенди земельної ділянки, за яким Орендар надав, а Суборендар прийняв в суборенду земельну ділянку загальною площею 101,78 га.

Договір був зареєстрований у Магдалинівському районному відділі Дніпропетровської районної філії центру ДЗК, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 15.04.2004р. за №040412300676.

Згідно п.п.1.2., 1.3. договору, земельна ділянка була надана строком на 24 роки для сільськогосподарського використання, а саме: для товарного сільськогосподарського виробництва та з письмової згоди Орендодавця (Магдалинівської районної державної адміністрації) від 13.04.2004р. №2-07/366-04.

Розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації від 25.05.2012р. №255-Р-12 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного з ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку СФГ «Осінь», розглянувши заяву ОСОБА_4 та заяву голови селянського (фермерського) господарства «Осінь», розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 101,78 га, яка розташована на території Казначеївської сільської ради Магдалинівського району за межами населеного пункту, укладений 10 червня 2003р. між ОСОБА_4 та Магдалинівською районною державною адміністрацією, який зареєстровано у Магдалинівському районному відділі земельних ресурсів 23 липня 2003 року за №4МД-3, факт реєстрації договору оренди посвідчено головою Казначеївської сільської ради Кушніром М.Г (п.1).; надано дозвіл селянському (фермерському) господарству «Осінь» на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку загальною площею 101,78 га, яка розташована на території Казначеївської сільської ради Магдалинівського району за межами населеного пункту для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду терміном на 49 років (п.2).

Пунктом 1 розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації від 13.06.2012р. №277-Р-12 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку селянського (фермерського) господарства «Осінь» для ведення фермерського господарства» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку селянського (фермерського) господарства «Осінь» для ведення фермерського господарства на території Казначеївської сільської ради Магдалинівського району за межами населеного пункту.

Відповідно до п. 2 розпорядження надано земельну ділянку в оренду терміном на 49 років голові селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4 загальною площею 101,78 га для ведення фермерського господарства ОСОБА_4 загальною площею 101,78 га для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Казначеївської сільської ради Магдалинівського району.

Зобов'язано голову селянського (фермерського) господарства «Осінь» ОСОБА_4 в місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки з районною державною адміністрацією та забезпечити його державну реєстрацію в установленому законодавством України порядку (п.4 розпорядження). Відділу Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області внести відповідні зміни в земельно-кадастрові документи згідно з розпорядженням (п.6 розпорядження).

Відмова Магдалинівської районної державної адміністрації розглянути проекти договорів оренди земельних ділянок селянського (фермерського) господарства «Осінь» і підписати їх стала підставою для подання первісного позову до господарського суду.

За приписами частин 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції 15.03.2012р. чинній на день звернення позивача із заявою про надання проектів договорів для підписання), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституція України в силу ст.8 має найвищу юридичну силу, а норми Конституції України є нормами прямої дії, на підставі яких гарантується судовий захист прав і свобод.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За приписами п. 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999р. №586-ХІУ і ст. 17 Земельного кодексу України, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом належить до повноважень місцевих державних адміністрацій.

Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті (ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції від 15.03.2012р….)

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції від 15.03.2012р. чинній на день звернення позивача із заявою про надання проектів договорів для підписання) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальними правилами укладання договорів встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

До матеріалів справи додана заява селянського (фермерського) господарства «Осінь» від 23.07.2012р. про направлення для підписання спірних проектів договорів оренди земельних ділянок, адресована голові Магдалинівської районної державної адміністрації (а.с.60 т.1). При цьому господарство в позовній заяві вказало, що неодноразово зверталось до райдержадміністрації, але заява з проектами договорів була зареєстрована лише 23.07.2012р.

Відповіді Магдалинівської районної державної адміністрації на заяву матеріали справи не містять.,

Визначальним фактором питання укладення договорів є наявність згоди Магдалинівської районної державної адміністрації, як власника відповідної земельної ділянки на укладення договору оренди шляхом прийняття на сесії з цього приводу позитивного рішення, на підставі якого має бути укладено договір оренди як документ, що посвідчує надане рішенням право на земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2013р. у справі №804/1143/13-а (залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013р.) за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка» до Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_10, ОСОБА_4, селянське (фермерське) господарство «Осінь», селянське (фермерське) господарство «Літо» про визнання недійсним та скасування розпоряджень, визнано протиправними та скасовано розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 25.05.2012р. №255-Р-12 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного з ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку СФГ «Осінь» та від 13.06.2012р. №277-Р-12 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку селянського (фермерського) господарства «Осінь» для ведення фермерського господарства».

За результатами перегляду вищенаведених судових рішень постановою Вищого адміністративного суду України від 14.10.2014р. скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2013р. і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013р.В задоволенні позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка» про визнання недійсними та скасування розпоряджень Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області - відмовлено.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 9 п. 2.5 1. і п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами і доповненнями) встановлено, що обставини, визнані учасниками судового процесу і відображені в судових рішеннях, є преюдиціальними в розумінні частини третьої статті 35 ГПК (див. підпункт 2.6 цього пункту).

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Відповідно п. 2.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (із змінами і доповненнями), необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Частиною 3 ст. 31 Закону України від 06.10.1998р. №161-ХІV «Про оренду землі» (із змінами і доповненнями) передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Як вбачається з п. 4 договору оренди земельної ділянки від 10.06.2003р. підставою розірвання договору є, зокрема, взаємна згода (угода) сторін, добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки. При цьому сторони погодили, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше ніж за 1 місяць до початку або закінчення сільськогосподарських робіт (а.с. 44 т.2).

Розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації від 25.05.2012р. №255-Р-12 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного з ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку СФГ «Осінь» було прийнято на підставі заяви ОСОБА_4 та заяви голови селянського (фермерського) господарства «Осінь», а отже з дотриманням встановленої процедури розірвання договору.

Отже, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги по первісному позову в частині визнання укладеним договорів оренди землі, оскільки позивачем була повністю виконана процедура, яка передує укладенню договорів, а проекти договорів відповідають вимогам чинного законодавства.

Статтею 210 ЦК України встановлено: «Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації».

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції від 05.01.2013р. - на час прийняття рішення по справі), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України в редакції від 05.01.2013р.).

Щодо реєстрації договорів оренди слід зазначити наступне: відповідно до ст.1 ГПК України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав. Оскільки станом на день подання позову договори оренди землі не були належним чином укладені, то, відповідно, були відсутні підстави для реєстрації договорів (які відсутні). Отже, вимога позивача щодо реєстрації договорів не пов'язана із захистом його прав, які як на момент подання позову, так і на момент прийняття рішення не були порушені. За таких обставин у задоволенні позовних вимог у цій частині позову слід відмовити.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд також погоджується із доводами місцевого господарського суду, який відмовив у задоволенні вимог щодо встановлення моменту передачі земельної ділянки, оскільки строк передачі земельної ділянки встановлений затвердженим судом договором і не може відрізнятися на підставі судового рішення, тобто відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Посилання скаржника на порушення сторонами договору оренди земельної ділянки від 10.06.2003р. при розірванні договору ст. 142 Земельного кодексу України, апеляційний господарський суд вважає безпідставними, оскільки норми цієї статті визначають порядок добровільної відмови від права власності або права постійного користування земельною ділянкою. Варто зазначити, що право постійного користування не є тотожним з правом оренди земельної ділянки.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч.1 ст. 92 Земельного кодексу України). Крім того, ч. 2 цієї статті визначено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності можуть набувати: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності. Тобто, до вищенаведеного переліку не відноситься селянське (фермерське) господарство «Осінь».

Щодо позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка» про визнання договору оренди земельної ділянки від 10.06.2003р. не припиненим, то в цій частині рішення суду слід зазначити наступне: особа, яка заявила зазначену вимогу, не є стороною за оспорюваним договором, а однією із сторін договору оренди земельної ділянки від 10.06.2003р. є громадянка ОСОБА_4.

В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами і доповненням) викладено, що за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

Виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87 - 90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143 - 146, 149, 151, 153 - 158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК), глав 27, 33, 34 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судам (підсудні) справи за заявами, зокрема:

- з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками;

- про право громадян на земельну частку (пай) при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, використання при цьому земельних ділянок із меліоративними системами;

- про розподіл несільськогосподарських угідь при ліквідації сільськогосподарських підприємств, установ, організацій;

- про визнання недійсною відмови у розгляді заяв громадян про безоплатну передачу у власність (приватизацію) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського й особистого селянського господарства, садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, дачного будинку та індивідуального гаража;

- про визнання недійсною відмови в наданні у постійне користування земельних ділянок юридичним особам;

- про визнання незаконною відмови у продажу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності громадянам і юридичним особам, які мають право на набуття цих ділянок у власність, а також іноземним державам;

- про вирішення спорів, пов'язаних з орендою землі;

- про встановлення та припинення дії земельних сервітутів;

- про примусове припинення права на земельну ділянку з передбачених ЗК підстав;

- про недійсність відмови у розгляді заяви про погодження місця розташування об'єкта, щодо якого порушується питання про вилучення (викуп) земельної ділянки;

- про вирішення спорів щодо проведення розвідувальних робіт на землях, що перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб;

- про вирішення майнових спорів, пов'язаних із земельними відносинами, в тому числі про відшкодування власникам і землекористувачам збитків, заподіяних вилученням (викупом) визначених угідь, обмеженням їхніх прав або порушенням земельного законодавства;

- про відшкодування витрат сільсько- та лісогосподарського виробництва;

- про визнання недійсними угод купівлі-продажу, дарування, застави, обміну, ренти земельних ділянок, договорів довічного утримання, за якими набувачеві передаються у власність земельні ділянки, укладених із порушенням встановленого законом порядку;

- про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки чи про звільнення земельної ділянки особою, що займає її без належних на те підстав;

- про вирішення спорів щодо користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови, сервітутів;

- про вирішення земельного спору, що відповідно до визначеної ЗК компетенції розглядався органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, з рішенням якого одна зі сторін у земельному спорі не погоджується.

Пленум Вищого господарського суду України в Постанові від 24.10.2011р. N10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» (із змінами і доповненнями) звертає увагу на те, що необхідно мати на увазі, що ГПК не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК. (п. 14).

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства (п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).

Крім того, факт припинення спірного договору встановлений постановою Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2014 року у справі №К/800/44852/13 К/800/44354/13, яка є обов'язковою для апеляційного господарського суду, тому підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Щодо позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка» про визнання недійсними розпоряджень, то приписами ст. 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст.154 Земельного кодексу України встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

При цьому, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст. 155 Земельного кодексу України).

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи те, що спір за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка» до Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_10, ОСОБА_4, селянське (фермерське) господарство «Осінь», селянське (фермерське) господарство «Літо» про визнання недійсним та скасування розпоряджень голови Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 25.05.2012р. №255-Р-12 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного з ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку СФГ «Осінь» та від 13.06.2012р. №277-Р-12 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку селянського (фермерського) господарства «Осінь» для ведення фермерського господарства» було вирішено у адміністративній справі NК800/44852/13, №К800/44354/13 і є судове рішення, яке набрало законної сили, колегія суддів вважає, що і в частині позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка» про визнання недійсними розпоряджень, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В п. 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах

З огляду на викладене рішення господарського суду Дніпропетровської області підлягає зміні.

22.12.2014 року від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - СТОВ «Дружба-Казначеївка» надійшла касаційна скарга на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду про поновлення провадження у справі. Колегія суддів розцінює подану скаргу як зловживання процесуальними правами, оскільки справа неодноразово зупинялася і відкладалася з ініціативи саме цієї особи і метою подання такої скарги є затягування судового процесу, який триває понад два роки.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка» (с. Казначеївка Дніпропетровської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2013 року у справі №30/5005/9780/2012 в частині відмови в задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, змінити, виклавши цю частину рішення в наступній редакції:

«В задоволенні позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка» (с. Казначеївка Дніпропетровської області) про визнання договору оренди земельної ділянки від 10.06.2003р., укладеного між ОСОБА_4 і відповідачем-1 не припиненим, відмовити.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимога сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка» (с. Казначеївка Дніпропетровської області) про визнання недійсними розпоряджень Магдалинівської районної державної адміністрації №255-Р-12 від 25.05.2012р. «Про розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного з ОСОБА_4, про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку СФГ «Осінь» і №277-Р-12 від 13.06.2012р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку селянського (фермерського) господарства «Осінь» для ведення фермерського господарства» .

В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2013 року у справі №30/5005/9780/2012 залишити без зміни.

(постанова виготовлена у повному обсязі 25.12.2014 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Р.М. Бахмат

І.М. Кощеєв

З оригіналом згідно.

Помічник судді М.В. Юрченко

25.12.2014р .