Постанова

від 23.12.2014 по справі 5011-23/14540-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р. Справа№ 5011-23/14540-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Ігнатенко В.І., Капелюшна О.Б.

від відповідача - Бірюкова О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2014 (суддя Грєхова О.А.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Будсервіс»

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 5011-23/14540-2012

за позовом Міністерства надзвичайних ситуацій України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Будсервіс»

про стягнення коштів ,-

ВСТАНОВИВ:

03.11.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Будсервіс» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі № 5011-23/14540-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2014 заява була задоволена. Визнано наказ таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вказує, що ухвалу прийнято з порушення норм процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.11.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 апелянту відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 23.12.2014 в складі колегії: головуючий суддя - Шапран В.В., судді - Буравльов С.І., Шевченко Е.О.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 23.12.2014 склад колегії змінено на: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

В судове засідання з`явилися представники сторін та надали усні пояснення стосовно апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

Міністерство надзвичайних ситуацій України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Будсервіс» 1170124, 70 грн., (у тому числі: 903 571, 20 грн. - основного боргу, 203 303, 52 грн. - пеня та 63 249, 98 грн. - штраф).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Будсервіс» на користь Міністерства надзвичайних ситуацій України 903 571 грн. 20 коп. - основного боргу, 203 303 грн. 52 коп. - пеня та 22 137 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

На виконання вказаного рішення 09.01.2013 Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 22.04.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2012 у справі № 5011-23/14540-2012 змінено. Резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Будсервіс» на користь Міністерства надзвичайних ситуацій України 733 922, 24 грн. - основного боргу, 58 891, 58 грн. - пені та 15 679 грн. - витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовити».

07.05.2014 на виконання постанови Київського апеляційного Господарського суду від 22.04.2014 у справі № 5011-23/14540-2012 видано наказ.

12 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Будсервіс» звернулось до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі № 5011-23/14540-2012 від 07.05.2014, обґрунтовуючи це тим, що позивач, Міністерство надзвичайних ситуацій України, в свою чергу також заборгувало кошти ТОВ «А-Будсервіс», і останній направив на їх адресу заяву про проведення взаємозаліку, заперечень на яку від Міністерства надзвичайних ситуацій України не отримало, що автоматично говорить про проведення такого взаємозаліку.

Представник позивача, заперечуючи проти поданої заяви та оскаржуючи постановлену ухвалу про задоволення такої заяви, мотивує це тим, що нормами чинного законодавства України забороняється проведення розрахунків з бюджетом у не грошовій формі, в тому числі шляхом взаємозаліку.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Будсервіс» має заборгованість перед Держаною службою України з надзвичайних ситуацій у сумі 808 492,58 грн., яка підтверджена постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 у даній справі, в той час як Держана служба України з надзвичайних ситуацій має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Будсервіс» в сумі 1429171,83 грн., яка підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 у справі № 5011-18/16822-2012, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014, 16.05.2014 заявник (боржник) направив Держаній службі України з надзвичайних ситуацій (стягувачу у даній справі) заяву про зарахування зустрічних вимог та припинення зобов'язання № 130 від 16.05.2014, на суму 808492,58 грн. відповідно до ст. 601 ЦК України.

Вказана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог була направлена стягувачу у відповідності до норм чинного законодавства, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.05.2014.

Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Будсервіс» листом № 135 від 22.07.2014 (вх. номер Держаної служби України з надзвичайних ситуацій № 44/16486 від 30.07.2014) було повторно направлено заяву, повний пакет документів та акт проведення взаємозаліку про зарахування зустрічних вимог та припинення зобов'язання. Заперечень від Держаної служби України з надзвичайних ситуацій на лист не надійшло, доказів спростування суду не надано.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом названої правової норми залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Отже, припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони.

Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

Тобто, друга сторона має право оскаржити заявлену вимогу про зарахування у зв'язку з її недійсністю.

Як зазначили в судовому засіданні представник відповідача та не заперечував представник позивача, вказана заява про зарахування зустрічних вимог, у визначеному чинним законодавством порядку не оскаржена.

Здійснення зарахування можливе без згоди другої сторони, за заявою лише однієї сторони, таким чином, достатньо волевиявлення однієї сторони. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того моменту, коли у наявності всі умови для зарахування.

Окрім того, чинне законодавство не містить заборон щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення. Для вчинення цього правочину потрібна лише наявність умов, встановлених ст.601 ЦК України.

Аналогічна думка викладена колегією суддів Вищого господарського суду України у постанові від 18.11.2013 року у справі № 5023/4591/11, 16.12.2013 року у справі № 15/208-42/396-6/542-41/107.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги сторін є зустрічними, однорідними та за обома вимогами настав строк виконання.

Статтею 33 ГПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів того, що односторонній правочин про зарахування однорідних вимог, надісланий відповідачем позивачу, був визнаний недійсним.

Твердження представника позивача про те, що заборонено нормами закону проведення розрахунків з бюджетом шляхом взаємозаліку не приймається до уваги.

Так, п. 5,6 ст. 45 Бюджетного кодексу України, на норми якого посилається апелянт, визначено, що податки, збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Забороняється проведення розрахунків з бюджетом у не грошовій формі у тому числі шляхом взаємозаліку.

З аналізу даної статті вбачається, що розрахунок шляхом взаємозаліку стосується саме доходів бюджету, тобто податків, зборів (обов`язкових платежів), в той час як відповідач винен позивачу кошти за неналежне виконання умов договору підряду № 21-5/25.

Крім того, з резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014, яким змінено рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2014 у справі № 5011-23/14540-2012, зазначено про стягнення коштів з ТОВ «А-Будсервіс» саме на користь Міністерства з надзвичайних ситуацій України, яке є самостійною юридичною особою, із своїм рахунком та самостійно відповідає по своїм боргам та зобов`язанням, а не про зарахування таких коштів до бюджету.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції дане питання вирішено всебічно та повно, ухвала винесена з дотриманням норм процесуального права є законною та обґрунтованою, а отже апеляційна скарга Державної служби України з надзвичайних ситуацій не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.11.2014 у справі № 5011-23/14540-2012- без змін.

2. Матеріали справи № 5011-23/14540-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов