Постанова

від 24.03.2015 по справі 5011-23/14540-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 5011-23/14540-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С. (доповідача), Мамонтової О.М., розглянувши касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Будсервіс" провизнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі№ 5011-23/14540-2012 Господарського суду міста Києва за позовомМіністерства надзвичайних ситуацій України доТовариства з обмеженою відповідальністю "А-Будсервіс" простягнення коштів,

за участю представників сторін:

позивача: Капелюшна О.Б.,

відповідача: Стукаленко О.Б., Могильна О.М.,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2014 в порядку ст. 117 ГПК України відповідач звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Заява боржника мотивована тим, що між ним та позивачем відбулося зарахування взаємних грошових вимог на суму 808 492,58 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Будсервіс" задоволена. Визнано наказ господарського суду міста Києва № 5011-23/14540-2012 від 07.05.2014 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Будсервіс" на користь Міністерства надзвичайних ситуацій України 733 922,24 грн. - основного боргу, 5 889,58 грн. - пені та 15679 грн. - витрат по сплаті судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Державна служба України з надзвичайних ситуацій звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014. та ухвалу господарського суду міста Києва від 21.11.2014 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити повністю.

В обґрунтування зазначених вимог, заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2012 позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з відповідача 903 571,20 грн. - основного боргу, 203 303,52 грн. - пеня та 22 137,50 грн. - витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2012 змінено, резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Будсервіс" на користь Міністерства надзвичайних ситуацій України 733 922, 24 грн. - основного боргу, 58 891, 58 грн. - пені та 15 679 грн. - витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовити".

На виконання вищезазначеної постанови, господарським судом міста Києва було видано наказ № 5011-23/14540-2012 від 07.05.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014 заяву Державної служби України з надзвичайних ситуацій про заміну сторони правонаступником задоволено, змінено позивача - Міністерство надзвичайних ситуацій України його правонаступником - Державною службою України з надзвичайних ситуацій.

Відповідач, звертаючись до господарського з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, вказував на те, що позивач також має борг перед відповідачем, тому останній направив на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, заперечень на яку від позивача не надходило, що підтверджує про проведення такого заліку.

Задовольняючи у повному обсязі зазначену заяву ТОВ "А-Будсервіс", місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, вказав на те, що на час подання заяви зобов'язання ТОВ "А-Будсервіс" (боржник) щодо виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 по даній справі було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 130 від 16.05.2014.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Відповідно до ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу.

Так, 16.05.2014 заявник (боржник) направив стягувачу заяву про зарахування зустрічних вимог та припинення зобов'язання № 130 від 16.05.2014, в якій зазначено, що відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2013 у справі №5011-18/16822-2012 Державна служба України з надзвичайних ситуацій має заборгованість перед ТОВ "А-Будсервіс" в сумі 1 429 171,83 грн. та одночасно повідомив про взаємозалік зустрічних однорідних вимог на суму 808 492,58 грн. відповідно до ст. 601 ЦК України.

Вказана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог була отримана стягувачем 19.05.2014, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0160115113361.

Крім того, згідно листа №135 від 22.07.2014 ТОВ "А-Будсервіс" було повторно направлено заяву, повний пакет документів та акт проведення взаємозаліку про зарахування зустрічних вимог та припинення зобов'язання.

Стягувач, отримавши зазначені документи, про що свідчить його вх. №44/16486 від 30.07.2014 на листі №135 від 22.07.2014, заперечень не надав, доказів спростування в матеріалах справи не міститься.

В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом названої правової норми залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи. Тобто, друга сторона має право оскаржити заявлену вимогу про зарахування у зв'язку з її недійсністю.

Здійснення зарахування можливе без згоди другої сторони, за заявою лише однієї сторони. Отже, достатньо волевиявлення однієї сторони. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того моменту, коли у наявності всі умови для зарахування.

Окрім того, чинне законодавство не містить заборон щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення. Для вчинення цього правочину потрібна лише наявність умов, встановлених ст.601 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку, що заяву ТОВ "А-Будсервіс" про визнання наказу Господарського суду міста Києва №5011-23/14540-2012 від 07.05.2014 таким, що не підлягає виконанню, слід задовольнити.

Таким чином, попередні судові інстанції надали належну оцінку вказаним доказам, а відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Всі доводи, викладені в касаційній скарзі, були предметом розгляду апеляційного суду, їм надана належна правова оцінка.

Ці доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 у справі № 5011-23/14540-2012 - без змін.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова