Постанова

від 16.12.2014 по справі 914/1742/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2014 р. Справа № 914/1742/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді М.І. Хабіб

суддів Н.А.Галушко

В.М. Гриців

при секретарі судового засідання Н.Мазепа,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги першого заступника прокурора Львівської області, №05/1-527вих-14 від 07.08.2014 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮриДіксі", б/н від 07.07.14

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2014

у справі № 914/1742/14

за позовом : прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮриДіксі", м.Львів.

про: розірвання договору купівлі-продажу від 21.11.2006 та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва у державну власність

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮриДіксі", м. Львів

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області м.Львів

про внесення змін до договору купівлі-продажу від 21.11.2006

За участю представників (за первісним позовом):

прокурора: Ю.І. Макогон (посвідчення №020325)

позивача: А.О. Лазор, Ю.І. Дутка- представники (довіреності в матеріалах справи);

відповідача: С.О. Бутович - представник (довіреність в матеріалах справи).

Апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: судді - доповідача Хабіб М.І., суддів Галушко Н.А., Зварич О.В.

У зв'язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.14 у склад колегії суддів замість судді Зварич О.В. введено суддю Гриців В.М.

06.11.14 розгляд справи розпочато заново у зв'язку із змінами у складі колегії суддів.В судовому засіданні 06.12.2014 оголошена перерва до 16.12.2014.

В С Т А Н О В И В :

16.05.2014 прокурор Сихівського району м.Львова звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області з позовом до ТзОВ "ЮриДіксі" про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - конференц-залу на 790 місць, розташованого за адресою: м.Львів, вул. Стрийська,35, від 21.11.2006, укладеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та ТзОВ "ЮриДіксі", та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва у державну власність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору від 21.11.2006 відповідач придбав у позивача об'єкт незавершеного будівництва - конференц-зал на 790 місць, розташований за адресою: м.Львів, вул. Стримйська,35 та зобов'язався добудувати його упродовж 5 років з моменту укладення договору без збереження первісного призначення. Однак в ході проведення поточної перевірки було встановлено, що відповідачем (покупцем) не виконуються умови договору в частині добудови об'єкта незавершеного будівництва у строк, встановлений договором. Невиконання відповідачем умов договору є підставою для розірвання договору та повернення відповідачем об'єкту у державну власність. Посилаючись на ст.19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна", п.5.4., п.11.2 договору купівлі продажу, акт перевірки від 19.09.2013 та невиконання відповідачем умов рамкового договору від 12.04.2012 №1108 на виконання проектно - кошторисної документації, укладеного з ТзОВ «Арніка», прокурор просить задоволити позов.

ТзОВ "ЮриДіксі" подало зустрічний позов про внесення змін до договору купівлі-продажу від 21.11.2006, виклавши п.5.4 договору в наступній редакції: «Покупець зобов'язаний добудувати об'єкт без збереження первісного призначення упродовж 10 років з моменту укладення договору купівлі-продажу».

В обґрунтування зустрічного позову відповідач посилається на відсутність його вини у невиконанні умов договору купівлі-продажу від 21.11.2006 щодо здійснення добудови об'єкту незавершеного будівництва упродовж 5-ти років з моменту укладення договору, оскільки після укладення договору купівлі-продажу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області ( далі - РВ ФДМУ) та ДПА у Львівській області, на балансі якої знаходився об'єкт незавершеного будівництва, та яка є землекористувачем земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Стрийська,35, не вжили жодних заходів щодо відведення відповідачу земельної ділянки під придбаний об'єкт. Без отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку відповідач не може отримати дозвіл на виконання будівельних робіт та провести добудову об'єкту незавершеного будівництва. Відповідач вказує на те, що у зв'язку з цим він звертався до РВ ФДМУ з пропозицією про внесення змін до договору щодо продовження строку здійснення добудови, однак у внесенні змін було відмовлено з тих підстав, що після звернення органу приватизації до суду для застосування санкцій, передбачених договором, ця пропозиція не розглядається органом приватизації. Відповідач вважає відмову безпідставною, оскільки жодних судових спорів на той час між сторонами не було.

26.05.2014 відповідач подав заяву (вх.22634/14 від 26.05.14)про те, що між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав існував судовий спір і є рішення з того ж спору, що підтвердив копією рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2012 по справі №5015/1266/12 та копією постанови Вищого господарського суду України від 28.11.2012

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.07.2014 у справі № 914/1742/14 (суддя Запотічняк О.Д . ) припинено провадження за первісним позовом прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮриДіксі" про розірвання договору купівлі-продажу від 21.11.2006 та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва у державну власність.

Присуджено до стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області в дохід Державного бюджету України - 1218,00 грн судового збору.

В задоволенні зустрічного позову про внесення змін до договору купівлі-продажу від 21.11.2006 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями ст.ст. 526,530,631,651 ЦК України, ст.19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва".

Припиняючи на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині первісного позову, суд виходив з того, що є чинне рішення господарського суду у справі №5015/1266/12, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд посилався на закінчення 21.11.2011 строку дії спірного договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва та, як наслідок, відсутність правових підстав для внесення змін у договір, строк дії якого закінчився.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, перший заступник прокурора Львівської області та відповідач подали апеляційні скарги, вважають рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просять його скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити їхні вимоги.

Перший заступник прокурора Львівської області в апеляційній скарзі (вх.01-05/3968/14 від 21.08.14) не погоджується з рішенням суду в частині припинення провадження за первісним позовом та зазначає, що актом поточної перевірки, що здійснена продавцем 19.09.13 за місцем знаходження об'єкта незавершеного будівництва, зафіксовано невиконання покупцем умови спірного договору в частині добудови об'єкта незавершеного будівництва у строк, визначений договором. На думку скаржника, підстави позову у справі №914/1742/14 є відмінними від підстав позовних вимог у справі №5015/1266/12, оскільки це різні акти перевірок.

Відповідач - ТзОВ "ЮриДіксі" у апеляційній скарзі (вх.01-05/3969/14 від 21.08.14) не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та стверджує, що місцевий суд безпідставно ототожнив строк виконання зобов'язання зі строком дії договору. Зазначає, що в спірному договорі сторонами не зазначено строк його дії, отже в силу вимог ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Оскільки на дату подачі позову відповідач не закінчив будівельні роботи з незалежних від нього причин, про які він вказав в зустрічному позові, договір вважається дійсним до повного виконання будівельних робіт належним чином. Апелянт звертає увагу колегії суддів на те, що суд першої інстанції не надав оцінки його доводам та доказам за зустрічним позовом стосовно того, що відповідач неодноразово звертався до РВ ФДМУ щодо внесення змін до договору купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва стосовно продовження строку будівництва (листи від 11.09.2013, від 25.11.2013 та від 09.12.2013), а на свої листи отримав відповідь РВ ФДМУ від 27.12.2013 № 11-10-09534, в якій вказано, що пропозиція про внесення змін до договору купівлі-продажу, яка надійшла після звернення до суду органу приватизації для застосування до власника санкцій, передбачених договором купівлі-продажу, не розглядається. Стверджує, що ні на дату звернення до РВ ФДМ України , ні на дату отримання відповіді від Фонду, жодних судових спорів між сторонами не існувало. Таким чином, на думку відповідача, в порушення діючого законодавства України, наказу Фонду державного майна України від 03.05.2012 №605 позивач безпідставно відмовив покупцю в прийнятті пропозиції про внесення змін до договору. Вважає, що РВ ФДМ України по Львівській області і ОДПА у Львівській області, на балансі якої перебував об'єкт незавершеного будівництва, не виконали обов'язків передбачених ч.2 ст. 8 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", що потягло за собою неможливість розпочати будівельні роботи. При цьому, ТОВ «ЮриДіксі» вжило усіх необхідних заходів для виконання зобов'язань за договором від 21.11.2006, і його вина у невиконанні зобов'язань щодо строків завершення будівництва відсутня, оскільки товариство не могло виконати відповідного зобов'язання у зв'язку з відсутністю передбачених для цього законодавством України документів, оформлення яких займає тривалий час і у свою чергу, залежить від виконання своїх обов'язків РВ ФДМ України по Львівській області і ОДПА у Львівській області, яких вони не виконали.

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області у письмових поясненнях (вх.01-04/5480/14 від 29.09.14) не погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі №914/1742/14 за первісним позовом, підтримує доводи апеляційної скарги прокурора Львівської області, а також вважає безпідставною та необґрунтованою апеляційну скаргу відповідача. Зокрема, стверджує, що договір купівлі-продажу підлягає розірванню із застосуванням відповідних санкцій за будь-яких обставин у випадку наявності факту невиконання покупцем умови приватизації щодо завершення будівництва об'єкта у строк, передбачений договором. Вважає необгрунтованою позицію місцевого господарського суду про те, що акт перевірки виконання умов договору є лише формою фіксування стану виконання стороною зобов'язань, оскільки акти перевірки виконання зобов'язань у кожному конкретному випадку є різними обставинами в розумінні підстав обґрунтування позовних вимог при розірванні в судовому порядку договорів купівлі-продажу державного майна. Крім того, на думку позивача, судом першої інстанції не враховано, що позовні вимоги у справ №914/1742/14 обґрунтовані наявністю у діях покупця ознак вини, що підтверджується невиконанням товариством умов рамкового договору від 12.04.2012 №1108, який стосувався виконання покупцем основного зобов'язання, а також невиконанням ТзОВ "ЮриДіксі" зобов'язань щодо завершення будівництва приватизованого об'єкта, що підтверджується актом позапланової перевірки регіонального відділення, складеним 19.09.2013 на підставі документів, наданих покупцем. Отже, підстави позову у даній справі є відмінними від підстав позовних вимог у справі №5015/1266/12.

В судовому засіданні 16.12.2014 прокурор та представники позивача доводи апеляційної скарги прокурора підтримали в повному обсязі, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечили.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечив, просив в її задоволенні відмовити, рішення в частині припинення провадження за первісним позовом залишити без змін, а в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасувати, зустрічний позов задоволити.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.11.2006 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (продавець) та ТзОВ "ЮриДіксі"(покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва -конференц-залу на 790 місць по вул.Стрийській, 35 у м. Львові, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва -конференц - зал на 790 місць, який розташований за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 35, що належить продавцеві на підставі постанови господарського суду Львівської області від 23.02.2006 у справі № 1/362-19/155 та акту прийому-передачі від 18.07.2006, а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договору.

Згідно п.1.2. договору право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до п.5.4 договору покупець зобов'язаний добудувати об'єкт без збереження первісного призначення протягом п'яти років з моменту укладення договору купівлі-продажу.

За умовами п.7.3. договору у разі невиконання покупцем умов цього договору продавець має право у встановленому порядку на розірвання цього договору та повернення об'єкта незавершеного будівництва у державну власність за рішенням суду.

Відповідно до п.11.2 договору у разі невиконання умов цього договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а об'єкт незавершеного будівництва повернутий у державну власність.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Холявкою В.Я. 21.11.2006 та зареєстрований в реєстрі за № 5782.

Об'єкт був переданий покупцеві по акту від 24.01.2007, при цьому проектно-кошторисної та виконавчої документації на об'єкт не було передано у зв'язку з відсутністю такої, що підтверджено актом від 30.06.2006( т. 1, а.с. 104-105).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав умов п.5.4 договору, не добудував об'єкт упродовж 5 років з моменту укладення договору, у зв'язку з чим прокурор Сихівського району міста Львова в 2012 році звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до ТзОВ "ЮриДіксі" про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 21.11.2006 та зобов'язання повернути придбаний об'єкт незавершеного будівництва -конференц-зал на 790 місць за адресою: вул.Стрийська, 35 у м.Львові по акту приймання-передачі у державну власність. При цьому посилався на ст.19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", ч.8 ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ч.5 ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна", п.5.4., п.11.2 договору купівлі продажу та акт перевірки від 24.11.2011р.

За цим позовом 30.03.2012 Господарським судом Львівської області порушено провадження у справі №5015/1266/12.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.06.2012 у справі №5015/1266/12, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2012, відмовлено в задоволенні позову ( т.1, а.с. 20-26).

При вирішенні даного спору судами встановлено, що:

- на замовлення відповідача від 16.05.2007 Державним інститутом проектування міст « Містопроект» було розроблено містобудівне обґрунтування пристосування об'єкту незавершеного будівництва -конференц - залу у пресцентр по вул.Стрийській, 35 у м.Львові;

- на підставі ухвали Львівської міської ради № 1650 від 20.03.2008 відповідач 09.04.2008 підписав з міською радою договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,64га по вул.Стрийській, 35 у м.Львові для обслуговування будівлі конференц - залу;

- укладено договір № 124/2008 з ПП « Архітектурне бюро Зотових» на виконання проектних робіт та додаткову угоду №1 від 07.05.2008 до цього договору;

- залучено іноземного інвестора,

- 02.04.2012 укладено з ТзОВ «СУАП « Ренесанс ДР» договір підряду на встановлення огорожі будівельного майданчика;

- 12.04.2012 відповідачем та ТзОВ «Арніка» укладено договір №1108 на виконання проектно-кошторисної документації по будівництву багатофункціонального комплексу;

- 26.04.2012 отримано дозвіл №34 Сихівської районної адміністрації на тимчасове порушення благоустрою.

Відтак, судовими рішеннями встановлено, що відповідач вжив усіх можливих заходів на виконання умов договору щодо проведення будівельних робіт, що його вина в порушенні визначеного договором строку завершення будівництва відсутня, а тому немає підстав для розірвання договору.

Ці обставини в силу ст. 35 ГПК не потребують повторного доведення.

Поряд з тим, матеріалами справи підтверджено, що 09.04.2008 відповідачем та міською радою був підписаний договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,64га по вул.Стрийській, 35 у м.Львові для обслуговування будівлі конференц - залу, однак цей договір не зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру ( т.1, а.с. 47-50).

Так, згідно з довідкою Управління Держкомзему у м. Львові від 20.07.09 № 40/01-15/945 та довідкою Управління земельних ресурсів у м. Львові №40/01-15/456 земельна ділянка площею 0,64 га вул.Стрийській, 35 у м.Львові (згідно представленого плану) входить в межі земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Державної податкової інспекції по Львівській області на підставі Державного акту на право постійного користування землею , зареєстрованого 05.08.1996 за №37 в книзі записів 1-1. Договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,64га по вул.Стрийській, 35 у м.Львові для обслуговування будівлі конференц - залу, підписаний ТзОВ "ЮриДіксі" та міською радою на підставі ухвали Львівської міської ради № 1650 від 20.03.2008, державної реєстрації не проходив ( т.1, а.с. 106,132).

Відповідач звертався до РВ ФДМУ з пропозицією внести зміни до договору купівлі-продажу від 21.11.2006 щодо продовження строків будівництва до 10 років, виклавши п.5.4 у новій редакції( листи вих.№11.09-1 від 11.09.13, вих.№09.12-1 від 09.12.13 в матеріалах справи, т.1, а.с. 100,102), Також звертався до Департаменту містобудування ЛМР про надання згоди на продовження строків будівництва( лист вих.№25.11-1 від 25.11.13, т.1, а.с. 101).

РВ ФДМУ листом від 27.12.2013 № 11-10-09534 ( т.1, а.с. 103) відмовило у розгляді пропозиції відповідача про внесення змін до договору, посилаючись на пункт 2.3 Порядку про внесення змін до договорів купівлі-продажу держаного майна, оскільки пропозиція, яка надійшла після звернення органу приватизації до суду для застосування до власника санкцій, передбачених договором , не розглядається.

Разом з тим, 19.09.2013 РВ ФДМУ складено Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва конференц - залу на 790 місць по вул. Стрийській,35 у м.Львові від 21.11.2006, згідно з яким умови договору покупцем не виконані - не здійснено добудову об'єкта без збереження його первісного призначення протягом п'яти років з моменту укладення договору купівлі-продажу.

Встановивши обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та доводи скаржників, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги прокурора та задоволення апеляційної скарги відповідача з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, за умовами договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - конференц-залу на 790 місць, розташованого за адресою: м.Львів, вул. Стримйська,35, від 21.11.2006, укладеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та ТзОВ "ЮриДіксі", покупець зобов'язаний добудувати об'єкт без збереження первісного призначення протягом п'яти років з моменту укладення договору купівлі-продажу, тобто , покупець повинен був завершити будівництво до 22.11.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», від14.09.2000 N 1953-III, встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва є однією з обов'язкових умов приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання.

Відповідно до ч.5 ст. 27 ЗУ «Про приватизацію державного майна» від 4 березня 1992 року N 2163-XII, з наступними змінами і доповненнями, в редакції, яка діяла на момент укладення договору, на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку ( частина 9 названої статті Закону)

Умовами договору також передбачено, що у разі невиконання покупцем умов цього договору продавець має право у встановленому порядку на розірвання цього договору та повернення об'єкта незавершеного будівництва у державну власність за рішенням суду. ( п. 7.3 договору).

Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору (п.5.4 договору) щодо добудови об'єкту упродовж 5 років з моменту укладення договору - до 22.11.2011 прокурор Сихівського району міста Львова в 2012 році звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до ТзОВ "ЮриДіксі" про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 21.11.2006 та зобов'язання повернути придбаний об'єкт незавершеного у державну власність. При цьому посилався умови договору, названі вище норми законодавства та акт перевірки від 24.11.2011р.

За цим позовом 30.03.2012 Господарським судом Львівської області було порушено провадження у справі №5015/1266/12.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.06.2012 у справі №5015/1266/12, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2012, відмовлено в задоволенні позову. При вирішенні даного спору судами встановлено, що відповідач вжив усіх можливих заходів на виконання умов договору щодо проведення будівельних робіт, що його вина в порушенні визначеного договором строку завершення будівництва відсутня, а тому немає підстав для розірвання договору.

В травні 2014 року прокурор Сихівського району міста Львова повторно звернувся до Господарського суду Львівської області з аналогічним позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до ТзОВ "ЮриДіксі" про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 21.11.2006 та зобов'язання повернути придбаний об'єкт незавершеного у державну власність у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору (п.5.4 договору) щодо добудови об'єкту упродовж 5 років з моменту укладення договору. Як на доказ невиконання умов договору (п.5.4 договору) прокурор посилався на акт позапланової перевірки РВ ФДМУ від 19.09.2013. Крім того, в позовній заяві прокурор вказав на невиконання відповідачем умов рамкового договору від 12.04.2012 №1108 на виконання проектно кошторисної документації по будівництву спірного об'єкта, укладеного з ТзОВ « Арніка»

Проаналізувавши зміст рішення у справі №5015/1266/12, підстави та предмет первісного позову у даній справі ( №914/1742/14), суд першої інстанції встановив, що сторони, підстави та предмет спору у справі №5015/1266/12 та у даній справі ( №914/1742/14) є одинакові, відтак дійшов висновку про припинення провадження у справі за первісним позов на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки є рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком місцевого суду та вважає, що суд першої інстанції правомірно вказав, що акти перевірки є лише формою фіксації факту невиконання відповідачем як покупцем умов договору щодо добудови об'єкта у встановлений строк -до 22.11.2011. Фіксування в актах ( від 24.11.2011р. та від 19.09.2013) факту невиконання відповідачем добудови об'єкта станом на різні дати не свідчить про відмінність підстав позовів, оскільки підставами позовних вимог у справі №5015/1266/12 та у даній справі є невиконання відповідачем умов договору (п.5.4 договору) щодо добудови об'єкту упродовж 5 років з моменту укладення договору - до 22.11.2011. З огляду на викладене суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання прокурора на невиконання відповідачем умов рамкового договору від 12.04.2012 №1108, укладеного з ТзОВ «Арніка», оскільки підставою позову про розірвання спірного договору купівлі-продажу є невиконання покупцем умов саме договору купівлі-продажу, а не будь-яких інших договорів, укладених відповідачем з третіми особами.

Водночас, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 11.06.2012 у справі №5015/1266/12, що набрало законної сили, та підтверджено матеріалами справи, відповідач вжив усіх можливих заходів на виконання умов договору щодо проведення будівельних робіт, зокрема, розроблено містобудівне обґрунтування пристосування об'єкту незавершеного будівництва -конференц - залу у пресцентр по вул.Стрийській, 35 у м.Львові, укладено договір на виконання проектних робіт та на виконання проектно-кошторисної документації, залучено іноземного інвестора, отримано дозвіл на тимчасове порушення благоустрою, а також 09.04.2008 відповідач підписав з міською радою договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,64га по вул. Стрийській, 35 у м.Львові для обслуговування будівлі конференц - залу.

Відповідно до ст. З Закону України "Про особливості приватизації об'єктів неезавершеного будівництва" (в редакції, яка діяла на момент укладення сторонами договору від 21.11.2006) покупці об'єктів незавершеного будівництва можуть придбати разом з обєктами незавершеного будівництва земельні ділянки, відведені в установленому порядку під забудову. За бажанням покупців земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва, надаються їм у довгострокову оренду. Земельні ділянки, що не підлягають продажу відповідно до Земельного кодексу України, надаються в довгострокову оренду з правом першочергового їх придбання орендарем у разі зняття заборони на приватизацію зазначених ділянок.

Юридичним особам інших держав, іноземцям, особам без громадянства, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням та організаціям за участю іноземних юридичних осіб та іноземців, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, іноземним державам, земельні ділянки, на яких знаходяться ці об'єкти, надаються тільки в довгострокову оренду.

Згідно ст. 8 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (в редакції яка діяла на момент укладення сторонами договору від 21.11.2006) відведення земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, оформляється відповідним рішенням згідно з вимогами законодавства.

У разі відсутності рішення про відведення земельної ділянки в натурі, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, за поданням органів приватизації спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його органи на місцях разом з адміністрацією підприємства, установи, організації, на балансі яких перебуває об'єкт незавершеного будівництва, у місячний строк вживають у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Роботи, пов'язані з відведенням земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, та підготовкою технічної документації, необхідної для її придбання, а також оформленням державного акта на право власності на землю, виконуються за рахунок коштів, передбачених на підготовку та проведення приватизації.

Отже, в силу названих норм РВ ФДМУ мало звернутися з відповідним поданням до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів щодо відведення відповідачу земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва. Після звернення органу приватизації уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його органи на місцях разом з адміністрацією ДПІ по Львівській області, на балансі якої перебував об'єкт незавершеного будівництва, у місячний строк мали вжити у встановленому порядку заходів щодо відведення відповідачу земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва. Роботи, пов'язані з відведенням земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, виконуються за рахунок коштів, передбачених на підготовку та проведення приватизації.

Проте, листами Відділу Держкомагенства у м. Львові ГУ Держкомагенства у Львівській області від 02.06.2014 №5/3/С-01-15-віз/6 та від 11.06.14 № 40/01-15/2011 підтверджено, що з 12.12.2006 р. по 01.06.2014 РВ ФДМУ не зверталося щодо відведення земельної ділянки вул.Стрийській, 35 у м.Львові , на якій знаходиться об'єкт незавершеного будівництва - конференц-зал ( т1, а.с. 133,134).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач самостійно вчиняв дії для отримання у користування земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва. 09.04.2008 відповідач підписав з міською радою договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,64га по вул. Стрийській, 35 у м.Львові для обслуговування будівлі конференц - залу, однак цей договір не пройшов державної реєстрації. Отже, в силу ст. 18 ЗУ « Про оренду землі», в редакції чинній станом на момент підписання договору, цей договір не набрав чинності і згідно із ст. 25 цього Закону відповідач не вправі був приступати до використання земельної ділянки, тобто, не міг здійснювати будь-які будівельні роботи.

Матеріалами справи також підтверджено, що земельна ділянка, на якій розташований придбаний відповідачем об'єкт незавершеного будівництва, знаходиться у постійному користуванні Державної податкової інспекції по Львівській області на підставі Державного акту на право постійного користування землею , зареєстрованого 05.08.1996 за №37 в книзі записів 1-1. З матеріалів справи вбачається, що після продажу відповідачу об'єкта незавершеного будівництва, земельна ділянка, на якій він розташований, не була вилучена з постійного користування ДПІ у Львівській області та не була передана у встановленому законом порядку відповідачу.

Жодних доказів на підтвердження вчення органом приватизації (позивачем) чи балансоутримувачем об'єкта незавершеного будівництва та землекористувачем земельної ділянки, на якій він розташований (ДПІ у Львівській області), дій, спрямованих на відведення відповідачу земельної ділянки суду не подано.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції яка діяла на момент укладення сторонами договору від 21.11.2006) будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад. Це право ради можуть делегувати відповідним виконавчим органам.

Статтею 29 Закону України "Про планування і забудову території"(в редакції яка діяла на момент укладення сторонами договору від 21.11.2006) передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації;

документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою та ін.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до пункту 2.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 за №273(в редакції, яка діяла на момент укладення юнами договору від 21.11.2006), дозвіл на виконання будівельних робіт видається на забудовника, який має права на земельну ділянку.

Отже, без отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка знаходиться під об'єктом незавершеного будівництва, відповідач не мав можливості здійснювати добудову цього об'єкту.

Водночас, РВ ФДМУ та балансоутримувач - ДПІ у Львівській області, вона ж землекористувач земельної ділянки, на якій розташований придбаний відповідачем об'єкт незавершеного будівництва, не вжили передбачених законом заходів щодо відведення відповідачу земельної ділянки по вул. Стрийській, 35 у м. Львові, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що відповідач не зміг здійснити добудову незавершеного будівництва в установлений договором строк не з своє вини, відтак, наявними були підстави для внесення змін до договору та продовження строку завершення будівництва.

Відмовляючи у розгляді пропозиції відповідача про внесення змін до договору щодо строку завершення будівництва, РВ ФДМУ послалося на неможливість її розгляду з огляду на те, що пропозиція надійшла після звернення органу приватизації до суду для застосування до власника санкцій, передбачених договором, тобто, після звернення органу приватизації до суду про розірвання договору.

Однак, на час звернення відповідача до позивача з пропозицією про внесення змін до договору та надання відповіді позивачем (вересень - грудень 2013) суд не розглядав жодних спорів між позивачем та відповідачем щодо застосування до власника санкцій, передбачених договором купівлі-продажу від 21.11.2006 (рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2012 у справі №5015/1266/12, залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2012, а позов у даній справі поданий прокурором 15.05.2014).

Отже відмова позивача від розгляду пропозиції відповідача про внесення змін до договору є безпідставною.

Відповідно до ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

При цьому, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Апеляційний суд погоджується з доводами відповідача та вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що строк дії договору закінчився 21.11.2011, оскільки договором від 21.11.2006 строк його дії не встановлений, а встановлений строк виконання покупцем (відповідачем ) зобов'язання щодо здійснення добудови об'єкта незавершеного будівництва - упродовж 5 років з моменту укладення договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору( ч.7 ст180 ГК України). Статтею 530 ЦК визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом ( ст.598 ЦК України). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди ( ст. 611 ЦК України).

Договором купівлі-продажу від 21.11.2006 не передбачена одностороння відмова від зобов'язання і жодна із сторін не відмовлялась від своїх зобов'язань за договором. На момент вирішення спору зобов'язання щодо здійснення добудови об'єкта незавершеного будівництва не виконане, договір купівлі-продажу від 21.11.2006 не розірваний. Відтак, зобов'язання за договором не припинене і договір діє.

З огляду на наявність обґрунтованих підстав для внесення змін до договору купівлі-продажу щодо строку здійснення добудови об'єкта незавершеного будівництва, недосягнення сторонами згоди щодо зміни договору, норми ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, якими передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, а також зміст запропонованих відповідачем змін ( здійснення добудови упродовж 10 років з моменту укладення договору, тобто - до 22.11.2016), колегія суддів дійшла висновку про задоволення зустрічних позовних вимог шляхом внесення змін до Договору купівлі-продажу від 21.11.2006, виклавши п.5.4 договору в наступній редакції: "Покупець зобов'язаний добудувати об'єкт без збереження первісного призначення протягом десяти років з моменту укладення договору купівлі -продажу».

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 104 ГПК встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення в частині зустрічних позовних вимог судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неналежно оцінені докази, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Відтак, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову підлягає скасуванню.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції невірно визначений розмір судового збору, який підлягав стягненню з позивача в доход Державного бюджету України у зв'язку з припиненням провадження у справі за первісним позовом прокурора.

Згідно з частиною 3 ст. 6 ЗУ « Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Первісний позов прокурора про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна має одночасно майновий і немайновий характер, відтак судовий збір за такий позов підлягає сплаті за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. При цьому судовий збір з позовної заяви про повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна ( пункт п.2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013, № 7, з наступними змінами і доповненнями).

Отже, судовий збір підлягав сплаті в сумі 1218,00грн. за немайнову вимогу та в сумі 7254, 09грн ( 2% від вартості майна 362704,80грн., визначеної у договорі купівлі-продажу) за майнову вимогу, що разом становить 8472,09грн.

Відповідно до п.4.6 названої постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013, № 7, з наступними змінами і доповненнями, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Фонд державного майна України та його регіональні відділення згідно із ст.5 ЗУ «Про судовий збір» не звільнені від сплати судового збору.

Таким чином, з позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області в доход Державного бюджету України підлягав стягненню судовий збір в сумі 8472,09грн., в той час як суд першої інстанції стягнув лише 1218,00грн. ( пункт 2 резолютивної частини рішення).

Відтак пункт 2 резолютивної частини рішення належить змінити та стягнути з позивача в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 8472,09грн.

Судовий збір, сплачений відповідачем за подання зустрічного позову ( 1218,00грн.), у зв'язку із задоволенням зустрічного позову належить стягнути з позивача на користь відповідача.

Крім того, у зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги прокурора та задоволенням апеляційної скарги відповідача з позивача належить стягнути в доход Державного бюджету України 4 236,05грн. судового збору ( 609,00 за немайнову вимогу та 3627,05 грн - 1% від вартості майна за майнову вимогу) та на користь відповідача - 609,00грн.судового збору.

Керуючись ст.ст.35, 43, 49, 60, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, ЗУ «Про судовий збір», Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2014 у справі № 914/1742/14 в частині припинення провадження у справі за первісним позовом ( пункт 1 резолютивної частини рішення) залишити без змін, а апеляційну скаргу першого заступника прокурора Львівської області без задоволення.

2. Змінити пункт 2 резолютивної частини рішення, виклавши його в наступній редакції: Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, ідентифікаційний код 20823070, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців,3, в доход Державного бюджету України - 8472,09грн судового збору.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮриДіксі" задоволити. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2014 у справі № 914/1742/14 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову (пункт 3 резолютивної частини рішення) скасувати, прийняти нове, яким зустрічний позов задоволити.

Внести зміни до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - конференц-залу на 790 місць, м. Львів, вул. Стрийська,35, від 21.11.2006, укладеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮриДіксі», посвідченого 21.11.2006 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Холявкою В.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 5782, виклавши п.5.4 договору в наступній редакції: «Покупець зобов'язаний добудувати об'єкт без збереження первісного призначення протягом десяти років з моменту укладення договору купівлі -продажу».

4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, ідентифікаційний код 20823070, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців,3, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮриДіксі», ідентифікаційний код 34306330, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Олени Степанівни,47,- 1218,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору за подання зустрічного позову.

5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, ідентифікаційний код 20823070, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців,3, в доход Державного бюджету України 4 236,05 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги прокурора.

6. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, ідентифікаційний код 20823070, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців,3, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮриДіксі», ідентифікаційний код 34306330, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Олени Степанівни,47, - 609,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 22.12.2014

Головуюча-суддя М.І.Хабіб

суддя Н.А.Галушко

суддя В.М. Гриців