Ухвала

від 22.12.2014 по справі 816/4308/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 р.Справа № 816/4308/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Катунова В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2014р. по справі № 816/4308/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп Кременчук"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Груп Кременчук» (далі за текстом - ТОВ «МД Груп Кременчук», позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі за текстом - Кременчуцька ОДПІ, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2014 року №0005272204/2029, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2252,09 грн. (за основним платежем - 1801,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 450,42 грн.).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.10.2014 року №0005272204/2029.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Кременчуцька ОДПІ зазначає, що ТОВ «МД Груп Кременчук» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту по відносинам з ТОВ «Бізнес-Форум» та ТОВ «Терабіт-комп'ютер» та обґрунтовує цей висновок відсутністю реальності здійснення господарських операцій з такими постачальниками.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ «МД Груп Кременчук» (код ЄДРПОУ 32615024) зареєстрований як юридична особа 20.08.2003 року, номер запису 15851200000000883.

Позивач взятий на облік в органах державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «МД Груп Кременчук» (код ЄДРПОУ 32615024) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес-Форум» (код ЄДРПОУ 32838841) за період серпень 2012 року, ТОВ «Терабіт-комп'ютер» (код ЄДРПОУ 36864938) за період червень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 2367/16-03-22-04-08/32615024 від 07.10.2014 року, яким зафіксовано порушення п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 1801,67 грн., в тому числі: ТОВ «Бізнес-Форум» (код ЄДРПОУ 32838841) за серпень 2012 року на суму ПДВ 1466.67 грн.; ТОВ «Терабіт-комп'ютер» (код за ЄДРПУ 36864938) за червень 2013 року на суму ПДВ 335 грн..

На підставі вказаних висновків акту перевірки № 2367/16-03-22-04-08/32615024 від 07.10.2014 року податковим органом 22.10.2014 року винесене податкове повідомлення-рішення № 0005272204/2029, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2252,09 грн. (за основним платежем - 1801,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 450,42 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості податкового повідомлення-рішення від 22.10.2014 року №0005272204/2029.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МД Груп Кременчук» на підставі рахунку-фактури № Т-00000182 від 23.08.2012 року замовлено у ТОВ «Бізнес-Форум» послугу - участь в конференції «Ринок сортового прокату та метизів 2012».

Реальність отримання послуги, а саме прийняття участі в конференції «Ринок сортового прокату та метизів 2012» підтверджується наступними первинними та іншими документами: рахунком-фактури № 5479 від 23.08.2012 року, актом надання послуг № 5479 від 25.09.2012 року, податковою накладною № 31.від 30.08.2012 року, попередньою програмою конференції, переліком бізнес-партнерів учасників конференції, банківською випискою та оборотною відомістю по рахунку 377 за період з 01.08.2012 року по вересень 2012.

Необхідність придбання вказаних послуг пов'язана із метою діяльності позивача, а саме торгівлею та обробленням відходами і брухтом та спрямована на підвищення ефективності діяльності ТОВ «МД Груп Кременчук».

Також з матеріалів справи вбачається, що 21.04.2011 року між ТОВ «МД Груп Кременчук» (Покупець) та ТОВ «Терабіт-комп'ютер» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 78/2.

На підставі вказаного договору позивачем в червні 2013 року придбано 2 накопичувачі HDD 3.5 "SATA" 1000 GB WD 1003FBYX 64MB 7200 rpm на загальну суму 2010,0 грн. (ПДВ - 335,0 грн.).

На підтвердження реальності здійснення сторонами господарської операції складено наступні первинні документи: договір купівлі-продажу № 78/2, рахунок-фактуру № Т-00000182, від 17.06.2013 року, видаткову накладну № Т-00000160 від 17.06.2013 року, податкову накладну № 16 від 17.06.2013 року, банківську виписку за 17.06.2013 року.

Товар отримувався уповноваженою позивачем особою на підставі довіреності.

Подальше використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності підтверджується актом №5-207/05 від 25.07.2013 року про використання матеріалів та запасних частин та накладною вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 25.07.2013 року.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст.ст. 201, 138 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність належного документального підтвердження здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Бізнес-Форум» та ТОВ «Терабіт-комп'ютер» та правомірність формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями.

Доводи відповідача, що договір купівлі-продажу № 78/2 від 21.04.2011 року укладений між позивачем та ТОВ «Терабіт-комп'ютер» діяв до 31.12.2011 року, відхиляються колегією суддів оскільки його умовами визначено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Таким чином, Кременчуцькою ОДПІ не доведено не чинність вказаного договору під час здійснення вищезазначеної господарської операції.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги, що відсутність реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Бізнес-Форум» та ТОВ «Терабіт-комп'ютер» підтверджується актами складеними іншими податковими органами, з огляду на наступне.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач пов'язує виключно з недоліками, які на його думку мають місце в діяльності підприємств-контрагентів, але обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ТОВ «МД Груп Кременчук» вимог податкового законодавства та правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 22.10.2014 року №0005272204/2029.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2014р. по справі № 816/4308/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Катунов В.В.