Постанова

від 17.12.2014 по справі 910/17970/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р. Справа№ 910/17970/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Артамонова Е.О., представник за довіреністю №11 від 24.07.2014р.;

від відповідача: не з'явились;

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. (підписано - 03.10.2014р.)

у справі №910/17970/14 (суддя: Лиськов М.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Мегаполіс"

про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків його недійсності та стягнення 650 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Інтербанк" (надалі - Банк, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Мегаполіс" (надалі - відповідач) про встановлення нікчемності правочину - Договору страхування №00008/05/325 від 06.03.2014р. та застосування наслідків його недійсності у вигляді повернення 650000,00грн.

Від імені Банку позов поданий уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Інтербанк». В обґрунтування позову позивач зазначав, що виконання Договору страхування, закінчення дії якого збігається з датою настання страхового випадку, мало на меті штучне виведення актів Банку та погіршення його фінансового стану, а тому такий договір, в силу ч. 2 та ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є нікчемним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" та порушено провадження у справі №910/17970/14.

Відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на законність укладеного ним з позивачем Договору страхування. Заперечуючи доводи позивача з приводу того, що за умовами Договору страхування позивач позбавлений можливості отримати страхове відшкодування, оскільки дія Договору страхування припиняється у день, який є датою повернення кредиту та відсотків за його користування позичальником, відповідач вказував, що страхування поширюється на збитки внаслідок подій, які відбувалися протягом періоду страхування, зазначеного у страховому полісі. При невиконанні позичальником обов'язків за кредитним договором станом на 26.12 2014р., цю дату слід вважати датою настання страхового випадку, який відбувся протягом періоду страхування, а отже позивач не позбавлений права на страхове відшкодування.

Рішенням від 29 вересня 2014 року у справі №910/17970/14 Господарський суд міста Києва у позові Банку відмовив.

Не погодившись з мотивами та висновками суду першої інстанції позивач, звернувшись до Київського апеляційного господарського суду, подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, а позов - задовольнити, посилаючись, зокрема, на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. у справі №910/17970/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2014р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято до провадження колегією суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. та призначено розгляд справи на 12.11.2014р.

12.11.2014р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 26.11.2014р.

26.11.2014р.у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 17.12.2014р.

17.12.2014р. у судове засідання представники відповідача не з'явились.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Зі змісту протоколу судового засідання від 26.11.2014р. та наявної у справі розписки вбачається, що представник відповідача був присутнім в судовому засіданні, про час та дату наступного судового засідання на 17.12.2014р. повідомлений під розписку, про що міститься підпис представника відповідача.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги 17.12.2014р., але не скористався своїми процесуальними правами. Про причини неявки суд не повідомив.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У судовому засіданні 17.12.2014р. представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підтримав доводи апеляційного оскарження і просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. у справі №910/17970/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановив суд першої інстанції, 06.03.2014 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство "МЕГАПОЛІС" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ІНТЕРБАНК" був укладений Договір добровільного страхування фінансових ризиків №00008/05/325 (надалі - Договір страхування).

Згідно Договору страхування Відповідач зобов'язується, при настанні передбаченої в Договорі події (страхового випадку) відшкодувати Позивачу заподіяні внаслідок цієї події збитки (сплатити страхове відшкодування) в межах страхової суми, визначеної у Договорі.

Предметом Договору страхування є майнові інтереси пов'язані з матеріальними збитками, що завдані Позивачу внаслідок повного або часткового неповернення ТОВ "КБК ГРУП", код ЄДРПОУ 36590517 (надалі Позичальник) Позивачу суми кредиту та процентів за користування кредитом на умовах і у строки Кредитного договору № 3839-11 від 31.12.2013, внаслідок неплатоспроможності чи банкрутства позивачальника.

Як випливає з Договору страхування страховий захист поширюється на страхові випадки, визначені сторонами у п. 4 Договору страхування - неплатоспроможність позичальника та банкрутство позичальника, ризик якого настає з моменту визнання цього факту арбітражним судом, а термін дії страхування, відповідно до умов розділу ІУ починається з 00:00 годин з дати, зазначеної у страховому полісі, але не раніше дати надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страховика, і поширюється на збитки, внаслідок подій, які відбулися протягом періоду страхування, зазначеного у страховому полісі.

Страхувальником сплачено страховий платіж 06.03.2014р., що підтверджується платіжним дорученням №603141 від 06.03.2014р. (а.с. 19), а отже період страхування становить - 06.03.2014р. по 26.12.2014р.

Отже по страховим випадкам, які наступили після припинення строку страхового захисту, виплати не здійснюються.

Визначення неплатоспроможності наведене у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», за яким неплатоспроможністю визнається неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Судова колегія враховує, що перед наданням кредиту позичальнику на суму 20 000 000 грн. під 16 процентів річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 26.12.2014р., Банк здійснював перевірку платоспроможності особи-позичальника. Між тим, свої майнові інтереси Банк застрахував від стійкої неспроможності позичальника, передбачивши у момент укладення договору страхування, що у виплаті страхового відшкодування може бути відмовлено страховиком, у разі подання страхувальником або позичальником свідомо неправдивих відомостей про свою платоспроможність та фінансовий стан.

За таких обставин справи, судова колегія погоджується з доводами позивача з приводу того, що виконання банком договору страхування мало на меті штучне виведення активів банку внаслідок зловмисних намірів, а отже відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» договір страхування є нікчемним, в силу чого вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного договору підлягає задоволенню.

Доводи суду першої інстанції, які засновані на тому, що саме по собі неповернення до 00:00 год. 26.12.2014р. позичальником кредиту є страховою подією, здійснене без врахування визначених договором страхування страхових випадків; щодо невірно встановлено момент припинення страхового захисту, що у цілому призвело до прийняття до хибних висновків про безпідставність позову.

За таких обставин справи рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову із застосуванням наслідків нікчемного правочину - Договору страхування фінансових ризиків від 06.02.2014 р. № 00008/05/352, укладеного між ПАТ КБ "ІНТЕРБАНК" та ТОВ "Страхове товариство "Мегаполіс", у вигляді стягнення на користь ПАТ КБ "ІНТЕРБАНК" з ТОВ "Страхове товариство "Мегаполіс" 650 000 грн.

Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин наявні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у даній справі та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. у справі №910/17970/14, задовольнити.

2.Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. у справі №910/17970/14 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" в повному обсязі.

3.Визнати недійсним Договір страхування фінансових ризиків №00008/05/352 від 06.02.2014р., укладений між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство "МЕГАПОЛІС" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ІНТЕРБАНК".

4.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство "МЕГАПОЛІС" (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 22/8, код ЄДРПОУ 34348559) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" (03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27, код ЄДРПОУ 14358604) 650 000,00грн. (шістсот п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) грошові кошти, які були сплачені за Договором страхування фінансових ризиків №00008/05/352 від 06.02.2014р.

5.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство "МЕГАПОЛІС" (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 22/8, код ЄДРПОУ 34348559) в доход Державного бюджету України вартість судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 14 218 (чотирнадцять тисяч двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.

6.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство "МЕГАПОЛІС" (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 22/8, код ЄДРПОУ 34348559) в доход Державного бюджету України вартість судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7109 (сім тисяч сто дев'ять гривень) 00 копійок.

7.Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.

8.Матеріали справи №910/17970/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду в порядку ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Чорна