Ухвала

від 09.12.2014 по справі 815/1770/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року м. Київ К/800/43467/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Цуркана М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський судноремонтний завод» до Реєстраційної служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2014 року «Іллічівський судноремонтний завод» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - позивач, ТОВ «ІСРЗ») звернулось до суду із позовом до реєстраційної служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області (надалі - відповідач, реєстраційна служба), третя особа - регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (надалі - Фонд, третя особа), в якому, із врахуванням заяви про зміну предмету позову, просило:

- зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію припинення, шляхом перетворення ТОВ «ІСРЗ», яке перетворюється в ПАТ «ІСРЗ»;

- зобов'язати реєстраційну службу внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо зобов'язання здійснити державну реєстрацію ПАТ «ІСРЗ», шляхом перетворення з ТОВ «ІСРЗ».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2014 року, адміністративний позов задоволений повністю.

Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, прокуратура Одеської області звернулась із касаційною скаргою до суду. В скарзі зазначила, що рішення першої та апеляційної інстанції прийняті не мотивовано, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, не встановлено фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, не повно та не всебічно з'ясовано, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин, не встановлено належності відповідача.

Скаржник вважає, що в порушення вимог статей 5, 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судами не вжито заходів для вирішення питання стосовно конституційності закону чи іншого правового акту, зроблено неправомірно висновки щодо суперечності законів, не по суті позовних вимог надано оцінку законності створення ПАТ «ІСРЗ». Також вказав, що суд першої інстанції прийняв рішення не по усіх заявлених позовних вимогах.

На дану касаційну скаргу позивач надіслав письмові заперечення, в яких вказав, що касаційна скарга не містить жодних законних підстав для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій по даній справі, а судові рішення є законними та обґрунтованими.

Також позивач зазначив, що касаційна скарга носить виключно формальний характер, оскільки до розгляду даної справи апеляційним судом рішення суду першої інстанції було виконане державним реєстратором у добровільному порядку.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду н а наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 19 грудня 2013 року позивачем подані документи державному реєстратору для внесення рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації (перетворення) на підставі протоколу №12/13 загальних зборів учасників ТОВ «ІСРЗ», про що в той же день внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі - ЄДР).

В березні 2014 року ТОВ «ІСРЗ» зверталось неодноразово до реєстраційної служби щодо проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті перетворення ТОВ «ІСРЗ» у ПАТ «ІСРЗ» з документами необхідними для проведення відповідних реєстраційних дій.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2014 року відповідачем винесено повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації перетворення ТОВ «ІСРЗ» в ПАТ «ІСРЗ» (від 6 березня 2014 року, від 11 березня 2014 року, від 13 березня 2014 року, від 25 березня 2014 року) та повідомлення - про залишення документів без розгляду (від 3 березня 2014 року, від 6 березня 2014 року, від 11 березня 2014 року, від 13 березня 2014 року, від 24 березня 2014 року).

Не погоджуючись із вищенаведеними рішеннями відповідача, ТОВ «ІСРЗ» оскаржило їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодилась і апеляційна інстанція, прийшов висновку, що позивачем були дотримані вимоги, передбачені чинним законодавством для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті перетворення товариства з обмеженою відповідальністю в публічне акціонерне товариство.

Суди вказали, що позивачем правомірно визначено, враховуючи положення Закону України N 2163-XII від 4 березня 1992 року «Про приватизацію державного майна» (надалі - Закон N 2163-XII) та пункту 1.5 Порядку утворення акціонерного товариства в процесі приватизації, випуску та розміщення акцій такого товариства від 11 вересня 1996 року № 1099 (надалі - Порядок № 1099), засновником ПАТ «ІСРЗ» компанію «Алдістро Холдінг Лімітед», оскільки вона була єдиним учасником орендаря - ТОВ «ІСРЗ», що припиняється шляхом перетворення в акціонерне товариство. Дане твердження також підтверджене рішенням Антимонопольного комітету України № 11-р від 21 січня 2014 року.

Також зазначили, що передавальні акти про формування статутного капіталу ПАТ «ІСРЗ» від 21 березня 2014 року повністю відповідають вимогам частини четвертої статті 37 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», оскільки ПАТ «ІСРЗ» з моменту державної реєстрації є правонаступником майна, всіх прав та обов'язків ТОВ «ІСРЗ», яке припиняється шляхом перетворення. А тому і наявність в ЄДР відомостей про те, що позивач є учасником інших юридичних осіб не позбавляє позивача права державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом перетворення товариства з обмеженою відповідальністю в публічне акціонерне товариство, оскільки такий порядок утворення акціонерних товариств на базі орендованого державного майна за участю органу приватизації передбачений нормами Закону України «Про приватизацію державного майна» та Порядком № 1099.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Статтею 37 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» (надалі - Закон N 755-IV) визначено порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Саме з вимогою щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті реорганізації щодо «Іллічівського судноремонтного заводу» у формі товариства з обмеженою відповідальністю позивач звернувся до відповідача.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 755-VI для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення;

- підписаний головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірник оригіналу передавального акта, якщо припинення здійснюється в результаті злиття, приєднання або перетворення, чи розподільчого балансу, якщо припинення здійснюється в результаті поділу, або їх нотаріально засвідчені копії;

- довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

- документ про узгодження плану реорганізації з органом доходів і зборів (за наявності податкового боргу);

- довідку відповідного органу доходів і зборів про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів;

- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.

Згідно з частиною третьою статті 37 Закону № 755-VI у разі державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті перетворення документи, які передбачені абзацами четвертим - сьомим частини першої цієї статті, державному реєстратору не подаються.

Відповідно до частини сьомої статті 37 Закону № 755-VI державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення, якщо вони не передбачені цією статтею.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем надано усі документи передбачені законодавством для здійснення державної реєстрації.

Згідно з частиною дев`ятою статті 37 Закону № 755-VI Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення, якщо:

- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;

- документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою та

другою статті 8 цього Закону;

- передавальний акт або розподільчий баланс не відповідає вимогам, які встановлені частиною четвертою цієї статті;

- документи подані раніше строку, встановленого абзацом першим частини першої цієї статті;

- в Єдиному державному реєстрі щодо юридичної особи, що припиняється, містяться відомості про те, що вона є учасником (власником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи

- не скасовано реєстрацію всіх випусків акцій, якщо юридична особа, що припиняється, є акціонерним товариством

- від органів доходів і зборів та/або Пенсійного фонду України надійшло повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення, і воно не відкликане;

- не зазначені та не підтверджені особистим підписом голови комісії з припинення або уповноваженою ним особою відомості, передбачені частиною другою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови у проведенні державної реєстрації стало порушення позивачем пункту 4 статті 37 Закону N 755-IV, а саме - невідповідність передавального акту вимогам закону, оскільки він не містив затвердження засновниками юридичної особи, які прийняли рішення.

Відповідно до пункту 4 статті 37 Закону N 755-IV, передавальний акт або розподільчий баланс повинен бути затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи. Нотаріальне посвідчення справжності підписів голови та членів комісії з припинення юридичної особи на передавальному акті або розподільчому балансі у такому разі не вимагається. Вимоги щодо форми затвердження передавального акту вказаним законом не встановлені.

Згідно зі статею107 ЦК України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (зокрема, у разі перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється. Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про її припинення.

Частиною другою статті 17 Закону N 2163-XII передбачено, що засновники приймають у десятиденний строк після затвердження плану приватизації рішення про утворення товариства, укладають засновницький договір, затверджують статут товариства і подають в установленому порядку документи до відповідного органу, що уповноважений здійснювати державну реєстрацію, для державної реєстрації товариства.

Пунктом 5 Порядку №1099 передбачено, що акціонерне товариство з моменту державної реєстрації стає правонаступником прав і обов'язків підприємства, що приватизується, відповідно до передавального акта.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1099 та статті 107 ЦК України в передавальному акті державного майна, що входить до складу цілісного (єдиного) майнового комплексу державного підприємства «Іллічівський судноремонтний завод» та вноситься до статутного капіталу ПАТ «ІСРЗ»» від 21 березня 2014 року та в передавальному акті майна «Іллічівський судноремонтний завод» у формі ТОВ до ПАТ «ІСРЗ», яке є правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків ТОВ «ІСРЗ» від 21 березня 2014 року зазначено, що ПАТ «ІСРЗ» з моменту державної реєстрації є правонаступником майна, всіх прав та обов'язків ТОВ «ІСРЗ», яке припиняється шляхом перетворення. Передавальний акт майна, що передається в рамках процедури перетворення ТОВ «ІСРЗ» в ПАТ «ІСРЗ» також затверджений протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ІСРЗ» №21/14 від 21 березня 2014 року та наказом Фонду №362 від 21 березня 2014 року.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій щодо відповідності передавальних актів про формування статутного капіталу ПАТ «ІСРЗ» від 21 березня 2014 року вимогам законодавства є правомірними.

Підставами для залишення документів без розгляду слугували наступні підстави:

- наявність в Єдиному Державному реєстрі щодо ТОВ «ІСРЗ» відомостей про те що воно є учасником (власником) інших юридичних осіб;

- порушення частини першої статті 27 Закону № 755-VI, у зв'язку з: невідповідністю складу засновників ПАТ «ІСРЗ» та складу учасників ТОВ «ІСРЗ», зокрема включення до складу засновників Фонду;

- невідповідністю розміру статутного капіталу ПАТ «ІСРЗ» розміру статутного капіталу ТОВ «ІСРЗ», що перетворюється.

Щодо вищенаведених підстав залишення документів позивача без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в пункті 7 розділу ІІ Плану приватизації (характеристика господарської діяльності і фінансового стану об'єкта приватизації) містяться відомості про акції, частки, паї, інші свідоцтва про власність, якими орендар ТОВ «ІСРЗ» володіє в статутних капіталах інших юридичних осіб, а саме: частка в розмірі 99,99% в статутному капіталі ТОВ «Іллічівська контейнерна компанія», та частка в розмірі 47,8055% в статутному капіталі ТОВ ТРК «Іллічівське телебачення-3» .

Згідно витягу з ЄДР серія АД №044560 стосовно ТОВ «ІСРЗ» вбачається, що станом на 3 квітня 2014 року відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи ТОВ «ІСРЗ» в ЄДР відсутні.

Типовий план приватизації єдиного майнового комплексу підприємства затверджений наказом Фонду державного майна України «Про затвердження Положення про план приватизації єдиного майнового комплексу підприємства» №1065 від 01.10.1997р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 1997р. за №490/2294 (в редакції від 10 квітня 2012 року №482). Пунктом 7 вказаного наказу передбачено включення до плану приватизації єдиного майнового комплексу підприємства внесення інформації про акції, частки, паї, інші свідоцтва про власність, якими володіє підприємство в статутних капіталах інших юридичних осіб. Корпоративні права наявні у орендаря єдиного майнового комплексу ДП «ІСРЗ» відображені в розділі п. 7 розділу ІІ Плану приватизації (характеристика господарської діяльності і фінансового стану об'єкта приватизації) єдиного майнового комплексу ДП «ІСРЗ», що був затверджений наказом Фонду №1940 від 9 грудня 2013 року. Норми законодавства про приватизацію не містять обов'язку орендаря відчужувати наявні у нього корпоративні права.

Таким чином, після перетворення ТОВ «ІСРЗ» в ПАТ «ІСРЗ», останнє є правонаступником всього майна, всіх майнових прав та обов'язків ТОВ «ІСРЗ», що належним чином відображено в наказах Фонду про створення ПАТ «ІСРЗ», в п. 1.1.3 статуту ПАТ «ІСРЗ», протоколі установчих зборів засновників (п. 3.1.) та засновницькому договорі про створення ПАТ «ІСРЗ» (п. 1.5.). А тому наявність в ЄДР відомостей про те, що позивач є власником інших юридичних осіб не є підставою для відмови у державній реєстрації припинення товариства.

Також необхідно вказати, що Пункт 1 Порядку №1099 визначає процедуру перетворення у процесі приватизації державних підприємств, утворених на базі орендованого майна та заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності, в акціонерні товариства.

Приписами пункту 3 Порядку №1099 визначено, що рішення про перетворення підприємств, зазначених у пункті 1 цього Порядку, в акціонерні товариства та затвердження їх статутів приймається на підставі планів приватизації підприємств у десятиденний строк з дня їх затвердження: державними органами приватизації разом з іншими засновниками - щодо підприємств, утворених на базі орендованого майна, та підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності (шляхом видання протоколу установчих зборів засновників).

Особливості формування статутного капіталу акціонерного товариства, що створюється в процесі приватизації встановлені частиною четвертою статті 17 Закону України «Про приватизацію державного майна», яка передбачає, що до статутного капіталу товариства вноситься державне майно, передане в оренду (крім майна, що не підлягає приватизації та має передаватися на утримання або у схов господарському товариству на договірних засадах), та майно, що є власністю орендаря. З наведеної норми вбачається, що статутний капітал публічного акціонерного товариства, що створюється на базі орендованого державного майна, визначається як сукупність державного майна та власного майна орендаря. Вартість майна, що вноситься засновниками до статутного капіталу акціонерного товариства визначається органами приватизації за результатами проведення незалежної оцінки майна Результати вказаної незалежної оцінки затверджені протокольним рішення засновників ПАТ «ІСРЗ».

Згідно протоколів установчих зборів засновників №1 від 19 грудня 2013 року та №2 від 21 березня 2014 року розмір статутного капіталу ПАТ «ІСРЗ», порядок його формування та кількість акцій, що будуть належати кожному із засновників ПАТ «ІСРЗ» були визначені на підставі передавального акту майна, вартість якого внесена до статутного капіталу ПАТ «ІСРЗ» та затвердження оцінки майна єдиного (цілісного) майнового комплексу ДП «ІСРЗ», вартість якого внесена з боку держави до статутного капіталу ПАТ «ІСРЗ».

Проведеною Фондом незалежної оцінки був визначений розмір статутного капіталу ПАТ «ІСРЗ» та кількість акцій, що будуть належати кожному із засновників. Було визначено, що частка Фонду складає - 21,86% статутного капіталу, що відповідає 400340000 простих іменних акцій, а частка компанії «Алдістро Холдінг Лімітед» - 78,14% статутного капіталу, що відповідає 1430736000 простих іменних акцій.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про приватизацію державного майна», визначення вартості об'єктів приватизації або розміру статутного капіталу господарських товариств у випадках, встановлених цим Законом проводиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1891.

Вказані вимоги законодавства дають можливість забезпечити об'єктивну оцінку вартості майна держави і майна орендаря і, відповідно, здійснити розподіл часток в статутному капіталі створюваного акціонерного товариства без порушення інтересів жодної із сторін, зокрема, для забезпечення майнових інтересів держави.

Таким чином, невідповідність статутного капіталу ТОВ «ІСРЗ» та ПАТ «ІСРЗ» не є підставою для відмови у проведенні реєстрації.

Необхідно зазначити, що частиною третьою статті 1 Закону України N 514-VI від 17 вересня 2008 року «Про акціонерні товариства» визначено, що особливості створення акціонерних товариств у процесі приватизації та корпоратизації, їх правового статусу та діяльності у період до виконання плану приватизації (розміщення акцій) визначаються законодавством про приватизацію та корпоратизацію.

Згідно зі статтею 1 Закону N 2163-XII, приватизація державного майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Відповідно до абзацу п'ятого частин першої статті 15 Закону N 2163-XII визначено способи приватизації, одним з яких є продаж акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ІСРЗ» на підставі договору №687 від 5 вересня 2003 року є орендарем єдиного майнового комплексу державного підприємства «Іллічівський судноремонтний завод» стосовно якого Фондом державного майна України прийнято рішення про приватизацію.

Відповідно до статті 17 Закону N 2163-XII, приватизація зданих в оренду єдиних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій акціонерних товариств (далі - товариства), заснованих державними органами приватизації та орендарями.

Пунктом 2 Порядку №1099 передбачено, що з боку держави засновниками акціонерних товариств, утворених на базі майна підприємств, зазначених у пункті 1 цього Порядку, є Фонд державного майна, його регіональні відділення та представництва в районах і містах, органи приватизації Автономної Республіки Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації України (далі - державні органи приватизації), а з боку орендаря - господарське товариство, утворене орендарями.

Отже, засновниками акціонерних товариств, що створюються в процедурі приватизації, є два суб'єкти - органи приватизації та орендарі єдиних майнових комплексів. Включення до складу засновників ПАТ «ІСРЗ» держави в особі органу приватизації, який вносить до статутного капіталу ПАТ державне майно (єдиний майновий комплекс ДП «ІСРЗ»), призводить до відповідного перерозподілу часток між двома засновниками, оскільки до моменту державної реєстрації створення ПАТ «ІСРЗ» в ТОВ «ІСРЗ» наявний один учасник - компанія «Алдістро Холдінг Лімітед», якій належить частка в розмірі 100% статутного капіталу.

Частиною третьою статті 17 Закону N 2163-XII визначено, що з моменту реєстрації товариства, договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна, або будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності, який орендує майно, припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря. Тобто, з моменту державної реєстрації ПАТ «ІСРЗ» договір оренди єдиного майнового комплексу ДП «ІСРЗ» №687 від 5 вересня 2003 року вважається розірваним, діяльність ТОВ «ІСРЗ» припиняється, а ПАТ «ІСРЗ» стає правонаступником всіх прав і обов'язків ТОВ «ІСРЗ», що відображено в наказі Фонду №362 від 21 березня 2014 року.

Статтею 33 Закону № 755-VI встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передачі всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Створення акціонерного товариства шляхом перетворення передбачено частиною третьою статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства» та відповідає статтям 91, 104, 106, 108 ЦК України.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1099, акціонерне товариство з моменту державної реєстрації стає правонаступником прав і обов'язків підприємства, що приватизується, відповідно до передавального акту. В даному випадку в процесі приватизації відбувається перетворення орендаря (ТОВ «ІСРЗ») в публічне акціонерне товариство (ПАТ «ІСРЗ»). При цьому сам орендар є підприємством, утвореним на базі орендованого майна (єдиний майновий комплекс ДП «ІСРЗ»). Той факт, що після перетворення ТОВ «ІСРЗ» в ПАТ «ІСРЗ», останнє є правонаступником всього майна, всіх майнових прав та обов'язків ТОВ «ІСРЗ» відображений в п.1.1.3 статуту ПАТ «ІСРЗ», протоколі установчих зборів засновників (п.3.1.) та засновницькому договорі про створення ПАТ «ІСРЗ».

Відповідно до частини сімнадцятої статті 37 Закону № 755-VI, державна реєстрація юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення, здійснюється у порядку, який встановлено статтями 24-27 цього Закону. При перетворенні юридичної особи до неї не застосовуються обмеження, встановлені частиною другою статті 35 цього Закону. Перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення.

Отже, реалізація норми частини п'ятої статті 17 Закону № 755-VI щодо визначення орендаря засновником та передачі йому акцій акціонерного товариства є неможливою і суперечить статтям 104, 108 ЦК України та частини третьої статті 17 Закону України «Про приватизацію державного майна». Орендар ТОВ «ІСРЗ» як юридична особа, яка припиняє свою діяльність шляхом перетворення в ПАТ «ІСРЗ», не може бути одночасно засновником акціонерного товариства, в яке орендар перетворюється.

Тому згідно вимог ч.3 ст.17 Закону України «Про приватизацію державного майна» та п. 1,5 Порядку №1099 засновником ПАТ «ІСРЗ» вірно визначена компанія «Алдістро Холдінг Лімітед», яка є єдиним учасником орендаря - ТОВ «ІСРЗ», що припиняється шляхом перетворення в ПАТ «ІСРЗ».

Доводи касаційних скарг наведених висновків судів не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведених вище правових норм.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновків, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу прокуратури Одеської області відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Кравцов О.В.

Судді Єрьомін А.В.

Цуркан М.І.