Ухвала

від 19.12.2014 по справі 826/20703/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 грудня 2014 року м. Київ В/800/5372/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Веденяпіна О.А. (судді-доповідача),

Кошіля В.В., Моторного О.А., Островича С.Е., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши заяву Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2014 року у справі № 826/20703/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Пріором»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2014 року, якою касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року у справі № 826/20703/13-а залишено без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, а. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 вересня 2013 року № К/800/33214/13.

Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне застосування одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, що відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Міжрегіональному головному управлінню Міндоходів -Центральному офісу з обслуговування великих платників у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2014 року у справі № 826/20703/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Пріором» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів -Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді О.А. Веденяпін

В.В. Кошіль

О.А. Моторний

С.Е. Острович

Ю.І. Цвіркун