Постанова

від 24.12.2014 по справі 810/2733/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2014 року №810/2733/14

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончевій О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Кіпчук А.С.(за довіреністю)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області Товариства з обмеженою відповідальністю «Лезіс» стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області (надалі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лезіс» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 54265,69 грн., податку на прибуток у розмірі 2824924,05 грн., авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 5222,00 грн., податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1043684,25 грн., збору за провадження торгівельної діяльності у розмірі 2606,01 грн. Загалом - 3930702,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 3930702,00 грн., який самостійно не сплачений. Вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкового боргу не дали позитивних результатів. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

Ухвалою суду від 8 травня 2014 року відкрито скорочене провадження у даній справі.

22 травня 2014 року до суду надійшло заперечення відповідача, у зв'язку з чим, суд ухвалою від 23 травня 2014 року вирішив здійснити розгляд справи за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що сума заборгованості, визначена податковим органом є необґрунтованою, оскільки податкові повідомлення-рішення на підставі яких вона виникла прийняті всупереч вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 10 червня 2014 року провадження у справі зупинено у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів.

4 серпня 2014 року справу №810/2733/13-а прийнято до свого провадження суддею Леонтовичем А.М.

24 грудня 2014 року провадження в адміністративній справі поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання, призначене на 24 грудня 2014 року, прибув представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Будь-яких доказів існування поважних причин, що перешкоджають явці уповноваженого представника, не надав.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Лезіс» зареєстроване як юридична особа 27 жовтня 1994 року (а.с. 235-237). Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податкові інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області за №416 (а.с. 9).

Як вбачається з довідки ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області №441/10/1016-25-25, станом на 30 квітня 2014 року за ТОВ «Лезіс» рахується заборгованість по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) в сумі 3930702,00 грн., у тому числі:

-авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5222,00 грн;

-податок на додану вартість у розмірі 54265,69 грн.;

-збір за провадження торговельної діяльності у розмірі 2606,01 грн.;

-податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1043684,25 грн.;

-податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2824924,05 грн.

Судом встановлено, що борг відповідача з податку на додану вартість виник із наступних підстав.

У грудні 2012 року Податковим органом проведена перевірка ТОВ «Лезіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт від 13 грудня 2012 року №3651/220/20596199 (а.с. 24-80).

Відповідно до висновків Акту перевірки, серед іншого, було встановлено порушення з боку відповідача пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 29843,00 грн.

На підставі Акту перевірки, Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002172301/3161 від 27 грудня 2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32613,75 грн., у тому числі за основним платежем 29843,00 грн., штрафні санкції 2770,75 грн. (а.с. 81). Дане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 2 січня 2013 року (а.с. 82).

Податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2012 року №0002172301/3161 було оскаржено відповідачем в судовому порядку. Постановою Київського окружного адміністративного суду 12 вересня 2014 року в справі №810/4257/14 у задоволені адміністративного позову відмовлено (а.с. 217-233).

Згідно з відмітки Канцелярії Київського окружного адміністративного суду, вказана постанова набрала законної сили 3 жовтня 2014 року.

У жовтні 2013 року Податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих відповідачем у податкові звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року. Результати перевірки оформлені актом від 10 жовтня 2013 року №509/10-16-22-04/20596199 (а.с. 83).

Перевіркою встановлено неподання ТОВ «Лезіс» звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року.

На підставі вказаного акту перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 листопада 2013 року №0000242201/1069, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн. (штрафні санкції) (а.с. 84).

Крім того, борг відповідача з податку на додану вартість виник в результаті самостійно поданих платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість загалом на суму 21691,00 грн, а саме від 13 грудня 2012 року (за листопад 2012 року) на суму 13832,00 грн. (а.с. 15-17), від 20 січня 2013 року (за грудень 2012 року) на суму 6466,00 грн. (а.с. 18-20), від 19 лютого 2013 року (за січень 2013 року) на суму 1393,00 грн. (а.с. 21-23).

З матеріалів справи вбачається, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість було частково погашено за рахунок переплати в розмірі 209,06 грн. (а.с. 93). Відповідно, загалом заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 54265,69 грн.

Щодо заборгованості з податку на прибуток судом встановлено наступне.

Відповідач має заборгованість в розмірі 134,00 грн., яка виникла внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно в податковій декларації з податку на прибуток від 12 лютого 2013 року (а.с. 104).

У грудні 2012 року Податковим органом проведена перевірка ТОВ «Лезіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт від 13 грудня 2012 року №3651/220/20596199 (а.с. 24-80).

Відповідно до висновків Акту перевірки, відповідачем занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2413897,00 грн.

На підставі Акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002182301 від 27 грудня 2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2825001,25 грн., у тому числі за основним платежем 2412897,00 грн., штрафні санкції 411103,25 грн. (а.с. 97). Дане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 2 січня 2013 року (а.с. 98).

За наслідками судового оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення постановою Київського окружного адміністративного суду 12 вересня 2014 року в справі №810/4257/14 про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень у задоволені адміністративного позову відмовлено (а.с. 217-233). Рішення не оскаржено та вступило в законну силу 3 жовтня 2014 року.

З урахуванням наявної у відповідача станом на 31 грудня 2012 року переплати у розмірі 210,20 грн., заборгованість з податку на прибуток становить 2824924,05 грн.

Щодо заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, судом встановлено наступне.

У грудні 2012 року Податковим органом проведена перевірка ТОВ «Лезіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт від 13 грудня 2012 року №3651/220/20596199 (а.с. 24-80).

Відповідно до висновків Акту перевірки, серед іншого, було встановлено порушення з боку відповідача підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі висновків Акту перевірки, Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001121701/417 від 1 квітня 2013 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами на суму 1043684,25 грн., у тому числі за основним платежем 904034,31 грн., штрафні санкції 139649,94 грн. (а.с. 110).

Податкове повідомлення-рішення від 1 квітня 2013 року №0001121701/417 було оскаржено відповідачем в судовому порядку. Постановою Київського окружного адміністративного суду 12 вересня 2014 року в справі №810/4257/14 у задоволені адміністративного позову відмовлено (а.с. 217-233).

Згідно з відмітки Канцелярії Київського окружного адміністративного суду вказана постанова набрала законної сили 3 жовтня 2014 року.

Відповідно, загалом заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб складає 1043684,25 грн.

Щодо заборгованості із збору за провадження торговельної діяльності, судом встановлено наступне.

Стаття 267 Податкового кодексу України передбачає, що платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять підприємницьку діяльність, зокрема торговельна діяльність у пунктах продажу товарів.

Згідно пункту 267.3.1 статті 267 Податкового кодексу України ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі - мінімальна заробітна плата), визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

Відповідно до підпункту 267.5.2. статті 267 Податкового кодексу, за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності; за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю; за здійснення діяльності у сфері розваг - щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем придбані торгові патенти на право здійснення торговельної діяльності №662365 Серія ТПБ, №662356 Серія ТПБ, №662363 Серія ТПБ, №662367 Серія ТПБ, №662364 Серія ТПБ (а.с. 113-117).

Рішенням Обухівської міської ради №325-25-VI від 26 червня 2012 року, щомісячна ставка збору за провадження торгівельної діяльності становить 229 грн . (0.2 розміру мінімальної заробітної плати)(а.с.143-144).

Відповідно до картки особового рахунку ТОВ «Лезіс», заборгованість із збору за провадження торговельної діяльності з урахуванням часткової плати у розмірі 1471,79, становить 2606,01 грн.(а.с. 118-120).

З приводу заборгованості що виникла внаслідок несплати відповідачем авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, суд зважає на наступне.

Так, сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств було передбачено Законом України від 05.07.2012р. №5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні", який набрав чинності з 12.08.2012 року (далі - Закон №5083), починаючи з 01.01.2013 року.

Законом №5083 доповнено пункт 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, яким встановлено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 4 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно з абзацом 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до розрахунку податкового боргу, заборгованість з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств становить 5222,00 грн., у тому числі 922,00 грн. за третій квартал 2012 року, 4300,00 грн. за 2013 рік.

Разом з тим, суд зазначає, що аналіз викладених положень податкового законодавства свідчить про те, що сплату авансових внесків передбачено лише з 1 січня 2013 року. За таких обставин, заборгованість у розмірі 922,00 грн. за третій квартал 2012 року позивача нарахована протиправно.

Водночас, згідно податкової декларації з 2012 рік, відповідачем самостійно визначено суму авансових внесків, що підлягатиме сплаті щомісячно з січня по грудень 2013 року у сумі 358,00 грн. (а.с. 104).

Таким чином, заборгованість відповідача із сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств становить 4300,00 грн .

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Податковий Кодексу України).

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу Україні платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно зі статтею 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу, відповідно до норм чинного законодавства на адресу боржника була виставлена податкова вимога форми «Ю» №5-22 від 4 лютого 2014 року, що отримана відповідачем 7 лютого 2014 року (а.с. 121). Як вбачається з матеріалів справи, суму податкового боргу, вказаного у вимозі, відповідачем у строки встановлені законом, погашені не були.

Відповідно до підпунктів 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючи органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною 1 статті 11, частиною 1 статті 69, частинами 1 та 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Отже, наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 3929780,00 грн підтверджується матеріалами справи та не спростована належними доказами.

Водночас, заборгованість з авансових внесків з податку на прибуток підприємств за третій квартал 2012 року у розмірі 922,00 грн. нарахована відповідачу протиправно, а тому стягненню не підлягає.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лезіс» (ідентифікаційний код 20596199) на користь Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області податковий борг у розмірі 3929780 (три мільйоні дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 26 грудня 2014 року.