Ухвала

від 18.12.2014 по справі 826/15581/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15581/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Костюк Л.О., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Пождума" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання неправомірним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ПП "Пождума" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання неправомірним та скасування наказу та зупинення повністю дії наказу до ухвалення рішення в справі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2014 року зазначений адміністративний позов - задоволено частково, наказ Державної податкової інспекції у Печерськом у районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2877 від 03.10.2014 року визнано неправомірним. У задоволенні інших вимог позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом в.о. начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.10.2014 за № 2877 «Про проведення документальної позапланової перевірки», головному державному ревізору - інспектору, інспектору податкової та митної справи ІІ рангу Лощаку Андрію Леонідовичу, відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, забезпечити проведення документальної позапланової перевірки ПП «Пождума» з питань правильності нарахування та сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Зевс» (податковий номер 37727193) за період з 01.01.2014 по 30.06.2014.

Вважаючи вказаний наказ відповідача протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що захист прав позивача можливий лише шляхом визнання такого порушення з боку держави, а саме, визнання неправомірним оспорюваного наказу ДПІ № 2877 від 03.10.2014 року. Підстави для скасування вказаного наказу відповідача відсутні, оскільки його вже було реалізоване відповідачем.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Проте, вказані у запиті підстави для його направлення не відповідають змісту пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а саме запит не містить вказівок, які саме можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства вчинені платником податків ПП «Пождума» та не конкретизує, які саме первинні документи слід надати позивачу, а вказує їх взагалі.

Отже, запит податкового органу, хоча й посилається на п. 78.1.1. ПКУ, але не вказує на факт можливого порушення податкового законодавства, з приводу якого пропонується надати документи. Це об'єктивно не є підставою для надання документів податковому органу на вказаний запит.

Відповідно до доводів відповідача, на момент формування запиту у податкового органу були відсутні докази які свідчать про порушення платником податків ПП «Пождума» податкового, валютного законодавства, а також визначення загального необмеженого переліку витребуваних документів, втім вказаний запит було направлено. Тобто, фактично відповідач визнає факт направлення позивачу запиту із порушенням вимог Податкового кодексу України, що згідно ч.3 ст. 72 КАС України, є обставиною, яка не підлягає доказуванню перед судом.

Зазначене свідчить про неправомірність направлення на адресу позивача запиту від 11.09.2014 за № 44556/10/26-55-22-01-10, ненадання відповіді на який слугувало підставою для винесення податковим органом спірного наказу про проведення перевірки ПП «Пождума».

Як вбачається із листа - відповіді ПП «Пождума» № 02/25/09 від 25.09.2014 на зазначений вище запит податкового органу, скористався правом, наданим нормами ст.73 Податкового кодексу України щодо звільнення від обов'язку надавати відповідь на запит..

Пунктом 79.2. ст. 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно п. 1 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 № 213, відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Відповідно п. 2.3 п. 2 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості проведення, визначені статтею 79 розділу II Кодексу. Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом І цих Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 розділу II Кодексу.

У листі ДПА України від 27.04.2011 № 11892/7/23-4017/345 зазначено, що по-перше, підставою для проведення документальної позапланової перевірки є ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, по-друге, обов'язковою умовою здійснення позапланової невиїзної перевірки є прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення такої перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України, в якому зазначаються підстави для проведення перевірки, дата її початку та тривалість.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки запит складений з порушенням ст.ст. 77-79 ПК України та Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, що позбавило можливості позивача надати запитувану у такому запиті інформацію, то і спірний наказ є неправомірним.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що захист прав позивача можливий лише шляхом визнання такого порушення з боку держави, а саме, визнання неправомірним оспорюваного наказу ДПІ № 2877 від 03.10.2014 року, тоді як підстави для скасування вказаного наказу відповідача відсутні, оскільки його вже було реалізоване відповідачем.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 25.12.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді Л.О. Костюк

Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Костюк Л.О.

Сорочко Є.О.