Постанова

від 01.12.2014 по справі 804/13629/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 р. Справа № 804/13629/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засідання Бурцевої Я.Е.

за участю:

представників позивача Бурі О.Є., Рибак Г.А.

представника відповідача Волошиної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс" до Лівобережної об'єднаної державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аякс" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №004842201 від 11.08.2014р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Аякс" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5873685 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2936842,5 грн., винесене Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі Акту перевірки № 2662/22-01/30198309 від 28.07.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст.ст. 135, 138, 198, 201 Податкового кодексу України, порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому позивач зазначає, що дії перевіряючого органу з проведення перевірки підприємства з питань дотримання ТОВ "Аякс" вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності, валютного та іншого законодавства є неправомірними та такими, що виходять за межі його повноважень. В свою чергу, ТОВ "Аякс" правомірно на підставі Закону України «Про податок на додану вартість» включив до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку, які були сплачені на користь контрагентів. Позивач вважає безпідставними висновки контролюючого органу щодо відсутності документі, які підтверджують реальний характер господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами, оскільки належним чином оформлені первинні документи були надані підприємством до перевірки. Висновки про отримання позивачем грошових коштів поза договірними відносинами спростовуються наявними у ТОВ "Аякс" договорами з контрагентами, на підставі яких були отримані грошові кошти.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2014р. було відкрито провадження у справі.

У судове засідання з'явилися представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити в його задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача в письмових запереченнях зазначив, що документальне підтвердження щодо транспортування матеріалів по контрагентам позивача під час проведення перевірки не надано. При розгляді наданих до перевірки документів не встановлено жодних юридичних документів, що підтверджують здійснення ТОВ "Аякс" приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, відсутня будь-яка товарно-транспортна документація, відсутнє документальне підтвердження визначення та обліку матеріальних цінностей, обліку та шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, відсутня інформація про транспортні засоби та яким чином взагалі здійснена поставка. Таким чином, відсутність факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Окрім того, оскільки по взаємовідносинам позивача з ПП «Демол-Сервіс» та ПП «Ідея плюс» умови ст.198 Податкового кодексу України не дотримуються, купівлі товару не було - не виконано вимог для збереження права на податковий кредит, тому у період визнання безнадійної заборгованості ПДВ підлягає корегуванню. Крім того дебіторська заборгованість по якій минув термін позовної давності, списаний на підприємстві переходить до розряду безповоротної фінансової допомоги, що не є об'єктом оподаткування, а тому сума ПДВ віднесена до податкового кредиту раніше за виданими авансами підлягає коригуванню.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11.08.2014р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004842201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 8810527,50 грн. (основний платіж - 5873685,00 грн., штрафні санкції - 2936842,50 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі Акту від 28.07.2014 року № 2662/22-1/30198309 «Про результати планової документальної виїзної перевірки ТОВ "Аякс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013».

У вказаному Акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ "Аякс" пп.14.1.11 пп.14.1.36, пп.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 5873685,00 грн., в т.ч.: квітень 2012р. на суму 5863928 грн., травень 2012р. на суму 1414 грн., серпень 2012р. на суму 1421 грн., листопад 2012р. на суму 2 962 грн., червень 2013р. на суму 1067 грн., вересень 2013р. на суму 1833 грн., листопад 2013р. на суму 1060 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Із змісту акту перевірки вбачається, шо направлення на проведення перевірки пред'явлено 06.06.2014р. представнику ТОВ "Аякс" Рибак Г.А. Позивач повідомлений про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 23.05.2014р. № 16207/10/22-1 та наказом Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська від 23.05.2014р. № 547, які вручені 27.05.2014р. представнику ТОВ "Аякс" Лотоцькому О.Б.

За змістом п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.п. 2.15, 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну.

Пунктами 2.1 та 2.2 вказаного Положення встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

У відповідності з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Пунктами 11.3 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що дорожній лист вантажногоавтомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником. Товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом, що підтверджує фактичне переміщення товару від вантажовідправника вантажоодержувачу.

Отже, необхідною умовою для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ є здійснення господарських операцій за відповідними укладеними договорами та наявність належним чином оформлених документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що 02.04.2012р. між ТОВ "Аякс" (Замовник) та TOB «Ю.Пейпер» (Перевізник) було укладено Договір № 2/П здійснення послуг по перевезенню грузів автомобільним транспортом. Відповідно до умов договору перевезення згрузів здійснюється на підставі Заявок, які Замовник надає Перевізнику. На підтвердження виконання умов зазначеного договору було складено акт надання послуг № 1 від 30.04.2012р. на суму 64771,80 грн., в т.ч. ПДВ - 10795,30 грн. та виписана податкова накладна від 30.04.2012р. № 31. Оплата за наведеним договором підтверджується платіжним дорученням № 2250 від 18.05.2012 року.

Заявки на перевезення грузів надані не були. Товарно-транспортні накладні надані позивачем на підтвердження транспортування товару від 09.04.2012р. №м785355, № 785362, № 785361, 785360, № 785369, № 785358, № 785356, № 785357, №785354, № 785363, № 785352, № 785351, від 11.04.2012р. № 719493, № 719494, № 719496, № 719498, № 719499, № 785368, № 719475, № 785302, № 785303, від 12.04.2012р. № 785312, № 785313, № 785314, № 785315, № 785316, № 785317, № 785318 року, № 785310, № 785311, від 13.04.2012р. № 785319, № 785320, № 785321, № 785322, № 785323, № 785331, № 785332, № 785333, № 785334, № 785337, № 785336, від 10.07.2012р. № 719477, № 719480, № 719481, № 719483, № 719484, № 785366, № 719487, № 719490, № 719491, судом не приймаються до уваги, оскільки вони складені з порушенням п. 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, а саме: в них не зазначено прізвище особи, яка відвантажила товар та дозволила відпуск товару, не зазначено номер посвідчення водія, час прибуття, вибуття та підпис відповідальної особи, відсутній підпис водія який здав товар, не зазначена посада відповідальної особи вантажоодержувача.

З огляду на викладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердженність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Аякс» з ТОВ «Ю.Пейпер» в квітні 2012 року.

10.04.2012 р. TOB «Укснабкомп» складено податкову накладну № 8 на загальну суму 13799,52 грн., в т.ч. ПДВ - 2299,92 грн. На підвердження отримання даного товару позивачем надана видаткова накладна № РН-000090 від 05.07.2012р. на 120 шт. стовпчиків ЖС 3,5.

Договір та доказів того, яким чином даний товар був переміщений із м. Запоріжжя позивачем під час проведення перевірки не надано.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердженність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Аякс» з TOB «Укснабкомп» в липні 2012р.

14.05.2012р. між ТОВ "Аякс" та TOB Виробничо-техничний комплекс «Ера» було укладено Договір № 8/2. На підтвердження виконання умов зазначеного договору було складено акт виконаних робіт від 14.05.2012р., згідно якого позивачем у травні 2012р. отримано послуги технічного обслуговування лабораторного обладнання на суму 8484,00 грн., ПДВ - 1414,00 грн. за ремонт, наладку, технічне обслуговування протягом 2012р. Оплата за наведеним договором підтверджується протоколом про ціну та платіжним дорученням № 2215 від 15.05.2012 року.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що основний вид діяльності TOB Виробничо-техничний комплекс «Ера» є 46.90 - НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ. Також із змісту акту вбачається, що роботи повинні бути виконані протягом 2012р., хоча акт був підписаний сторонами 14.05.2012р. в момент укладання Договору № 8/2.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердженність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Аякс» з TOB Виробничо-техничний комплекс «Ера» в травні 2012р.

23.08.2012р., 15.11.2012р. TOB «Майсвіт» було складені видаткові накладні на поставку будівельних матеріалів, а саме: дошки, брусу, рейок. На підтвердження виконання умов зазначеного договору було надано податкові накладні № 280 від 23.08.2012р. та № 320 від 15.11.2012р. Оплата була здійснена за платіжним дорученнями № 2782 від 23.08.2012р., № 3251 від 13.11.2012р. на суму 26300,66 грн.

Договір та доказів того, яким чином товар (доска в кількості 6,09 куб.м., брус в кількості 8,108 куб.м., рейка в кількості 252 пог.м.) був переміщений позивачем під час проведення перевірки не надано.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердженність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Аякс» з TOB «Майсвіт» в серпні, листопаді 2012р.

23.01.2013р. між ТОВ "Аякс" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено Договір № 23/01 про надання послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля. На підтвердження виконання умов зазначеного договору було складено та підписано акт виконаних робіт № 28/01-13 від 28.01.2013р.. Оплата за наведеним договором підтверджується платіжним дорученням № 3724 від 25.01.2013р. на загальну суму 13486, 80 грн.

Проте, надані документи позивачем не підтверджують реальність здійснення господарської операції, оскільки відповідно до умов Договору № 23/01 Виконавець зобов'язується виконувати технічне обслуговування та поточний ремонт автомобіля, згідно нарядів-замовлень, які суду надані не були. Також із змісту акту виконаних робіт не можливо встановити де саме дані роботи були виконані Виконавцем.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердженність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Аякс» з ФОП ОСОБА_5 в січні 2013р.

15.06.2013р. між ТОВ "Аякс" та TOB «Промисловий комплекс «Візіт» складено та підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) автокрана та подачі автокрана КС-3579 № ОУ-0000925. Оплата була здіснена за платіжними дорученнями № 4613 від 14.06.2013р. на суму 3200,01 грн., № 4646 від 20.06.2013р. на суму 3200,00 грн.

Договір, рахунок відповідно до якого були перераховані кошти, надані позивачем не були. Також, в акті № ОУ-0000925 не зазначено прізвище осіб, які здійснили виконання та прийняття послуг, не зазначено місце виконання робіт, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердженність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Аякс» з TOB «Промисловий комплекс «Візіт» в червні 2013р.

TOB «КСА» було складено видаткові накладні № 14113 від 14.11.2013р., № 221113 від 22.11.2013р., № 281113 від 28.11.2013р. на поставку товарно-матеріальних цінностей - респіраторів, рукавиць, віників, лопат, відер. Також було складено податкову накладну № 69 від 12.11.2013р. на суму 5116,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 852,80 грн.), № 87 від 14.11.2013р. на суму 722,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 120,40 грн.), № 203 від 28.11.2013 року на суму 522,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 87,00 грн.). Оплата була здійснена за платіжними дорученнями № 5729 від 12.11.2013р. на суму 5116, 80 грн., № 5776 від 14.11.2013р. на суму 722,40 грн., № 5880 від 28.11.2013р. на суму 522 грн.

Договір, рахунки № 121113/4 від 12.11.2013р., № 141113 від 14.11.2013р. № 121113/4 від 12.11.2013р., які зазначені як призначення платежу в платіжних дорученнях № 5729, № 5776, № 5880 позивачем надані не були.

Також, в видаткових накладних № 69, № 87, № 203 не зазначено прізвище особи, яка здійснила отримання товару, що не дає дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердженність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Аякс» з TOB «КСА» в листопаді 2013р.

17.09.2013р. TOB «Укрбудівниця» було складену видаткову накладну № 174 на поставку меблевої заготовки та складено податкову накладну № 68 на суму 11000,00 грн. (в т.ч. ПДВ-1833,33 грн.). Оплата була здійснена за платіжним дорученнями № 5248 від 17.09.2013р., на суму 11000,00 грн.

Договір, рахунок № 129 від 16.09.2013р., який зазначений як призначення платежу в платіжному дорученні № 5248 позивачем не наданий.

Також, в видатковій накладній № 174 не зазначено прізвище особи, яка здійснила отримання товару, що не дає дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердженність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Аякс» з TOB «Укрбудівниця» в вересні 2013р.

30.11.2010р. між ТОВ "Аякс" (Покупець) та ПП «АСТРА СОФТ ДНІПРО» (Продавець) було укладено Договір № Д/2244-А поставки сільськогосподарської продукції (ячмінь, пшениця, рапс, соя). На підтвердження виконання умов зазначеного договору було складено видаткову накладну № РН-0000058 від 30.11.2010р. та податкову накладну №58 від 30.11.2010р. на загальну суму 7362901,56 грн. Оплата була здійснена за платіжними дорученнями: № 14190 від 29.12.2010р. на суму 1441774,09 грн., № 14223 від 10.01.2011р. на суму 2000000,00 грн., № 14247 від 12.01.2011р. на суму 1000000,00 грн., № 14249 від 13.01.2011р. на суму 1000000,00 грн., № 14256 від 17.01.2011р. на суму 1000000,00 грн., № 14258 від 18.01.2011р. на суму 921127,47 грн.

В поясненнях позивач зазначив, що перевезення сільськогосподарської продукції здійснило ТОВ "Ю.Пейпер", що підтверджується наданими товарно-транспортними накладними суду. Проте, як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано Договір на перевезення сільськогосподарської продукціїв № 2/П укладений з TOB «Ю.Пейпер» (Перевізник) лише 02.04.2012р.

Доказів перевезення сільськогосподарської продукції (ячмінь, пшениця, рапс, соя) в листопаді 2010р. від ПП «АСТРА СОФТ ДНІПРО» в кількості 5262 тн. позивачем не надано.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що надані до суду первинні документи не є достатніми для визначення характеру, виду, обсягу наданих послуг та не дають можливість зробити висновок про пов'язаність витрат позивача на оплату постачання товару (послуг) з його господарською діяльністю та про обґрунтованість віднесення вартості цих послуг до сплаченого у їх складі ПДВ до податкового кредиту позивача.

Також 25.04.2008 р. TOB «Аякс» було укладено договір № 75 К з ПП «Демол-Сервіс» з поставки продукції. Згідно вищевказаного договору TOB «Аякс» у 2008р. здійснено передоплату на адресу ПП «Демол-сервіс» у розмірі 34075000 грн., в т.ч. ПДВ - 5679167 грн. TOB «Аякс» по здійсненій передоплаті суму податку на додану вартість віднесено до податкового кредиту у наступних періодах: квітень 2008р. -200000,00 грн., травень 2008р.- 5333 333,00 грн., червень 2008р. -145833,00 грн.

Також 23.11.2007р. між TOB «Аякс» та ПП «Ідея плюс» було укладено договір № 67К на виконання якого була здійснена предоплата в листопаді 2007р. на суму 470000,00 грн., в грудні 2007р. на суму 560000,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2008-2012р.р. товар від ПП «Демол-сервіс» та ПП «Ідея плюс» позивачем не отримано.

Згідно додатку 3-10 до акту перевірки «Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.10.10р. по 31.03.12р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10р. по 31.03.12р.» № 3535/22/30198309 від 27.08.2012р., станом на 31.03.2012р. дебіторська заборгованість по підприємству ПП «Демол-Сервіс» складає у розмірі 34075000 грн., по підприємству ПП «Ідея плюс» у розмірі 1030000,00 грн. та рахується на рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Згідно даних балансу (Ф1) підприємства наданого до Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська № 9087475619 від 11.02.2013р. дебіторська заборгованість ПП «Демол-сервіс» та ПП «Ідея плюс» рахувалась на підприємстві до 31.12.2012р. Однак до перевірки підприємством TOB «Аякс» були надані бухгалтерські реєстри (журнал ордер) по рахунку 631 за період 2 квартал 2012р. по яких дебіторська заборгованість ПП «Демол-сервіс» та «Ідея плюс» станом на 01.04.2012р. відсутня.

На адресу підприємства Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська надано лист №20068/10/22-1 від 20.06.2014р. про надання пояснень щодо розбіжності даних бухгалтерського обліку станом на 31.03.2012р. та 01.04.2012р. в частині дебіторської заборгованості.

Згідно листа підприємства № 3362 від 23.06.2014р. отримано відповідь:

З урахуванням висновків перевірки, на підприємстві проведено інвентаризацію та аналіз поточної дебіторської заборгованості, за результатами яких було прийнято рішення про списання, по деяким боржникам, у тому числі й по ПП «Демол-сервіс» (код за ЄДРПОУ 35260858), та ПП «Ідея плюс (код за ЄДРПОУ 35280790) за правилами п.11 П(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіна України від 08.10.1999р. № 237, заборгованості, яка набула статусу безнадійної у розумінні п.4 цього ж Положення.

Таким чином, згідно отриманої відповіді, списання безнадійної дебіторської заборгованості по контрагенту ПП «Демол-сервіс» відбулося у період після 01.04.2012р.

Відповідно до пп. 14.1.11, п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України, строк позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою захисту своїх прав та інтересів.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено загальну позовна давність - три роки, але в окремих випадках закон може встановлювати інший, спеціальний строк позовної давності. До того ж згідно ст. 259 Цивільного кодексу України контрагенти можуть домовитися (у письмовому вигляді) про збільшення строку позовної давності.

Позовну давність починають відміряти з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

Згідно з пп.14.1.36. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) «господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами»

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) підчас здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарські й операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Згідно з пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.

Стаття 142 Господарського Кодексу вказує на те, що прибуток (дохід) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, та визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань. Оскільки строк позовної давності минув здійсненна передоплата на адресу ПП «Демол-Сервіс» не може бути використана у межах господарської діяльності.

Оскільки отримання товару за договором № 75К від 25 квітня 2008р., укладеним позивачем з ПП «Демол-Сервіс» та договором № 67К від 23.11.2007р., укладеним позивачем з ПП «Ідея плюс», фактично не відбулося, а тому не виконано вимог для збереження права на податковий кредит, суд погоджується з висновками податкового органу, що у період визнання безнадійної заборгованості сума ПДВ по зазначеним договорам підлягає коригуванню.

Крім того, дебіторська заборгованість по якій минув термін позовної давності, списаний на підприємстві переходить до розряду безповоротної фінансової допомоги, що згідно п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України № 2755-IV 02.12.2010 року, не є об'єктом оподаткування, а тому сума ПДВ віднесена до податкового кредиту раніше за виданими авансами також підлягає коригуванню.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належним чином довів правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №004842201 від 11.08.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 8 810527,50 грн. (основний платіж - 5873 685,00 грн., штрафні санкції - 2936842,50 грн.). За таких обставин, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими, позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 4872 грн., а сплатив лише 488 грн., тому суд стягує з позивача 4384,00 грн. (4872 грн. - 488 грн.).

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс" до Лівобережної об'єднаної державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004842201 від 11.08.2014р. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс" (49048, м. Дніпропетровськ, пров. Піонерський, 12, код ЄДРПОУ 30198309) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4384,00 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2014 року.

Суддя О.В. Серьогіна