Постанова

від 09.12.2014 по справі 806/4455/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року м. Житомир

справа № 806/4455/14

категорія 8.3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представників позивача Воробця В.Я., Дубаса І.І., Озарка М.В.,

представника відповідача Самохвала А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Транснаціональна корпорація "Граніт" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2014 року за № 0001092203, № 0001082201, № 0001112201, № 0001102201, № 0001122201,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 29.07.2014 року за № 0001092203, № 0001082201, № 0001112201, № 0001102201, № 0001122201.

В обґрунтування позову зазначає, що твердження відповідача про завищення задекларованих підприємством у рядку 05.1 Декларації "собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" показників на загальну суму 34122 грн., три квартали 2012 року 5600 грн., за 2012 рік 214637 грн., за 2013 рік 22818 грн. "ґрунтується на матеріалах зустрічних звірок і не враховано фактичне здійснення господарських операцій, що підтверджується наявними первинними документами... Крім того з Акту неможливо визначити з яких сум визначено дане завищення за 2012 рік у сумі 214637 грн.". Щодо порушень, які начебто привели до завищення податкового кредиту за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року на суму 268991 грн., то воно є безпідставним, оскільки "господарські відносини підтверджуються між платником податків і суб'єктом господарювання первинними документами, повнотою відображення їх результатів у податковому та бухгалтерському обліку та проведеними розрахунками між платником податків та суб'єктом господарювання".

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов (т.2 а.с.28-30).

Проаналізувавши досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з висновків акту від 09.07.2014 року № 996/22-01/32805271 "Про результати планової виїзної документальної перевірки Приватного акціонерного товариства "Транснаціональна корпорація "Граніт" (код за ЄДРПОУ 32805271) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р." (т.1 а.с.12-72), перевіркою встановлено, крім іншого, порушення підприємством:

- п. 44.1 ст. 44, п. 135.1 ст. 135, п.138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого: - завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за ІІ-ІV квартали 2012 року в сумі 42765 грн. та знижено податок на прибуток в сумі 118964 грн.; - завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2013 рік в сумі 272660 грн. та знижено податок на прибуток в сумі 131140 грн.;

- п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року на загальну суму 126239 грн. (квітень 2012 року - 3566 грн., листопад 2012 року - 15793 грн., грудень 2013 року - 106880 грн.) та завищено бюджетне відшкодування за травень-грудень 2012 року, березень 2013 року, травень-серпень 2013 року, жовтень-листопад 2013 року на загальну суму 142752 грн.;

- п. 2.11, п. 3.1, п. 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 року № 637 - відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів на загальну суму 6764,88 грн.

Як вказали представники позивача, заперечення на акт перевірки не подавались.

На підставі акту від 09.07.2014 року № 996/22-01/32805271 Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області 29 липня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення, якими Приватному акціонерному товариству "Транснаціональна корпорація "Граніт":

- 0001112201 (т.1 а.с.76) - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 375156 грн. (основний платіж - 250104 грн., штрафні санкції - 125052 грн.);

- 0001122201 (т.1 а.с.73) - зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 315425 грн.;

- 0001082201 (т.1 а.с.75) - зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39486 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 19743 грн.;

- 0001102201 (т.1 а.с.77) - зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 229505 грн.;

- 0001092203 (т.1 а.с.74) - застосовано суму штрафних санкцій 6764,88 грн.

На вказані податкові повідомлення-рішення позивачем в адміністративному порядку подавались скарги, які були залишені без задоволення (а.с.79-88, 89-94).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також відображених відповідачем в акті від 09.07.2014 року № 996/22-01/32805271 суджень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0001112201, № 0001122201 та № 0001082201, № 0001102201.

Відповідно до акту від 09.07.2014 року № 996/22-01/32805271, перевіркою повноти визначення від'ємного значення об'єкту оподаткування від всіх видів діяльності за ІІ-IV квартали 2012 року та за 2013 рік, в результаті порушень, викладених у розділі 3.1.2 "Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" акту перевірки, встановлено:

- завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за ІІ-IV квартали 2012 року в сумі 42765 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 118964 грн.:

- завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2013 рік в сумі 272660 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 131140 грн.

Як вбачається з акту від 09.07.2014 року № 996/22-01/32805271, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2012 року по 32.12.2013 року встановлено його завищення, в порушення пунктів 198.2 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, на загальну суму 268991 грн. по операціях з:

- ПАТ "Івано-Франківськцемент" - 65954 грн.;

- ТОВ "Поллукс-Трейд" - 1250 грн.;

- ТОВ "Автодортранс" - 18833 грн.;

- ТОВ "Топаз-ЛТД" - 78080 грн.;

- ТОВ "Техгормаш" - 21567 грн.;

- ТОВ "КС А" - 83307 грн.

У розділі 3.1.2 "Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" акту від 09.07.2014 року № 996/22-01/3280527 зазначено, що "ПрАТ ТНК "Граніт" до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в 2013 році віднесено двічі суму поліпшення основних фондів в розмірі 93139 грн., а саме до складу валових витрат на збут та до складу інших витрат звичайної діяльності. Відповідно до регістру бухгалтерського обліку дебетовий оборот по рахунку 93 "Витрати на збут" за 2013 рік становить 6793226 в т.ч. ремонт основних фондів на суму 93139 грн. та повністю включено в Декларацію з податку на прибуток рядок "Витрати на збут", крім того в сумі 93139 грн. платником включено до складу інших витрат звичайної діяльності, в результаті чого платником завищено витрати за 2013 рік в сумі 93139 грн., чим порушено п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України".

Суд звертає увагу на те, що представники позивача в судовому засіданні підтвердили, що "ПрАТ ТНК "Граніт" при визначенні об'єкта оподаткування в 2013 році суму поліпшення основних фондів в розмірі 93139 грн. віднесено і до складу витрат на збут, і до складу інших витрат звичайної діяльності, а тому погодились, що відповідач правомірно зменшив підприємству від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 93139 грн..

Також, як вбачається з розділу 3.1.2 "Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" акту від 09.07.2014 року № 996/22-01/3280527, позивачем, в порушення п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України платником завищено:

- операційні витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Техгормаш" на 32352 грн. (2012 рік - 10784 грн., 2013 рік - 21568 грн.) та з ТОВ "Поллукс-Трейд" на 1770 грн. (2012 рік - 520 грн., 2013 рік - 1250 грн.);

- витрати на збут по взаємовідносинам з ПАТ "Івано-Франківськцемент" на 386038 грн. (2012 рік - 160115 грн., 2013 рік - 225923 грн.), з ЗАТ "Західукрвибухпром" за 2013 рік на 143297 грн., з ТОВ "Автодортранс" за 2013 рік на 94167 грн., ТОВ "Топаз-ЛТД" за 2013 рік на 383528 грн.

Факт оплати позивачем товарів/послуг вищевказаним контрагентам відповідачем не заперечується.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

З пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або пдтверджені податковими накладними, оформлені з порушеннями вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу.

Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням зі сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту; пункт 44.2, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу; пункт 44.3, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1. цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її не подання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський обліку. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський обліку і фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична і інші види звітності.

Із положень частин першої, третьої статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складені на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідач ставить під сумнів операцію з отримання позивачем в липні 2013 року пружини на СМД-111 від ТОВ "Поллукс-Трейд" на суму 7500 грн. (ПДВ-1250 грн.), посилаючись на акт від 14.10.2013 року № 57/20-11-22-01/38509365 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Поллукс-Трейд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період липень 2013 року (т.2 а.с.33-38).

Однак акт від 14.10.2013 року № 57/20-11-22-01/38509365 не є доказом нереальності здійснення операції, оскільки зустрічна звірка проведена не була, відповідно до вказаного акту ТОВ "Поллукс-Трейд" задекларував податкові зобов'язання з ПДВ по цій операції на суму 1250 грн., досліджені докази свідчать що товар позивачем від ТОВ "Поллукс-Трейд" було отримано по видатковій накладній № 669 від 02.07.2013 року (т.1 а.с.100), доставлено ТОВ "Нова пошта" згідно товарно-транспортної накладної № 59998003271760 від 16.07.2013 року, встановлено на дробарку СМД-111; дану операцію відображено в регістрах бухгалтерського обліку, в результаті чого нараховано амортизацію за перевіряємий період в сумі 1770 грн. (т.1 а.с.21); позивачу видані належно оформлена податкова накладна (т.1 а.с.101), тому суд вважає, що позивачем правомірно було віднесено до операційних витрат 1770 грн. та до податкового кредиту 1250 грн.

Реальність виконання робіт ТОВ "Західукрвибухпром" за договором № 29 на виконання буровибухових робіт від 01.12.2009 року з ПрАТ ТНК "Граніт" та додаткових угод до нього (т.1 а.с.185-195) підтверджується належним чином оформленими актами виконання вибухових (буровибухових) робіт по дільниці № 21 на суму без ПДВ 143296,90 грн. (т.1 а.с.199-200) та належно оформленими податковими накладними (т.1 а.с.201-203).

Посилання відповідача на акт № 11/22-01/32744298 від 09.01.2014 року "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки приватного акціонерного товариства "Західукрвибухпром" (код за ЄДРПОУ 32744298) з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Будпром-ЛТД (код за ЄДРПОУ 37318967) за період з 01.10.2013 р. по 31.10.2013 р." (т.2 а.с.39-42), як на доказ завищення ПрАТ ТНК "Граніт" витрат на збут на 143297 грн., суд до уваги не приймає, оскільки вказаний акт не відображає результати перевірки щодо фінансово-господарських відносин з позивачем, в ньом зафіксовані порушення ПрАТ "Західукрвибухпром" податкового законодавства, в результаті чого завищено податкові зобовязання та податковий кредит з ПДВ, в той час як в акті від 09.07.2014 року № 996/22-01/32805271 не відображено ніяких порушень щодо формування податкового кредиту позивачем по взаємовідносинам з ПрАТ "Західукрвибухпром".

Висновки відповідача про завищення витрат на збут на 94167,00 грн. та податкового кредиту на 18833 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Автодортранс" за договором № 081013 від 08.10.2013 року (т.1 а.с.204-205), які ґрунтуються на твердженні, що "в актах виконаних робіт не вказано конкретно, саме які роботи проводились екскаватором", спростовуються належним чином оформленими податковими накладними (т.1 а.с.206-209) та актами здачі-прийняття робіт (а.с.210-212), в яких зазначено дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки відповідача про завищення витрат на збут на 383528 грн. та податкового кредиту на 78080 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Топаз-ЛТД" за договором № б/н надання послуг транспортними засобами від 18.04.2013 року (т.1 а.с.213-214), які ґрунтуються на твердженні, що акти здачі-прийняття виконаних робіт не можуть вважатись первинними документами, оскільки не мають всіх обов'язкових реквізитів, спростовуються актами здачі-прийняття виконаних робіт (т.1 а.с.227,231,238, т.2 а.с.1,8), товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.228-230,232-237,239-250, т.2 а.с.2-7,9-15), належним чином оформленими податковими накладними (т.1 а.с.215-226) які узгоджуються між собою щодо часу складання, зміст та обсяг господарської операції.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність в документі того чи іншого реквізиту не може свідчити про нереальність господарської операції при наявності інших належних документів, які узгоджуються між собою та документом без відповідного реквізиту.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач правомірно формував валові витрати та податковий кредит по операціям з ТОВ "Поллукс-Трейд", ЗАТ "Західвибухпром", ТОВ "Автодортранс", ТОВ "Топаз ЛТД".

Відповідно до Договору купівлі-продажу № 0305 від 03.05.2012 року (т.1 а.с.95-96) ТОВ "Техгормаш" (Продавець) зобов'язується передати у власність ПрАТ ТНК "Граніт" (Покупець) товар, а Покупець - прийняти товар та оплатити його; документи на товар, які Продавець повинен передати Покупцю: рахунок фактура, накладна та податкова накладна, а також документи, які засвідчують якість товару (п.1.3 Договору); доставка товару здійснюється Продавцем (п.7.1 Договору); приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством (п. 8.1 Договору).

На підтвердження господарських операцій за цими договором ПрАТ ТНК "Граніт" були надані під час перевірок та суду видаткові накладні від 12.06.2013 року № РН-0000123 та № РН-000122 (т.1 а.с.98-99) та податкові накладні (т.1 а.с.97-98).

Як вбачається з Договору купівлі-продажу № 105 від 12.12.2013 року (т.2 а.с.53) ТОВ "КС А" (Продавець) зобов'язується передати товар, а ПрАТ ТНК "Граніт" (Покупець) прийняти і оплатити товар; передача товару здійснюється на складі Покупця (п.2.1 Договору); приймання товару за кількістю і якістю проводиться Покупцем у порядку і строки, встановлені Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" та Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (п.2.4 Договора).

На підтвердження господарських операцій за цими договорами ПрАТ ТНК "Граніт" були надані під час перевірки та суду накладна № 144 від 24.12.2013 року (т.2 а.с.54) та податкова накладна (т.2 а.с.56).

Надану в судовому засіданні товарно-трансортну накладну від 24.12.2013 року (т.2 а.с.55) суд до уваги не приймає, оскільки вона під час перевірки не надавалась, як вбачається з акту від 09.07.2014 року № 996/22-01/32805271 (т.1 а.с.39) і в ній не зазначений автопідприємство, автомобіль, водій та інші реквізити.

У видаткових накладних від 12.06.2013 року № РН-0000123 та № РН-000122 та накладній № 144 від 24.12.2013 року щодо господарських операцій з ТОВ "Техгормаш" і ТОВ "КС А", всупереч ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не вказано місце їх складання, у зв'язку з чим суд вважає, що таки накладні, при відсутності інших, передбачених договорами документів, не можуть свідчити про отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей.

ПрАТ ТНК "Граніт" не надано актів прийому-передачі товарів за кількістю і якістю, будь-яких первинних документів, в яких зафіксовано реєстраційні номери документів по якості та актів фактичної наявності продукції, документів дозвільного характеру, які підпадають під визначення сертифікатів відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності або декларації про відповідність, обов'язок ведення яких передбачено Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 та від 25.04.1966р. № П-7 із змінами та доповненнями (надалі по тексту - Інструкція № П-6, № П-7), визначено в частині 2 статті 662 Цивільного кодексу України.

Інструкціями № П-6 та № П-7 встановлено основні вимоги стосовно оформлення первинних документів, згідно з якими передається відповідна продукція (п. 2, п. 3, п. 4, п. 6, п. 7-14), в яких відповідно до вимог Інструкції № П-7 та статті 13 Закону України "Про підтвердження відповідності" зазначено реєстраційні номери сертифікатів відповідності.

Відповідно до п. 2 Інструкції № П-6 при поставці товарів і створення умов для своєчасного та правильного приймання отримувач, відправник (постачальник) зобов'язаний дотримуватись:

а) суворого дотримання встановлених правил пакування і затарювання продукції, маркування і опломбовування окремих місць;

в) чіткого і правильного оформлення документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікати, посвідчення якості), відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість та комплектність продукції фактичній якості та комплектності її.

Пунктом 12 Інструкції № П-6 визначено, що приймання продукції по кількості проводиться по чітко і ясно оформлених відпускних і розрахункових, транспортних та супровідних документів (рахунок-фактура, специфікації, акт приймання-передачі, описи, пакувальні ярлики, інші) постачальника або виробника. У випадку відсутності таких документів, складається акт про фактичну наявність продукції за участю представників, визначених п. 17, п. 18, п. 20-22 Інструкції № П-6 по формі, передбаченій п. 25 Інструкції № П-6, при цьому в акті зазначаються які супровідні документи відсутні.

Відповідно до п.2 Постанови Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 № П-7 "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", виробник (відправник) зобов'язаний забезпечити чітке і правильне оформлення документів, що підтверджують якість продукції і її комплектність (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість тощо), відвантажувальних і розрахункових документах, відповідність вказаних у них даних про якість і комплектність продукції фактичній якості та її комплектності; своєчасне направлення документів, що підтверджують якість і комплектність продукції, покупцю. Ці документи надсилаються разом з продукцією, якщо інше не передбачено основними чи особливими умовами договору поставки, іншими зобов'язаннями для сторін правилами чи договором.

Позивачем не надано ані до перевірки, ані під час судового розгляду справи, доказів на підтвердження факту прийняття товару за кількістю і якістю, що прямо передбачено умовами договорів купівлі-продажу.

Тобто позивачем не надано належних документів, які б підтверджували реальність господарських операцій з ТОВ "Техгормаш" і ТОВ "КС А".

Відповідно договору № б/н про надання послуг від 01.01.2012 року (т.1 а.с.102-103) ПрАТ "Івано-Франківськцемент" (Виконавець) зобов'язаний за рахунок ПрАТ ТК "Граніт" (Замовник) та за завданням останнього надати комплекс послуг по контролю за переміщенням товарно-матеріальних цінностей, а Замовник зобов'язується прийняти вказані послуги та розрахуватися за них; вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надання послуг (п.3.1 Договору).

На підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту за договору № б/н про надання послуг від 01.01.2012 року, позивачем були надані під час перевірок та суду податкові накладні (т.1 а.с.104-136) та акти здачі-прийняття робіт (т.1 а.с.137-178).

В актах здачі-прийняття робіт (т.1 а.с.137-178), всупереч ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не вказані такі обов'язкові для первинних документів реквізити як зміст та обсяг господарської операції, а в податкових накладних (т.1 а.с.104-136), всупереч 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, не зазначений такий обов'язковий реквізит як опис (номенклатура) товарів/послуг - замість цих обов'язкових реквізитів вказано компенсація відряджень та виплат по з/пл., що не відображає зміст та обсяг господарської операції та не є описом (номенклатурою) послуг. Крім того в податкових накладних в графі "Вид цивільно-правового договору" вказаний договір підряду від 01.07.2007 року, а не договору № б/н про надання послуг від 01.01.2012 року, що свідчить про оформлення податкових накладних з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином позивачем ні під час перевірки, ні в судовому засіданні не надано належних первинних документів та податкових накладних на підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту по операціям з ПрАТ "Івано-Франківськцемент".

Враховуючи наведене, суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 29.07.2014 року:

- № 0001082201 повністю;

- № 0001102201 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 58677 грн.;

- № 0001122201 в частині зменшення суми від'ємного об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 189934 грн.;

- № 0001112201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 173554 грн. за штрафними санкціями на 86777 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001092203.

Суд звертає увагу на те, що в позовній заяві позивач не обґрунтовує, в чому полягає протиправність вказаного рішення. В ході судового засіданні представники позивача, як на протиправність цього рішення, вказували на те, що ні в акті ні в повідомлені-рішенні не має вказівки на підставі якого нормативно-правового акту застосовано штрафну санкцію в розмірі 6764,88 грн.; до всіх 46 авансових звітів, згаданих в акті, надано необхідні документи, які підтверджують сплату коштів за послуги або товарно-матеріальні цінності.

Абзацем 6 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Норми з регулювання обліку готівки встановлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі - Положення № 637).

Як вбачається з Положення № 637, готівкові розрахунки здійснюються через касу і оформлюються касовими документами.

Касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (п.1.2 Положення № 637).

Пунктами 3.1, 3.2 Положення № 637 передбачено, що Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів; касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Пунктом 4.2 Положення № 637 встановлено вимогу щодо обов'язкового оформлення готівкових операцій прибутковими та видатковими касовими документами лише для підприємств - юридичних осіб. Форма касових ордерів, а також порядок їх заповнення, відповідно до п.3.3 Положення № 637, передбачають оформлення цих документів лише підприємствами, установами та організаціями, а саме бухгалтерією підприємства, у яких передбачено таки обов'язкові реквізити, як підпис головного бухгалтера та керівника підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Для фізичних осіб - підприємців, в т.ч. платників єдиного податку, ведення касової книги не передбачено, а тому вони і не повинні при здійсненні готівкових розрахунків використовувати бланки прибуткових та видаткових ордерів. Підприємці при здійснені готівкових операцій мають оформлювати їх відповідними касовими документами (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до пункту 2.11 Положення № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Як вбачається з акту від 09.07.2014 року № 996/22-01/32805271 і підтверджується матеріалами справи, підзвітними особами Приватного акціонерного товариства "Транснаціональна корпорація "Граніт" до авансових звітів за раніше отриману готівку не додана відповідних підтверджуючих документів на суму 6764,88 грн. (а.с.59-64) - підзвітними особами надавались документи, в яких відсутні обов'язкові реквізити, рахунки офіціантів, квитанції до прибуткових касових ордерів від фізичних осіб-підприємців, товарний чек від юридичної особи, які не є належними платіжними документами.

Що стосується відсутності в спірному рішенні вказівки на підставі якого нормативно правового акту застосовано штрафну санкцію, то це не може свідчити про відсутність порушення п. 2.11, п. 3.1, п. 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 року № 637 з боку позивач і неправомірності застосування цим рішенням штрафу в розмірі 6764,88 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 0001092203 таким, що прийняте відповідно до вимог законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 29.07.2014 року:

- № 0001082201 повністю;

- № 0001102201 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 58677 грн.;

- № 0001122201 в частині зменшення суми від'ємного об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 189934 грн.;

- № 0001112201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 173554 грн. за штрафними санкціями на 86777 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 15 грудня 2014 р.