Ухвала

від 14.07.2015 по справі 806/4455/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ К/800/13946/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 р.

та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 р.

у справі № 806/4455/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Транснаціональна корпорація «Граніт»

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Транснаціональна корпорація «Граніт» (далі - позивач, ПАТ «ТК «Граніт») звернулось до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - відповідач, Коростенська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ від 29.07.2014 року: № 0001082201 повністю; №0001102201 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 58677 грн.; №0001122201 в частині зменшення суми від'ємного об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 189934 грн.; №0001112201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 173554 грн. за штрафними санкціями на 86777 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 р. постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 р. частково скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ від 29.07.2014 року, а саме: №0001112201 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 207883 грн. 80 коп. та штрафних санкцій в розмірі 103831 грн. 90 коп.; №0001102201 в частині зменшення від"ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 177079 грн. №0001082201 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 25958 грн. та штрафних санкцій в розмірі 12979 грн.

У касаційній скарзі Коростенська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 р. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Коростенською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ «ТК «Граніт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012по 31.12.2013, за результатами якої складено акт №966/22-01/32805271 від 09.07.2014.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п. 44.1 ст. 44, п. 135.1 ст. 135, п.138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за ІІ-ІV квартали 2012 року в сумі 42765 грн. та знижено податок на прибуток в сумі 118964 грн., завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2013 рік в сумі 272660 грн. та знижено податок на прибуток в сумі 131140 грн.; п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року, на загальну суму 126239 грн. та завищено бюджетне відшкодування за травень-грудень 2012 року, березень 2013 року, травень-серпень 2013 року, жовтень-листопад 2013 року на загальну суму 142752 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 липня 2014 року: №0001112201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 375156 грн. (основний платіж - 250104 грн., штрафні санкції - 125052 грн.); №0001122201 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 315425 грн.; №0001082201 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39486 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 19743 грн.; №0001102201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 229505 грн.; №0001092203 про застосування суми штрафних санкцій 6764,88 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав частково обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та ТОВ «Поллукс-Трейд» було укладено договір поставки пружини на СМД-111 на суму 7500 грн. (ПДВ-1250 грн.).

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортною накладною тощо.

Реальність виконання робіт ТОВ «Західукрвибухпром» за договором № 29 на виконання буровибухових робіт від 01.12.2009 з ПАТ «ТК «Граніт» та додаткових угод до нього підтверджено належним чином оформленими актами виконання вибухових (буровибухових) робіт по дільниці №21 на суму без ПДВ 143296,90 грн. та належно оформленими податковими накладними.

Щодо завищення витрат на збут на 94167,00 грн. та податкового кредиту на 18833 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Автодортранс» за договором №081013 від 08.10.2013 р., судами встановлено, що господарські операції підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковими накладними та актами здачі-прийняття робіт, в яких зазначено дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо завищення витрат та податкового кредиту на 78080 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Топаз-ЛТД» за договором № б/н надання послуг транспортними засобами від 18.04.2013 року, судами встановлено, що господарські операції підтверджено належним чином складеними первинними документами: актами здачі-прийняття виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, податковими накладними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу №0305 від 03.05.2012 р. ТОВ «Техгормаш» (Продавець) зобов'язується передати у власність ПАТ ТНК «Граніт» (Покупець) товар, а Покупець - прийняти товар та оплатити його.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними. Дана господарська операція відображена в регістрах бухгалтерського обліку проводками Д-Т 1522, К-т 631 та Д-т. 104 К-т 1522. Вищезазначені запчастини згідно акта внутрішнього переміщення від 30.06.2012 були встановлені на дробарку СМД-111.

Також судами встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу №105 від 12.12.2013 ТОВ «КС А» (Продавець) зобов'язується передати товар, а ПАТ ТНК «Граніт» (Покупець) прийняти і оплатити товар. На підставі вказаного договору позивачем отримано пластину живильну 1-18 у грудні 2013 року.

За результатами господарських операцій ПАТ ТНК «Граніт» з ТОВ «КС А» були виписані податкові накладні від 16.12.2013 №102 на суму ПДВ 41667 грн., від 20.12.2013 №144 на суму ПДВ 41640 грн. Дана операція відображена в регістрах бухгалтерського обліку проводками Д-т 1522 К-т 631 та Д-т 104 К-т 1522. Станом на 31.12.2013 р. пластина живильна 1-18 рахується в залишку на складі.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «Техгормаш», ТОВ «Поллукс-Трейд», ЗАТ «Західукрвибухпром», ТОВ «Автодортранс», ТОВ «Топаз-ЛТД», ТОВ «КС А», що підтверджено належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту за результатами господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

В частині відмови в задоволенні позову ПАТ «ТК «Граніт» сторонами рішення апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржувалось.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області відхилити.

2.Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 р. залишено без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун