Ухвала

від 11.03.2015 по справі 806/4455/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"11" березня 2015 р. Справа № 806/4455/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю представника позивача Дубаса І.І.,

представника відповідача Самохвала А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Приватного акціонерного товариства "Транснаціональна корпорація "Граніт" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "09" грудня 2014 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Транснаціональна корпорація "Граніт" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень - рішень ,

0ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Транснаціональна корпорація "Граніт" в жовтня 2013 року звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 29.07.2014 року за №0001092203, №0001082201, №0001112201, №0001102201, №0001122201.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 29.07.2014 року:

- № 0001082201 повністю;

- №0001102201 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 58677 грн.;

- №0001122201 в частині зменшення суми від'ємного об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 189934 грн.;

- №0001112201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 173554 грн. за штрафними санкціями на 86777 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та відмовити в задоволенні позову. Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зазначив, що підприємством в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 135.1 ст. 135, п.138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2012 - 2013 роки в сумі 315425 грн. та знижено податок на прибуток за 2012-2013 роки в сумі 250104 грн..; в порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року на загальну суму 126239 грн. та завищено бюджетне відшкодування на загальну суму 142752 грн.; Здійснення господарських операцій з контрагентами не підтверджено. Податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Позивач подав апеляційну скаргу та просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що в матеріалах справи містяться всі належні документи, які підтверджують господарські операції з ПАТ "Івано-Франківськцемент", ТОВ "Техгормаш" та ТОВ "КС А" та правомірність формування податкового кредиту. Вважає, що постанова прийнята при неповному з"ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Встановлено, що у період з 11.06.2014 по 02.07.2014 Коростенською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено планову виїзну документальну перевірку Приватного акціонерного товариства "Транснаціональна корпорація "Граніт" (код за ЄДРПОУ 32805271) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012по 31.12.2013, за результатами якої складено акт №966/22-01/32805271 від 09.07.2014 (т.1 а.с.12-72).

В результаті проведення перевірки встановлено порушення підприємством:

- п. 44.1 ст. 44, п. 135.1 ст. 135, п.138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого: - завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за ІІ-ІV квартали 2012 року в сумі 42765 грн. та знижено податок на прибуток в сумі 118964 грн.; - завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2013 рік в сумі 272660 грн. та знижено податок на прибуток в сумі 131140 грн.;

- п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року на загальну суму 126239 грн. (квітень 2012 року - 3566 грн., листопад 2012 року - 15793 грн., грудень 2013 року - 106880 грн.) та завищено бюджетне відшкодування за травень-грудень 2012 року, березень 2013 року, травень-серпень 2013 року, жовтень-листопад 2013 року на загальну суму 142752 грн.;

- п. 2.11, п. 3.1, п. 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 року № 637 - відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів на загальну суму 6764,88 грн.

Зокрема податковим органом встановлено завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об"єкта оподаткування, а саме завищено операційні витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Техгормаш" на 32352 грн. (2012 рік - 10784 грн., 2013 рік - 21568 грн.) та з ТОВ "Поллукс-Трейд" на 1770 грн. (2012 рік - 520 грн., 2013 рік - 1250 грн.);

- витрати на збут по взаємовідносинам з ПАТ "Івано-Франківськцемент" на 386038 грн. (2012 рік - 160115 грн., 2013 рік - 225923 грн.), з ЗАТ "Західукрвибухпром" за 2013 рік на 143297 грн., з ТОВ "Автодортранс" за 2013 рік на 94167 грн., ТОВ "Топаз-ЛТД" за 2013 рік на 383528 грн.

Також відповідачем встановлено завищення податкового кредиту по операціях з:

- ПАТ "Івано-Франківськцемент" - 65954 грн.; ТОВ "Поллукс-Трейд" - 1250 грн.; ТОВ "Автодортранс" - 18833 грн.; ТОВ "Топаз-ЛТД" - 78080 грн.; ТОВ "Техгормаш" - 21567 грн.; ТОВ "КС А" - 83307 грн.

На підставі акту від 09.07.2014 № 996/22-01/32805271 Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області 29 липня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001112201 (т.1 а.с.76) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 375156 грн. (основний платіж - 250104 грн., штрафні санкції - 125052 грн.);

- №0001122201 (т.1 а.с.73) про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 315425 грн.;

- №0001082201 (т.1 а.с.75) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39486 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 19743 грн.;

- №0001102201 (т.1 а.с.77) про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 229505 грн.;

- №0001092203 (т.1 а.с.74) про застосування суми штрафних санкцій 6764,88 грн.

В результаті адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення позивачем залишені без, а скарги задоволення (а.с.79-88, 89-94).

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

З пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв"язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформлені з порушеннями вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу.

Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням зі сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту; пункт 44.2, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу; пункт 44.3, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1. цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її не подання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський обліку. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський обліку і фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична і інші види звітності.

Із положень частин першої, третьої статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складені на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Щодо господарської операції з ТОВ "Поллукс-Трейд".

Так, відповідач ставить під сумнів операцію з отримання позивачем в липні 2013 року пружини на СМД-111 від ТОВ "Поллукс-Трейд" на суму 7500 грн. (ПДВ-1250 грн.), посилаючись на акт від 14.10.2013 № 57/20-11-22-01/38509365 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Поллукс-Трейд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період липень 2013 року (т.2 а.с.33-38).

Встановлено, що "Поллукс-Трейд" задекларував податкові зобов'язання з ПДВ по цій операції на суму 1250 грн. Досліджені докази свідчать, що товар позивачем від ТОВ "Поллукс-Трейд" було отримано по видатковій накладній № 669 від 02.07.2013 року (т.1 а.с.100), доставлено ТОВ "Нова пошта" згідно товарно-транспортної накладної № 59998003271760 від 16.07.2013 року, встановлено на дробарку СМД-111; дану операцію відображено в регістрах бухгалтерського обліку, в результаті чого нараховано амортизацію за перевіряємий період в сумі 1770 грн. (т.1 а.с.21); позивачу видані належно оформлена податкова накладна (т.1 а.с.101.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно було віднесено до операційних витрат 1770 грн. та до податкового кредиту 1250 грн., а акт від 14.10.2013 № 57/20-11-22-01/38509365 не є доказом нереальності здійснення операції, оскільки зустрічна звірка проведена не була.

Реальність виконання робіт ТОВ "Західукрвибухпром" за договором № 29 на виконання буровибухових робіт від 01.12.2009 з ПрАТ ТНК "Граніт" та додаткових угод до нього (т.1 а.с.185-195) підтверджується належним чином оформленими актами виконання вибухових (буровибухових) робіт по дільниці №21 на суму без ПДВ 143296,90 грн. (т.1 а.с.199-200) та належно оформленими податковими накладними (т.1 а.с.201-203).

Посилання відповідача на акт № 11/22-01/32744298 від 09.01.2014 року "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки приватного акціонерного товариства "Західукрвибухпром" (код за ЄДРПОУ 32744298) з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Будпром-ЛТД (код за ЄДРПОУ 37318967) за період з 01.10.2013 по 31.10.2013" (т.2 а.с.39-42), як на доказ завищення ПрАТ ТНК "Граніт" витрат на збут на 143297 грн., є безпідставним, оскільки вказаний акт не відображає результати перевірки щодо фінансово-господарських відносин з позивачем, в ньому зафіксовані порушення ПрАТ "Західукрвибухпром" податкового законодавства, в результаті чого завищено податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ, в той час як в акті від 09.07.2014 № 996/22-01/32805271 не відображено ніяких порушень щодо формування податкового кредиту позивачем по взаємовідносинам з ПрАТ "Західукрвибухпром".

Висновки щодо завищення витрат на збут на 94167,00 грн. та податкового кредиту на 18833 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Автодортранс" за договором №081013 від 08.10.2013 (т.1 а.с.204-205), які ґрунтуються на твердженні, що "в актах виконаних робіт не вказано конкретно, саме які роботи проводились екскаватором", спростовуються належним чином оформленими податковими накладними (т.1 а.с.206-209) та актами здачі-прийняття робіт (а.с.210-212), в яких зазначено дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки про завищення витрат на збут на 383528 грн. та податкового кредиту на 78080 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Топаз-ЛТД" за договором № б/н надання послуг транспортними засобами від 18.04.2013 року (т.1 а.с.213-214), які ґрунтуються на твердженні, що акти здачі-прийняття виконаних робіт не можуть вважатись первинними документами, оскільки не мають всіх обов'язкових реквізитів, спростовуються актами здачі-прийняття виконаних робіт (т.1 а.с.227,231,238, т.2 а.с.1,8), товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.228-230,232-237,239-250, т.2 а.с.2-7,9-15), належним чином оформленими податковими накладними (т.1 а.с.215-226) які узгоджуються між собою щодо часу складання, зміст та обсяг господарської операції.

Крім того, відсутність в документі того чи іншого реквізиту не може свідчити про нереальність господарської операції при наявності інших належних документів, які узгоджуються між собою та документом без відповідного реквізиту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно формував валові витрати та податковий кредит по операціям з ТОВ "Поллукс-Трейд", ЗАТ "Західвибухпром", ТОВ "Автодортранс", ТОВ "Топаз ЛТД".

Що стосується взаємовідносин ПрАТ ТК "Граніт" з ПрАТ "Івано-Франківськцемент".

Відповідно договору № б/н про надання послуг від 01.01.2012 (т.1 а.с.102-103) ПрАТ "Івано-Франківськцемент" (Виконавець) зобов'язаний за рахунок ПрАТ ТК "Граніт" (Замовник) та за завданням останнього надати комплекс послуг по контролю за переміщенням товарно-матеріальних цінностей, а Замовник зобов'язується прийняти вказані послуги та розрахуватися за них; вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надання послуг (п.3.1 Договору).

На підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту за договору № б/н про надання послуг від 01.01.2012, позивачем були надані під час перевірок та суду податкові накладні (т.1 а.с.104-136) та акти здачі-прийняття робіт (т.1 а.с.137-178).

В актах здачі-прийняття робіт (т.1 а.с.137-178), всупереч ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не вказані такі обов'язкові для первинних документів реквізити як зміст та обсяг господарської операції, а в податкових накладних (т.1 а.с.104-136), всупереч 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, не зазначений такий обов'язковий реквізит як опис (номенклатура) товарів/послуг - замість цих обов'язкових реквізитів вказано компенсація відряджень та виплат по з/пл., що не відображає зміст та обсяг господарської операції та не є описом (номенклатурою) послуг. Крім того в податкових накладних в графі "Вид цивільно-правового договору" вказаний договір підряду від 01.07.2007 року, а не договору № б/н про надання послуг від 01.01.2012 року, що свідчить про оформлення податкових накладних з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Надані позивачем додаткові докази в ході перегляду судового рішення, не були предметом дослідження в ході проведення перевірки та в суді першої інстанції. Також зазначені докази не свідчать про реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ПрАТ "Івано-Франківськцемент" з надання послуг. Крім того встановлено, що ПрАТ "Івано-Франківськцемент" з позивачем є пов"язаними особами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано належних первинних документів та податкових накладних на підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту по операціям з ПрАТ "Івано-Франківськцемент".

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності зменшення підприємству від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 93139 грн..

Також у розділі 3.1.2 "Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" акту від 09.07.2014 №996/22-01/3280527 зазначено, що "ПрАТ ТНК "Граніт" до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в 2013 році віднесено двічі суму поліпшення основних фондів в розмірі 93139 грн., а саме до складу валових витрат на збут та до складу інших витрат звичайної діяльності. Відповідно до регістру бухгалтерського обліку дебетовий оборот по рахунку 93 "Витрати на збут" за 2013 рік становить 6793226 в т.ч. ремонт основних фондів на суму 93139 грн. та повністю включено в Декларацію з податку на прибуток рядок "Витрати на збут", крім того в сумі 93139 грн. платником включено до складу інших витрат звичайної діяльності, в результаті чого платником завищено витрати за 2013 рік в сумі 93139 грн., чим порушено п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України".

Представники позивача підтвердили, що "ПрАТ ТНК "Граніт" при визначенні об'єкта оподаткування в 2013 році суму поліпшення основних фондів в розмірі 93139 грн. віднесено і до складу витрат на збут, і до складу інших витрат звичайної діяльності, а тому погодились, що відповідач правомірно зменшив підприємству від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 93139 грн.

Що стосується господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Техгормаш" та ТОВ "КС А".

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, прийшов до висновку про те, що позивачем не підтверджено реальність вказаних господарських операцій.

Колегія суддів з вказаним висновком не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до Договору купівлі-продажу №0305 від 03.05.2012 (т.1 а.с.95-96) ТОВ "Техгормаш" (Продавець) зобов'язується передати у власність ПрАТ ТНК "Граніт" (Покупець) товар, а Покупець - прийняти товар та оплатити його; документи на товар, які Продавець повинен передати Покупцю: рахунок фактура, накладна та податкова накладна, а також документи, які засвідчують якість товару (п.1.3 Договору); доставка товару здійснюється Продавцем (п.7.1 Договору); приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством (п. 8.1 Договору).

На підтвердження господарських операцій за цим договором ПрАТ ТНК "Граніт" були надані під час перевірок та суду видаткові накладні від 12.06.2013 № РН-0000123 та № РН-000122 (т.1 а.с.98-99) та податкові накладні (т.1 а.с.97-98).

Встановлено, що дана операція відображена в регістрах бухгалтерського обліку проводками Д-Т 1522, К-т 631 та Д-т. 104 К-т 1522. Вищезазначені запчастини згідно акту внутрішнього переміщення від 30.06.2012 були встановлені на дробарку СМД-111. За перевіряємий період платником нараховувалась амортизація, а саме: за три квартали 2012 року в сумі 5392 грн за 2012 рік 10784 грн, за 2013 рік в усім 21568 грн.

Про дані обставини зазначено і в акті перевірки.

Посилання відповідача на те, що в наданих накладних не вказано посади відповідальної особи, яка відпустила товар не може свідчити про відсутність господарської операції.

Судом встановлено, що акт документальної перевірки не містить посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. як того вимагає Податковий кодекс України (ст.ст. 44 та 83 ПКУ). Висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Крім цього, правилами ведення бухгалтерського обліку не передбачено обов'язкового ведення і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

Що стосується господарської операції з ТОВ "КС А".

Згідно Договору купівлі-продажу №105 від 12.12.2013 (т.2 а.с.53) ТОВ "КС А" (Продавець) зобов'язується передати товар, а ПрАТ ТНК "Граніт" (Покупець) прийняти і оплатити товар; передача товару здійснюється на складі Покупця (п.2.1 Договору); приймання товару за кількістю і якістю проводиться Покупцем у порядку і строки, встановлені Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" та Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (п.2.4 Договора).

На підставі вказаного договору позивачем отримано пластину живильну 1-18 у грудні 2013 року.

На підтвердження господарських операцій ПрАТ ТНК "Граніт" з ТОВ "КС А" були надані податкові накладні від 16.12.2013 №102 на суму ПДВ 41667 грн, від 20.12.2013 №144 на суму ПДВ 41640 грн.

Дана операція відображена в регістрах бухгалтерського обліку проводками Д-т 1522 К-т 631 та Д-т 104 К-т 1522.

Станом на 31.12.2013 пластина живильна 1-18 рахується в залишку на складі.

Встановлено, що надані позивачем документи по взаємовідносинах з ТОВ "КС А" відповідають вимогам законодавства, відображають зміст господарської операції.

Посилання відповідача на неможливість підтвердження реальності проведення господарських відносин, що підтверджується актом від 28.03.2014 №50/04-65-22-03/38529816 ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська "Про неможливість проведення зустрічної звірки" ТОВ "КС А" є безпідставним.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки сам по собі не може свідчити про фіктивність господарських операцій, оскільки зустрічна звірка не є перевіркою і акт, складений на наслідками такої звірки лише засвідчує факт неможливості проведення зустрічної звірки з тих, або інших причин.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При цьому, нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI не встановлено обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету у разі несплати продавцем товару або іншою особою суми податку на додану вартість, отриманої від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавці товару - ТОВ "КС А" мають сплачувати даний податок до бюджету.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивач не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність контрагента.

У справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (№ 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відтак реальність господарських операцій позивача з контрагентами, а саме з ТОВ "Техгормаш", ТОВ "Поллукс-Трейд", ЗАТ "Західукрвибухпром", ТОВ "Автодортранс", ТОВ "Топаз-ЛТД", ТОВ "КС А" підтверджена.

З урахуванням вищезазначеного, безпідставними є висновки відповідача про визначення позивачу з даних господарських операцій податку на прибуток та штрафних санкцій; зменшення від"ємного значення з податку на додану вартість; зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та штрафних санкцій, а також висновок суду про визначення податкових зобов"язань щодо господарських операцій з ТОВ "Техгормаш", ТОВ "КС А".

Крім того, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визначення сум зобов"язань.

Так суд першої інстанції скасував повністю податкове повідомлення - рішення № 0001082201 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування, не врахувавши при цьому не прийняття до заліку господарських операцій з ПрАТ "Івано-Франківськцемент".

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення №0001122201 щодо зменшення суми від'ємного об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 189934 грн., не звернув уваги чи впливають прийняті до заліку витрати на таке від"ємне значення.

З урахуванням всіх обставин по справі та наданого розрахунку, колегія суддів приходить до висновку щодо часткового скасування податкових повідомлень-рішень Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 29.07.2014 року:

№0001112201 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 207883 грн. 80 коп. та штрафних санкцій в розмірі 103831 грн. 90 коп.;

№0001102201 в частині зменшення від"ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 177079 грн.;

№0001082201 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 25958 грн. та штрафних санкцій в розмірі 12979 грн.;

Податкове повідомлення - рішення №0001122201 щодо зменшення суми від'ємного об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 315425 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає, оскільки визначені суми доходів та витрат по прийнятих господарських операціях, не вплинули на зменшення суми від'ємного об'єкта оподаткування податком на прибутку, визначеного податковим органом.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001092203, то вказане сторонами не оскаржувалось, а тому його правомірність в цій частині судовою колегією не перевірялась. Судове рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Приватного акціонерного товариства "Транснаціональна корпорація "Граніт" задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "09" грудня 2014 р. частково скасувати та прийняти в цій частині нову постанову

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 29.07.2014 року, а саме:

№0001112201 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 207883 грн. 80 коп. та штрафних санкцій в розмірі 103831 грн. 90 коп.

№0001102201 в частині зменшення від"ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 177079 грн.

№0001082201 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 25958 грн. та штрафних санкцій в розмірі 12979 грн.

В іншій частині позову відмовити.

В решті постанову суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "13" березня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне акціонерне товариство "Транснаціональна корпорація "Граніт" вул.Броварська,40,с.Щорсівка,Коростенський район, Житомирська область,11570

3- відповідачу/відповідачам: Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Коротуна, 3,м.Коростень,Житомирська область,11500

- ,