Ухвала

від 08.12.2014 по справі 2а-3278/12/1470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року м. Київ К/800/51159/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіЦвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), суддів Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справи за

касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 року

у справі № 2а-3278/12/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтершоу»

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області,

третя особа Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби,

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтершоу» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, що полягає у невиконанні приписів п. 7.7.4., 7.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 200.13, 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України щодо неподання органу державного казначейства висновку на відшкодування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтершоу» сум податку на додану вартість в розмірі 2 666 483, 00 грн. у строки та в порядку, передбаченому Законом. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтершоу» бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 45 868, 00 грн., за травень 2008 року в сумі 365 324, 00 грн., за липень 2008 року в сумі 121 568, 00 грн., за серпень 2008 року в сумі 1 438 457, 00 грн., за вересень 2008 року в сумі 154 373, 00 грн., за жовтень 2008 року в сумі 540 893, 00 грн., а всього в сумі 2 666 483, 00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні представник позивача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтершоу» зареєстроване платником податку на додану вартість з 31.12.2004 року. З 31.12.2004 року позивач знаходився на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, а з січня 2010 року - у ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС.

За результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Інтершоу» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень, травень, липень, серпень, вересень та жовтень 2008 року, відповідачем складено акт від 11.02.2009 року № 390/23-200/32189597 та прийнято податкові повідомлення рішення від 13.02.2009 року: - №00000142302/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування підприємству у розмірі 45 868, 00 грн. за березень 2008 року; - №0000132302/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування підприємству у розмірі 365 324,00 грн. за травень 2008 року; - № №00000122302/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування підприємству у розмірі 121 568, 00 грн. за липень 2008 року; - № 00000112302/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування підприємству у розмірі 1 438 457, 00 грн. за серпень 2008 року; - № 00000102302/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування підприємству у розмірі 154 373, 00 грн. за вересень 2008 року; - № 00000042302/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування підприємству у розмірі 154 373, 00 грн. за вересень 2008 року.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.02.2010 року у справі № 2а-6922/09/1470 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтершоу» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєві від 13.02.09 року №00000142302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу» з податку на додану вартість за березень 2008 року на суму 45 868, 00 гривень, №00000132302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу» з податку на додану вартість за травень 2008 року на суму 365 324, 00 гривень, №00000122302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу» з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 121 568, 00 гривень, №00000112302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу» з податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 1 438 457, 00 гривень, №00000102302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу» з податку на додану вартість за вересень 2008 року на суму 154 373, 00 гривень, №0000042302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу» з податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 540 893, 00 гривень. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва надати органу державного казначейства - Управлінню державного казначейства м. Миколаєва - висновки про суми, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Інтершоу» за березень 2008 року на суму 45 868, 00 гривень, за травень 2008 року на суму 365 324, 00 гривень, за липень 2008 року на суму 121 568, 00 гривень, за серпень 2008 року на суму 1 438 457, 00 гривень, за вересень 2008 року на суму 154 373, 00 гривень, за жовтень 2008 року на суму 540 893, 00 гривень. В задоволенні позовних вимог відносно Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєві відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 року у справі № 2а-6922/09/1470 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.02.2010 року в частині позовних вимог про надання висновку до органу державного казначейства скасовано, провадження у цій частині позовних вимог закрито. В решті постанову суду залишено без змін.

Отже, з набранням законної сили відповідними рішеннями у податкового органу виник обов'язок поновити у картці особового рахунку суму невідшкодованого податку на додану вартість в розмірі 2 666 483, 00 грн. та відшкодувати її на розрахунковий рахунок позивача через орган Державної казначейської служби.

Однак судами попередніх інстанцій встановлено, що жодні дії по відшкодуванню зазначеної суми відповідачем не здійснені.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що оскільки податкові повідомлення-рішення, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги, в судовому порядку скасовано, позов підлягає задоволенню.

На час розгляду даної справи вказані рішення судом касаційної інстанції не переглядалися.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами попередніх інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230 КАС України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 року у справі № 2а-3278/12/1470 - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук