Ухвала

від 03.12.2014 по справі 1570/2697/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/2697/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі за адміністративним позовом малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомленні-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою від 11 червня 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов в повному обсязі та скасував податкове повідомлення -рішення від 10.04.2012 р. № 000072220.

Вимоги апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт посилається на те, що згідно з приписами Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Відповідно до статті 202 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Неправомірними вважаються правочини, які за своїм змістом, формою та іншими елементами в імперативній формі визначаються законом недійсними з моменту їх вчинення (нікчемні правочини).

Податковий орган в апеляційній скарзі послався на неправомірне відхилення судом першої інстанції доводів щодо відсутності у директора контрагента позивача необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки відповідно до інформації у листі УПМ ДПА у Одеській області від 09.02.2012 №986/7/07-3411 ОСОБА_1 - громадянин Російської Федерації - директор TOB «Інвесттехнагляд», зазначений у реєстраційних документах, в якості посадової особи не наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності, оскільки не отримував передбаченого Законом для фізичних осіб - нерезидентів дозволу на працевлаштування ОСОБА_1, вчинені та підписані від імені не уповноваженої на те особи. За таких же обставин податковий орган вважає, що податкові накладні, виписані позивачу TOB «Інвесттехнагляд» за підписом неповноважної на те особи ОСОБА_1, є такими, що оформлені з порушеннями вимог чинного законодавства, а тому відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, суми ПДВ за цими податковими накладеними не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

МП у формі ТОВ «Колійник»письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведена невиїзна документальна перевірку МП у формі TOB «Колійник», з питання підтвердження взаємовідносин з TOB «Інвесттехнагляд» за листопад, грудень 2011 року. Позивач 05.03.2012 р. повідомлений про проведення невиїзної документальної перевірки повідомленням № 2710/22-2 та наказом від 03.03.2012 р.

За результатами перевірки складений акт № 291/22-20/13919207 від 20.03.2012р. яким встановлено порушення позивачем п. 198.6. ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищений податковий кредит за листопад, грудень 2011р. на суму - 140 852,74 грн., в т.ч. по періодах: листопад 2011 року - 8 880,00 грн., грудень 2011 року - 131 972,74 грн. (а.с.11-24).

Відхиливши заперечення позивача на акт перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2012 року № 000072220 яким МП у формі TOB «Колійник» збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ за листопад та грудень 2011 року в розмірі 140 853, 00 грн. та застосовані штрафні санкції в суми 35 213, 25 грн.(а.с. 9-10).

Суд першої інстанції встановив необґрунтованість та безпідставність висновків акту перевірки стосовного того, що МП у формі TOB «Колійник» при укладанні договору субпідряду № 08 від 03.11.2011р. та договору субпідряду № 14 від 02.12.2011р. з TOB «Інвесттехнагляд», порушило норми цивільного законодавства, а саме ст.ст. 202, 203, 207, 215, 216 Цивільного кодексу України, а також п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за листопад, грудень 2011 року на суму - 140852, грн. 74 коп.

Суд першої інстанції встановив, що 03 листопада 2011 року між МП у формі TOB «Колійник» та TOB «Інвесттехнагляд» укладений договір субпідряду № 08 відповідно до положень якого генпідрядник («Колійник») доручає, а субпідрядник («Інвесттехнагляд») зобов'язується на свій ризик виконати роботу по капітальному ремонту залізничних шляхів № 58, № 70 в Державному підприємстві Іллічівський морський торгівельний порт та ремонт внутрішньоплощадних залізничних шляхів в TOB «ІЗТ». Генпідрядник в свою чергу зобов'язується прийняти виконану роботу передбачену умовами вищевказаних договорів та здійснити відповідну оплату (а.с. 46-48).

02 грудня 2011 року між МП у формі TOB «Колійник» та TOB «Інвесттехнагляд» укладений договір субпідряду № 14 відповідно до положень якого генпідрядник («Колійник») доручає, а субпідрядник («Інвесттехнагляд») зобов'язується на свій ризик виконати роботу по капітальному ремонту залізничних шляхів № 58, № 70 в Державному підприємстві Іллічівський морський торгівельний порт та ремонт внутрішньоплощадних залізничних шляхів в TOB «ІЗТ». (а.с. 60-62).

Відповідно до умов договорів субпідряду № 08 та № 14 розрахунки між генпідрядником та субпідрядником здійснюються на підставі Акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3).

Також суд першої інстанції встановив, що з метою дотримання умов договору та положень діючого законодавства між МП у формі TOB «Колійник» та TOB «Інвесттехнагляд» укладені договори, Акти приймання виконаних робіт № 301265, № 301242, № 291101 (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) (а/с. 50, 64, 74) підписано уповноваженими представниками сторін та завірено печатками підприємств.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджено відповідними первинними документами (а.с. 49-85), що відповідає приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та вимогам ПК України. окрім іншого виконання договорів між позивачем та ТОВ «Інвесттехнагляд», підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт, довідками вартості виконаних робіт та затрат за листопад - грудень 2011 року, які наявні в матеріалах справи.

При цьому суд першої інстанції зауважив, що висновки податкового органу щодо не додержання позивачем вимог частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, є надуманими та спростовуються матеріалами справи.

Також суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджено, що позивач та ТОВ «Інвесттехнагляд» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності (а.с. 58-59), внаслідок чого у позивача виникло право на віднесення сум ПДВ сплачених в ціні товару (послуг) до податкового кредиту, що відповідає приписам п.п. 14.1.156 та п.п. 14.1.181 п. 14.1. ст. 14, п. 198.2 та п. 198.3 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 ПК України.

Оскільки статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, суд першої інстанції відхилив доводи податкового органу щодо відсутності у директора ТОВ «Інвесттехнагляд» необхідного обсягу цивільної дієздатності, тільки внаслідок того, що ОСОБА_1 - громадянин Російської Федерації - директор TOB «Інвесттехнагляд», фізична особа - нерезидент, не отримав дозволу на працевлаштування.

Оскільки в акті перевірки суб'єктом владних повноважень - податковим органом не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, які є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій які визначають контрагента у «ризиковому стані», а матеріалами справи повністю підтверджено здійснення позивачем господарських операцій суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2012 р. № 000072220.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Дослідивши акт № 291/22-20/13919207 від 20.03.2012р. про проведення невиїзної документальної перевірки МП у формі TOB «Колійник» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Інвесттехнагляд» за листопад-грудень 2011 року (а.с. 11-24), апеляційний суд встановив, що висновки акту про порушення МП у формі TOB «Колійник» вимог п. 198,6 ст. 198 ПК України ґрунтуються лишена на тему, що директор ТОВ «Інвесттехнагляд» ОСОБА_1, є громадянином Російської Федерації, є фізичною особою - нерезидентом, який у встановленому законом порядку не отримав дозволу на працевлаштування, внаслідок чого не набув необхідного обсягу цивільної дієздатності. За цих обставин податковий орган, як при перевірці, при запереченнях на позов, так і в апеляційній скарзі зазначає про те, що підписання договорів, податкової та бухгалтерської звітності особою, яка не набула необхідного обсягу цивільної дієздатності, є достатньою підставою вважати, укладені угоди такими, що містять ознаки нікчемності, а первинні бухгалтерські та податкові документи - такими, що оформлені з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та вимог ПК України.

При цьому податковий орган в апеляційній скарзі не наводить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо реальності вчинених позивачем та його контрагентом ТОВ «Інвесттехнагляд», правочинів, за результатами яких позивач сформував податковий кредит листопада та грудня 2011 року, за рахунок сум ПДВ, сплачених в ціні товару (послуг), отриманих від ТОВ «Інвесттехнагляд».

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх надуманими та такими, що суперечать вимогам ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якою встановлено якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засновником ТОВ «Інвесттехнагляд» (ідентифікаційний код 37401981) є ОСОБА_1, керівником з 10.11.2010 р. року є ОСОБА_1, який уповноважений представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, який має право вчиняти дії від імені юридичної особи, без довіреності, у тому числі підписувати договори та данні про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 70, 71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко