Ухвала

від 25.12.2014 по справі 11142/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 11142/10/1570

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина Л.В., Яковлева Ю.В.

за участю секретаря - Цуцкірідзе М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на хибність висновків податкового органу викладених в акті перевірки щодо заниження товариством податку на прибуток всього в сумі 12 693 217 грн. та заниження податку на додану вартість всього в сумі 10 187 362 грн., просив суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 22 березня 2010 року №0001352301/0 та №0001342301/0.

В поданому позові позивач посилається на те, що акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не містить фактів виявлення порушень позивачем норм податкового законодавства, а в ньому лише міститься посилання на норми, які не мають відношення до ТОВ «Солтен Південь». Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат, а тому визначенні актом перевірки висновки щодо відсутності товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності та карток складського обліку для визначення валових витрат є додатковими обмеженнями для платника податків.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 09 лютого 2012 року ухвалено постанову про відмову в задоволені адміністративного позову ТОВ «Солтен Південь».

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд виходив з того, що у позивача відсутні належні докази на підтвердження фактичного придбання товару у ТОВ «Амбітек», ТОВ «Гента Люкс», ТОВ «К.Л.Контракт», ПП «Скіф-8», ПП «Тесла-6», ТОВ «АТ Промтекс», ТОВ «Атлас Сервіс і Ко», ПП «Дикват-8», ПП «Парс фортуни», та ТОВ «К.Л.Марин». Також, суд зазначив, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості отриманих послуг, щодо яких не доведено використання їх у господарській діяльності підприємства, зокрема, послуг по перевезенню товарів автомобільним транспортом підприємствами ТОВ «Амбітек» та ТОВ «Південьтрак», оскільки не надано відповідних документів на перевезення товару (товарно-транспортних накладних, дорожніх листів тощо), які є обов'язковими документами, що підтверджують отримання послуг з перевезення вантажів, а також використання їх у господарській діяльності.

В апеляційній скарзі ТОВ «Солтен Південь», посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове - про задоволення його позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що в оскаржуваній постанові суд безпідставно посилається на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні та наказ Міністерства транспорту України від 19.11.1998р. №460 щодо перевезення товару залізницею, оскільки зазначенні акти регулюють питання організації роботи автотранспорту як галузі господарства та містять вказівки саме для перевізників, а не регулюють питання податкового обліку.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень від 27.01.2010р. №51 та від 12.02.2010р. №121, згідно п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, у період з 01.02.2010р. по 26.02.2010р. державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Солтен Південь» (код за ЄДРПОУ 36343620) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.02.2009р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 09.02.2009р. по 30.09.2009р., за результатами якої складено акт перевірки №71/23-213/36343620 від 05 березня 2010 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем:

- п.1.32, п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 , п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 12 693 217 грн. (у т.ч. за 2 квартал 2009 року в сумі 4 126 689 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 8 566 528 грн.);

- п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 10 187 362 грн. (у т.ч. за квітень 2009 року на суму 370399 грн., за травень 2009 року на суму 1693218 грн., за червень 2009 року на суму 1227348 грн., за липень 2009 року на суму 2554177 грн., за серпень 2009 року на суму 1833351 грн., за вересень 2009 року на суму 2508869 грн.).

22 березня 2010 року, на підставі акту перевірки №71/23-213/36343620 від 05.03.2010р., ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001342301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у загальному розмірі 21 991 138 грн. (в т.ч. за основним платежем - 12693217 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9297920 грн.);

- №0001352301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 15 281 043 грн. (в т.ч. за основним платежем - 10187362 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5093681 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Солтен Південь» про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Основною ознакою для визначення діяльності господарською є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених за отримані товари (послуги) сум до складу валових витрат підприємства, а також віднесення відповідних сум ПДВ, сплачених у ціні таких товарів (послуг), до складу податкового кредиту, є факт придбання означених товарів чи послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону , чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену податковими накладними.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , обов'язкові реквізити.

Згідно акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №71/23-213/36343620 від 05.03.2010р. ТОВ «Солтен Південь» за період з 09.02.2009р. по 30.09.2009р. задекларовано скоригований валовий дохід у загальному розмірі 97 230 530 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу встановлено його завищення всього у сумі 96 908 244 грн. Перевіркою показників відображених у рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємств «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11», які були подані до податкового органу у загальній сумі 96 643 244 грн., встановлено, що ТОВ «Солтен Південь» здійснювало господарські операції, зокрема, з придбання товарів (одягу та аксесуарів до нього (ременів, окулярів та ін.) у вітчизняних постачальників та придбання транспортних послуг. Також, товариство у рядку 04.1 Декларацій - «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» завищило задекларовані витрати на суму 96 643 244 грн.

Для визначення валових витрат в ході перевірки фахівцями податкового органу використано дані бухгалтерського обліку ТОВ «Солтен Південь», відповідно до яких формування валових витрат по господарських операціях відбувалось за рахунок придбання товарів (одягу та аксесуарів до нього (ременів, окулярів та ін.) у вітчизняних постачальників; в податковому обліку зазначені операції відображені, як збільшення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, у зв'язку з чим за перевіряємий період позивачем, згідно даних податкового та бухгалтерського обліку, було отримано товару на загальну суму 96594494 грн. та здійснена оплата на суму 33872000 грн. (у т.ч. ПДВ 5645333 грн.) наступним постачальникам: ТОВ «Амбітек», ТОВ «Гента Люкс», ТОВ «К.Л.Контракт», ПП «Скіф-8», ПП «Тесла-6», ТОВ «АТ Промтекс», ТОВ «Атлас Сервіс і Ко», ПП «Дикват-8», ПП «Парс фортуни», ТОВ «К.Л.Марин». На підтвердження вказаних витрат по взаємовідносинах з означеними контрагентами позивачем - ТОВ «Солтен Південь» до суду надані лише договори поставки та видаткові накладні, зокрема:

- договір поставки від 23.03.2009р., укладений між ТОВ «Солтен Південь» та ПП «Скіф-8», відповідно до умов якого поставка здійснюється транспортом і за рахунок позивача. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 29 поставок товарів, які були здійснені протягом одного дня - 01.04.2009 року;

- договір поставки від 20.04.2009р., укладений між ТОВ «Солтен Південь» та ТОВ «К.Л.Контракт», відповідно до умов якого постачальник зобов'язався за власний рахунок поставити товар у місце, яке визначається замовником при оформленні заявки на товар. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 27 поставок товарів, які були здійснені протягом одного дня - 06.05.2009 року;

- договір поставки від 24.04.2009р., укладений між ТОВ «Солтен Південь» та ПП «Парс фортуни», умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язаний поставити товар у місце, яке визначається замовником при оформленні заявки на товар. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 6 поставок товарів, які були здійснені, зокрема, 01.06.2009 року, 3 поставки 06.07.2009 року та 2 поставки 04.08.2009 року;

- договір поставки від 05.05.2009р., укладений між ТОВ «Солтен Південь» та ТОВ «Гента Люкс», відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити товар у місце, яке визначається замовником при оформленні заявки на товар. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 10 поставок товарів, які були здійсненні, зокрема, 06.05.2009 року, 30.06.2009 року, 06.07.2009 року, 2 поставки - 04.08.2009 року та 5 поставок - 10.09.2009 року;

- договір поставки від 05.05.2009р., укладений між ТОВ «Солтен Південь» та ТОВ «Амбітек», відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити товар у місце, яке визначається замовником при оформленні заявки на товар. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 13 поставок товарів, які були здійсненні, зокрема, 30.06.2009 року, 06.07.2009 року, 3 поставки - 04.08.2009 року, та 8 поставок - 10.09.2009 року;

- договір поставки від 27.05.2009р., укладений між ТОВ «Солтен Південь» та ПП «Дикват-8», відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити товар у місце, яке визначається замовником при оформленні заявки на товар. Згідно наданих видаткових накладних мала місце 1 поставка товарів, яка була здійснена 01.06.2009 року;

- договір поставки, укладений між ТОВ «Солтен Південь» та ПП «Тесла-6», умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язаний поставити товар у місце, яке визначається замовником при оформленні заявки на товар. Згідно наданих видаткових накладних мала місце 2 поставки товарів, зокрема, 01.06.2009 року та 06.07.2009 року;

- договір поставки від 01.06.2009р., укладений між ТОВ «Солтен Південь» та ТОВ «К.Л.Марин», відповідно до умов якого ТОВ «Солтен Південь» самостійно вивозить товари власним чи орендованим автотранспортом. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 5 поставок товарів, які були здійснені, зокрема, 01.06.2009 року, 30.06.2009 року, 06.07.2009 року та 2 поставки 10.09.2009 року;

- договір поставки від 01.06.2009р., укладений між ТОВ «Солтен Південь» та ТОВ «Атлас Сервіс і Ко», відповідно до умов якого ТОВ «Солтен Південь» самостійно вивозить товари власним чи орендованим автотранспортом. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 8 поставок товарів, які були здійсненні, зокрема, 06.07.2009 року 6 поставок, 04.08.2009 року та 10.09.2009 року;

- договір поставки від 07.09.2009р., укладений між ТОВ «Солтен Південь» та ТОВ «АТ Промтекс», умовами якого передбачено, що ТОВ «Солтен Південь» самостійно вивозить товари власним чи орендованим автотранспортом. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 2 поставки товарів, які були здійсненні 10.09.2009 року.

Також, позивачем у перевіряємому періоді придбавались послуги з перевезення товарів автомобільним транспортом. Згідно з актами виконаних робіт підприємством у ІІ кварталі 2009 року до складу валових витрат віднесено витрати у загальному розмірі 20000 грн. (у т.ч. ПДВ 4000 грн.).

Зокрема, відповідно до умов договору б/н від 05.05.2009р. та на підставі акту від 01.04.2009р. ТОВ «Амбітек» надано позивачу послуги з перевезення багажу за маршрутом Одеса-Київ на загальну суму 10000 грн. (у т.ч. ПДВ 2000 грн.); за договором б/н від 30.03.2009р., контрагентом позивача ТОВ «Південьтрак» здійснювались послуги по перевезенню багажу автомобільним транспортом, що підтверджується актами від 06.05.2009р. на суму 5000 грн. (у т.ч. ПДВ 1000 грн.), №5708 від 01.06.2009р. на суму 2500 грн. (у т.ч. ПДВ 500 грн.), №3853 від 30.06.2009р. на суму 2500 грн. (у т.ч. ПДВ 500 грн.). Згідно з актами виконаних робіт ТОВ «Солтен Південь» у ІІІ кварталі 2009 року до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 28750 грн., з яких в акті №5341 від 06.07.2009р. на суму 6250 грн., в акті №5707 від 04.08.2009р. на суму 10000 грн., в акті №СФ0007028 від 10.09.2009р. на суму 12500 грн.

Згідно податкових накладних при придбанні матеріальних цінностей (товару) у контрагентів ТОВ «Амбітек», ТОВ «Гента Люкс», ТОВ «К.Л.Контракт», ПП «Скіф-8», ПП «Тесла-6», ТОВ «АТ Промтекс», ТОВ «Атлас Сервіс і Ко», ПП «Дикват-8», ПП «Парс фортуни», та ТОВ «К.Л.Марин», позивачем до складу податкового кредиту протягом перевіряємого періоду віднесено відповідні суми ПДВ. При цьому, на підтвердження фактичного отримання товарів (послуг) до суду були надані лише акти приймання передачі та податкові накладні, які, при цьому, є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами, та жодним чином не є документами, на підставі наявності лише яких достатньо дійти висновку щодо фактичного придбання товарів (послуг) в межах господарської діяльності платника податку, та відповідно отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Ні під час проведення перевірки, а ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій ТОВ «Солтен Південь» не надано первинних документів, зокрема, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, довіреностей на отримання товару, складських документів, які б підтверджували реальність здійснення вищевказаних господарських операцій, їх товарність, та фактичне надання, постачання (доставка, відвантаження, отримання, зберігання), перерахованими вище контрагентами відповідних товарів, послуг позивачу - ТОВ «Солтен Південь».

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 , визначені права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників.

Зокрема, згідно з п.11.1 вказаних Правил перевезення основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи».

Хоча товарно-транспортні накладні не є документами бухгалтерської звітності для позивача, але саме вони можуть підтвердити факт надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом, чого у даній справі не встановлено.

В ході проведення перевірки податковими ревізорами-інспекторами була встановлена відсутність на підприємстві позивача відповідних первинних облікових документів, на підставі яких заповнюються регістри бухгалтерського обліку (книги, відомості, журнали тощо), призначені для хронологічного, систематичного накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності поставки товарів (надання послуг) із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо. При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси була відсутня можливість підтвердити фактичне отримання товару, серед іншого, шляхом проведення зустрічних перевірок, оскільки згідно з реєстраційною інформацією по платникам податків, яка була отримана за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», даних АІС РПП, основні постачальники товарів (послуг) ТОВ «Солтен Південь» станом на день складання акту перевірки, знаходились в станах: припинено (але не знято з обліку), запит на встановлення місцезнаходження, прийнято рішення про припинення, до ЄДР внесено запит про відсутність підтвердження відомостей.

Зокрема, контрагент позивача ТОВ «Амбітек» - визнано банкрутом згідно рішення №7/524-09-6039 від 21.12.2009р. та 13.02.2010р. скасовано державну реєстрацію; ТОВ «Гента Люкс» - згідно рішення №7/523-09-6038 від 21.12.2009р. визнано банкрутом та 13.02.2010р. скасовано державну реєстрацію; ТОВ «К.Л. Контракт» - запит на встановлення місцезнаходження; ПП «Скіф 8» - місцезнаходження не встановлено, прийнято рішення про припинення; ПП «Парс Фортуни» - внесено запит до ЄДР щодо відсутності підтвердження відомостей; ПП «Тесла 6» - запит на встановлення місцезнаходження.

Колегія суддів вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши стосунки з особами, які штучно створювали документообіг з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту. Позивач є суб'єктом господарювання, повинен знати порядок складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, зобов'язаний вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів податкового законодавства, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. ТОВ «Солтен Південь» ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Надані податковому органу первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу віднести витрати до складу валових та відповідні суми до складу податкового кредиту.

Одеським окружним адміністративним судом обґрунтовано встановлено відсутність у позивача відповідних належних доказів на підтвердження фактичного придбання товару (послуг) та подальшого його використання у власній господарській діяльності.

Актом перевірки №71/23-213/36343620 від 05.03.2010р., серед іншого, зафіксовано, що відповідно до умов договору оренди б/н від 07.04.2009р., укладеного між ТОВ «Солтен Південь» та ФОП ОСОБА_3, позивачем було орендоване складське приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 500 кв.м.

Відповідно до п.4.1 означеного договору орендна плата за 1кв.м. складає 100 грн.

Відповідно до акту здачі-прийому виконаних робіт №28/09-09 від 28.09.2009р. загальна вартість наданих послуг по оренді складських приміщень склала 440 000 грн.

Водночас, враховуючи визначену умовами договору вартість орендної плати за 1кв.м. у розмірі 100 грн., вартість наданих послуг по оренді складських приміщень за період з квітня 2009 року по вересень 2009 року відповідно повинна складати 300 000 грн., а не 440 000 грн., у зв'язку з чим позивачем безпідставно завищено валові витрати на 140 000 грн. У бухгалтерському обліку у ІІІ кварталі 2009 року дані витрати відображено проводкою Дт 92 Кт 631 на суму 440 000 грн.

Щодо вказаних обставин в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що витрати на оренду складського приміщення в сумі 440 000 грн. визначені на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт №28/09-09 від 28.09.2009р., тобто по факту наданих послуг, а зазначена в п.4 договору від 07.04.2009р. орендна плата є лише наміром сторін на момент укладання договору.

Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди, зміна якого можлива лише шляхом прийняття додаткових угод або доповнення до договору, наявність яких матеріалами справи не підтверджено.

Більше того, товариством до суду не надано жодних підтверджуючих документів, зокрема, щодо визначення на підприємстві матеріально-відповідальних осіб на даному складі; накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма №М-11), карток складського обліку матеріалів (форма №М-12), та інших документів складського обліку, перелік яких визначено Наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996р. №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» ; регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 28 «Товари», які б спростовували наведені в акті перевірки порушення ТОВ «Солтен Південь» вимог п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат у загальному розмірі 96 594 494 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду про непідтвердженість позивачем валових витрат та податкового кредиту належними первинними документами. А відтак, підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 22 березня 2010 року №0001352301/0 та №0001342301/0 немає.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185 , 195 , 196 , 198 , 200 , 205 , 206, 254 КАС України , апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 березня 2010 року №0001352301/0 та №0001342301/0 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлев Ю.В.