Ухвала

від 02.12.2014 по справі 2а/0270/742/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року м. Київ К/9991/40816/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Борисенко І.В., Голубєвої Г.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 по справі № 2а/0270/742/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВА 14"

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулось до суду з позовом, з урахуванням уточнень, про визнання недійсним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.01.2011 № 45/15-223, викладеного в листі від 01.02.2011 № 4919/10/15, та зобов'язати відповідача відновити реєстрацію Товариства як платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) з 28.01.2011.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 28.01.2011 № 45/15-223 про анулювання реєстрації позивача як платника податку. Крім того, суд вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності декларації з ПДВ за червень 2010 року та зобов'язав Державну податкову інспекцію вчинити дії для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації Товариства як платника податку. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення судів обґрунтовано висновком про те, що відповідачем, суб'єктом владних повноважень, всупереч ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано належних доказів на підтвердження правомірності вчинених дій та прийнятих рішень.

Не погодившись із судовими рішеннями, Державна податкова інспекція до Вищого адміністративного суду України подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією 28.01.2011 прийнято рішення № 45/15-223 про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ на підставі пп. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, у зв'язку з неподанням платником протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з ПДВ та подання таких декларацій, що свідчать про відсутність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Так, згідно з підпункту "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Анулювання реєстрації на зазначених підставах здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу за наявності відповідних підтвердних документів (п. 5 розділу V Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 978).

За змістом п. 5 наведеного Положення органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації у разі існування підстав, визначених у Податковому кодексі України. У випадку, передбаченому пп. "ґ", рішення може бути прийнято за наявності Акту або довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців.

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем щомісячно подавались контролюючого органу декларації з податку на додану вартість за період з січня 2010 року по грудень 2010 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.

Таким чином, посилання податкового органу на неподання платником декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців в оскаржуваному рішенні, як на підставу анулювання реєстрації є безпідставним.

Безпідставним є також посилання контролюючого органу і на подання платником протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з ПДВ, що свідчать про відсутність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи позивачем 09.07.2010 до податкової інспекції шляхом поштового відправлення була подана податкова декларація з ПДВ за червень 2010 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з відповідними показниками, яка була отримана податковою інспекцією 19.07.2010, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, контролюючим органом зазначену декларацію не було визнано як податкову звітність, оскільки остання не була підписана посадовими особами позивача, так як, на думку контролюючого органу, підпис посадової особи (керівника) ОСОБА_4 в декларації є змонтованим при виготовленні копій документів, що підтверджується висновком Вінницького відділення КНІСЕ від 17.08.2010 № 1300/1302.

Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.12.2010, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011, у справі №2-а-4600/10/0270 за позовом "АВА 14" до ДПІ у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування рішень, що набуло законної сили, встановлено, що згідно висновку Вінницького відділення КНІСЕ від 17.08.2010 № 1300/130, будь-яких ознак виготовлення електрофотокопій наданих на дослідження документів шляхом монтажу не спостерігається, а також остаточно встановити, чи мав місце монтаж при виготовленні документів можливо лише за їх оригіналами, проте судами встановлено, що оригінал податкової декларації Товариства з ПДВ за червень 2010 року на дослідження експерту не надавався.

За таких обставин суди попередніх інстанцій цілком правомірно з урахуванням ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства, зазначили про безпідставність посилання контролюючого органу на монтаж підпису на податковій декларації Товариства з ПДВ за червень 2010 року, а відповідно, з урахуванням ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, і про безпідставність невизнання податкової декларації як податкової звітності.

Таким чином, Державною податковою інспекцією належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності вчинених дій суду не надано.

Отже, в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 по справі № 2а/0270/742/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.В. Борисенко

Г.К. Голубєва