ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2014 року м. Київ К/9991/43915/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий:Нечитайло О.М. Судді:Вербицька О.В. Ланченко Л.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_11, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_12, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_13, Товариства з повною відповідальністю «Галицький ломбард»
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 р.
у справі № 2270/2094/12
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_14, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Товариства з повною відповідальністю «Галицький ломбард», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_15, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_16, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_17, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_18, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_19, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_20, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_11, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_12, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_13
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
про визнання відмови протиправною та зобов'язання видати свідоцтво про сплату єдиного податку,
ВСТАНОВИВ :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_14, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, Товариство з повною відповідальністю «Галицький ломбард», Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, Фізична особа-підприємець ОСОБА_7, Фізична особа-підприємець ОСОБА_8, Фізична особа-підприємець ОСОБА_15, Фізична особа-підприємець ОСОБА_16, Фізична особа-підприємець ОСОБА_17, Фізична особа-підприємець ОСОБА_18, Фізична особа-підприємець ОСОБА_19, Фізична особа-підприємець ОСОБА_20, Фізична особа-підприємець ОСОБА_9, Фізична особа-підприємець ОСОБА_10, Фізична особа-підприємець ОСОБА_11, Фізична особа-підприємець ОСОБА_12, Фізична особа-підприємець ОСОБА_13 (далі-позивачі) звернулись до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі-відповідач) про визнання відмови протиправною та зобов'язання видати свідоцтво про сплату єдиного податку.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.04.2012 р. адміністративний позов задоволено:
визнано протиправною відмову відповідача у видачі фізичним особам-підприємцям ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_20, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також Товариству з повною відповідальністю «Галицький ломбард» свідоцтв про сплату єдиного податку на 2012 рік;
зобов'язано відповідача видати фізичним особам-підприємцям ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_20, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також Товариству з повною відповідальністю «Галицький ломбард» свідоцтва про сплату єдиного податку на 2012 рік згідно з поданими заявами;
визнано протиправною відмову відповідача у видачі фізичним особам-підприємцям ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 свідоцтва платника єдиного податку за видом економічної діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 - 52.48.2 "роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами";
зобов'язано відповідача внести зміни до свідоцтв платників єдиного податку фізичних осіб-підприємців ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 шляхом добавлення виду економічної діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 - 52.48.2 "роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами".
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким у позові відмовлено.
Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, позивачі звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просять його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
У січні 2012 року позивачі звернулись до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому із заявами про застосування спрощеної системи оподаткування на 2012 рік.
Фізичним особам-підприємцям ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 було видано свідоцтва платника єдиного податку на 2012 рік, проте відповідачем було відмовлено у зазначенні у свідоцтвах виду економічної діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 - 52.48.2 "роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами".
Відмовляючи решті позивачам у видачі свідоцтв про сплату єдиного податку та у зазначені у свідоцтвах виду економічної діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 - 52.48.2 "роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами", відповідач посилається на те, що відповідно до положень Закону України від 04.11.2011 р. N 4014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», який набрав чинності з 1 січня 2012 року, не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Податковий кодекс України не містить нормативного визначення поняття "дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння" та діяльності з їх реалізації, а відтак з огляду на вимоги статті 5 Податкового кодексу України для встановлення змісту зазначених понять застосуванню підлягають норми інших нормативно-правових актів. Спеціальним законом, який здійснює державне регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».
У статті 1 цього Закону поняття ювелірних виробів розкрито через визначення дорогоцінних металів, якими є золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо), а також визначення дорогоцінного каміння як природних та штучних (синтетичних) мінералів в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).
Пунктом 2 ст. 4 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» передбачено, що всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, проводять їх облік за встановленими формами і подають статистичну звітність. Оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них ведеться суб'єктами підприємницької діяльності окремо по кожному виду операцій з урахуванням особливостей технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. Особливості обліку дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння визначаються Міністерством фінансів України.
Статтею 14 вказаного Закону врегульовано порядок провадження діяльності з торгівлі дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них. Відповідно до частини другої цієї статті правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді та виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Поняття "вироби із дорогоцінного металу" міститься в Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів, вставок дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали та вставки дорогоцінного каміння, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 244, згідно з якою виріб з дорогоцінного металу - це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений із сплавів дорогоцінних металів - золота, срібла, платини, паладію, який використовується як прикраси або предмети побуту (пункт 1.5).
Системне тлумачення наведених законодавчих положень у взаємозв'язку з положеннями п. 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України свідчить про те, що фізичні особи - підприємці, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами, тобто виробами із дорогоцінного металу та дорогоцінного каміння, не можуть бути суб'єктами спрощеної системи оподаткування.
Крім того, оскільки п. 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не містить посилань на будь-які групи та підкласи КВЕД, колегія суддів не вважає достатньо обґрунтованими доводи позивачів про те, що визначені ними не пов'язані із видобутком та реалізацією дорогоцінних металів підкласи КВЕД, є правовою підставою для набуття права застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду апеляційної інстанції.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_11, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_12, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_13, Товариства з повною відповідальністю «Галицький ломбард» залишити без задоволення.
2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 р. у справі № 2270/2094/12 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Вербицька О.В. Ланченко Л.В.
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2014 |
Оприлюднено | 30.12.2014 |
Номер документу | 42025910 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Нечитайло О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні