Рішення

від 22.12.2014 по справі 910/24916/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24916/14 22.12.14

За позовомСадівничого товариства «Садівницьке товариство «ДВРЗ» ДоПублічного акціонерного товариства «Київенерго» Провизнання недійсним рішення комісії

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Бабич А.В. - дов. № б/н від 09.11.2014 р.;

від відповідача: Кучкова Ю.В.- дов. № 91/2013/12/30-3 від 30.12.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив визнати недійсним рішення комісії з розгляду актів порушення ПАТ «Київенерго» про нарахування недорахованої електроенергії, оформленого протоколом № 128 від 03.11.2014 р., а також відшкодувати судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2014 було порушено провадження у справі № 910/24916/14 та розгляд справи призначено на 05.12.2014 р.

Представник позивача у судовому засіданні 05.12.2014 р. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача у даному судовому засіданні подали відзив на позовну заяву та надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечили у повному обсязі.

Відповідно до статті 77 ГПК України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 22.12.2014 р.

В судовому засіданні 22.12.2014 представник позивача заявлену вимогу підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимога позивача мотивована тим, що 23.10.2014 року уповноваженими представниками Структурного відокремленого підрозділу СВП «Київські електричні мережі» ПАТ «Київенерго» проведено обстеження об'єкту - Садівниче товариство «Садівницьке товариство «ДВРЗ», що розташований по вулиці Садовій в м. Києві, та виявлено порушення ним Правил користування електричною енергією шляхом фальсифікації пломби держповірки та пошкодження пломби заводу виробника, про що складено акт № 39143 від 23.10.2014 року. Разом з тим, позивач вважає рішення комісії з розгляду актів порушення ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» про нарахування недорахованої електроенергії, оформленого протоколом № 128 від 03.11.2014 року недійсним з огляду на те, що в акті про порушення № 39143 від 23.10.2014 року, згідно з яким виявлено пошкодження пломб Держстандарту, пошкодження пломб заводу-виробника не зазначається, що пошкодження виникли в результаті дій чи бездіяльності позивача; позивач заперечив проти наявності тріщини на кожусі лічильника електроенергії, а також спірним рішенням зроблено розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електроенергії з 24.10.2011 року по 23.10.2014 р., замість розрахунку з 01.10.2014 року як це передбачено пунктом 6.20 Правил.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.12.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 318 від 26.03.2001 р., відповідно до умов якого відповідач зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов договору, а позивач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії та виконувати інші умови, визначені договором та додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до умов договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ).

Уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» у присутності представника позивача, а саме голови правління Баранової О.О. було виявлено порушення п.3.2, 3.3 п. 6.40 ПКЕЕ, а саме - пошкодження пломб Держспоживстандарту, заводу-виробника, а саме - пломби мають сліди від переопломбування стороннім предметом, пошкодження пломб енергопостачальника, які встановлені на клемній кришці і кожусі лічильника мають тріщини та вільно рухаються на пломбувальному матеріалі, наявна тріщина на кожусі лічильника, про що було складено акт порушень ПКЕЕ № 39143 від 23.10.2014 р.

03.11.2014 р. у відповідності до ПКЕЕ відбулось засідання комісії з розгляду Актів про порушення, що супроводжувалось веденням Протоколу № 128, на якому прийнято рішення провести нарахування за Актом, згідно п. 2.5, 2.4 та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656, розраховану виходячи з потужності 48 кВт (договірна потужність) та режимом роботи 7 днів на тиждень, 24 години на добу. Сума недорахованої електричної енергії по Акту становить 52 776,10 грн.

Позивач вважає, що рішення комісії з розгляду актів порушення ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» про нарахування недоврахованої електроенергії, оформленого протоколом № 128 від 03.11.2014 року, є недійсним з огляду на наступне.

23.10.2014 року під час планової перевірки позивача уповноваженими представниками відповідача інженером КДУ Човпач М.С. та інженером КДУ Козаченко Ю.В. за участю голови правління Садівничого товариства «Садівницьке товариство «ДВРЗ» Барановою О.О. на кожусі лічильника електроенергії типу № ік 2301АПІ заводський номер 0233929 нібито виявлено тріщину. Натомість, Барановою О.О. ознак пошкоджень лічильника електроенергії в процесі його огляду не виявлено. Однак, представники відповідача не повідомляючи про прийняте ними рішення одразу зірвали пломби та зняли лічильник електроенергії, після чого не опломбовуючи поклали їх в свій автомобіль. Такими діями останні позбавили позивача права залучити до вказаної процесуальної дії свідків та викликати, працівників міліції для встановлення дійсності факту пошкодження приладу обліку електроенергії та осіб, причетних до вказаного правопорушення.

Крім того, в акті-повідомленні № 39143 від 23.10.2014 року про направлення на експертизу лічильника електроенергії інженерами КДУ Човпач М.С. та Козаченко Ю.В. в графі «причини» вказано наступне: «фальсифікація пломб Держспоживстандарту, заводу виробника». Отже, вже до проведення внутрішньовідомчої експертизи 27.10.2014 року, Човпач М.С. та Козаченко Ю.В. не маючи на те відповідних повноважень зробили висновок про наявність фальсифікацій пломб.

Листом № 5382/26/47-13 від 05.08.2013 року Національна комісія регулювання електроенергетики України встановила, що підтвердженням пошкодження приладів обліку, пломб, а також фактів втручання в їх роботу здійснюються спеціалізованими організаціями (криміналістичними центрами МВС, науково - дослідними інститутами судових експертиз тощо), що мають право на виконання таких робіт.

Позивач посилаючись на лист № 5382/26/47-13 від 05.08.2013 року Національної комісії регулювання електроенергетики України (підтвердженням пошкодження приладів обліку, пломб, а також фактів втручання в їх роботу здійснюються спеціалізованими організаціями (криміналістичними центрами МВС, науково - дослідними інститутами судових експертиз тощо), що мають право на виконання таких робіт) вважає, що експертиза проведена відповідачем 27.10.2014 року згідно акту № 2513 не є належним доказом встановлення факту підробки пломб лічильника електроенергії.

Також позивачем зазначається про те, що в акті про порушення № 39143 від 23.10.2014 року, згідно з яким виявлено пошкодження пломб Держстандарту, пошкодження пломб заводу-виробника не зазначається, що пошкодження виникли в результаті дій чи бездіяльності останнього.

Крім того, спірним рішенням зроблено розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електроенергії з 24.10.2011 року по 23.10.2014 р., замість розрахунку з 01.10.2014 року як це передбачено пунктом 6.20 Правил.

Як на факт відсутності вини позивача у зіпсованому електрощиті позивач послався на те, що електричний розподільчий щит з лічильником електроенергії розміщений на дорозі загального користування, а отже у останнього відсутня можливість належним чином забезпечити його цілісність.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів порушення ПАТ «Київенерго» про нарахування недорахованої електроенергії, оформленого протоколом № 128 від 03.11.2014 р.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно до положень 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Статтею 27 Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Пунктом 6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.

Пунктами 3.1-3.3 Правил користування електричною енергією встановлено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

З Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін вбачається, що електричний розподільчий щит з лічильником електроенергії перебуває на балансі позивача, а отже і відповідальність за збереження його цілісності покладається на останнього.

Таким чином, твердження позивача щодо неможливості забезпечення цілісності засобів обліку, які перебувають на його балансі, спростовуються вищенаведеними нормами ПКЕЕ.

Позивач визнаючи факт порушення ним ПКЕЕ вважає, що відповідач повинен був застосувати п.6.20 ПКЕЕ, та здійснити розрахунок вартості недорахованої електричної енергії з першого дня поточного розрахункового періоду.

Разом з тим, пунктом 6.20 ПКЕЕ встановлено, що у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку. Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.

Враховуючи вищезазначене, застосування п.6.20 ПКЕЕ, регламентує здійснення розрахунків при наявності порушень, з характеру яких вбачається, що вони вчинені без вини споживача.

Відповідно до п. 1.2. Методики, вона застосовується енергопостачальником при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Самі по собі пошкодження які були зафіксовані в Акті порушення ПКЕЕ є завершеним правопорушенням у сфері енергетики. Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.12.2012 по справі № 39/5005/13626/2011, відповідально до якої самостійним порушенням ПКЕЕ, яке виражається не лише у зриві встановленої пломби, а також у встановленні фальшивої пломби, що саме по собі є винними та неправомірними діями. Для кваліфікації цих дій, як порушення в галузі електроенергетики, законодавство не вимагає додатково доведеності іншого правопорушення (втручання в роботу засобу обліку), так як фальсифікація (підміна оригінальних пломб) можлива лише при вчиненні навмисних дій з метою приховування втручання в роботу засобу обліку.

Враховуючи вищенаведене, у відповідача відсутні підстави під час розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії застосовувати пункт 6.20 ПКЕЕ.

Стосовно тверджень позивача про те, що експертиза проведена відповідачем 27.10.2014 року згідно акту № 2513 не є належним доказом встановлення факту підробки пломб лічильника електроенергії, судом зазначається наступне.

Відповідно до п. 3.31 ПКЕЕ, розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», лічильники в якості розрахункових дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли державну метрологічну атестацію або повірку.

В п.1.2 ПКЕЕ наведено визначення експертизи засобу обліку - комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

На підставі експертних досліджень за участю представника позивача, які були оформлені Актом № 2513 від 27.10.2014, проведеного відносно лічильника NIK 23001 АПІ (заводський номер №0233929), було встановлено, що внаслідок фальсифікації пломби держповірки та пошкоджені пломби заводу виробника отримано несанкціонований доступ до конструкції лічильника. Метрологічні параметри відповідають класу точності.

Отже, відповідачем в присутності позивача було встановлено, що пломби встановлені на лічильнику не відповідають зразкам пломб Держспоживстандарту, що спростовують твердження позивача про неналежність експертизи проведеної відповідачем 27.10.2014 року згідно акту № 2513, як доказу встановлення факту підробки пломб лічильника електроенергії.

Твердження позивача про відсутність пошкоджень на кожусі електролічильника спростовується наявною в матеріалах справи фотофіксацією порушення, з якої вбачається наявність тріщини на кожусі лічильника.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт порушення позивачем Правил користування електричної енергії, з огляду на відсутність у діях енергопостачальної компанії порушень чинного законодавства України та дотримання вимог та процедур чинного законодавства, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

26.12.2014 року

Суддя О.М. Спичак