Постанова

від 02.04.2015 по справі 910/24916/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 910/24916/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І.- головуючого (доповідача), Грека Б.М., Кривди Д.С.,

розглянувши касаційну скаргу Садівничого товариства "Садівницьке товариство "ДВРЗ"

за участю представників сторін: позивача -

відповідача -

на рішення господарського суду м.Києва від 22 грудня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2015 року у справі за позовом Садівничого товариства "Садівницьке товариство "ДВРЗ" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсним рішення комісії,

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке оформлене Протоколом №128 від 03.11.2014 року про нарахування недорахованої електричної енергії, посилаючись на те, що відповідачем в акті про порушення №39143 від 23.10.2014 року, згідно з яким було виявлено пошкодження пломб Держстандарту, пошкодження пломб заводу-виробника не зазначається про те, що пошкодження виникли в результаті дій чи бездіяльності позивача; позивач заперечував проти наявності тріщин на кожусі лічильника електроенергії.

Рішенням господарського суду м.Києва від 22 грудня 2014 року (суддя Спичак О.М.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2015 року рішення суду залишене без змін.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

З матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2001 року між сторонами у справі був укладений договір №318, о/р2562318 на користування електричною енергією.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та вірно було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи, 23 жовтня 2014 року представниками відповідача за результатами проведеної перевірки був складений акт про порушення позивачем Правил користування електричною енергією №39143 від 23.10.2014 року, яким зафіксоване пошкодження пломб Держспоживстандарту, заводу-виробника, а саме - пломби мають сліди від переопломбування стороннім предметом, пошкодження пломб енергопостачальника, які встановлені на клемній кришці і кожусі лічильника мають тріщини та вільно рухаються на пломбувальному матеріалі, наявна тріщина на кожусі лічильника (том 1, а.с.12).

В наявному в матеріалах справи акті повідомлення №39143 про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 23 жовтня 2014 року зазначено про те, що внаслідок фальсифікації пломб Держспоживстандарту заводу виробника, лічильник №0233929 направлений на експертизу в ПАТ "Київенерго" (т. 1, а.с.15).

3 листопада 2014 року відбулося засідання комісії по розгляду акта про порушення №39143, оформлене протоколом №128 від 3 листопада 2014 року (т.1, а.с.14), в результаті якого було прийняте рішення про нарахування відповідачеві, згідно з пунктом 2.5 та за формулою №2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, за період нарахування з 24.10.2011 року по 23.10.2014 року недорахованої електроенергії на суму 52 776,10 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач посилався на те, що спірне рішення комісії по розгляду акту про порушення №39143, оформлене протоколом №128 від 3 листопада 2014 року є недійсним, оскільки, в цьому акті не зазначено про те, що саме з вини споживача - позивача були допущені порушення ПКЕЕ.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п.6.40 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562.

Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Пунктами 3.1-3.3 Правил користування електричною енергією встановлено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

З наявного в матеріалах справи акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 15 березня 2001 року (додаток №8 до договору №318 на користування електроенергії) вбачається, що на балансі позивача знаходиться щит н/н ТП-1273, КЛ - 0,4 КВ. (т. 1, а.с. 30).

Як правильно було встановлено судами попередніх судових інстанцій при розгляді справи, позивач є відповідальним за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр).

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції повно, всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про відмову позивачеві в позові.

При цьому, суд виходив з того, що актом №2513 проведення експертизи лічильника електроенергії від 27 жовтня 2014 року був встановлений той факт, що лічильник №0233929, який знаходився на балансі позивача непридатний до подальшої його експлуатації, оскільки внаслідок фальсифікації пломби держповірки та пошкоджені пломби заводу виробника отримано несанкціонований доступ до конструкції лічильника. Метрологічні параметри відповідають класу точності (т. 1, а.с. 35).

Враховуючи, що відповідальний за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) є позивач та те, що зазначеним актом вставлений факт фальсифікації пломб держповірки та пошкодження пломб заводу виробника, тому при визначенні вартості недоврахованої електричної енергії не застосовується п.6.20 ПКЕЕ, оскільки вина споживача (позивача) підтверджена актом про порушення №39143 від 23 жовтня 2014 року.

Таким чином, застосування п.6.20 ПКЕЕ при визначенні вартості недоврахованої електричної енергії має місце, коли порушення вчинено не з вини споживача.

Крім того, відповідно до п. 2.5 Методики, якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Таким чином, оскільки технічна перевірка, при проведенні опломбування ввідного пристрою 19.02.2014 року не проводилась, то ця дата при розрахунку правомірно не була взята до уваги, так як виявити зафіксовані в Акті порушення можливо лише при проведенні технічної перевірки.

Отже, відповідно до вимог Методики відповідачем був вірно визначений період нарахування вартості недорахованої електричної енергії внаслідок порушення позивачем ПКЕЕ.

З огляду на наведене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, вірно прийшов до висновку про необгрунтованість заявлених вимог позивача щодо визнання недійсним спірного рішення і, відповідно до вимог закону, правильно відмовив в позові.

Згідно статі 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наведені в оскаржуваних судових рішеннях висновки судів попередніх судових інстанцій про недоведеність позивачем своїх позовних вимог відповідають обставинам справи та вимогам закону, тому підстав для їх зміни не має.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 ,111 7 ,111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду м.Києва від 22 грудня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2015 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

Д.С. Кривда