Ухвала

від 25.12.2014 по справі 918/1641/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" грудня 2014 р. Справа № 918/1641/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-лісові інвестиції України" (м.Київ)

до Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство"

про стягнення заборгованості в сумі 498 508 грн. 95 коп.

Представники:

Від позивача: Чабак О.Г. (довіреність від 05 лютого 2014 року);

Відповідача: не з'явився;

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-лісові інвестиції України" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" про стягнення заборгованості в сумі 488 632,41 грн., з яких: 389 047,36 грн. - основний борг, 76 354,54 грн. - інфляційні втрати, 23 230,51 грн. - 3% річних. Свої вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору № 7/2012 від 17 лютого 2012 р. в частині оплати вартості наданих послуг по проведенню лісозаготівельних робіт.

25 грудня 2004 року позивачем подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 498 508,95 грн., з яких: 389 047,36 грн. - основна заборгованість, 24 477,60 грн. 3% річних, та 84 983,99 грн. інфляційні втрати.

Подана заява відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з наступного.

17 лютого 2012 року між Державним підприємством "Володимирецьке лісове господарство" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-лісові інвестиції України" (виконавець, позивач) було укладено Договір № 7/2012 (надалі договір), відповідно до предмету якого, в порядку та на умовах, визначених документацією конкурсних торгів та цим договором, виконавець зобов'язується у 2012 році надати замовнику послуги зазначені в цьому договорі (послуги в лісовому господарстві із розробки лісових ділянок), а замовник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором прийняти та оплатити такі послуги в кількості та асортименті відповідно до акту приймання-здачі виконаних робіт.

Відповідно до положень пункту 1.2. договору комплекс робіт по наданню послуг (заготівля деревини) включає:

- заготівлю деревини (підготовка лісосіки до рубки, зваливши дерево з обрублюванням гілок та сучків, розкряжування хлистів на асортименти, за умови вивезення сортиментами, очищення місць рубок, навантаження деревини на лісовий транспорт).

- трелювання деревини (трелювання деревини на верхній склад, сортування-штабелювання деревини на верхньому складі).

Пунктом 1.3. договору передбачено, що обсяг закупівлі послуг становить 25470,0 куб.м.

Згідно з пунктом 3.1. договору загальна сума договору становить 1 189 700,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 4.3. договору розрахунок за надані послуги здійснюється на умовах відстрочки платежу, протягом 15-ти банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Замовник зобов'язаний по завершенню роботи виконавцем перевірити повноту і якість її виконання відповідно до даного договору та у разі виявлення недоліків вимагати їх усунення (пункт 6.1.4. договору).

За умовами пункту 2.3. договору, строк для виправлення наданих неякісних послуг складає 5 днів з моменту складання відповідного акту, підписаного замовником та виконавцем.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (пункт 9.1. договору). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 9.1. договору, та закінчується після повного виконання сторонами своїх обов'язків, але не пізніше 31.12.2012 року (пункт 9.2. договору). Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 9.3. договору).

Як підтверджується наявним в матеріалах справи актами здічі-прийняття робіт (надання послуг) в період з липня 2012 року по грудень 2012 року (включно) позивач надав відповідачу послуг згідно договору від 17 лютого 2012 року на загальну суму 389 047,36 грн.

Проте відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт своєчасно та в повному обсязі не виконав, доказів оплати наданих послуг відповідач суду не надав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК - України), кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

В матеріалах справи відсутні докази, що могли б свідчити про неприйняття відповідачем виконаних позивачем лісозаготівельних робіт, про виявлені недоліки чи невідповідність робіт, пред'явлених до оплати, встановленим договором вимогам.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-лісові інвестиції України" до Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" про стягнення основної заборгованості за договором від 17 лютого 2012 року в сумі 389 047,36 грн. підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані а відтак є такими що підлягають до задоволення.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, у зв'язку з простроченням відповідачем оплати наданих послуг, керуючись статтею 625 ЦК України (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) нарахував відповідачу 24 477,60 грн. 3 % річних та 84 983,99 грн. інфляційних втрат.

Наданий суду позивачем розрахунок нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-лісові інвестиції України" про стягнення з Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" 498 508 грн. 95 коп., з яких: 389 047,36 грн. - основна заборгованість, 24 477,60 грн. 3% річних, та 84 983,99 грн. інфляційні втрати підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати - судовий збір, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду, у розмірі 2% ціни позову - 9 970,17 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем надлишково сплачено судовий збір у розмірі 2 грн. 48 коп.

Так, за умовами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За умовами пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У даному випадку, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина 2 статті 7 даного Закону).

Розмір позовних вимог у даному випадку складає всього 498 508,95 грн. При зверненні до суду із даним позовом позивач мав би сплатити судовий збір 2% від вказаної суми - 9 970,17 грн.

Як вбачається з платіжних доручень № 90 від 10 листопада 2014 р., № 111 від 22 грудня 2014 року та № 4 від 22 грудня 2014 року ТзОВ "Транспортно-лісові інвестиції України" сплачено судовий збір у розмірі 9 972,65 грн. Таким чином, за підрахунками суду переплачена сума судового збору складає 2 грн. 48 коп.

У пункті 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК). За необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України. Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

На підставі викладеного та відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сума переплаченого судового збору у розмірі 2 грн. 48 коп., сплаченого позивачем згідно платіжного доручення № 4 від 22 грудня 2014 року, підлягає поверненню ТзОВ "Транспортно-лісові інвестиції України".

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" (34382, Рівненська область, Володимирецький район, село Антонівка, вул. Партизанська 23, код ЄДРПОУ 00992757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-лісові інвестиції України" (04119, м.Київ, вул.Якіра, буд. 8 оф. 38, код ЄДРПОУ 37029491) - 389 047,36 грн. - основної заборгованість, 24 477,60 грн. 3% річних, 84 983,99 грн. інфляційних втрат та 9970,17 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4. Повернути ухвалою суду Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортно-лісові інвестиції України" (04119, м.Київ, вул.Якіра, буд. 8 оф. 38, код ЄДРПОУ 37029491) судовий збір у сумі 2 грн. 48 коп., сплачений згідно платіжного доручення №4 від 22 грудня 2014 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Повне рішення складено 29.12.2014 року

Суддя Качур А.М.