Рішення

від 10.12.2014 по справі 742/1116/14

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/433/14

Єдиний унікальний № 742/1116/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., при секретарі Голушко Н.А., за участю сторін, представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому остаточно просить провести поділ майна колишнього подружжя та виділити їй у власність:

житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, що по АДРЕСА_1, припинивши право власності ОСОБА_4 на його ? частину;

нежитлову будівлю - магазин у АДРЕСА_2, припинивши право власності ОСОБА_4 на його ? частину;

нежитлове приміщення в житловому будинку з підвалом, що по АДРЕСА_3, припинивши право власності ОСОБА_4 на його ? частину;

земельні ділянки площею 0,0565 га, та площею 0,0646 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 відповідно, припинивши право власності ОСОБА_4 на його ? частину;

земельну ділянку розміром 512 кв.м., що по АДРЕСА_5, припинивши право власності ОСОБА_4 на його ? частину;

конструкцію торгівельного павільйону зупинкового комплексу, що по АДРЕСА_6, припинивши право власності ОСОБА_4 на його ? частину.

При цьому ОСОБА_4 виділити в натурі у власність:

магазин продовольчих товарів по АДРЕСА_7;

житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_8, припинивши право власності ОСОБА_3 на її ? частину;

? частину житлового будинку АДРЕСА_9, припинивши право власності ОСОБА_3 на її 1/4 частину;

автомобіль марки RENAULT DASTER, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, припинивши право власності ОСОБА_3 на її ? частину.

Позов мотивований тим, що судовими рішеннями вже визнано право власності за сторонами по ? частині кожному на вказане рухоме та нерухоме майно та на по ? частині житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, що по АДРЕСА_9. Оскільки між сторонами існує спір про поділ майна в натурі, то позивач і звернулася до суду. При розподілі майна просить врахувати, що після розлучення з нею залишився проживати неповнолітній син, розмір аліментів, який сплачує відповідач є недостатнім для виховання та розвитку дитини. Вартість спірного майна була визначена згідно договорів купівлі-продажу та є орієнтовною.

У судовому засіданні сторона ОСОБА_3 підтримала заявлені вимоги та запропонований варіант поділу майна пояснює тим, що в нежитлових приміщеннях ОСОБА_3 займається підприємницькою діяльністю, з нею проживає малолітня дитина, земельні ділянки необхідні для відособленого з відповідачем користування та ОСОБА_4 забезпечений іншим житлом.

ОСОБА_4 із своїм представником у суді проти позову заперечують у зв»язку з необґрунтованістю такого. Також відповідач вказує, що позивач намагається протиправно та незаконно позбавити його права власності на майно, що було придбано сторонами за час шлюбу. ОСОБА_4 вважає за неможливе застосовувати орієнтовну вартість спірного майна, запропонований варіант поділу порушує вимоги чинного законодавства щодо рівності часток подружжя.

Третя особа в судовому засіданні спочатку висловила позицію про розподіл спірного майна порівну між сторонами, але пізніше у своїх письмових поясненнях висловила намір звертатися з окремим позовом до сторін про визнання за нею права власності на 1/3 частину від усього спірного майна (а.с. 236).

Вислухавши пояснення сторін, представників, третю особу, дослідивши та проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність.

Судом встановлено, що сторони з 26 квітня 2001 року по 08 липня 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина - ОСОБА_6, 2003 року народження (а.с. 15, ).

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2014 року за ОСОБА_3 визнано право власності на ? частину майна, що є об ?єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме на:

- ? частину нежитлової будівлі, магазину, що знаходиться по АДРЕСА_10

- ? частину нежитлового приміщення в житловому будинку з підвалом, що знаходиться по АДРЕСА_11

- ? частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_12

- ? частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_13

- ? частину земельної ділянки, площею 512 кв.м., кадастровий номер 7424181601:01:001:0088 що по АДРЕСА_14

- ? частину автомобіля марки RENAULT DASTER, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1;

За ОСОБА_4 визнано право власності на ? частину майна, що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме на:

- ? частину житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, що по АДРЕСА_16

- ? частину житлового будинку АДРЕСА_15

- ? частину земельної ділянки площею 0,0565 га, кадастровий номер 7410700000:02:007:0172, розташованої за адресою: АДРЕСА_17

- ? частину земельної ділянки площею 0,0646 га, кадастровий номер 74107:00000:02:006:0126, що розташована за адресою: АДРЕСА_18

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 21 листопада 2014 року (не набрало законної сили) скасовано вищевказане судове рішення у зв"зку з нововиявленими обставинами в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частину «не житлового будинку АДРЕСА_19, а на ? частину «магазину продовольчих товарів, розташованого в смт.Мала Дівиця, вул.Незалежності, 88 Прилуцького району» (а.с.226-227).

Згідно рішення апеляційного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2013 року за ОСОБА_3 визнано право власності на ? частину конструкції торгівельного павільйону зупинкового комплексу, що по АДРЕСА_6. Співвласником іншої ? частини - є ОСОБА_4 (а.с. 13-14)

Згідно інформації Прилуцького МРВ У ДСНС України у Чернігівській області та висновку судової пожежотехнічної експертизи вбачається, що 06.07.2014 в житловому будинку АДРЕСА_20 виникла пожежа в результаті якої вогнем знищено покрівлю та перекриття по всій площі, пошкоджено дві віконні рами, двері та речі домашнього вжитку (а.с. 202, 239-245).

Про неприязні відносини сторін, між третьою особою та ОСОБА_3 свідчать неодноразові звернення до правоохоронних органів і вирок (не набрав законної сили) про засудження позивача за ч.2 ст.125 КК України (а.с. 203-205, 217-218).

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Так, ч.1 ст.71 СК України передбачено, що майно яке є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В силу ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов ?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір (ч.3 ст.60). Доказування не може грунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60).

Під час розгляду справи, судом згідно ч.4 ст.10 ЦПК України сторонам було роз ?яснено та попереджено про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Так, саме за клопотанням представника позивача, підтриманого ОСОБА_3, з метою визначення дійсної вартості спірного майна, ухвалою суду від 16.092014 була призначена судова товарознавча експертиза, оплату за проведення якої було покладено на ОСОБА_3 (а.с. 166).

Проте, 31.10 2014 експертом була повернути вказана судова ухвала без виконання, у тому числі, з причин непроведення ОСОБА_3 розрахунку за проведення експертизи (а.с. 167).

Частиною третьої статті 27 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов"зані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов"язки.

Повторне аналогічне клопотання ОСОБА_3 про призначення товарознавчої експертизи залишено без задоволення у зв"язку з порушенням, стороною вимог ч.3 ст.27 ЦПК України.

В абзаці другому п.20 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз"яснено, що у разі незгоди сторони оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Під час розгляду справи між сторонами не досягнуто згоди щодо вартості спірного майна, тому суд позбавлений можливості провести реальний поділ майна подружжя.

За таких обставин, коли між сторонами існує спір з приводу реального поділу майна та його вартості, та суд також не володіє спеціальними пізнаннями в області товарознавства, що у свою чергу унеможливлює визначення розміру часток відповідно грошовому еквіваленту для визначення можливої грошової компенсації при зміні часток сторін у праві власності, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_3 у задоволенні позову до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_5 про поділ майна подружжя - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: О.Ільченко