Рішення

від 17.12.2014 по справі 743/940/14-ц

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/940/14-ц

Провадження № 2/743/252/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Сташківа В.Б.,

при секретарі Нерус Н.І.,

за участю прокурора прокуратури Ріпкинського району Чернігівської

області Ковези І.А.,

представника Задеріївської сільської ради Ріпкинського

району Чернігівської області Ходаша О.М.,

відповідачки ОСОБА_3,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду справу

за позовом Київського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області

до ОСОБА_3

про звільнення самовільної зайнятої земельної ділянки та знесення самовільно збудованих будівель і споруд, -

- третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Чернігівській області ,

- третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2014 р. Київський міжрайонний екологічний прокурор, на підставі ст. 121 Конституції України, ст. 45 ЦПК України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», в інтересах держави в особі Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, звернувся до Ріпкинського районного суду Чернігівської області, в порядку виключної підсудності, з позовом до ОСОБА_3, в якому, посилаючись на ст.ст. 317, 367, 391 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 116, 123-126, 152, 153, 211, 212 ЗК України, ст.ст. 88, 89 ВК України, ст.ст. 1, 5, 6, 9, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороню земель», ст.ст. 4, 6 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 р. № 770 просив:

- зобов'язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0285 га, що знаходиться між річкою Дніпро та домоволодінням по АДРЕСА_1

- зобов'язати ОСОБА_3 привести самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться між річкою Дніпро та домоволодінням по АДРЕСА_1 у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно збудованих будівель та споруд.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що:

- ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 використовує земельну ділянку площею близько 0,09 га на якій побудований житловий будинок;

- із загальної площі 0,09 га ОСОБА_3 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0285 га, яка не відведена для цієї мети та порушує її цільове призначення, де також в 2012 р. самовільно побудовано житлове приміщення та незакінчена будівля бесідки для відпочинку, що розташовано в межах прибережної захисної смуги;

- Державною інспекцією сільського господарства в Чернігівській області було проведено перевірку, за результатами, якої винесено припис про усунення виявлених порушень земельного законодавства, складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП та винесено постанову про накладення стягнення у виді штрафу за самовільне зайняття земельної ділянки;

- ОСОБА_3 добровільно сплатила штраф і шкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки;

- вказане правопорушення повторно зафіксовано актом перевірки дотримання законодавства 18.10.2013 р., повторно винесено припис про усунення виявлених порушень земельного законодавства, складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП та винесено постанову про накладення стягнення у виді штрафу за не виконання припису;

- на даний час порушення земельного законодавства не усунено та приписи не виконані, тобто ОСОБА_3 не вжила заходів для усунення найнятої спірної земельної ділянки, тому приведення земельної ділянки у придатний до використання стан можливо шляхом знесення будинку, будівель і споруд, що відповідає характеру правопорушення, наслідкам, які можуть настати у разі залишення будівель в межах прибережної смуги р.Дніпро і без цього неможливо відновити порушені інтереси держави в особі Задеріївської сільської ради, яка є належним позивачем по справі;

- самовільне зайнятися земельної ділянки та будівництво на ній, обмежує право вказаної територіальної громади, розпоряджатися ділянкою, передавати її в оренду, з отриманням плати;

- до повноважень Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області не віднесено подання таких позовів.

В судовому засіданні :

- представник Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області Ходаш О.М. позов підтримав, з підстав, викладених в ньому. Зауваживши, що Київський міжрайонний екологічний прокурор не врахував того, що земля, яка знаходиться в прибережній смузі не може бути передана в оренду. Вказав, що через брак коштів по населеному пункту Кам'янка Ріпкинського району Чернігівської області не проведено встановлення прибережної захисної смуги в натурі;

- прокурор прокуратури Ріпкинського району Чернігівської області Ковеза І.А., на якого покладені обов'язки Київської міжрайонної екологічної прокуратури (а.с. 44), позов підтримав, з підстав викладених в позові. Зауважив, що прокуратурою Ріпкинського району в серпні 2013 р. була проведений огляд даної земельної ділянки, за результатами якої матеріали були направлені до Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області. Додатково послався на докази здобуті під час виїзного засідання, а саме на схему зйомки самовільної зайнятої земельної ділянки;

- відповідачка ОСОБА_3 проти позову заперечила. В обґрунтування заперечень вказала, що земельну ділянку розміром 0,25 га приватизував її син ОСОБА_4. Саме він проводив будівництво за свій кошт. Вона участі в будівництві жодним чином не приймала. В 2010 р. син подарував їй вказану земельну ділянку. Про самовільну зайняту земельну ділянку вона дізналась під час складання на неї документів Державною інспекцією сільського господарства в Чернігівській області. Просила суд, надати їм можливість узаконити самовільно зайняту земельну ділянку;

- залучений до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 також заперечив проти позову, вказавши, що він приватизував земельну ділянку 0,25 га. Він не був присутнім при погодженні меж земельної ділянки, у відповідному акті не його підпис, він не знав де знаходяться, так звані «колишки».. Справами щодо приватизації займався його знайомий. Не заперечує, що приміщення, яке використовується під сауну та недобудована бесідка про які йдеться в позові, знаходяться на самовільно зайнятій земельній ділянці, для цього не потрібно проводити експертизу. Просив суд, надати їм можливість узаконити самовільно зайняту земельну ділянку.

Представники Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області в судові засідання не являлись, просили розглядати справу у їх відсутність. Підтримали позов прокурора, підтвердивши встановлені їхніми перевірками обставини, що викладені в позові прокурора.

Заслухавши пояснення прокурора прокуратури Ріпкинського району Чернігівської області Ковези І.А., представника Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області Ходаша О.М., відповідачки ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи та провівши виїзне судове засідання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За статтями 78 та 79 Земельного кодексу України об'єктом права власності на землю є земельна ділянка як частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та установленими щодо неї правами; земля в Україні може перебувати у державній, комунальній та приватній власності; право власності на землю включає в себе право володіти, розпоряджатися та користуватися земельними ділянками. Суб'єктами права власності на землі комунальної форми власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо, або через органи місцевого самоврядування; суб'єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

По справі встановлено та з проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4, що розташована по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд вбачається, що:

- рішенням 6 сесії 5 скликання Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 25 квітня 2007 р. надано ОСОБА_4, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4, що розташована по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га;

- рішенням 7 сесії 5 скликання Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 22 червня 2007 р. затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га;

- ОСОБА_4 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ЯГ 871702, а в подальшому, а саме 12.04.2010 р. право власності земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га перейшло ОСОБА_3, що стверджується відомостями про перехід права власності на земельну ділянку. При цьому, жодна із сторін не надала копії самого державного акта, виданого ОСОБА_4, з відомостями про перехід права власності на нього ОСОБА_3.

Судом встановлено та визнається сторонами, що підпис в акті погодження меж земельної ділянки виконаний не ОСОБА_4. Вказане підтверджує той факт, що відсутнє документальне підтвердження того, що ОСОБА_4 знав про межі земельної ділянки. Цього не заперечує і допитаний в якості свідка ОСОБА_6, як директор ПП «Ріпки-кадастр», на той час.

Проте, на думку суду, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мали змогу дізнатись дійсне розташування меж виділеної земельної ділянки, розміром 0,25 га, цьому ніхто не перешкоджав.

За таких обставин, не знання меж земельної ділянки не звільняє ОСОБА_3 від цивільно-правової відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки.

При цьому, визнаючи доведеним факт самовільного зайняття ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,0285 га, що знаходиться поруч з земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 7424483000:02:001:0019, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Статтею 53 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в ст. 126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Таким чином, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Актом огляду від 4 серпня 2013 р., складеного старшим прокурором Ріпкинського району Чернігівської області Левченком Г.П., в присутності директора ПП «Ріпки-Кадастр» ОСОБА_6 та голови Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області Ходаша О.М. встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,25 га, яка виділена ОСОБА_4 знаходиться поблизу р.Дніпро.Земельна ділянка повністю огороджена дерев'яним забором. Зі сторони р.Дніпро знаходиться одноповерховий будинок та капітальна незавершена споруда, які знаходяться поза межами відведеної земельної ділянки, а саме зміщена в сторону р.Дніпро на 22,5 м..

Актом № 012 від 4 вересня 2013 р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства та Актом обстеження земельної ділянки, складених головним спеціалістом відділу контролю за дотриманням вимог земельного законодавства - державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області ОСОБА_5, за участі голови Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області Ходаша О.М. встановлено, що згідно проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4, який затверджений рішенням сесії Задеріївської сільської ради Ріпкинського району надано у власність земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 в адміністративних межах Задеріївської сільської ради Ріпкинського району, надана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. На даний час, вказана земельна ділянка ОСОБА_4 подарована ОСОБА_3. Вказана земельна ділянка розташована вздовж р.Дніпро, на відстані близько 100 метрів. В даному населеному пункті прибережна захисна смуга не встановлена. При обстеженні виявлено, що фактично ОСОБА_3 використовує земельну ділянку площею близько 0,09 га на який побудований житловий будинок, із загальної площі 0,09 га самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0285 га, яка знаходиться поза межами відведеної земельної ділянки, що є порушенням ст. 125 ЗК України, де також побудоване житлове приміщення та поруч з ним незакінчена будівля бесідки для відпочинку.

Приписом головного спеціаліста відділу контролю за дотриманням вимог земельного законодавства - державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області ОСОБА_5 від 9 вересня 2013 р. № 000463, ОСОБА_3 зобов'язано у 30-денний строк усунути вказані в Актах порушення вимог земельного законодавства.

Головним спеціалістом відділу контролю за дотриманням вимог земельного законодавства - державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області ОСОБА_5:

- відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 09.09.2013 р. № 000259 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП;

- винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 09.09.2013 р. № 21, якою ОСОБА_3 була визнана винною за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, з накладенням штрафу 170 грн., з зобов'язанням відшкодувати шкоду завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 201 грн. 43 коп., якою встановлено, що ОСОБА_3 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0285 га, що знаходиться поруч з присадибною ділянкою по АДРЕСА_1 яка належить їй на підставі державного акту на право власності на землю, в адміністративних межах Задеріївської сільської ради Ріпкинського району, яка розташована вздовж р.Дніпро, на відстані близько 100 метрів від урізу води, прибережна захисна смуга не встановлена, де побудувала приміщення та розпочала будівництво бесідки для відпочинку.

З акту № 020 від 18 жовтня 2013 р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеного головним спеціалістом відділу контролю за дотриманням вимог земельного законодавства - державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області ОСОБА_5, в присутності ОСОБА_3 вбачається, що вимоги припису від 9 вересня 2013 р. № 000463 не виконані та на момент перевірки ОСОБА_3 продовжує використовувати земельну ділянку площею 0,0285 га, правовстановлюючі документи на яку відсутні.

Приписом головного спеціаліста відділу контролю за дотриманням вимог земельного законодавства - державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області ОСОБА_5 від 18 жовтня 2013 р. № 000773, ОСОБА_3 зобов'язано у 30-денний строк усунути вказані в Актах порушення вимог земельного законодавства.

Головним спеціалістом відділу контролю за дотриманням вимог земельного законодавства - державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області ОСОБА_5:

- відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.10.2013 р. № 000456 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП;

- винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 18.10.2013 р. № 23, якою ОСОБА_3 була визнана винною за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП, з накладенням штрафу 306 грн., якою встановлено, що ОСОБА_3 не виконали вимоги припису від 9 вересня 2013 р. № 000463 щодо самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0285 га, що знаходиться поруч з присадибною ділянкою по АДРЕСА_1 яка належить їй на підставі державного акту на право власності на землю, в адміністративних межах Задеріївської сільської ради Ріпкинського району, яка розташована вздовж р.Дніпро, на відстані близько 100 метрів від урізу води, прибережна захисна смуга не встановлена, де побудувала приміщення та розпочала будівництво бесідки для відпочинку.

З акту № 029 від 3 грудня 2013 р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеного головним спеціалістом відділу контролю за дотриманням вимог земельного законодавства - державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області ОСОБА_5, в присутності ОСОБА_3 вбачається, що вимоги припису від 18 жовтня 2013 р. № 000773 не виконані та на момент перевірки ОСОБА_3 продовжує використовувати земельну ділянку площею 0,0285 га.

Вказаним підтверджується та в силу ст. 61 ЦПК України не потребує доказуванню та обставина, що самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0285 га, що знаходиться поруч з присадибною ділянкою по АДРЕСА_1 саме ОСОБА_3.

Будучи допитаним в якості свідка головний спеціаліст відділу контролю за дотриманням вимог земельного законодавства - державний інспектор Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області ОСОБА_5 підтвердив вказані обставини.

ОСОБА_4, всупереч вимогам ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, не довів той факт, що будівництво будівлі, яка використовується під сауну та недобудованої бесідки для відпочинку на самовільно зайнятій ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0285 га здійснювалось за його кошти.

Довідкою Задеріївської сільської ради Ріпкинського району підтверджено, що факт самовільного землекористування не усунуто та, що орієнтовно в 2012 р. була збудована споруда, яка знаходиться на самовільно зайнятій земельній ділянці.

З схеми зйомки самовільно зайнятої ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0285 га по АДРЕСА_1 виконаної інженером-землевпорядником ОСОБА_7 та наданої прокурором Ковезою І.А. після проведення виїзного судового засідання 14.11.2014 р. вбачається межі земельної ділянки, виділеної ОСОБА_3, що позначено фіолетовою пастою, межі земельної ділянки, яка використовується ОСОБА_3, що позначено салатовою пастою, межі земельних ділянок, самовільно зайнятих ОСОБА_3, що позначено синьою пастою, площею 0,0009 га (під недобудованою бесідкою) та площею 0,0276 га (на якій розміщена будівля, яка використовується під сауну).

Вказане підтверджується фототаблицею наданою прокуратурою Ріпкинського району та протоколом виїзного судового засідання від 14.11.2014 р., яке проводилось головуючим Сташківом В.Б., при секретарі Нерус Н.І., за участю прокурора Ковези І.А., представника позивача Ходаша О.М., відповідачки ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4, представників ПП «Ріпки-Кадастр» ОСОБА_6, ОСОБА_7.

На проведенні землевпорядної експертизи жоден з учасників судового процесу не наполягав.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Судом встановлено, що відповідно до актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства вказана земельна ділянка площею 0,0285 га. не була відведена ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво за її рахунок.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Виходячи з наведеного в сукупності, враховуючи приписи ст. 11 ЦПК України щодо меж судового розгляду та встановлених обставин справи, беручи до уваги те, що жодних споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці не виявлено, суд вважає, що позов Київського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Задеріївської сільської ради Ріпкинського району до ОСОБА_3 про звільнення самовільної зайнятої земельної ділянки та знесення самовільно збудованих будівель і споруд слід задовольнити та зобов'язати останню звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0285 га, що знаходиться поруч з земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 7424483000:02:001:0019 та привести її у придатний для використання стан шляхом демонтажу: самовільно збудованої будівлі (яка використовується під сауну) та незакінченої будівництвом бесідки.

Між тим, суд вважає, що оглянуті під час виїзного судового засідання, яке відбулось 14.11.2014 р. паркан, яким огороджена самовільна зайнята земельна ділянка разом з частиною земельної ділянки належної ОСОБА_3, яка останньою використовується, збудована бесідка та обложена цеглою яма, які знаходяться між межами належної ОСОБА_3 земельної ділянки та самовільно збудованою будівлею (яка використовується під сауну), знесенню шляхом демонтажу не підлягають, оскільки в позовній заяві про них не йдеться, тобто прокурор цим не обґрунтовував позовні вимоги, а суд не вправі порушувати принцип диспозитивності цивільного судочинства. Знесення вказаних будівель повинно відбуватись на підставі зазначеного рішення суду. Вказане не позбавляє відповідно органи звернутись з новим позовом про знесення цих будівель та споруд.

В той же час, судом враховується, що виключно на припущеннях Київського міжрайонного екологічного прокурора Чикшеєва Є.С. ґрунтується висновок про розташування вказаних будівель, що розміщенні на спірній земельній ділянці, яка самовільно зайнята ОСОБА_3 в визначених чинним законодавством межах прибережної захисної смуги р.Дніпро, оскільки ситуаційна схема розміщення спірної ділянки та план землеустрою с.Каменки жодним чином не підтверджують на якій саме відстані розміщена спірна земельна ділянка від р.Дніпро, так як відстань близько 100 метрів від урізу води , визначена державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області ОСОБА_5 в ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства та відображена в постанові про накладення адміністративного стягнення № 21 від 09.09.2013 р., при не встановленні прибережної захисної смуги в натурі, є орієнтовною . На думку суду, вказані докази є неналежними та недопустимими, з огляду на приписи ст. 88 ВК України, якою встановлені нормативні розміри прибережних захисних смуг, на приписи Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486, якими визначаються орієнтовні розміри і межі водоохоронних зон, на приписи Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року, на приписи Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 р. № 770, яке не передбачає віднесення до повноважень державних інспекторів цих інспекцій, при не встановленні прибережної захисної смуги в натурі, визначення відстані між земельною ділянкою та урізом води.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_3 судовий збір за вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 13 Конституції України, ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 83, 125, 126, 212 ЗК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Київського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області до ОСОБА_3 про звільнення самовільної зайнятої земельної ділянки та знесення самовільно збудованих будівель і споруд - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м.Фастів Київської області, громадянку України, паспорт серії НОМЕР_2, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0285 га, що знаходиться поруч з земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 7424483000:02:001:0019 та привести її у придатний для використання стан шляхом демонтажу: самовільно збудованої будівлі (яка використовується під сауну) та незакінченої будівництвом бесідки.

Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий В.Б.Сташків