Рішення

від 23.12.2014 по справі 910/23659/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23659/14 23.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт»

До 1) Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Київської міської державної адміністрації

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість»

4) Київської міської ради

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головне управління юстиції в місті Києві в особі Відділу державної

реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби

Головного управління юстиції в місті Києві

Про часткове визнання недійсним та скасування рішення № 100/5487 від

31.03.2011; про визнання недійсним протоколу № 1 про підсумки аукціону

з продажу; про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 69/13 від

18.12.2013 та застосування реституції

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Євстігнєєв А.С. - по дов. № б/н від 03.10.2014

від відповідача-1 Крижний Я.О. - по дов. № 062/1/8-11944 від 17.08.2013

від відповідача-2 Крижний Я.О. - по дов. № 001-2526 від 21.11.2014

від відповідача-3 Співак Д.О. - директор

Білецький Д.О. - по дов. № б/н від 17.09.2014

від відповідача-4 Багінська Г.В. - по дов. № 225-КР-1457 від 10.11.2014

від третьої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт» до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-1), Київської міської державної адміністрації (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість» (відповідач-3) та Київської міської ради (відповідач-4) про:

1. визнання незаконним, недійсним та скасування рішення Київської міської ради № 100/5487 від 31.03.2011 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011 - 2012 роки» із врахуванням змін, внесених рішенням Київської міської ради № 725/8062 від 12.07.2012, в частині включення частини нежилого приміщення № 48 (групи приміщень № 1), що знаходиться в м. Києві по вул. Інститутська, 2, літ. «А», площею 1 000 кв. м. та нежилого приміщення № 48-а (групи приміщень № 1), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інститутська, 2, літ. «А», площею 1 000 кв. м. до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу їх на аукціоні;

2. визнання недійсним протоколу № 1 про підсумки аукціону з повторного продажу за методом зниження ціни об'єкта приватизації - нежилих приміщень № 80/4-ПР від 16.12.2013, яким було оформлено результати аукціону з пролажу нежилого приміщення № 48а (групи приміщень № 1) площею 1 000 кв. м., розташоване в м. Києві по вул. Інститутській, 2 літ. «А», за наслідками якого переможцем аукціону було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість»;

3. визнання недійсним договору купівлі-продажу № 69/13 від 18.12.2013, укладеного між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2783, на підставі якого ТОВ «АДС-Нерухомість» придбало нежиле приміщення № 48а (групи приміщень № 1) музейного комплексу (літера А), площею 1 000 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 2 (два), літера «А».

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.08.2001 між відповідачем-2, КП «Київміськгідрошляхміст» та ТОВ «Ділайт» було укладено інвестиційний договір (про будівництво об'єкту соціальної сфери обслуговування під територією майдану Незалежності та музейно-виставкового комплексу із сферою обслуговування на території майдану Незалежності (непарна сторона) (далі - договір). Пунктом 1.4. договору передбачалась передача в комунальну власність територіальної громади м. Києва музейних приміщень, в яких планувалось розташування експозиції музею «Україна Незалежна». У випадку розміщення вказаного музею в іншому приміщенні, звільнені площі повинні були бути передані у власність позивачу без додаткової оплати. На виконання зазначених вимог договору позивачем була передана, а відповідачем-2 прийнята у власність частина приміщення новозбудованого ТВК Глобус площею 1 000 кв. м., розташована у третій лінії ТВК Глобус та позначена у технічному паспорті комплексу як приміщення № 48а. Як стало відомо позивачу, восени 2013 року відповідачем-1 було організовано і проведено аукціон з продажу приміщення № 48а. Вказаний аукціон було проведено на виконання рішення Київської міської ради від 31.03.2011 № 100/5487 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011 - 2012 роки» (рішення № 100/5487) та рішення Київської міської ради № 725/8062 від 12.07.2012, яким затверджено першим із рішень Програму приватизації в частині переліку об'єктів комунального майна, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні було доповнено приміщенням № 48 (п. 154 переліку об'єктів групи А, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціонах). Переможцем аукціону з продажу приміщення № 48а став відповідач-3, який за наслідками такого аукціону уклав договір купівлі-продажу приміщення № 69/13 від 18.12.2013. Оскільки продаж приміщення свідчить про те, що створення музею в спірному приміщенні не планується, тому в силу п. 1.4. договору позивач має право на безоплатне отримання цих приміщень у власність. Таким чином позивач вважає, що продаж приміщення з аукціону є незаконним та порушує передбачене умовами договору право позивача на отримання приміщення у власність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 порушено провадження у справі № 910/23659/14, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головне управління юстиції в місті Києві в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції в місті Києві, розгляд справи призначено на 27.11.2014.

Відповідачем-3 25.11.2014 до відділу діловодства суду подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивачем 26.11.2014 до відділу діловодства суду подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить:

1. визнати незаконним, недійсним та скасувати рішення Київської міської ради № 100/5487 від 31.03.2011 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011 - 2012 роки» із врахуванням змін, внесених рішенням Київської міської ради № 725/8062 від 12.07.2012, в частині включення частини нежилого приміщення № 48 (групи приміщень № 1), що знаходиться в м. Києві по вул. Інститутська, 2, літ. «А», площею 1 000 кв. м. та нежилого приміщення № 48-а (групи приміщень № 1), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інститутська, 2, літ. «А», площею 1 000 кв. м. до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу їх на аукціоні;

2. визнати недійсним аукціон з повторного продажу за методом зниження ціни об'єкта приватизації - нежилого приміщення № 48а (групи приміщень № 1) площею 1 000 кв. м., розташованого в м. Києві по вул. Інститутській, 2, літ. «А», за наслідками проведення якого переможцем аукціону було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість»;

3. визнати недійсним договір купівлі-продажу № 69/13 від 18.12.2013, укладений між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. та зареєстрованого в ресорі за № 2783, на підставі якого ТОВ «АДС-Нерухомість» придбало нежиле приміщення № 48а (групи приміщень № 1) музейного комплексу (літера А), площею 1 000 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 2 (два), літера «А».

Відповідач-1 у поданому в судовому засіданні 27.11.2014 відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що 14.12.2011 було оформлено право власності за територіальною громадою міста Києва на нежитлове приміщення № 48а на вулиці Інститутський, 2 площею 1 000 кв. м. про що видано свідоцтво на право власності. Підставою для оформлення права власності став інвестиційний договір від 03.08.2001, укладений між Київською міською державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт», яким (п.п. 1.3, 1.4.) чітко встановлено перехід права власності на площі музею «Україна незалежна» на користь територіальної громади міста. Зазначає, що до моменту відчуження з комунальної власності позивач користувався спірним приміщенням на власний розсуд безкоштовно як то встановлено умовами п. 1.4. інвестиційного договору. Твердження позивача про зобов'язання територіальної громади міста передати у власність інвестору спірного приміщення є невірним тлумаченням умов договору. Пункт 1.4. інвестиційного договору не містить положення про зобов'язання територіальної громади міста передати у власність інвестора спірного приміщення. Таким чином, реалізовуючи право власника на розпорядження майном, Департаментом комунальної власності м. Києва було ініційовано перед Київською міською радою питання приватизації спірного приміщення конкурентним способом через проведення приватизаційного аукціону. В подальшому Київська міська рада прийняла рішення та доповнила перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом їх продажу на аукціоні приміщенням на вул. Інститутський, 2. В результаті послідовних визначених законом правових заходів 29.11.2013 був проведений аукціон за результатами якого було визначено переможця - ТОВ «АДС-Нерухомість». В подальшому з переможцем було укладено договір купівлі-продажу приміщення. Позивачем не зазначеного жодного нормативно-правового акту України яким суперечать або не відповідають зазначені акти та правочини.

Відповідачем-3 27.11.2014 до відділу діловодства суду подано клопотання про припинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає розгляду в господарських судах та виник із публічно-правових відносин і його вирішення віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Суд розглянувши дане клопотання відмовив в його задоволенні з огляду на те, що переданий на вирішення суду спір має ознаки спору про право позивача на отримання у власність майна, що виникло з договірних відносин, а отже дана справа має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Відповідачем-3 27.11.2014 до відділу діловодства суду подано клопотання про витребування доказів.

Судом було розглянуто клопотання відповідача-3 про витребування доказів та задоволено його частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2014, у зв'язку з неявкою представників відповідача-2 та третьої особи в засідання суду та необхідність витребування доказів, розгляд справи № 910/25629/14 було відкладено до 09.12.2014.

Відповідач-4 у поданому 03.12.2014 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти позову заперечує посилаючись на наступне. На виконання п. 4.1. інвестиційного договору позивачем була передана, а відповідачем-2 прийнята у власність частина приміщення новозбудованого ТВК Глобус площею 1 000 кв. м., розташована у третій лінії ТВК Глобус та позначена у технічному паспорті комплексу як приміщення № 48а. 14.12.2011 було оформлено право власності за територіальною громадою міста Києва на нежитлове приміщення № 48а на вул. Інститутський, 2 площею 1 000 кв. м. про що видане свідоцтво на право власності. Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), діючи як орган приватизації майна на виконання рішення Київської міської ради № 100/5487 від 31.03.2011 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011 - 2012 роки» із врахуванням змін, внесених рішенням Київської міської ради № 725/8062 від 12.07.2012 та № 301/8585 від 01.11.2012 здійснив необхідні заходи регламентованих приватизаційним законодавством України, зокрема Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств(малу приватизацію)». Вказаний аукціон було проведено, переможцем аукціону з продажу приміщення № 48а став ТОВ «АДС-Нерухомість», який за наслідками такого аукціону уклав договір купівлі-продажу приміщення № 69/13 від 18.12.2013. Позивачем не зазначено жодної правової підстави для визнання недійсним та скасування рішення.

Відповідачем-3 09.12.2014 до відділу діловодства суду подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідачем-3 09.12.2014 до відділу діловодства суду подано клопотання про витребування доказів.

Судом було розглянуто клопотання відповідача-3 про витребування доказів та відмовлено в його задоволенні, оскільки документи, які просить витребувати заявник вже були витребувані судом.

В судовому засіданні 09.12.2014 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 16.12.2014.

Позивачем 16.12.2014 до відділу діловодства суду подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить

1. визнати незаконним, недійсним та скасувати рішення Київської міської ради № 100/5487 від 31.03.2011 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011 - 2012 роки» із врахуванням змін, внесених рішенням Київської міської ради № 725/8062 від 12.07.2012, в частині включення частини нежилого приміщення № 48 (групи приміщень № 1), що знаходиться в м. Києві по вул. Інститутська, 2, літ. «А», площею 1 000 кв. м. та нежилого приміщення № 48-а (групи приміщень № 1), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інститутська, 2, літ. «А», площею 1 000 кв. м. до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу їх на аукціоні.

2. визнати недійсним аукціон з повторного продажу за методом зниження ціни об'єкта приватизації - нежилого приміщення № 48а (групи приміщень № 1) площею 1 000 кв. м., розташованого в м. Києві по вул. Інститутській, 2, літ. «А», за наслідками проведення якого переможцем аукціону було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість».

3. визнати недійсним договір купівлі-продажу № 69/13 від 18.12.2013, укладений між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2783, на підставі якого ТОВ «АДС-Нерухомість» придбало нежиле приміщення № 48а (групи приміщень № 1) музейного комплексу (літера А), площею 1 000 (тисяча цілих) кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 2 (два), літера «А».

4. застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі-продажу, на підставі якого ТОВ «АДС-Нерухомість» придбало нежиле приміщення № 48а (групи приміщень № 1) по вул. Інститутській, 2 в м. Києві, а саме - зобов'язати ТОВ «АДС-Нерухомість» повернути в комунальну власність територіальної громади м. Києва нежиле приміщення № 48а (групи приміщень № 1) музейного комплексу (літера А) площею 1 000 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, будинок 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16342580000.

5. зобов'язати Київську міську державну адміністрацію передати безоплатно у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Ділайт» нежиле приміщення № 48а (групи приміщень № 1) музейного комплексу (літера А) площею 1 000 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, будинок 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16342580000.

Відповідач-3 у поданому в судовому засіданні 16.12.2014 відзиві на позовну заяву проти позову заперечує повністю посилаючись на наступне. Пунктом 1.4 інвестиційного договору передбачено дві підстави передачі площ музейних приміщень інвестору без додаткової оплати: у музейних приміщеннях має бути створено музей «Україна Незалежна»; Музей «Україна Незалежна» повинен бути перенесений у інше приміщення. 31.07.2003 рішенням Київської міської ради № 14/869 від 31.07.2003 приміщення музею «Україна Незалежна» площею 1 000 кв. м (приміщення № 48а) були зараховані до комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради. 14.12.2011 відповідачем-1 було видано свідоцтво про право власності, яким було посвідчено, що приміщення № 48 належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради. 05.03.2013 право комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради на приміщення № 48 було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві надано витяг від 05.03.2013 № 981583. Основними принципами користування та розпорядження комунальним майном законодавець визначив доцільність, економність, ефективність, а також непослаблення в результаті майнових операцій економічних основ місцевого самоврядування. Враховуючи викладене Київська міська рада, діючи від імені власника приміщення № 48а - територіальної громади м. Києва, визначила, що доцільнішим та ефективнішим способом розпорядитися ним комунальним майном буде не створення у приміщенні № 48а музею «Україна Незалежна», а продаж цього приміщення на аукціонні. Таким чином, оскільки музей «Україна незалежна» створений так і не був, то не виникло і передбачених пунктом 1.4 інвестиційного договору підстав передачі площ музейних приміщень Інвестору без додаткової оплати, а отже, у ТОВ «Ділайт» не виникло права на отримання приміщення № 48а у власність без додаткової оплати. Крім цього, позивач жодного разу не звертався з вимогою передачі позивачу приміщень № 48а без додаткової оплати. Зазначає, що законодавством, яке діяло на момент укладення інвестиційного договору, і чинним законодавством України не передбачено право органів місцевого самоврядування безоплатно відчужувати комунальне майно суб'єктам не державної форми власності. Вважає, що Київська міська рада прийняла законне рішення.

Відповідачем-3 в судовому засіданні 16.12.2014 було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 910/23659/14 на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 продовжено строк вирішення у справі № 910/23659/14 на 15 днів.

В судовому засіданні 16.12.2014 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.12.2014.

Позивачем в судовому засіданні 23.12.2014 подано письмові пояснення.

Відповідачем-1 в судовому засіданні подано заперечення, в яких просить суд в позові відмовити повністю та зазначає, що законодавство України не передбачає безоплатне відчуження об'єктів комунальної власності на користь приватних осіб. Зазначає, що позивачем не наведено норми в обґрунтування вимоги про безоплатну передачу майна.

В судовому засіданні 23.12.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалось фіксування судового процесу у даній справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.08.2001 між Київською міською державною адміністрацією, Комунальним об'єднанням «Київміськгідрошляхміст» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт» було укладено інвестиційний договір (про будівництво об'єкту соціальної сфери обслуговування під територією майдану Незалежності та музейно-виставкового комплексу із сферою обслуговування на території майдану Незалежності (непарна сторона) (далі - договір).

В подальшому сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 12.07.2002 та додаткову угоду від 23.10.2002 до договору.

Предметом договору, виходячи з пункту 1.1. договору, є інвестування в об'єкти капітального будівництва об'єкту соціальної сфери обслуговування у підземному просторі під територією майдану Незалежності та музейно-виставкового комплексу зі сферою обслуговування на території майдану Незалежності (непарна сторона).

Пунктом 1.3. договору встановлено, що після закінчення будівельних робіт весь комплекс, за винятком приміщень музею, передається у власність інвестора (позивача).

Пунктом 1.4. договору передбачено, що музейні приміщення, в яких будуть розміщені експозиції музею «Україна Незалежна», після завершення будівництва будуть зараховані до комунальної власності територіальної громади м. Києва. В разі можливого перенесення музею в інше приміщення, звільнені площі передаються інвестору без додаткової оплати.

Судом встановлено, що позивачем здійснено інвестиції на суму, вказану у договорі.

Позивачем до суду надано лист Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.11.2014 за вих. № 060-4257, в якому вказано, що Департамент культури не отримував до виконання рішень Київської міської ради та розпоряджень Київської міської державної адміністрації про створення музею «Україна Незалежна».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд встановив, що спірне приміщення до моменту його продажу за результатами аукціону на праві комунальної власності належало територіальній громаді м. Києва на підставі свідоцтва про право власності від 14.12.2011, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до Закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Приватизація комунального майна, зокрема нежитлових приміщень, належних до комунальної власності, відбувається у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Згідно ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом.

Згідно ст. 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.

Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Включення вищезазначених об'єктів малої приватизації до переліків, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

Згідно ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до п. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Згідно з п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; …

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» місцеві ради затверджують переліки об'єктів, які перебувають, зокрема, у комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, цивільно-правовий договір, який є основною правовою формою договору, що опосередковує рух цивільного обороту. За своєю правовою природою будь-який цивільно-правовий договір є правочином.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правочин - це дія особи, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення Київської міської ради № 100/5487 від 31.03.2011 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011 - 2012 роки» із врахуванням змін, внесених рішенням Київської міської ради № 725/8062 від 12.07.2012, в частині включення частини нежилого приміщення № 48 (групи приміщень № 1), що знаходиться в м. Києві по вул. Інститутська, 2, літ. «А», площею 1 000 кв. м. та нежилого приміщення № 48-а (групи приміщень № 1), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інститутська, 2, літ. «А», площею 1 000 кв. м. до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу їх на аукціоні є таким, що не відповідає нормам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та прийняте з перевищенням повноважень відповідача-4, оскільки заздалегідь суперечить положенням договору від 03.08.2001.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Пунктом 1 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» визначено, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Відповідно до пункту 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до Рішення Конституційного рішення суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що нежиле приміщення № 48-а, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інститутська, 2, літ. «А», площею 1 000 кв. м., у випадку не організації відповідачем-2 в ньому музею «Україна Незалежна» мало бути передано позивачу без додаткової оплати (п. 1.4. договору), то суд приходить до висновку, що спірне рішення порушує права та інтереси позивача, є не законним та таким, що прийняте з порушенням норм та вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Наказом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 80/4-ПР від 16.12.2013 за результатами аукціону з повторного продажу за методом зниження ціни об'єкта приватизації 29.11.2013 затверджено як переможця аукціону юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість» (відповідача-3) згідно з протоколом № 1 про хід торгів на аукціоні.

Проведення аукціону з продажу майна можливе лише, якщо майно включено до переліку об'єктів що підлягають приватизації. Таким чином, оскільки рішення про включення спірного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації є незаконним, то проведення аукціону з продажу цього майна є також неправомірним.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про визнання недійсним аукціону з продажу за методом зниження ціни об'єкта приватизації - нежилого приміщення № 48а (групи приміщень № 1) площею 1 000 кв. м., розташованого в м. Києві по вул. Інститутській, 2, літ. «А» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, за результатами аукціону між відповідачем-1 та відповідачем-3 укладено договір купівлі-продажу № 69/13 від 18.12.2013, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Макаренко В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2783, згідно п. 1.1 якого продавець продав, а покупець купив нежиле приміщення № 48а (групи приміщень № 1) музейного комплексу (літера А), площею 1 000 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 2 (два), літера «А».

Згідно ст. 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» , передбачено перелік підстав, з якими закон пов'язує можливість визнання недійсною угоди, укладеної на аукціоні, зокрема: об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства.

Частиною 6 статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено правові підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу укладеного в порядку приватизації: 1) порушення встановленого законодавством порядку приватизації.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Слід зазначити, що згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Разом з тим, суд бере до уваги, що одним із головних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 Цивільного кодексу України та ст. 627 Цивільного кодексу України, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дія принципу свободи договору, закріпленого у ст. 3 Цивільного кодексу України, зумовлює те, що більшість договорів, які укладаються в умовах ринкової економіки, є вільними, тобто такими, укладення котрих залежить виключно від розсуду сторін. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

В даному випадку, п. 1.4. договору від 03.08.2001, за умови не організації музею «Україна Незалежна» в спірному приміщенні, таке приміщення повинно було бути безоплатно передано із комунальної власності територіальної громади м. Києва у власність позивача.

Таким чином, ні відповідач-1 ні відповідач-2 не мали достатнього обсягу прав на реалізацію спірного приміщення, шляхом його продажу з аукціону, оскільки такі дії прямо суперечать положенням договору від 03.08.2001.

Відповідно до частини 2 статті 203 Цивільного Кодексу України, до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є те, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Таким чином, договір купівлі-продажу № 69/13 від 18.12.2013, укладений між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2783, укладено за відсутності необхідних прав для обсягу цивільної дієздатності, що прямо суперечить вимоги статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України, застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

За змістом ст. 216 Цивільного кодексу України та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину.

Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину.

При цьому, необхідно зазначити, що за правилами частини 2 статті 208 Господарського кодексу України, частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, двостороння реституція застосовується незалежно від наявності вини сторін у визнанні правочину недійсним: кожна із сторін повертає другій стороні все одержане за таким правочином.

За таких обставин, з огляду на визнання господарським судом недійсним договору купівлі-продажу спірного приміщення, суд виходячи із загальних засад цивільного законодавства, вважає за необхідне застосувати реституцію до сторін договору купівлі-продажу, який укладений між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2783, як наслідок недійсності вказаного правочину.

Також, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, позовну вимогу позивача щодо зобов'язання відповідача-2 передати безоплатно у власність позивача спірне приміщення.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 1.4 договору, передбачалося передача в комунальну власність територіальної громади м. Києва музейних приміщень, в яких планувалось розташування експозиції музею «Україна Незалежна»; у випадку розміщення вказаного музею в іншому приміщенні, звільнені площі повинні були бути передані позивачу без додаткової оплати.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем-2 не було розміщено в спірних приміщеннях експозиції музею «Україна Незалежна», що відповідно до відповідно до п. 1.4 договору надає право позивачу отримати у власність спірні приміщення.

Таким чином, із врахуванням положення п. 1.4 договору, ст.ст. 16 та 526 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України суд вважає за можливе зобов'язати відповідача-2 передати безоплатно у власність позивача нежиле приміщення № 48а (групи приміщень № 1) музейного комплексу (літера А) площею 1 000 кв. м., розташоване по вул. Інститутській, 2 (два) в м. Києві, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16342580000.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заперечення відповідачів не приймаються судом до уваги, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення Київської міської ради № 100/5487 від 31.03.2011 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011 - 2012 роки» із врахуванням змін, внесених рішенням Київської міської ради № 725/8062 від 12.07.2012 року, в частині включення частини нежилого приміщення № 48 (групи приміщень № 1), що знаходиться в м. Києві по вул. Інститутська, 2, літ. «А», площею 1 000 кв. м. та нежилого приміщення № 48-а (групи приміщень № 1), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інститутська, 2, літ. «А», площею 1 000 кв. м. до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу їх на аукціоні.

3. Визнати недійсним аукціон з повторного продажу за методом зниження ціни об'єкта приватизації - нежилого приміщення № 48а (групи приміщень № 1) площею 1 000 кв. м., розташованого в м. Києві по вул. Інститутській, 2, літ. «А», за наслідками проведення якого переможцем аукціону було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість».

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 69/13 від 18.12.2013, укладений між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2783, на підставі якого ТОВ «АДС-Нерухомість» придбало нежиле приміщення № 48а (групи приміщень № 1) музейного комплексу (літера А), площею 1 000 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 2 (два), літера «А».

5. Застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі-продажу № 69/13 від 18.12.2013, укладеного між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2783, на підставі якого ТОВ «АДС-Нерухомість» придбало нежиле приміщення № 48а (групи приміщень № 1) по вул. Інститутській, 2 в м. Києві, а саме:

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 9-б, кв. 33, код ЄДРПОУ 38983121) повернути в комунальну власність територіальної громади м. Києва Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407) нежиле приміщення № 48а (групи приміщень № 1) музейного комплексу (літера А) площею 1 000 кв. м., розташоване по вул. Інститутській, 2 (два) в м. Києві, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16342580000.

- зобов'язати Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 9-б, кв. 33, код ЄДРПОУ 38983121) грошову суму в розмірі 27 591 929 (двадцять сім мільйонів п'ятсот дев'яносто одна тисяча дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 00 коп., отриману на виконання договору купівлі-продажу нежиле приміщення № 48а (групи приміщень № 1) музейного комплексу (літера А) площею 1 000 кв. м., розташоване по вул. Інститутській, 2 (два) в м. Києві, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16342580000.

6. Зобов'язати Київську міську державну адміністрацію (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527) передати безоплатно у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Ділайт» (01001, м. Київ, Майдан Незалежності, підземний торговий простір, № 1, сектор В, код ЄДРПОУ 31352431) нежиле приміщення № 48а (групи приміщень № 1) музейного комплексу (літера А) площею 1 000 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16342580000.

7. Стягнути з Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариству з обмеженою відповідальністю «Ділайт» (01001, м. Київ, Майдан Незалежності, підземний торговий простір, № 1, сектор В, код ЄДРПОУ 31352431) 74 298 (сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АДС-Нерухомість» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 9-б, кв. 33, код ЄДРПОУ 38983121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт» (01001, м. Київ, Майдан Незалежності, підземний торговий простір, № 1, сектор В, код ЄДРПОУ 31352431) 74 298 (сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

9. Стягнути з Київської міської державної адміністрації (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт» (01001, м. Київ, Майдан Незалежності, підземний торговий простір, № 1, сектор В, код ЄДРПОУ 31352431) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

10. Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт» (01001, м. Київ, Майдан Незалежності, підземний торговий простір, № 1, сектор В, код ЄДРПОУ 31352431) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 30.12.2014.

Суддя В.В. Сівакова