Рішення

від 25.12.2014 по справі 911/4476/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2014 р. Справа № 911/4476/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз»

про стягнення 151 742, 54 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс»

про внесення змін до договору

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс»: Пінтійська Н.І.

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз»: Івахненко Ю.М.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КреМікс» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» про стягнення 151 742, 54 грн. заборгованості за договором поставки № 100А від 31.01.2013, з яких: 133 250, 00 грн. - основного боргу, 8 801, 80 грн. - пені, 7 425, 49 грн. - 18 % річних та 2 265, 25 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.10.2014 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 13.11.2014.

13.11.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» надійшла зустрічна позовна заява б/н б/д (вх. № 25322/14 від 13.11.2014) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс» про внесення змін до договору № 100А від 31.01.2013 шляхом пропорційного зменшення ціни товару на 80 % на суму 106 600, 00 грн., поставленого за видатковими накладними № 1424 від 08.04.2014, № 1425 від 08.04.2014, № 1426 від 08.04.2014, № 1988 від 12.05.2014, № 1989 від 12.05.2014, у зв'язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КреМікс» поставлено товар, який не мав корисливих цінностей.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2014 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс» про внесення змін до договору до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 911/4476/14.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс» надійшла заява про збільшення позовних вимог № 10/1 від 10.11.2014 (вх. № 25399/14 від 13.11.2014), у якій позивач за первісним позовом уточнює розрахунок штрафних санкцій та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» 172 564, 98 грн. заборгованості за договором поставки № 100А від 31.01.2013, з яких: 133 250, 00 грн. - основного боргу, 14 737, 15 грн. - пені, 11 426, 30 грн. - 18 % річних та 13 151, 53 грн. - інфляційних втрат.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначену заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс» про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

У судовому засіданні 13.11.2014 судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 01.12.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2014, за клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс», продовжено строк розгляду спору у справі № 911/4476/14 на п'ятнадцять днів.

27.11.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву № 26/11 від 26.11.2014 (вх. № 26662/14 від 27.11.2014), у якому останнє заперечує проти задоволення зустрічного позову.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» надійшла заява про витребування доказів б/н б/д (вх. № 26882/14 від 01.12.2014), у якій позивач за зустрічним позовом просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс» договори на поставку вітамінів, які використовувались для виготовлення преміксів у даному спорі.

01.12.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс» надійшла заява про зменшення позовних вимог № 26/11/14 від 26.11.2014 (вх. № 26880/14 від 01.12.2014), у якій позивач за первісним позовом зменшує свої позовні вимоги та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» 170 646, 53 грн. заборгованості за договором поставки № 100А від 31.01.2013, з яких: 133 250, 00 грн. - основного боргу, 14 053, 66 грн. - пені, 10 886, 08 грн. - 18 % річних та 12 456, 79 грн. - інфляційних втрат.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначену заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс» про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Таким чином, судом розглядаються вимоги за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» 170 646, 53 грн. заборгованості за договором поставки № 100А від 31.01.2013.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» надійшла заява про призначення експертизи б/н б/д (вх. № 26883/14 від 01.12.2014), у якій позивач за зустрічним позовом просить суд призначити експертизу якісного та кількісного складу преміксів, поставлених по договору № 100А від 31.01.2013 за видатковими накладними № 1424 від 08.04.2014, № 1425 від 08.04.2014, № 1426 від 08.04.2014, № 1988 від 12.05.2014, № 1989 від 12.05.2014, експертизу доручити Лабораторії контролю кормових добавок та преміксів Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і поставити експерту визначені ним питання.

01.12.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» надійшли письмові пояснення по справі б/н б/д (вх. № 26881/14 від 01.12.2014).

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс» надійшов супровідний лист № 0112 від 01.12.2014 (вх. № 26908/14 від 01.12.2014), до якого додано документи по справі.

У судовому засіданні 01.12.2014 розпочато розгляд справи по суті та, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 18.12.2014.

17.12.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс» надійшли пояснення по справі № 12/12/1 від 12.12.2014 (вх. № 28381/14 від 17.12.2014) та заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» щодо витребування доказів № 12/12 від 12.12.2014 (вх. № 28382/14 від 17.12.2014).

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» надійшла заява б/н б/д (вх. № 28509/14 від 18.12.2014) про перенесення судового засідання по справі № 911/4476/14.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2014, у зв'язку з вищевказаною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз», розгляд справи відкладено на 25.12.2014.

Розглянувши у судовому засіданні 25.12.2014 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» про витребування доказів б/н б/д (вх. № 26882/14 від 01.12.2014) та заслухавши пояснення сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» не конкретизовано, які саме договори потрібно витребувати, не зазначено підстав, з яких випливає, що цей доказ має Товариство з обмеженою відповідальністю «КреМікс» та не зазначено обставин, які може підтвердити цей доказ і яким чином дані обставини можуть вплинути на прийняття рішення у даній справі.

Таким чином, вищезазначена заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» про витребування доказів є необґрунтованою, не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, а відтак - суд відмовляє у її задоволенні.

Розглянувши у судовому засіданні 25.12.2014 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» про призначення експертизи б/н б/д (вх. № 26883/14 від 01.12.2014) та заслухавши пояснення сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Призначення експертизи на вимогу учасників процесу не є обов'язком суду, а є його правом, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 77 Закону України «Про ветеринарну медицину» забороняється обіг кормів, включаючи премікси та кормові добавки, які є непридатними. Кормові добавки, премікси та готові корми вважаються непридатними, якщо строк придатності закінчився.

З матеріалів справи, зокрема, посвідчень про якість преміксів вбачається, що строк придатності преміксів, поставлених по договору № 100А від 31.01.2013 за видатковими накладними № 1424 від 08.04.2014, № 1425 від 08.04.2014, № 1426 від 08.04.2014, № 1988 від 12.05.2014, № 1989 від 12.05.2014, закінчився.

Відповідно до листа Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок № 5042-М/08 від 03.12.2014, який міститься у матеріалах справи, проведення експертизи преміксів та білково-вітамінних добавок строк придатності яких закінчився є недоцільним, оскільки виробник гарантує якість та безпечність премікісів та білково-вітамінних добавок протягом строку придатності і проведення таких досліджень не дає інформації про якість товару протягом строку придатності, встановленого виробником.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення експертизи якісного та кількісного складу преміксів, поставлених по договору № 100А від 31.01.2013 за видатковими накладними № 1424 від 08.04.2014, № 1425 від 08.04.2014, № 1426 від 08.04.2014, № 1988 від 12.05.2014, № 1989 від 12.05.2014, оскільки строк придатності вказаних преміксів закінчився, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» про призначення експертизи б/н б/д (вх. № 26883/14 від 01.12.2014).

Присутній в судовому засіданні 25.12.2014 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс» повністю підтримав первісні позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог № 26/11/14 від 26.11.2014, просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позові та заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог з підстав викладених у поданому ним відзиві.

Присутній в судовому засіданні 25.12.2014 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» в усному порядку заперечив проти задоволення первісних позовних вимог, повністю підтримав зустрічні позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в зустрічному позові.

У судовому засіданні 25.12.2014, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

31.01.2013 між сторонами укладено договір поставки № 100А, за умовами якого позивач за первісним позовом зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, виготовити та поставити відповідачу за первісним позовом замінники молочних кормів, вітамінно-мінеральні суміші (премікси), білково-вітамінні добавки, комбікорми (далі - товар), а відповідач за первісним позовом зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару встановлюється в національній валюті України, є договірною і вказується позивачем за первісним позовом в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які мають містити обов'язкове посилання на цей договір.

Згідно з п. 2.2 договору загальна сума договору становить підсумок вартості окремих партій товару, поставленого відповідачу за первісним позовом по видаткових накладних протягом строку дії цього договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що асортимент товару погоджується сторонами шляхом прийняття до виконання позивачем за первісним позовом заявок відповідача за первісним позовом і вказується у видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.3 договору якість товару повинна відповідати Державним стандартам України, Технічним умовам та зазначатися в посвідченні про якість. Якість вітамінно-мінеральних сумішей (преміксів) має відповідати - ДСТУ 4482:2005, якість білково-вітамінних добавок має відповідати - ДСТУ 7111:2009, якість замінника молочних кормів має відповідати - ТУ У 15.7-2541416782.002-2004, якість гранульованого комбікорму має відповідати - ГОСТ 22834-87, якість комбікорму для поросят-сосунів має відповідати - ГОСТ 13299-71, якість комбікорму для свиней має відповідати - ГОСТ 9267-68, якісь комбікорму для великої рогатої худоби має відповідати - ГОСТ 9268-90.

Згідно з п. 4.1 договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом окремими партіями на умовах СРТ- фрахт/перевезення оплачено до місця призначення, вказаного відповідачем за первісним позовом в заявці на поставку товару (Інкотермс в редакції 2000 р.). Під окремою партією сторони розуміють асортимент і кількість товару, поставленого позивачем за первісним позовом по одній видатковій накладній і оплаченого відповідачем за первісним позовом по одному рахунку-фактурі.

Пунктом 4.7 договору встановлено, що одночасно з товаром позивач за первісним позовом повинен передати відповідачу за первісним позовом: видаткову накладну; товарно-транспортну накладну; податкову накладну; рахунок-фактуру; посвідчення про якість.

Відповідно до п. 4.8 договору при прийманні товару за кількістю та якістю сторони керуються Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

Згідно з п. 4.9 договору у тому разі, коли відповідач за первісним позовом вважає, що поставлений товар не відповідає кількості та/або якості, виклик представника позивача за первісним позовом для складання двостороннього акту приймання товару є обов'язковим.

Пунктом 4.10 договору передбачено, що повідомлення про виклик представника позивача за первісним позовом повинно бути надіслано відповідачем за первісним позовом факсимільним зв'язком не пізніше 24 годин після поставки товару.

Відповідно до п. 4.11 договору до прибуття представника позивача за первісним позовом відповідач за первісним позовом зобов'язаний зберігати товар в оригінальній упаковці (в сухому, темному, добре провітрюваному приміщенні за номерами рецептів і наявності штабельних ярликів, при температурі від +5 до +25 С).

Згідно з п. 4.12 договору невиконання відповідачем за первісним позовом вказаних у п. 4.9, п. 4.10 та п. 4.11 договору вимог позбавляє відповідача за первісним позовом права на пред'явлення будь-яких претензій щодо кількості та/або якості поставленого товару.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється відповідачем за первісним позовом шляхом перерахування коштів на рахунок позивача за первісним позовом протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару. Датою поставки партії товару вважається дата вказана у видатковій накладній на цю партію товару.

Відповідно до п. 8.1 договору у випадку порушення своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 8.4 договору за кожний день прострочення платежу понад строк, передбачений п. 7.1 договору, відповідач за первісним позовом сплачує позивачу за первісним позовом пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу, яка діяла в період прострочення, за весь період такого прострочення.

Пунктом 8.5 договору передбачено, що якщо відповідач за первісним позовом прострочив виконання грошового зобов'язання, то він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також вісімнадцять процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення по оплаті.

Відповідно до п. 12.9 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2013. У разі, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не заявить у письмовій формі про свій намір розірвати або змінити його, строк дії договору автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом було виставлено відповідачу за первісним позовом наступні рахунки на оплату товару за договором поставки № 100А від 31.01.2013: рахунок на оплату № 1125 від 28.03.2014 на суму 42 889, 40 грн., рахунок на оплату № 1208 від 03.04.2014 на суму 16 546, 00 грн. та рахунок на оплату № 1460 від 22.04.2014 на суму 79 704, 00 грн. Загальна сума за вказаними рахунками становить 139 139, 40 грн.

На виконання умов договору позивач за первісним позовом по видаткових накладних № 1425 від 08.04.2014 на суму 7 495, 00 грн., № 1426 від 08.04.2014 на суму 35 394, 40 грн., № 1424 від 08.04.2014 на суму 16 546, 00 грн., № 1988 від 12.05.2014 на суму 35 548, 00 грн., № 1989 від 12.05.2014 на суму 44 156, 00 грн. та по товарно-транспортних накладних № Р1425 від 08.04.2014 на суму 7 495, 00 грн., № Р1426 від 08.04.2014 на суму 35 394, 40 грн., № Р1424 від 08.04.2014 на суму 16 546, 00 грн., № Р1988 від 12.05.2014 на суму 35 548, 00 грн., № Р1989 від 12.05.2014 на суму 44 156, 00 грн. поставив відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 139 139, 40 грн., а відповідач, на підставі довіреностей № 55 від 12.05.2014, № 41 від 08.04.2014, № 42 від 08.04.2014 та № 43 від 08.04.2014, вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за первісним позовом за поставлений товар за вищезазначеними рахунками, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними розрахувався частково, а саме на суму 5 889, 40 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою за 20.05.2014, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем за первісним позовом у розмірі 133 250, 00 грн., що і стало підставою для звернення останнього з первісним позовом до суду.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позивні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач за первісним позовом заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за отриманий товар не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором поставки № 100А від 31.01.2013 суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що позивач за первісним позовом передав товар на виконання умов договору поставки № 100А від 31.01.2013, строк оплати відповідно до зазначеного договору настав, доказів оплати товару відповідачем за первісним позовом не надано, борг відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» 133 250, 00 грн. основного боргу за поставлений товар є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач за первісним позовом, на підставі п. 8.4 договору, просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, яка діяла в період прострочення, за весь період такого прострочення, яка за розрахунком позивача за первісним позовом, здійсненим щодо кожної із видаткових накладних окремо, за період з 09.05.2014 по 10.11.2014 складає 14 053, 66 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Враховуючи, те, що договором поставки № 100А від 31.01.2013 не передбачено «іншого» строку нарахування штрафних санкцій, судом було здійснено власний розрахунок пені по кожній простроченій накладній окремо, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та здійсненої відповідачем за первісним позовом 20.05.2014 оплати у розмірі 5 889, 40 грн., відповідно до якого пеня підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 14 050, 69 грн.

Зважаючи на те, що відповідач за первісним позовом порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 18 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.5 договору передбачено, що якщо відповідач за первісним позовом прострочив виконання грошового зобов'язання, то він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також вісімнадцять процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення по оплаті.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом 18 % річних з простроченої суми за період з 09.05.2014 по 10.11.2014 складають 10 886, 08 грн., а інфляційні втрати за період з 09.05.2014 по 10.11.2014 складають 12 456, 79 грн.

Судом перевірено розрахунок 18 % річних та інфляційних втрат, зроблений позивачем за первісним позовом, з урахуванням здійсненої відповідачем за первісним позовом 20.05.2014 оплати у розмірі 5 889, 40 грн., та встановлено, що їх сума є більшою ніж заявлена позивачем за первісним позовом.

Таким чином, зважаючи на положення п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню 18 % річних у сумі 10 886, 08 грн. та інфляційні втрати у сумі 12 456, 79 грн.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за договором поставки № 100А від 31.01.2013 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 170 643, 56 грн., з яких: 133 250, 00 грн. - основного боргу, 14 050, 69 грн. - пені, 10 886, 08 грн. - 18 % річних та 12 456, 79 грн. - інфляційних втрат.

Судовий збір за результатами розгляду первісного позову, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «КреМікс» 71, 92 грн. судового збору, виходячи із суми зменшення розміру позовних вимог, сплаченого згідно платіжного доручення № 3236 від 11.11.2014.

Предметом зустрічного позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» (позивач за зустрічним позовом) про внесення змін до договору № 100А від 31.01.2013 шляхом пропорційного зменшення ціни товару на 80 % на суму 106 600, 00 грн., поставленого за видатковими накладними № 1424 від 08.04.2014, № 1425 від 08.04.2014, № 1426 від 08.04.2014, № 1988 від 12.05.2014, № 1989 від 12.05.2014.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КреМікс» (відповідач за зустрічним позовом) поставлено товар, який не мав корисливих цінностей, тобто товар неналежної якості. В підтвердження зазначеного позивачем за зустрічним позовом до суду надано аналіз стану вітамінно-мінерального живлення високопродуктивних корів ТОВ «СГП «Шупики» Богуславського району та «АІС» Таращанського району Київської області № 01-12/966 від 30.09.2014, висновок Незалежної дослідницької лабораторії VitaTrace Nutrition Ltd від 24.07.2014, до якого додано звіти про результати дослідження від 24.07.2014 та посвідчення про якість № 25/04/15 від 25.04.2014, № 25/04/13 від 25.04.2014, № 02/04/5 від 02.04.2014, № 25/04/16 від 25.04.2014, № 25/04/11 від 25.04.2014, № 25/04/12 від 25.04.2014, № 25/04/14 від 25.04.2014, № 31/03/3 від 31.03.2014, № 31/03/4 від 31.03.2014, № 31/03/15 від 31.03.2014, № 31/03/2 від 31.03.2014.

Відповідач за зустрічним позовом, заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог, посилається на наступне: експертні висновки, надані позивачем за зустрічним позовом, не можуть бути належними доказами у справі, оскільки наданні недержавною лабораторією ветеринарної медицини; позивачем за зустрічним позовом не дотримано встановленого законодавством та договором порядку перевірки якості товару та пред'явлення вимог щодо неякісного товару; з наданих позивачем за первісним позовом експертних висновків не можливо встановити, які саме методи випробувань для перевірки якості товару використовувались та як саме було отримано результати вимірювання компонентів, що входять до складу товару; в наданих позивачем за зустрічним позовом експертних висновках взагалі не вказано виробника продукції, що підлягала дослідженню.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що зустрічний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Згідно з ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Статтею 268 Господарського кодексу України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника. Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 3.3 договору якість товару повинна відповідати Державним стандартам України, Технічним умовам та зазначатися в посвідченні про якість. Якість вітамінно-мінеральних сумішей (преміксів) має відповідати - ДСТУ 4482:2005, якість білково-вітамінних добавок має відповідати - ДСТУ 7111:2009, якість замінника молочних кормів має відповідати - ТУ У 15.7-2541416782.002-2004, якість гранульованого комбікорму має відповідати - ГОСТ 22834-87, якість комбікорму для поросят-сосунів має відповідати - ГОСТ 13299-71, якість комбікорму для свиней має відповідати - ГОСТ 9267-68, якісь комбікорму для великої рогатої худоби має відповідати - ГОСТ 9268-90.

Пунктом 4.7 договору встановлено, що одночасно з товаром відповідач за зустрічним позовом повинен передати позивачу за зустрічним позовом, зокрема, посвідчення про якість.

Наданні позивачем за зустрічним позовом посвідчення про якість № 25/04/15 від 25.04.2014, № 25/04/13 від 25.04.2014, № 02/04/5 від 02.04.2014, № 25/04/16 від 25.04.2014, № 25/04/11 від 25.04.2014, № 25/04/12 від 25.04.2014, № 25/04/14 від 25.04.2014, № 31/03/3 від 31.03.2014, № 31/03/4 від 31.03.2014, № 31/03/15 від 31.03.2014, № 31/03/2 від 31.03.2014 не беруться судом до уваги, оскільки у всіх них зазначений замовник «ТОВ СП «Шупики», а тому вони не стосуються предмету даного позову.

Разом з тим, відповідачем за зустрічним позовом долучено до матеріалів справи супровідним листом № 0112 від 01.12.2014 (вх. № 26908/14 від 01.12.2014) посвідчення про якість переданого ним позивачу за зустрічним позовом товару, у яких зазначено, що премікси відповідають вимогам ДСТУ 4482:2005 та рецептурі, а білково-вітамінні добавки - ДСТУ 7111:2009 та рецептурі погодженій з покупцем.

Позивач за зустрічним позовом, в підтвердження своїх позовних вимог, посилається на доданий до матеріалів справи висновок Незалежної дослідницької лабораторії VitaTrace Nutrition Ltd від 24.07.2014, переклад якого з англійської мови на українську виконаний перекладачем Кононенком Дмитром Олександровичем та засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол Н.І.

Проте, суд критично ставиться до наданого позивачем за зустрічним позовом висновку Незалежної дослідницької лабораторії VitaTrace Nutrition Ltd від 24.07.2014, як належного та допустимого доказу заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Висновок Незалежної дослідницької лабораторії VitaTrace Nutrition Ltd від 24.07.2014 складається з окремих звітів № 14.95.14-14.95.16/183/14, № 14.95.12-14.95.13/172/14, № 14.95.10, 14.95.11/182/14, № 14.95.05-14.95.09/181/14, № 14.95.01-14.95.04/180/14, № 14.95.12- 14.95.13/172/14, № 14.95.14-14.95.16/183/14, однак в перекладі на українську мову даного висновку зазначений однаковий номер усіх звітів (№ 14.95.10, 14.95.11/182/14), що ставить під сумнів достовірність інших даних зазначених у перекладі висновку Незалежної дослідницької лабораторії VitaTrace Nutrition Ltd від 24.07.2014.

Разом з тим, п. 3 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 № 833 передбачено, що дослідження зразків продукції проводиться спеціалістами Центральної, республіканської Автономної Республіки Крим, обласних, міжобласних, міських, районних та міжрайонних державних лабораторій ветеринарної медицини (далі - державна лабораторія ветеринарної медицини).

Згідно з ст. 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 4.8 договору при прийманні товару за кількістю та якістю сторони керуються Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (далі - Інструкція) приймання продукції по якості та комплектності здійснюється на складі покупця не пізніше 20 днів після видачі продукції.

Відповідно до п. 14 Інструкції приймання продукції по якості та комплектності здійснюється відповідно зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також згідно супровідних документів, що посвідчують якість продукції і комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Пунктом 16 Інструкції передбачено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркіровки продукції, що поставлена, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в манкіровці і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішенню з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника постачальника, якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах або договорі. У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника постачальника для участі в прийманні продукції за якістю і комплектності і складання акту є обов'язковою.

Згідно з п. 4.9 договору у тому разі, коли позивач за зустрічним позовом вважає, що поставлений товар не відповідає кількості та/або якості, виклик представника відповідача за зустрічним позовом для складання двостороннього акту приймання товару є обов'язковим.

Пунктом 4.10 договору передбачено, що повідомлення про виклик представника відповідача за зустрічним позовом повинно бути надіслано позивачем за зустрічним позовом факсимільним зв'язком не пізніше 24 годин після поставки товару.

Відповідно до п. 4.11 договору до прибуття представника відповідача за зустрічним позовом позивач за зустрічним позовом зобов'язаний зберігати товар в оригінальній упаковці (в сухому, темному, добре провітрюваному приміщенні за номерами рецептів і наявності штабельних ярликів, при температурі від +5 до +25 С).

Згідно з п. 4.12 договору невиконання позивачем за зустрічним позовом вказаних у п. 4.9, п. 4.10 та п. 4.11 договору вимог позбавляє позивача за зустрічним позовом права на пред'явлення будь-яких претензій щодо кількості та/або якості поставленого товару.

Позивачем за зустрічним позовом не надано суду жодних доказів повідомлення відповідача за зустрічним позовом про поставку ним неякісного товару та доказів дотримання вимог п. 4.8, п. 4.9, п. 4.10, п. 4.11 договору поставки № 100А від 31.01.2013 і Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, що є обов'язковим у випадку коли покупець вважає, що поставлений товар не відповідає кількості та/або якості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивач за зустрічним позовом всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтував належним чином викладені ним в зустрічній позовні заяві обставини справи та не довів належними і допустимими доказами факту поставлення відповідачем за зустрічним позовом товару неналежної якості.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем за зустрічним позовом не доведено правових підстав для внесення змін до договору поставки № 100А від 31.01.2013.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» про внесення змін до договору № 100А від 31.01.2013 шляхом пропорційного зменшення ціни товару на 80 % на суму 106 600, 00 грн., поставленого за видатковими накладними № 1424 від 08.04.2014, № 1425 від 08.04.2014, № 1426 від 08.04.2014, № 1988 від 12.05.2014, № 1989 від 12.05.2014, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судовий збір за результатами розгляду зустрічного позову, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача за зустрічним позовом.

Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом ; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» 914, 00 грн. надмірно сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 825 від 11.11.2014, оскільки позивачем за зустрічним позовом було заявлено лише одну вимогу немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги за первісним позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» (09523, Київська область, Таращанський район, село Степок, вулиця Шевченка, будинок 65, ідентифікаційний код - 36047216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс» (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, село Піщане, вулиця Польовий стан, будинок 1, ідентифікаційний код - 30748505) 133 250 (сто тридцять три тисячі двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 14 050 (чотирнадцять тисяч п'ятдесят) грн. 69 коп. - пені, 10 886 (десять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 08 коп. - 18 % річних, 12 456 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 79 коп. - інфляційних втрат та 3 412 (три тисячі чотириста дванадцять) грн. 87 коп. - судового збору.

3. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КреМікс» (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, село Піщане, вулиця Польовий стан, будинок 1, ідентифікаційний код - 30748505) 71 (сімдесят одна) грн. 92 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 3236 від 11.11.2014.

5. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» (09523, Київська область, Таращанський район, село Степок, вулиця Шевченка, будинок 65, ідентифікаційний код - 36047216) 914 (дев'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 825 від 11.11.2014.

7. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 26.12.2014.

Суддя Т.В. Лутак