Постанова

від 25.02.2015 по справі 911/4476/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа№ 911/4476/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: Пінтійська Н.І. - представник

від відповідача за первісним позовом: Юхименко В.С. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» на рішення Господарського суду Київської області від 25.12.2014 року у справі № 911/4476/14 (Повний текст рішення складено і підписано 26.12.2014) (Суддя Лутак Т.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз»

про стягнення 151 742, 54 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс»

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.12.2014 у справі № 911/4476/14 позовні вимоги за первісним позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Аграрний інвестиційний союз» на користь ТОВ «КреМікс» 133 250,00 грн. - основного боргу, 14 050,69 грн. - пені, 10 886,08 грн. - 18 % річних, 12 456,79 грн. - інфляційних втрат.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ТОВ «Аграрний інвестиційний союз» звернулося до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.12.2014 р. у справі № 911/4476/14 та призначити експертизу по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 25.02.2015.

Представник позивача за первісним позовом 25.02.2015 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

31.01.2013 між сторонами укладено договір поставки № 100А (надалі - Договір), за умовами якого позивач за первісним позовом зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, виготовити та поставити відповідачу за первісним позовом замінники молочних кормів, вітамінно-мінеральні суміші (премікси), білково-вітамінні добавки, комбікорми (далі - товар), а відповідач за первісним позовом зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна товару встановлюється в національній валюті України, є договірною і вказується позивачем за первісним позовом в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які мають містити обов'язкове посилання на цей договір.

Згідно до п. 3.1 Договору асортимент товару погоджується сторонами шляхом прийняття до виконання позивачем за первісним позовом заявок відповідача за первісним позовом і вказується у видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.3 Договору якість товару повинна відповідати Державним стандартам України, Технічним умовам та зазначатися в посвідченні про якість. Якість вітамінно-мінеральних сумішей (преміксів) має відповідати - ДСТУ 4482:2005, якість білково-вітамінних добавок має відповідати - ДСТУ 7111:2009, якість замінника молочних кормів має відповідати - ТУ У 15.7-2541416782.002-2004, якість гранульованого комбікорму має відповідати - ГОСТ 22834-87, якість комбікорму для поросят-сосунів має відповідати - ГОСТ 13299-71, якість комбікорму для свиней має відповідати - ГОСТ 9267-68, якісь комбікорму для великої рогатої худоби має відповідати - ГОСТ 9268-90.

Пунктом 4.7 Договору встановлено, що одночасно з товаром позивач за первісним позовом повинен передати відповідачу за первісним позовом: видаткову накладну; товарно-транспортну накладну; податкову накладну; рахунок-фактуру; посвідчення про якість.

Положеннями п. 4.8 Договору передбачено, що при прийманні товару за кількістю та якістю сторони керуються Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

Згідно з п. 4.9 Договору у тому разі, коли відповідач за первісним позовом вважає, що поставлений товар не відповідає кількості та/або якості, виклик представника позивача за первісним позовом для складання двостороннього акту приймання товару є обов'язковим.

Пунктом 4.10 Договору передбачено, що повідомлення про виклик представника позивача за первісним позовом повинно бути надіслано відповідачем за первісним позовом факсимільним зв'язком не пізніше 24 годин після поставки товару.

Згідно з п. 4.11 Договору до прибуття представника позивача за первісним позовом відповідач за первісним позовом зобов'язаний зберігати товар в оригінальній упаковці (в сухому, темному, добре провітрюваному приміщенні за номерами рецептів і наявності штабельних ярликів, при температурі від +5 до +25 С).

Пунктом 4.12 Договору сторони встановили, що невиконання відповідачем за первісним позовом вказаних у п. 4.9, п. 4.10 та п. 4.11 договору вимог позбавляє відповідача за первісним позовом права на пред'явлення будь-яких претензій щодо кількості та/або якості поставленого товару.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що оплата товару здійснюється відповідачем за первісним позовом шляхом перерахування коштів на рахунок позивача за первісним позовом протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару. Датою поставки партії товару вважається дата вказана у видатковій накладній на цю партію товару.

Відповідно до п. 8.1 Договору у випадку порушення своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

У відповідності до п. 8.4 Договору за кожний день прострочення платежу понад строк, передбачений п. 7.1 Договору, відповідач за первісним позовом сплачує позивачу за первісним позовом пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу, яка діяла в період прострочення, за весь період такого прострочення.

Пунктом 8.5 Договору передбачено, що якщо відповідач за первісним позовом прострочив виконання грошового зобов'язання, то він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також вісімнадцять процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення по оплаті.

Відповідно до п. 12.9 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2013. У разі, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не заявить у письмовій формі про свій намір розірвати або змінити його, строк дії договору автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік.

Позивачем за первісним позовом було виставлено відповідачу за первісним позовом наступні рахунки на оплату товару за Договором поставки № 100А від 31.01.2013: рахунок на оплату № 1125 від 28.03.2014 на суму 42 889, 40 грн., рахунок на оплату № 1208 від 03.04.2014 на суму 16 546, 00 грн. та рахунок на оплату № 1460 від 22.04.2014 на суму 79 704, 00 грн. Загальна сума за вказаними рахунками становить 139 139, 40 грн.

На виконання умов Договору позивач за первісним позовом по видаткових накладних № 1425 від 08.04.2014 на суму 7 495, 00 грн., № 1426 від 08.04.2014 на суму 35 394, 40 грн., № 1424 від 08.04.2014 на суму 16 546, 00 грн., № 1988 від 12.05.2014 на суму 35 548, 00 грн., № 1989 від 12.05.2014 на суму 44 156, 00 грн. та по товарно-транспортних накладних № Р1425 від 08.04.2014 на суму 7 495, 00 грн., № Р1426 від 08.04.2014 на суму 35 394, 40 грн., № Р1424 від 08.04.2014 на суму 16 546, 00 грн., № Р1988 від 12.05.2014 на суму 35 548, 00 грн., № Р1989 від 12.05.2014 на суму 44 156, 00 грн. поставив відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 139 139, 40 грн., а відповідач, на підставі довіреностей № 55 від 12.05.2014, № 41 від 08.04.2014, № 42 від 08.04.2014 та № 43 від 08.04.2014, вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом зобов'язання за Договором в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар за вищезазначеними рахунками, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за первісним позовом в сумі 133 250, 00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою від 20.05.2014.

Положеннями ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Дослідивши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що строк виконання зобов'язання за Договором в частині оплати товару поставлено відповідно до видаткових накладних № 1425 від 08.04.2014 на суму 7 495, 00 грн., № 1426 від 08.04.2014 на суму 35 394, 40 грн., № 1424 від 08.04.2014 на суму 16 546, 00 грн., № 1988 від 12.05.2014 на суму 35 548, 00 грн., № 1989 від 12.05.2014 на суму 44 156, 00 грн. настав, а відповідно у відповідача виник обов'язок сплатити за поставлений товар.

Відповідач за первісним позовом доказів належного виконання зобов'язань в частині оплати поставленого товару не надав, а відповідно позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 133 250, 00 грн. заборгованості є обґрунтованими та таким, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

Крім того, позивач за первісним позовом, на підставі п. 8.4 Договору, просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, яка діяла в період прострочення, за весь період такого прострочення, яка за розрахунком позивача за первісним позовом, здійсненим щодо кожної із видаткових накладних окремо, за період з 09.05.2014 по 10.11.2014 складає 14 053, 66 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до арифметично правильного розрахунку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс» 14 050, 69 грн. пені, а відповідно позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.5 договору передбачено, що якщо відповідач за первісним позовом прострочив виконання грошового зобов'язання, то він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також вісімнадцять процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення по оплаті.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом 18 % річних з простроченої суми за період з 09.05.2014 по 10.11.2014 складають 10 886, 08 грн., а інфляційні втрати за період з 09.05.2014 по 10.11.2014 складають 12 456, 79 грн.

Судом перевірено розрахунок 18 % річних та інфляційних втрат, зроблений позивачем за первісним позовом, з урахуванням здійсненої відповідачем за первісним позовом 20.05.2014 оплати у розмірі 5 889, 40 грн., та встановлено, що їх сума є більшою ніж заявлена позивачем за первісним позовом.

Таким чином, зважаючи на положення п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню 18 % річних у сумі 10 886, 08 грн. та інфляційні втрати у сумі 12 456, 79 грн.

Предметом зустрічного позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» (позивач за зустрічним позовом) про внесення змін до договору № 100А від 31.01.2013 шляхом пропорційного зменшення ціни товару на 80 % на суму 106 600, 00 грн., поставленого за видатковими накладними № 1424 від 08.04.2014, № 1425 від 08.04.2014, № 1426 від 08.04.2014, № 1988 від 12.05.2014, № 1989 від 12.05.2014.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КреМікс» (відповідач за зустрічним позовом) поставлено товар, який не мав корисливих цінностей, тобто товар неналежної якості. В підтвердження зазначеного позивачем за зустрічним позовом до суду надано аналіз стану вітамінно-мінерального живлення високопродуктивних корів ТОВ «СГП «Шупики» Богуславського району та «АІС» Таращанського району Київської області № 01-12/966 від 30.09.2014, висновок Незалежної дослідницької лабораторії VitaTrace Nutrition Ltd від 24.07.2014, до якого додано звіти про результати дослідження від 24.07.2014 та посвідчення про якість № 25/04/15 від 25.04.2014, № 25/04/13 від 25.04.2014, № 02/04/5 від 02.04.2014, № 25/04/16 від 25.04.2014, № 25/04/11 від 25.04.2014, № 25/04/12 від 25.04.2014, № 25/04/14 від 25.04.2014, № 31/03/3 від 31.03.2014, № 31/03/4 від 31.03.2014, № 31/03/15 від 31.03.2014, № 31/03/2 від 31.03.2014.

Відповідач за зустрічним позовом, заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог, посилається на наступне: експертні висновки, надані позивачем за зустрічним позовом, не можуть бути належними доказами у справі, оскільки наданні недержавною лабораторією ветеринарної медицини; позивачем за зустрічним позовом не дотримано встановленого законодавством та договором порядку перевірки якості товару та пред'явлення вимог щодо неякісного товару; з наданих позивачем за первісним позовом експертних висновків не можливо встановити, які саме методи випробувань для перевірки якості товару використовувались та як саме було отримано результати вимірювання компонентів, що входять до складу товару; в наданих позивачем за зустрічним позовом експертних висновках взагалі не вказано виробника продукції, що підлягала дослідженню.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення зустрічного позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ст. 678 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 268 Господарського кодексу України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника. Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 3.3 Договору якість товару повинна відповідати Державним стандартам України, Технічним умовам та зазначатися в посвідченні про якість. Якість вітамінно-мінеральних сумішей (преміксів) має відповідати - ДСТУ 4482:2005, якість білково-вітамінних добавок має відповідати - ДСТУ 7111:2009, якість замінника молочних кормів має відповідати - ТУ У 15.7-2541416782.002-2004, якість гранульованого комбікорму має відповідати - ГОСТ 22834-87, якість комбікорму для поросят-сосунів має відповідати - ГОСТ 13299-71, якість комбікорму для свиней має відповідати - ГОСТ 9267-68, якісь комбікорму для великої рогатої худоби має відповідати - ГОСТ 9268-90.

Умовами п. 4.7 Договору передбачено, що одночасно з товаром відповідач за зустрічним позовом повинен передати позивачу за зустрічним позовом, зокрема, посвідчення про якість.

Наданні позивачем за зустрічним позовом посвідчення про якість № 25/04/15 від 25.04.2014, № 25/04/13 від 25.04.2014, № 02/04/5 від 02.04.2014, № 25/04/16 від 25.04.2014, № 25/04/11 від 25.04.2014, № 25/04/12 від 25.04.2014, № 25/04/14 від 25.04.2014, № 31/03/3 від 31.03.2014, № 31/03/4 від 31.03.2014, № 31/03/15 від 31.03.2014, № 31/03/2 від 31.03.2014 не беруться судом до уваги, оскільки у всіх них зазначений замовник «ТОВ СП «Шупики», а тому вони не стосуються предмету даного позову.

Разом з тим, відповідачем за зустрічним позовом долучено до матеріалів справи супровідним листом № 0112 від 01.12.2014 (вх. № 26908/14 від 01.12.2014) посвідчення про якість переданого ним позивачу за зустрічним позовом товару, у яких зазначено, що премікси відповідають вимогам ДСТУ 4482:2005 та рецептурі, а білково-вітамінні добавки - ДСТУ 7111:2009 та рецептурі погодженій з покупцем.

Позивач за зустрічним позовом, в підтвердження своїх позовних вимог, посилається на доданий до матеріалів справи висновок Незалежної дослідницької лабораторії VitaTrace Nutrition Ltd від 24.07.2014, переклад якого з англійської мови на українську виконаний перекладачем Кононенком Дмитром Олександровичем та засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол Н.І.

Проте, суд критично ставиться до наданого позивачем за зустрічним позовом висновку Незалежної дослідницької лабораторії VitaTrace Nutrition Ltd від 24.07.2014, як належного та допустимого доказу заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Висновок Незалежної дослідницької лабораторії VitaTrace Nutrition Ltd від 24.07.2014 складається з окремих звітів № 14.95.14-14.95.16/183/14, № 14.95.12-14.95.13/172/14, № 14.95.10, 14.95.11/182/14, № 14.95.05-14.95.09/181/14, № 14.95.01-14.95.04/180/14, № 14.95.12- 14.95.13/172/14, № 14.95.14-14.95.16/183/14, однак в перекладі на українську мову даного висновку зазначений однаковий номер усіх звітів (№ 14.95.10, 14.95.11/182/14), що ставить під сумнів достовірність інших даних зазначених у перекладі висновку Незалежної дослідницької лабораторії VitaTrace Nutrition Ltd від 24.07.2014.

Разом з тим, п. 3 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 № 833 передбачено, що дослідження зразків продукції проводиться спеціалістами Центральної, республіканської Автономної Республіки Крим, обласних, міжобласних, міських, районних та міжрайонних державних лабораторій ветеринарної медицини (далі - державна лабораторія ветеринарної медицини).

Згідно з ст. 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 4.8 Договору при прийманні товару за кількістю та якістю сторони керуються Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (далі - Інструкція) приймання продукції по якості та комплектності здійснюється на складі покупця не пізніше 20 днів після видачі продукції.

Відповідно до п. 14 Інструкції приймання продукції по якості та комплектності здійснюється відповідно зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також згідно супровідних документів, що посвідчують якість продукції і комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Пунктом 16 Інструкції передбачено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркіровки продукції, що поставлена, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в манкіровці і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішенню з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника постачальника, якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах або договорі. У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника постачальника для участі в прийманні продукції за якістю і комплектності і складання акту є обов'язковою.

Згідно з п. 4.9 Договору у тому разі, коли позивач за зустрічним позовом вважає, що поставлений товар не відповідає кількості та/або якості, виклик представника відповідача за зустрічним позовом для складання двостороннього акту приймання товару є обов'язковим.

Пунктом 4.10 Договору передбачено, що повідомлення про виклик представника відповідача за зустрічним позовом повинно бути надіслано позивачем за зустрічним позовом факсимільним зв'язком не пізніше 24 годин після поставки товару.

У відповідності до п. 4.11 Договору до прибуття представника відповідача за зустрічним позовом позивач за зустрічним позовом зобов'язаний зберігати товар в оригінальній упаковці (в сухому, темному, добре провітрюваному приміщенні за номерами рецептів і наявності штабельних ярликів, при температурі від +5 до +25 С).

Згідно з п. 4.12 Договору невиконання позивачем за зустрічним позовом вказаних у п. 4.9, п. 4.10 та п. 4.11 договору вимог позбавляє позивача за зустрічним позовом права на пред'явлення будь-яких претензій щодо кількості та/або якості поставленого товару.

Враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом не надано суду жодних доказів повідомлення відповідача за зустрічним позовом про поставку ним неякісного товару та доказів дотримання вимог п. 4.8, п. 4.9, п. 4.10, п. 4.11 Договору поставки № 100А від 31.01.2013 і Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, що є обов'язковим у випадку коли покупець вважає, що поставлений товар не відповідає кількості та/або якості, колегія суддів зазначає, що посилання позивача за зустрічним позовом про поставку товару неналежної якості є недоведеними, а підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 25.12.2014 року по справі № 911/4476/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/4476/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко