Рішення

від 25.12.2014 по справі 922/2589/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2014 р.Справа № 922/2589/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авилан", м.Харків, до Харківської міської ради, м.Харків, про визнання права власності за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

прокурорів - Овчарової А.О. (посвідчення № 013755 від 06.12.2012р.);

Семенюка В.В. (посвідчення № 023508 від 11.12.2013р.);

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авилан", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. "М-1", загальною площею 622,4 кв.м., розташовану за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 160.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.07.2013р. по справі № 922/2589/13 (суддя Жигалкін І.П.) були повністю задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авилан", м.Харків, до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. "М-1", загальною площею 622,4 кв.м., розташовану за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 160.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2014р. вищевказане рішення господарського суду Харківської області було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2014р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2014р. та рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2013р. скасовано, справу № 922/2589/13 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Після повернення матеріалів справи № 922/2589/13 до суду першої інстанції автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Кухар Н.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.11.2014р. розгляд справи був призначений на 02.12.2014р. о 10:40 год.

Ухвалами господарського суду від 02.12.2014р. та від 16.12.2014р. розгляд справи двічі відкладався, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання та ненаданням витребуваних судом документів.

У судовому засіданні, що відбулося 25.12.2014р., прокурори Харківської обласної прокуратури, які беруть участь у розгляді справи, проти позову заперечували, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними доказами дотримання вимог чинного законодавства щодо будівництва нерухомого майна.

Представники позивача і відповідача у судове засідання не з'явились; витребувані судом документи не надали; про причину неявки суд не повідомили.

Доказів отримання відповідачем копії ухвали про відкладення розгляду справи від 16.12.2014р. на час даного судового засідання до суду не надійшло. Копія ухвали про відкладення розгляду справи від 02.12.2014р., надіслана на адресу позивача, повернута до господарського суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис його представника на повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурорів, суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Авилан" (позивач) самовільно, власними силами та за власні кошти було побудовано нежитлову будівлю за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 160.

22.04.2013р. TOB "Харківське бюро технічної інвентаризації" було виготовлено технічний паспорт на вищевказану будівлю літ. "М-1", згідно якого загальна площа приміщень даної нежитлової будівлі становить 622,4 кв.м.

ТОВ "НТК Енерго-Тайм" було проведено технічне обстеження самовільно побудованої нежитлової будівлі літ. "М-1", розташованої по вул. Академіка Павлова, 160 в м.Харкові, за результатами якого зроблено висновок, що вищевказана нежитлова будівля, її несучі та огороджувальні конструкції, знаходяться у задовільному технічному стані. Будівля відповідає вимогам надійності та безпечності в подальшій експлуатації. Існуючі на момент обстеження внутрішні інженерні мережі підключені до зовнішніх мереж, працюють та знаходяться в задовільному технічному стані, і на час обстеження відповідають вимогам надійності і безпечності в експлуатації. Конструктивні елементи та планування обстеженої будівлі в цілому не протирічать будівельно-технічним, протипожежним та санітарно-гігієнічним вимогам, а також умовам, необхідним для прийняття об'єкту в експлуатацію.

Посилаючись на приписи ст.ст. 328, 331, 376 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання права власності на зазначену самовільно побудовану нежитлову будівлю.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного, та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів та інші.

Згідно ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування та будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у визначеному порядку, передбаченому ч. 5 ст. 26 вищевказаного Закону.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно компетенцією сільських, селищних, місцевих рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Земельна ділянка, на якій розташована спірна нежитлова будівля, є державною власністю і відповідно до статті 12 Земельного кодексу України перебуває у віданні Харківської міської ради.

Статтею 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначені повноваження виконавчих органів сільський, селищних, міських рад у галузі будівництва, серед яких: прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування тощо.

З урахуванням викладеного, Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування, якому законом надані відповідні повноваження органу виконавчої влади в галузі містобудування на території міста Харкова.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

При цьому, слід мати на увазі, що будівництво такого нерухомого майна має бути проведено з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу

З метою з'ясування правового статусу земельної ділянки та правової підстави, на якій позивач нею користується, судом було витребувано у позивача правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташована спірна нежитлова будівля, а у відповідача - рішення про надання позивачу земельної ділянки за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 160 із визначенням цільового призначення.

Проте, витребувані судом документи сторонами надані не були без будь-якого пояснення причин їх ненадання.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до державних установ з питанням про прийняття в експлуатацію самочинної нерухомості та набуття права власності на неї. Докази відмови в реалізації позивачем зазначеного права в матеріалах справи відсутні.

Тобто, питання щодо набуття позивачем права власності на спірну нежитлову будівлю не було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підставу вважати наявність спору про право.

Також факт оспорювання права власності на об'єкт нерухомості не вбачається і в діях відповідача - Харківської міської ради.

Як зазначалося вище, роботи з будівництва були виконані позивачем самочинно, тобто без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт.

Відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", постанови КМУ від 13.04.2011р. № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", питання правомірності забудови територій, діяльності по будівництву, переплануванню, реконструкції, реставрації та капітального ремонту житлових приміщень покладено на органи Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальні органи.

Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

Згідно ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно- будівельного контролю.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до 1 категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Замовник має право виконувати будівельні роботи після отримання дозволу.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011р. № 439/2011, визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства. Держархбудінспекція України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Свої повноваження Держархбудінспекція України здійснює безпосередньо через свої територіальні органи - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти, видає відповідні сертифікати; реєструє повідомлення та декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій; видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у їх видачі та анулює такі дозволи; видає суб'єктам господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, анулює зазначені ліцензії; веде єдиний реєстр дозвільних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Проте, позивач із заявою до відповідних державних органів про прийняття даних об'єктів в експлуатацію не звертався.

Відповідно до , ст. 375 Цивільного кодексу України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Проте, в матеріалах справи відсутня будь-яка дозвільна документація на будівництво, а також документи, що засвідчують здачу спірного об'єкта в експлуатацію. Доказів звернення до відповідних державних органів із заявою про прийняття спірного об'єкту в експлуатацію позивачем на вимогу суду не надано.

За таких обставин, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, визнання права власності на самочинно збудоване позивачем нерухоме майно на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України є неправомірним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ретельно дослідивши матеріали справи, з'ясувавши усі фактичні обставини справи та надавши їм правову кваліфікацію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авилан" не доведені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову як необґрунтованому та безпідставному.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 26, 33, 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 12 Земельного кодексу, ст.ст. 331, 375, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 29.12.2014 р.

Суддя Н.М. Кухар