Рішення

від 22.12.2014 по справі 922/4537/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р.Справа № 922/4537/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агройл 1995", м. Київ (перший відповідач) , Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопромпоставка", м. Харків (другий відповідач) про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Машир В.О.

першого відповідача - не з"явився

другого відповідача - не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агройл 1995" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопромпоставка" з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідачів солідарно (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 250921,18 грн. основної заборгованості, пеню у розмірі 12555,33 грн. та 3% річних у розмірі 3084,56 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку першого відповідача своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №12-02/1 від 12.02.2013 року та неналежне виконання з боку другого відповідача зобов'язань за договором поруки №1-10/7 від 01.10.2013 року. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідачів.

Перший відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення. У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 10.11.2014 року та долученому до матеріалів справи, позовні вимоги визнав частково в сумі 133000,00 грн.

Другий відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

В судовому засіданні 22.12.2014 року представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

12.02.2013 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агройл 1995" (надалі - перший відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 12-02/1 (надалі - договір купівлі-продажу).

Відповідно до п. п 1.1 договору купівлі-продажу, продавець (позивач) поставляє та передає у власність покупцю (перший відповідач), а покупець приймає та сплачує сільськогосподарську техніку, надалі "Техніка", на умовах даного договору по цінах, вказаних у специфікації (додаток 1), що є невід'ємною частиною даного договору з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 3.1 договору купівлі-продажу, ціна договору на момент його кладення складає 328900,00 грн., в тому числі ПДВ, еквівалент 29900,00 Євро, ціна товару вказана у гривнях України, на дату підписання даного договору курс обумовлений сторонами на 12.02.2013 року з розрахунку курсу Євро за 1 Євро - 11,00 грн. У разі проведення платежів у відповідності до п. 4.2 договору курс Міжбанку Євро у співвідношенні до гривні перевище 11,5 грн. за один Євро, в цьому випадку розмір суми платежів збільшується пропорційно збільшенню курсу Євро встановленого Міжбанком на дату перерахування суми платежу за товар.

На виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу, продавець передав покупцю товар всього на суму 328900,00 грн., що підтверджується складеним та підписаним обома сторонами актом приймання-передачі від 29.03.2013 року та видатковою накладною № 47 від 29.03.2013 року.

Відповідно до п. 4.1 договору купівлі-продажу, розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі в національній валюті України шляхом банківського переводу на розрахунковий рахунок продавця зазначеної у рахунку-фактурі суми, що є невід'ємною частиною цього договору з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін.

Разом із тим, пунктом 4.2 договору купівлі-продажу, сторони дійшли згоди, що як доказ укладення цього договору та в забезпечення його точного виконання покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця грошові кошти у розмірі 30% від суми договору, у тому числі ПДВ, до 20.02.2013 року, що має статус завдатку; 35% від суми договору, у тому числі ПДВ, до 15.10.2013 року; залишок суми у розмірі 35% від суми договору, у тому числі ПДВ до 15.02.2014 року.

Проте, першим відповідачем, відповідно до умов договору купівлі-продажу 19.02.2013 року було перераховано лише перший платіж, а саме 98670,00 грн., що складає 30% від загальної вартості поставки.

Наступний платіж було здійснено першим відповідачем 16.10.2013 року в сумі 49335,00 грн., в той час як, відповідно до умов договору купівлі-продажу, перший відповідач мав сплатити 115115,00 грн., тобто 35% від основної суми платежу, не пізніше 15.10.2013р.

Надалі першим відповідачем було здійснено ще два платежі, а саме: від 11.02.2014 року на суму 33000,00 грн. та від 09.04.2014 року на суму 7000,00 грн., що призвело до загальної заборгованості по платежу на суму 25780,00 грн.

Останній платіж, на суму 115115,00 грн., що складає 35% від основного платежу, відповідно до встановленого графіку, не було здійснено першим відповідачем взагалі.

Отже, станом на 18.11.2014 року, із врахуванням зміни курсу Євро по відношенню до гривні, загальна сума заборгованості першого відповідача за договором купівлі-продажу складає 250921,18 грн.

01.10.2013 року між позивачем та ТОВ "Укртехнопромпоставка" (другий відповідач) було укладено договір поруки № 1-10/7 від 01.10.2013 року (надалі - договір поруки), відповідно до умов якого ТОВ "Укртехнопромпоставка" поручився за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агройл 1995" свого зобов'язання по договору купівлі-продажу № 12-02/1 від 12.02.2013 року в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 договору поруки, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання забезпеченого обов'язку в повному обсязі. Поручитель відповідає як за основною сумою боргу, так і за штрафними санкціями, річними процентами та інфляційними нарахуваннями, що можуть бути застосовані у разі прострочення виконання забезпеченого порукою зобов'язання. Поручитель надає свою безумовну згоду на подальші зміни забезпеченого порукою зобов'язання поза залежності від того, чи тягнуть вони збільшення або зменшення обсягу його відповідальності, та підтверджує, що такі зміни не потягнуть припинення даної поруки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У відповідності до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення зазначених вище вимог закону перший відповідач своє зобов'язання з оплати товару належним чином не виконав, а тому визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу № 12-02/1 від 12.02.2013 року в сумі 250921,18 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2 договору купівлі-продажу, за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого в строк товару за кожний день прострочки платежу.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені у розмірі 12555,33 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, заявлена позивачем вимога про стягнення 3084,56 грн. 3% річних є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (стаття 553 ЦК України).

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з першого та другого відповідачів солідарно 250921,18 грн. основної заборгованості, 12555,33 грн. пені та 3084,56 грн. 3% річних обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачами, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агройл 1995" (01034, м. Київ, вул. Стрелецька, 24-Б, код 38061007) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопромпоставка" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 13, офіс 11, каб 5, код 36624074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" (61096, м. Харків, вул. Єнакіївська, 19, код 32761219) - 250921,18 грн. основної заборгованості, 12555,33 грн. пені, 3084,56 грн. 3% річних та 5331,22 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 грудня 2014 року.

Суддя Т.С. Денисюк