Постанова

від 24.12.2014 по справі 813/8191/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2014 року Справа № 813/8191/13-а

12 год. 07 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді Карп'як О.О. ,

судді Гавдику З.В.,

судді Мартинюку В.Я.,

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5

від третьої особи - Мельник А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Новосілко - Опарської сільської ради, Державної реєстраційної служби України, Клюковського Максима Володимировича за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комісії з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій Львівської обласної ради про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

31.10.2013 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулись до суду з адміністративним позовом до Новосілко - Опарської сільської ради, Миколаївського районного управління юстиції Реєстраційної служби про скасування державної реєстрації прав власності та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою від 04.11.2013 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суд увід 06.03.2014 року, апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 28.03.2014 року відкрито провадження у справі.

21.05.2014 року на адресу суду надійшла заява від представника позивачів про уточнення позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви адміністративний позов подано до Новосілко - Опарської сільської ради, Державної реєстраційної служби України за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комісії з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій Львівської обласної ради, просять:

- скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України №1575979 від 12.06.2013 року про державну реєстрацію права власності за Новосілко - Опарською сільською радою, Територіальною громадою, код ЄДРПОУ 25563000 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, об'єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 100163846230), за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації за Новосілко - лопарською сільською радою, Територіальною громадою, код ЄДРПОУ 25563000 прав на нерухоме майно, об'єкт житлової нерухомості, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 100163846230), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 1575979 від 12.06.2013 року).

Ухвалою від 28.05.2014 року призначено справу до розгляду у складі колегії суддів.

Ухвалою від 23.07.2014 року залучено до участі у справі в якості відповідача Клюковського М.В.

Позовні вимоги мотивовані тим, що реєстрація прав власності на спірний об'єкт за відповідачем 1 є безпідставною, оскільки рішення Миколаївського районного суду від 19.10.2009 року скасоване Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області 16.03.2010 року. Тому вважають, що Новосілко - Опарська сільська рада не є власником спірного нерухомого майна. Стосовно посилання державного реєстратора на ухвалу ВССУ від 26.11.2012 року за №6-39643 св 12, то такої немає. Тому вважають, що відповідач 2 зареєстрував право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 без належних підстав, а тому, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ця реєстрація повинна бути скасована.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали згідно заяви про уточнення позовних вимог, просять позов задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача 1 Новосілко - Опарської сільської ради викладена у письмових запереченнях на позов від 28.02.2014 року №02-19/20 (а.с.63), від 10.04.2014 року №02-19/106(а.с.100).

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечила, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позиція відповідача 2 Державної реєстраційної служби України викладена у письмових запереченнях на позов від 18.06.2014 року (а.с.166).

Представники відповідача 2 в судовому засіданні проти позову заперечили, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач 3 Клюковський М.В. в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, заперечень на позов не подав.

Позиція третьої особи, що не заявляє самосійних вимог на предмет спору Комісії з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій Львівської обласної ради викладена у письмових поясненнях на позов від 29.08.2014 року №02-вих-953(а.с.189-193), залишає на розсуд суду вирішення вказаного спору.

Представник третьої особи в судовому засідання вирішення спору відніс на розгляд суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.65), 12.06.2013 року державним реєстратором Клюковським М.В. внесено запис №1575979 про право комунальної власності за Новосілко - Опарською сільською радою Миколаївського району Львівської області, Територіальною громадою на об'єкт нерухомого майна 100163846230 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Підставою для внесення вказаного запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 3785560 від 09.07.2013 року. Як вказано у витязі, підстава виникнення права власності - рішення Миколаївського районного суду Львівської області (завірена Миколаївським районним судом Львівської області), №2о-29/09, виданий 19.10.2009 року; ксерокопія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-39643св12, виданий 26.11.2012 року; ксерокопія рішення Апеляційного суду Львівської області №22-1078 від 23.08.2012 року.

Позивачі зазначають, що вказане рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України №1575979 від 12.06.2013 року про державну реєстрацію права власності за Новосілко - Опарською сільською радою, Територіальною громадою на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, об'єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 100163846230), за адресою: АДРЕСА_1 порушує права позивачів, оскільки рішенням Комісії з питань поновлення прав реабілітованих від 29.07.2008 року №2 було вирішено повернути законним спадкоємцям першої черги реабілітованого ОСОБА_10 конфісковане майно, а саме стайню, що знаходиться в с. Новосілки - Опарські Миколаївського району Львівської області. Позивачі вказують, що така стайня розташована на подвір'ї біля спірного будинку, там же розташований також колодязь бетонних кілець, споруджений батьком позивачів.

Як вбачається з рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Миколаївської районної ради Львівської області від 29.07.2008 року №2 «Про часткове повернення конфіскованого майна та відшкодування вартості конфіскованого майна, що не збереглося», комісія вирішила: повернути законним спадкоємцям першої черги реабілітованого ОСОБА_10 конфісковане майно, яке збереглося, а саме: стайню, що знаходиться в селі Новосілки - Опарські Миколаївського району Львівської області; відшкодувати вартість конфіскованого майна, яке не збереглося, спадкоємцям першої черги реабілітованого ОСОБА_10 в розмірі 80 мінімальних зарплат; Фінансовому управлінню Миколаївської районної державної адміністрації провести виплату компенсації за конфісковане майно згідно з цим рішенням до 29.07.2009 року.

Відповідно до рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій Львівської обласної ради №5 від 15.05.2013 року, вирішено: доручити Миколаївській комісії з питань поновлення прав реабілітованих переглянути своє рішеня від 29.07.2008 року №2 з урахуванням підтверджуючих доказів заявника; ретельно вивчити матеріали справи щодо повернення спадкоємцям першої черги реабілітованого ОСОБА_10 конфіскованого майна, яке збереглося ,та ухвалити правове рішення.

Відповідно до рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Миколаївської РР Львівської області №1 від 27.05.2013 року «Про перегляд рішення №2 від 29.07.2008 року», комісія вирішила: рішення №2 від 29.07.2008 року залишити без змін.

Таким чином, спір у даній справі виник з приводу того, що, на думку позивачів, оскаржуване рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України №1575979 від 12.06.2013 року, порушує їх права.

Згідно із свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 31.03.1992 року житловий будинок АДРЕСА_1 з приналежними до нього будівлями та спорудами належить колгоспному двору ОСОБА_11 (а.с.76).

Відповідно до ст.186 ЦК України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на господарські будівлі окремій реєстрації не підлягає.

Відповідно до ст.9 Закону ВР УРСР, від 17.04.1991, № 962-XII "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" із змінами і доповненнями, вирішення питань, пов'язаних з встановленням факту розкуркулювання, адміністративного виселення, з відшкодуванням матеріальних збитків, поновленням трудових, житлових, пенсійних та інших прав громадян, реабілітованих відповідно до цього Закону, покладено на обласні, міські і районні Ради народних депутатів. З цією метою Радам народних депутатів утворюють штатні комісії, положення про які затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.10, 12 Постанови КМ УРСР, від 24.06.1991, № 48 "Про заходи щодо реалізації Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"", комісії визначають склад майна, яке підлягає поверненню реабілітованому, і встановлюють його вартість на підставі документів про вилучення і реалізацію майна, одержуваних з архівів та інших установ. Спадкоємцям реабілітованих повертається майно або відшкодовується його вартість при поданні свідоцтв про право на спадщину. Вилучені будівлі та інше майно (якщо будинок не зайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його спадкоємцям. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель і майна.

Відповідно до п.29 вказаної Постанови, рішення комісії з питань виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості можуть бути оскаржені реабілітованими (або їхніми спадкоємцями) та іншими заінтересованими громадянами відповідно до комісії Верховної Ради Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських комісій. В разі незадоволення прийнятими рішеннями ці громадяни можуть звернутися за розв'язанням спору до суду.

Відповідно до п.4 ст.334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п.8.1 Наказу Мінюсту від 07.02.2002, № 7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" (що діяяв на момент прийняття рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Миколаївської районної ради Львівської області від 29.07.2008 року №2 ), оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування: реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна, за умови надання рішення комісії з реабілітації про повернення цього майна.

Позивачами не подано доказів прийняття Комісією з питань поновлення прав реабілітованих Миколаївської районної ради Львівської області рішення про повернення у власність їм об'єкта нерухомого майна житловий будинок АДРЕСА_1 з приналежними до нього будівлями та спорудами. Також позивачами не подано доказів того, що вони є спадкоємцями першої черги реабілітованого ОСОБА_10

Відповідно до ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За приписами наведеної норми, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності. Захист прав громадян та юридичних осіб на об'єкти нерухомості здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Системний аналіз вказаних норм законодавства приводить до висновку, що підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. При цьому захист таких прав має бути нерозривно пов'язаний з тим фактом, що у особи існує правовий інтерес як власника або як користувача на об'єкт нерухомості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилаються на порушення оскарженим рішенням їх прав, тоді як, всупереч наведеним вище приписам, вони не надали до суду належного документального підтвердження порушень їх права власності чи користування з об'єкта нерухомого майна житловий будинок АДРЕСА_1.

Отже, рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України про державну реєстрацію права власності за Новосілко - Опарською сільською радою, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, об'єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 не впливає на права позивача, оскільки останніх не виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, а відтак і не змінюють та не припиняють ці права та інтереси.

Колегія суддів вважає, що для ухвалення правосудного судового рішення, яким суд поновлює чи в інший спосіб надає захист порушеним правам, свободам чи інтересам особи, повинні бути порушені права особи.

Тобто позивачі не довели наявність порушеного права, на захист якого спрямований поданий ними позов.

Колегія суддів зазначає, що згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

За таких підстав позовні вимоги позивачів, які обґрунтовані порушенням оскаржуваним рішенням її прав, не підлягає задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що позивачами оскаржується рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України №1575979 від 12.06.2013 року. Однак, в судовому засіданні з'ясовано, державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України прийнято рішення за №3785560 від 09.07.2013 року про державну реєстрацію права власності за Новосілко - Опарською сільською радою, Територіальною громадою, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, об'єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 100163846230), за адресою: АДРЕСА_1.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну реєстраційну службу України внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації за Новосілко - лопарською сільською радою, Територіальною громадою, код ЄДРПОУ 25563000 прав на нерухоме майно, об'єкт житлової нерухомості, то такі до задоволення не підлягають з огляду на положення п.4 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до наведеної норми, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відтак, суд не вправі перебирати на себе вказані повноваження державного реєстратора.

З урахуванням вищевикладеного вимоги, заявлені позивачами до задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано суду належних та об'єктивних доказів, які б підтверджували факт порушення їх прав, свобод та інтересів.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності його витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з позивачів не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 7-14, 18, 19, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 29.12.2014 року.

Головуючий - суддя Карп'як О.О.

Суддя Гавдик З.В.

Суддя Мартинюк В.Я.