Постанова

від 25.12.2014 по справі 826/16978/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25 грудня 2014 року 08:10 № 826/16978/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнвуд" до 1. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобо'язати вчинити дії ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнвуд» (надалі-позивач/ТОВ «Грейнвуд») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі-відповідач-1/ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (надалі-відповідач-2/ГУ ДКС України у м. Києві), в якому просить суд:

1. Зобов'язати відповідача-1 направити до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, наступні висновки, зокрема: висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 226 652,00 грн., заявленої в податковій декларації за грудень 2013 р.; висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 442 125,00 грн., заявленої в податковій декларації за січень 2014 р.; висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 322 760,00 грн., заявленої в податковій декларації за лютий 2014 р.; висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 58 742,00 грн., заявленої в податковій декларації за березень 2014 р.; висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 117 209,00 грн., заявленої в податковій декларації за квітень 2014 р.; висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 47 333,00 грн., заявленої в податковій декларації за травень 2014 р.; висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 83 583,00 грн., заявленої в податковій декларації за липень 2014 р.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача (код ЄДРПОУ 35035978) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1 298 404,00 грн. по деклараціям за грудень 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р. та пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за грудень 2013р. - травень 2014 р., липень 2014 р. у розмірі 78 774,82 грн. на р/р 26006300705949 в ФГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 34238897.

3. Стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2014 р. провадження у справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає, що ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві та ГУ ДКС України у м. Києві в ході проведених перевірок не встановлено порушень при відображенні ТОВ «Грейнвуд» у податкових деклараціях за період грудень 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р. сум бюджетного відшкодування, як наслідок зазначає, що відповідачем в порушення положень Податкового кодексу України (надалі-ПК України) безпідставно не відшкодовуються суми податку на додану вартість за період листопад 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р. у розмірі 1 298 404,00 грн.

В судове засідання з'явився представник відповідача-1, який проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить суд в їх задоволенні відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає, що у ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів відсутні правові підстави для підтвердження заявленого позивачем бюджетного відшкодування та направлення до відповідача-2 відповідних висновків, так як за результатами аналізу податкової звітності позивача, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства.

В судове засідання відповідач-2 не з'явився, про дату час, та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Зважаючи на неявку в судове засідання відповідача-2 та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Грейнвуд» зареєстровано від 27.03.2007 р. за №12661020000024947 Головним управлінням юстиції у м. Києві. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 20.01.2009 р. за №67907, з 25.01.2014 р. взято на податковий облік в ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно з реєстраційними даними основними видами господарської діяльності ТОВ «Грейнвуд» визначено: виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Так, головними державними ревізорами-інспекторами відділу проведення перевірок відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, постанови Кабінету Міністрів України №1238 від 27.12.2010 р. «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» (надалі-Постанова №1238), відповідно до п.200.11 ст.200 ПК України проведено документальні позапланові виїзні перевірки правомірності нарахування ТОВ «Грейнвуд» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі, зокрема: 226 652,00 - за грудень 2013 р.; 442 125,00 грн. - за січень 2014 р.; 322 760,00 грн. - за лютий 2014 р.; 58 742,00 грн. - за березень 2014 р.; 117 209,00 грн. - за квітень 2014 р.; 47 333,00 грн. - травень 2014 р.; 83 583,00 грн. - за липень 2014 р.

За результатами проведених перевірок, відповідачем було складено довідки про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грейнвуд» (код ЄДРПОУ 35035978) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зокрема: за грудень 2013 р. - №103/26-55-15-02/35035978 від 20.03.2014 р. (надалі-Довідка №103); за січень 2014 р. - №131/26-55-15-02/35035978 від 10.04.2014 р. (надалі-Довідка №131); за лютий 2014 р. - №193/26-55-15-02/35035978 від 19.05.2014 р. (надалі-Довідка №193); за березень 2014 р. - №207/26-55-15-02/35035978 від 06.06.2014 р. (надалі-Довідка №207); за квітень 2014 р. - №269/26-55-15-02/35035978 від 16.07.2014 р. (надалі-Довідка №269); за травень 2014 р. - №287/26-55-15-02/35035978 від 30.07.2014 р. (надалі-Довідка №287); за липень 2014 р. - №380/26-55-15-02/35035978 від 10.10.2014 р. (надалі-Довідка №380).

Так, загальна сума підтвердженого відповідачем-1 бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вищезазначеними довідками складає 1 298 404,00 грн., однак, відповідно до пояснень позивача, перерахування сум бюджетного відшкодування відповідачем здійснено не було.

29.10.2014 р. ТОВ «Грейнвуд» було направлено на адресу відповідача-1 лист №3 з проханням повідомити позивача про надіслання висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу, що здійснює казначейське обслуговування.

В той же час, 29.10.2014 р. позивачем було надіслано на адресу відповідача-2 лист №4, в якому останній просив повідомити, про отримання висновків щодо відшкодування ТОВ «Грейнвуд» сум податку на додану вартість. Проте відповідей на вищезазначені листи ТОВ «Грейнвуд» отримано не було.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача-1 щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування висновків щодо сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню за період грудень 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р. у розмірі 1 298 404,00 грн., вважаючи таку бездіяльність протиправною та такою, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, ТОВ «Грейнвуд» звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений ст.200 ПК України.

Так, п.200.1 ст.200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.6 ст.200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Зокрема, в п.200.7 ст.200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.200.8 ст.200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.11 ст.200 ПК України визначено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В той же час, відповідно п.200.12 ст.200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п.200.13 ст.200 ПК України).

Таким чином, з аналізу вищевикладених норм ПК України вбачається, що рішення платника податків про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів відображається у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами ст.200 ПК України.

Разом з тим, рішення платника податків про повернення суми бюджетного відшкодування відображається у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування, яка подається разом із податковою декларацією.

Як вбачається з матеріалів справи, що підтверджується поясненнями представників сторін, ТОВ «Грейнвуд» були подані до ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві податкові декларації з податку на додану вартість, в яких позивачем було визначено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню, зокрема: за грудень 2013 р. - 226 652,00 грн.; за січень 2014 р. - 442 125,00 грн.; лютий 2014 р. - 322 760,00 грн.; березень 2014 р. - 58 742,00 грн.; квітень 2014 р. - 117 209,00; травень 2014 р. - 47 333,00 грн.; липень 2014 р. - 83 583,00 грн.

Згідно рядка 23.1 вищезазначених податкових декларацій визначено спосіб здійснення відшкодування - на рахунок платника у банку.

Водночас, з вищезазначеними податковими деклараціями, позивачем було подано довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток №2); розрахунки суми бюджетного відшкодування, якими визначено суму бюджетного відшкодування (Додаток №3), заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток №4) разом з реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (Додаток №5).

Так, з метою перевірки правильності нарахування бюджетного відшкодування ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальні позапланові виїзні перевірки ТОВ «Грейнвуд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача за період грудень 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р., за результатами яких складено Довідки №103, №131, №193, №207, №269, №287 та №380, відповідно до яких порушень при відображенні ТОВ «Грейнвуд» сум бюджетного відшкодування у податкових деклараціях за період грудень 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р. перевіркою не встановлено.

При цьому, в вищезазначених довідках відповідачем було зазначено, про те, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу може бути вжито заходів щодо проведення позапланової перевірки відповідно до положень ПК України.

Так, в ході перевірки встановлено, що основним контрагентом-постачальником ТОВ «Грейнвуд» є ТОВ «Інтерсорс» (код ЄДРПОУ 36483712), у якого позивач, відповідно до договору №01/06-08-2011 від 06.08.2011р. придбавав паливні гранули (паллети) та згідно договору №01/11-01-10 від 11.01.2010 р. придбавав послуги суборенди приміщення.

Водночас встановлено, що ТОВ «Інтерсорс» є виробником, яким для виробництва паливних гранул (паллетів) використовуються орендовані виробничі потужності згідно договору оренди цілісного майнового комплексу №01/01-06-2013 від 01.06.2013 р. укладеного з ТОВ «Роял-Інвест» (код ЄДРПОУ 34248897). Сировина для виробництва паливних гранул, а саме відходи деревини придбавались у ТОВ «Фінгер» (код ЄДРПОУ 38220650) згідно договору поставки №01 від 01.11.2012 р. та ТОВ «Компанія «Олмі» (код ЄДРПОУ 36560644) згідно договору поставки №01/02-11-09 від 02.11.2009 р.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Положеннями п.187.1 ст.187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

ь дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

ь дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В той же час, п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім того, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В п.198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В п.198.6 ст.198 ПК України вказано, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, що підтверджується представниками сторін, з метою перевірки правильності нарахування бюджетного відшкодування відповідачем було проведено документальні позапланові виїзні перевірки ТОВ «Грейнвуд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період грудень 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р., за результатами яких було складено Довідки №103, №131, №193, №207, №269, №287 та №380.

Як вбачається зі змісту вищезазначених довідок, відповідачем порушень при відображенні ТОВ «Грейнвуд» сум бюджетного відшкодування у податкових деклараціях за період грудень 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р. не встановлено. В той же час, відповідачем було самостійно зазначено, що за результатами проведених перевірок серед постачальників суб'єктів господарювання, які надавали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, здійснюють операції не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру) не виявлено, як і не виявлено серед постачальників ТОВ «Грейнвуд» платників, якими надано ризиковий кредит.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідачем було визнано право ТОВ «Грейнвуд» на отримання бюджетного відшкодування та підтверджено достовірність розрахунків заявлених до відшкодування сум, однак висновків із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, у визначений ПК України строк, до ГУ ДКС України у Києві подано не було.

Так, п.200.12 ст.200 ПК України чітко визначено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд критично ставиться до бездіяльності відповідача щодо не виготовлення та не направлення висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у стоки визначені ПК України, більше того, суд погоджується з доводами позивача щодо безпідставності невідшкодування відповідачем ТОВ «Грейнвуд» податку на додану вартість за період грудень 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р.

Відповідно до ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, таким чином, достатнім способом захисту порушених прав позивача суд вважає визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві щодо не виготовлення та не направлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у стоки визначені ПК України; зобов'язання відповідача виготовити та направити до ГУ ДКС України у Києві висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету згідно податкових декларацій за період грудень 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р.

Щодо позовної вимоги позивача, щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1 298 404,00 грн. по деклараціям за грудень 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р. та пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за грудень 2013р. - травень 2014 р., липень 2014 р. у розмірі 78 774,82 грн., суд зазначає наступне.

Правовим актом, що визначає механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість є Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №39 від 17.01.2011 р. (надалі-Порядок №39).

Відповідно до п.6 Порядку №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника

Податку з урахуванням вимог ст.73 і ст.83 ПК України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно п.7 Порядку №39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок, зокрема протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 01.07.2011 р. в електронній формі з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» і «Про електронні документи та електронний документообіг» і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.

Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою (п.8 Порядку №39).

Так, в п.9 Порядку №39 зафіксовано, що на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідач-2 перераховує платникові податку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість лише на підставі поданого податковим органом висновку.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві до ГУ ДКС України відповідного висновку не подавала, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 298 404,00 грн.

Більше того, суд вважає за необхідне звернути увагу на зміст Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ «Грейвуд» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 298 404,00 грн. по деклараціям за грудень 2013 р - травень 2014 р., липень 2014 р. та пеню нараховану на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за грудень 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р. у розмірі 78 774,82 грн. є формою втручання в дискреційні повноваження відповідачів, та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір позивачу частково.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнвуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо не виготовлення висновків на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню заявлених в податкових деклараціях за період грудень 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р., у строки визначені п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України.

3. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо не направлення висновків на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню заявлених в податкових деклараціях за період грудень 2013 р. - травень 2014 р., липень 2014 р. до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, у строки визначені п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві виготовити та направити до Державної казначейської служби України у м. Києві, наступні висновки, зокрема: висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 226 652,00 (двісті двадцять шість тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн., заявленої в податковій декларації за грудень 2013 р.; висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 442 125,00 (чотириста сорок дві тисячі сто двадцять п'ять) грн., заявленої в податковій декларації за січень 2014 р.; висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 322 760,00 (триста двадцять дві тисячі сімсот шістдесят) грн., заявленої в податковій декларації за лютий 2014 р.; висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 58 742,00 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот сорок дві) грн., заявленої в податковій декларації за березень 2014 р.; висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 117 209,00 (сто сімнадцять тисяч двісті дев'ять) грн., заявленої в податковій декларації за квітень 2014 р.; висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 47 333,00 (сорок сім тисяч триста тридцять три) грн., заявленої в податковій декларації за травень 2014 р.; висновок на суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 83 583,00 (вісімдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн., заявленої в податковій декларації за липень 2014 р.

5. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Грейнвуд» понесені судові витрати в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. із видатків Держаного бюджету України.

6. Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2, код ЄДРПОУ 38748591) решту суми судового збору у розмірі 4 628 (чотири тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 40 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/16978/14».

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін