Рішення

від 19.12.2014 по справі 906/1906/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" грудня 2014 р. Справа № 906/1906/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

- за участю секретаря судового засідання: Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Зайончковська В.В. - дов. №130 від 25.12.13 р., діє до 01.01.15 р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: Стеценко Д.О. - дор. №15 від 02.01.14 р., діє до 31.12.14 р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" ( м. Київ)

до 1. Житомирської міської ради (м. Житомир)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН" (с. Тетерівка, Житомирського р-ну)

3. Спільного підприємства "САН" у формі ТОВ ( м. Житомир)

про скасування рішення Житомирської міської ради від 18.03.2009р. №897 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.04.2009р. зареєстрованого за №040920900174

Позивач Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (м. Київ) звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів Житомирської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН" (с. Тетерівка, Житомирської області, ідент код 38562586) про скасування рішення Житомирської міської ради від 18.03.2009р. №897 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.04.2009р. зареєстрованого за №040920900174.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на наступне:

- згідно Статуту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 22.04.2011р. №65 позивач є власником майна переданого йому засновником, яким відповідно п. 14 Статуту є держава в особі Міністерства інфраструктури України;

- в процесі створення акціонерного товариства до статутного капіталу ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" були передані об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці площею 12, 7410 га в адміністративних межах міста Житомира;

- рішенням Житомирської міської ради від 13.01.2000р. за №23 Державному Житомирському міжгалузевому підприємству промислово-залізничному транспорту було видано державний акт серії ЖТ №000608, який підтверджує надання у постійне користування 12, 7410 га землі в межах згідно з планом землекористування;

- на момент прийняття спірного рішення відповідачем-1 про надання в оренду земельної ділянки відповідачу-2 був чинний Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 6 вказано, що земельні ділянки на яких розташовані державні, у т.ч. казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї) відносяться до земель державної власності і не можуть передаватися до земель комунальної власності;

- відповідач-1 не мав права приймати рішення та розпоряджатися земельної ділянкою, оскільки не був належним суб'єктом права власності на землі державної власності;

- на сьогоднішній день не припинено право постійного користування земельною ділянкою розміром 0, 1303 га, яка була передана відповідачу-2 відповідно до прийнятого відповідачем-1 спірного рішення;

- земельна ділянка, відповідно до спірного рішення відповідача-1 була передана в оренду відповідачу-2 за своїм цільовим призначенням належить до земель залізничного транспорту;

- спірне рішення відповідача-1 було прийнято відносно земельної ділянки розміром 0, 1303 га, що відноситься до земель державної власності;

- відповідно до ст.4 Закону України "Про оренду землі", орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, однак відповідач-1 до цього переліку орендодавців не входить;

- за відсутності згоди належного орендодавця, передати земельну ділянку в оренду, оформленої відповідним чином, також за відсутності умов використання земель залізничного транспорту та їх цільового призначення, спірний договір не відповідає ст.ст. 4,6 Закону України "Про оренду землі", ст. 124 Земельного кодексу України, що у свою чергу тягне за собою визнання його недійсним, відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

В якості правових підстав позову позивач посилається на те, що:

- частина 1 ст. 9 Закону України "Про транспорт" визначає, що транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи;

- відповідно до ст. 21 Закону України "Про транспорт" до єдиної транспортної системи України входить промисловий залізничний транспорт та єдина транспортна ситема повинна відповідати вимогам суспільного виробництва та національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, у тому числі для складування і технологічної підготовки вантажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки України;

- абз. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" вказано, що земельні ділянки на яких розташовані державні, в т.ч. казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї) відносяться до земель державної власності і не можуть передаватися до земель комунальної власності;

- частиною 1 статті 153 ЗК України визначено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України;

- статтею 287 ГК України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено перелік орендодавців, які мають повноваження передавати в оренду об'єкти державного майна.

- статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено умови договору оренди землі, зокрема, зазначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статтей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Ухвалою від 27.12.2013р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду у відповідності до ст.ст. 64-65 ГПК України.

Відповідач СП "САН" у формі ТОВ (ідент. код 20429219) проти позову заперечує в повному обсязі, з наступних підстав:

- право оренди земельної ділянки загальною площею 0, 1303 га виникло з 29.04.2009р.;

- перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою визначений ст. 141 цього Кодексу і є вичерпним;

- такої підстави припинення права оренди земельної ділянки, як визнання протиправним і скасування рішення органу виконавчої влади про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" не передбачено;

- припинення права користування земельною ділянкою, якою законно користується СП "САН" у формі ТОВ буде вважатися таким, що порушує право відповідача-2 на мирне володіння майном.

Відповідач-1 Житомирська міська рада проти позову заперечує в повному обсязі, з наступних підстав:

- відповідно до ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом;

- статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки;

- підставою для припинення права землекористування і вилучення земельної ділянки була добровільна згода на її вилучення від 29.12.06р. за №461.

- позивач оскаржує рішення Житомирської міської ради за №897 від 18.03.2009р. в цілому, однак останнє прийнято в інтересах і інших юридичних і фізичних осіб і жодним чином не порушує права позивача.

На спростування доводів відповідача-1 Житомирської міської ради позивач наводить, зокрема, наступне:

- відповідно до п. 2.1. Положення про Житомирську філію ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", затвердженого наказом Мінтрансзв'язку від 23.06.06р. за №616, філія у своїй діяльності керується законодавством України, положенням про філію, Статутом товариства та його внутрішніми нормативними актами;

- згідно п. 5.1. Положення про філію, філія є відокремленим підрозділом товариства, не має статусу юридичної особи і здійснює від імені товариства частину його господарської діяльності, а також функції представництва в межах повноважень, закріплених положеннями про філію;

- відповідно до п. 8.2. Положення про філію, філія реалізує свою правоздатність, щодо управління філією через уповноважений орган - директора філії;

- у п.п. 8.6., 8.7. Положення про філію, директор філії здійснює свою діяльність на підставі довіреності, виданої йому головою правління в якій визначаються межі оперативного управління майном філії, обсяг його повноважень при здійсненні від імені товариства юридичних дій;

- у 2006р. Войцеху С.В., як директору Житомирської філії позивачем була видана довіреність від 21.08.06р. за №65, відповідно до п. 8 якої, останній був уповноважений на оформлення права власності на об'єкти нерухомості, на землю, організовувати та виконувати роботи з інвентаризації будівель, споруд та земельних ділянок, оформлювати право земельного сервітуту, натомість, право відмовлятися від земельних ділянок ні статутом, ні положенням про філії, ні довіреністю на директора філії не передбачено, як для товариства, так і для його філій.

У зв'язку з тим, що в ході розгляду справи виникла потреба у спеціальних знаннях по роз'ясненню питання, чи накладається орендована відповідачем-2 земельна ділянка площею 0, 1303 га на земельну ділянку позивача, надану йому у постійне користування, тому ухвалою суду від 14.02.14р. було ініційовано у справі №906/1906/13 проведення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою від 24.02.14 р. господарський суд призначив у справі № 906/1906/13 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручив експертній установі - Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, зупинив провадження у справі на час проведення судової земельно-технічної експертизи, одночасно продовжив строк вирішення спору.

Ухвалою від 14.04.14р. господарський суд залучив до участі у справі іншого відповідача - Спільне підприємство "САН" у формі ТОВ (ідент. код 20429219, м. Житомир, вул. Жуйка, буд. 43), оскільки спірний Договір оренди землі від 29.04.2009р. орендарем спірної земельної ділянки є саме Спільне підприємство "САН" у формі ТОВ.

12.06.2014р. господарський суд призначив у справі №906/1906/13 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручив судовому експерту - Лазарчук Віліславі Василівні (Свідоцтво №870 від 11.04.14р. про присвоєння кваліфікації судового експерта з правом проведення будівельно-технічної експертиз за спеціальністю 10.7 - розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками, продовжено дію до 11.04.2017р.)

24.11.2014р. судовий експерт Лазарчук В.В. надіслала до господарського суду висновок судового експерта №252/14 від 20.11.14р.

В засіданні суду 19.12.14року представникам сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про часткове задоволення позову.

Заслухавши представників сторін , дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2000р. Державне Житомирське міжгалузеве підприємство промислово-залізничного транспорту (м. Житомир) отримало у постійне землекористування 12, 7410 га землі для залізничого транспорту, про що свідчить державний Акт на право постійного користування землею за №608(а.с. 26-30, т.1).

ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" створено відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 30.10.2001 року № 746 шляхом перетворення ДП "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" у ВАТ в порядку, передбаченому Указом Президента України від 15 червня 1993 року № 210 "Про корпоратизацію підприємств".

З 26.04.11року засновником, єдиним акціонером та вищим органом управління ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" є держава в особі Міністерства інфраструктури України відповідно до Указу Президента України від 03.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", що є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України, яке відповідно до Указу Президента України від 16.07.2004р. № 811/2004 "Про утворення Міністерства транспорту та зв'язку України" є правонаступником Міністерства транспорту України.

17 липня 2006р. ВАТ "Житомирське МППЗТ" передало, а ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" прийняло у власність майно, права та обов'язки за статтями передавального балансу станом на 17.07.2006р., зокрема, право користування земельною ділянкою (а. с. 22-25).

14.11.06р. до ЄДР внесено запис про припинення юридичної особи ВАТ "Житомирське МППЗТ" ( а с. 70 Т.1).

Судом встановлено, що 05.06.2006р. та 01.08.2006р. ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" своїми наказами за №№60/ос та 155/ос призначив директором Житомирської філії ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" Войцеха С.В., якого було уповноважено на здійснення керівництва філією та надано повноваження на оперативне управління нею (а.с. 202-203, Т.1).

21 серпня 2006р. за №65 позивачем було видано директору Житомирської філії Войцеху С.В. довіреність на здійснення від імені товариства юридичних дій, в якому визначено обсяг його повноважень.

Відповідно до пункту 8 довіреності №65 від 21.08.2006р. вбачається, що директор уповноважений, зокрема, на оформлення права власності на об'єкти нерухомості, на землю, організовувати та виконувати роботи з інвентаризації будівель, споруд та земельних ділянок, оформляти право земельного сервітуту.

Повноваження директора філії на відмову від права постійного користування земельною ділянкою від імені юридичної особи ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" у довіреності №65 від 21.08.2006р. відсутні.

Судом встановлено, що лист №461 від 29.12.2006р., підписаний директором Житомирської філії ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" Войцехом С.В. , адресований директору СП "САН" у формі ТОВ Суходольському Є.В. про те, що Житомирська філія не заперечує про передачу земельної ділянки, яка знаходиться на розі вулиць І.Гонти та по вул. Селецької та використовувалася під залізничною колією , довжиною 40 метрів ( а. с. 153 Т. 3).

Рішенням Житомирської міської ради від 26.12.06р. за №148 "Про вилучення і надання на праві користування, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним і фізичним особам" було внесено зміни до п. 5 додатку 1 до рішення виконавчого комітету міської ради від 13.01.00р. за №23 "Про вилучення та надання права користування земельними ділянками підприємствам, товариствам, компаніям, організації, приватним підприємцям та фізичним особам" у частині назви установи на підставі наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.04.06р. №396 "Про реорганізацію відкритих акціонерних товариств шляхом приєднання до ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 16.06.92 №10671200000002813. Замість слів: "Державне Житомирське міжгалузеве підприємство промислово-залізничного транспорту" читати "Відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (а.с. 8-9, Т.2).

Рішенням Житомирської міської ради від 28.12.07р. №507 "Про погодження місця розташування тимчасового газозаправного пункту на розі вулиць І.Гонти-Селецької, затвердження акту вибору та обстеження земельної ділянки і надання дозволу на розроблення проекту її відведення" було погоджено Спільному підприємству "САН" у формі ТОВ розташування тимчасово газозаправного пункту на розі вулиць І.Гонти-Селецької у місті Житомирі, який не підлягає реєстрації в комунальному підприємстві "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" на землях міської ради і затвердити акт вибору та обстеження земельної ділянки для розміщення даного об'єкту архітектури та одночасно дозволено Спільному підприємству "САН" у формі ТОВ замовити розроблення проекту відведення земельної ділянки, відповідно до погодженого генерального плану розміщення об'єкту будівництва (а.с. 10, Т.2).

Судом також встановлено, що 28.01.2009р. за №8 директор Житомирської філії ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту" Войцех С.В. звернувся з листом до міського голови Шелудченко В.Т. , в якому просив припинити право постійного користування земельною ділянкою 0, 0269 га та внести зміни до державного акту, в зв'язку з наданням згоди СП "САН" у формі ТОВ для розміщення тимчасового газозаправного пункту на розі вулиць І.Гонти та Селецької в м. Житомирі (а.с. 151, Т. 1).

18 березня 2009р. за №897 рішенням відповідача-2 Житомирської міської ради "Про вилучення, припинення та надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам", окрім іншого:

1. Припинено право користування:

- п. 1.1. вилучити земельні ділянки у юридичних і фізичних осіб на підставі добровільної відмови, відповідно до додатку 1;

- п. 1.2. зарахувати вилучені земельні ділянки площею 8,0422 га до земель міської ради не наданих у власність і користування;

3. Затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надати земельні ділянки із земель міської ради не наданих у власність і користування юридичним і фізичним особам відповідно до додатка 3;

9. Управлінню Держкомзему у м. Житомирі Житомирської області забезпечити внесення змін, зокрема:

- п. 9.3.2. державні акти на право постійного користування землею №№532, 676, 608, 176а, відповідно до пунктів 1, 4, 8, 9 додатку 1 даного рішення (а.с. 132-135, Т. 1).

У додатку 1 до рішення Житомирської міської ради від 18.03.09р. за №897 передбачено списки осіб, в яких припиняється право землекористування та вилучаються земельні ділянки, зокрема, Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" шляхом вилучення земельної ділянки площею 0,1303, залишається у користуванні земельна ділянка площею 12,6107, в якості підстави припинення права землекористування і вилучення земельної ділянки визначено добровільну згоду на вилучення земельної ділянки від 29.12.06р. №461, а не лист від 28.01.2009р. №8.

У додатку 3 до рішення Житомирської міської ради від 18.03.09р. за №897 наведено списки осіб, яким надається право користування земельними ділянками на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, Спільному підприємству "САН" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (ідент. код 20429219) земельну ділянку площею 0, 1303 га з цільовим призначення - інше комерційне (розміщення тимчасового газозаправного пункту), надано за рахунок земель ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".

Спільним підприємством "САН" у формі ТОВ 08.04.2009р. отримано Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду СП "САН" у формі ТОВ для комерційного призначення площею 0,1303 га за адресою: майдан Смолянський, 7-б в м. Житомирі (стара адреса: І.Гонти-Селецька), в якій у відомостях про земельні ділянки, за рахунок якої передбачає відведення вказано форму власності на землю та її код - державна 4.2 (а.с. 140-148, Т. 1).

29 квітня 2009р. між відповідачем-1 Житомирською міською радою та відповдачем-2 СП "САН" у формі ТОВ (ідент. код. 20429219) був укладений Договір оренди землі, відповідно до якого відповідач-2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для іншого комерційного використання за адресою: м. Житомир, майдан Смолянський, 7-б загальною площею 0, 1303 га, кадастровий номер земельної ділянки 1810136600:08:023:0008.

Строк дії Договору оренди землі від 29.04.2009р. - 5 років (п. 6 Договору оренди землі).

Відповідно до п. 12 Договору оренди землі від 29.04.09р. передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення тимчасового газозаправного пункту.

Згідно п. 24 Договору оренди землі від 29.04.09р. передбачено обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, зокрема, на орендовану земельну ділянку встановлені обмеження щодо:

- надання безперешкодного проходу та проїзду для здійснення огляду та поточного ремонту наявних інженерних комунікацій (0,1101 га - в межах санітарно-захисних зони існуючих інженерно-технічних споруд і комунікацій);

- викупу земельної ділянки площею 0,1303 га у власність та забороною будівництва ("червона" лінія майдану Смолянського).

Рішенням Житомирської міської ради від 30.05.2013р. за №550 "Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації із землеустрою юридичним і фізичним особам" було надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою, проведення державної реєстрації та виготовлення детального плану території, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "СП САН" (ідент. код 38562586) орієнтовною площею 0,1303 га за адресою: майдан Смолянський,7-б, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; попередньо право користування земельною ділянкою посвідчено договором оренди землі від 29.04.2009р. №040920900174 СП "САН" у формі ТОВ (а.с. 136-138, Т.1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП САН" звернулося 02.07.2013р. та 22.07.13р. з листами за №№6-7 до позивача, в якому повідомило останнього про те, що у зв'язку із зміною орендаря у договорі оренди землі від 29.04.2009р., укладеного між Житомирською міською радою та Спільним підприємством "САН" у формі ТОВ, відповідно до рішення Житомирської міської ради за №550 від 30.05.2013р. "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою" та просило узгодити в натурі межі земельної ділянки ТОВ "СП САН", яка знаходиться за адресою м. Житомир, майдан Смолянський, 7-б (а.с. 31, Т.1).

27.08.13р. за №15/6792 відповідач-1 Житомирська міська рада надіслала позивачу лист, в якому, серед іншого, зазначила, що у зв'язку із зміною назви землекористувача рішенням міської ради від 30.05.2013р. за №550 ТОВ "СП САН" надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою та, одночасно з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 16.04.09р. за №7-рп/209 у справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) рекомендував звернутися до суду (а.с. 33, Т.1).

Позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

В ході вирішення спору виникла необхідність спеціальних знань щодо роз'яснення питання, чи накладається орендована відповідачем -2 земельна ділянка площею 0, 1303 га на земельну ділянку, надану йому в постійне користування, внаслідок чого господарським судом ініційовано судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Лазарчук В.В.

За наслідками здійсненої судової земельно-технічної експертизи у справі №906/1906/13 судовим експертом Лазарчук В.В. було надіслано господарському суду Висновок експерта №525/14

У Висновку на питання суду судовий експерт вказала, що земельна ділянка площею 0,1303 га, кадастровий номер 1810136600:08:023:0008 частково площею 0,0269 га накладається на земельну ділянку площею 12,7410 га в межах згідно з планом землекористування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею № 608 від 15.02.2000року (а. с. 127-145, Т3).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, на підставі ст.ст. 4-7, 33, 43 ГПК України господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 2 ЗК України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Позивач своє право на позов у спірних земельних відносинах обґрунтовує, серед іншого, ст.ст. 16, 21, 215, 229, 328, 329 , ст. 377 ЦК та ч. 1 ст. 120, 124, 153, 210 ЗК України, в силу яких позивач вважає себе постійним землекористувачем земельної ділянки загальною площею 12, 7410 га, що належить до земель залізничного транспорту державної форми власності, якою відповідач-1 не мав права розпоряджатися в частині площі 0, 1303 га ( вилучати із постійного користування та надавати в оренду як земельну ділянку комунальної форми власності).

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, що належать до державної власності.

Згідно ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Згідно Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації як майновий комплекс підприємств залізничного транспорту з його інфраструктурою на території України.

Оскільки ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" відноситься до підприємств промислового залізничного транспорту, позивач має право набувати земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування як землі транспорту.

Судом встановлено, що 17.07.2006р. право користування земельною ділянкою площею 12, 7410 га було передано за процедурою реорганізації шляхом приєднання ВАТ "Житомирське ППЗТ" на умовах філії до ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", тому з 14.11.06 року ( дата внесення до ЄДР запису про припинення юридичної особи ВАТ "Житомирське ППЗТ"), позивач є постійним землекористувачем цієї земельної ділянки на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 15.02.2000р. за №608 ( постанова Верховного Суду України від 21.02.11року в адміністративній справі №21-3а11, в реєстрі судових рішень 14405500).

Згідно ст. 1 Закону України "Про залізничний транспорт" промисловий залізничний транспорт - транспортно-технологічний комплекс, який забезпечує системне переміщення вантажів у процесі виробництва (між виробництвами, виробничими циклами, окремими операціями або підприємствами в цілому) та взаємодію із залізничним транспортом загального користування і не належить до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до ЗК України та Закону України "Про транспорт" (далі - Закону України "Про транспорт").

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про транспорт" землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із ЗК України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.

Статтею 67 ЗК України передбачено, що до земель транспорту належать землі, надані, зокрема, підприємствам залізничного транспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

До земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту (ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про транспорт"). Ця норма закону кореспондується з положенням ст. 68 ЗК України.

У статті 67 ЗК України встановлено, що землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Разом з тим, пунктом 12 Перехідних положень ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти (ч. 3 ст. 84 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 2 ст. 84 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право державної власності на землю набувається і реалізовується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону (така правова позиція викладена у постанові ВСУ 14.10.2014р. за №911/3427/13).

В свою чергу, згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Стаття 12 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міста відносить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України ( в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) , міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, в тому числі, для підприємств залізничного транспорту.

Разом з тим, у ч. 2 ст. 83 ЗК України визначено, що у комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Отже, земельна ділянка загальною площею 12, 7410 га в межах міста Житомира, постійним користувачем якої є позивач , належить до земель державної власності, право розпорядження якою належить Житомирській обласній державній адміністрації.

У ч.3. ст. 142 ЗК України ( (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Згідно частини 4 цієї статті власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Судом встановлено, що позивач як постійний землекористувач до власника земельної ділянки в особі Житомирської ОДА із заявою про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою в розмірі 0,1303 га не звертався. У зв'язку з цим, режим державної власності цієї земельної ділянки не змінився.

За наслідками проведеної судової земельно-технічної експертизи судовим експертом Лазарчук В.В. встановлено, що спірна земельна ділянка відповідача-2 площею 0, 1303 га з кадастровим номером 1810136600:08:023:0008 частково площею 0,0269 га накладається на земельну ділянку площею 12, 7410 га в межах згідно з планом землекористування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею №608 від 15.02.2000р. (а.с. 127-135, Т.3).

Натомість Житомирська міська рада всупереч вимогам ст. 19 Конституції України приймаючи спірне рішення №897 від 18.03.09р. вилучила із постійного користування позивача земельну ділянку в розмірі 0,1303 га та вирішила зарахувати її до земель міської ради не наданих у власність і користування.

Окрім того, Житомирська міська рада всупереч вимогам ч.ч. 3 та 4 ст. 142 ЗК України розцінила лист №461 від 29.12.2006р. за підписом директора Житомирської філії позивача Войцехом С.В. на ім'я відповідача -2 СП "САН" у формі ТОВ , як добровільну відмову від права користування земельною ділянкою , яка знаходиться на розі вулиць І.Гонти та вул. Селецької та використовувалася під залізничною колією, довжиною 40 метрів ( а. с. 153 Т.3).

Згідно п. 10 ст. 16 Цивільного кодексу України правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, визнається незаконним , а згідно ч.1 ст. 21 цього Кодексу визнається незаконним та скасовується.

При вирішенні спору по суті на підставі ст. 21 ЦК України суд встановлює наступне :

чи перевищила свої повноваження Житомирська міська рада приймаючи оскаржуване рішення;

чи суперечить воно актам чинного законодавства;

чи порушує права позивача у справі.

На необхідності встановлення цих обставин наголошується також в частині 1 пункту 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів".

У ч. 5 ст. 84 ГПК України встановлено, що при задоволенні заяви про визнання акта недійсним в резолютивній частині вказується, серед іншого, чи визнається він недійсним повністю або частково (в якій саме частині).

У п. 9.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 (із змінами і доповненнями) «Про судове рішення» додатково роз'яснюється, що в разі визнання акта частково недійсним вказується його конкретний пункт, абзац, частина, що визнається недійсною.

З урахуванням встановлених в ході вирішення цього спору обставин, господарський суд позовну вимогу про скасування рішення Житомирської міської ради від 18.03.2009р. №897 задовольняє в частині, в якій це рішення порушує права позивача.

Вище зазначене враховується судом в резолютивній частині рішення.

Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним Договору оренди землі від 29.04.2009р.

У п. 2.4. Постанови ВГСУ від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають , зокрема, у комунальній або державній власності.

Згідно статті 15 цього Закону ( в редакції, чинній на 29.04.2009р.) істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки.

У ч. 4 цієї статті було встановлено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Згідно ч. 1. ст. 79 ЗК України ( в редакції, чинній на 29.04.2009р.) земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Об'єктом оренди за Договором оренди землі від 29.04.2009року є земельна ділянка загальною площею 0, 1303 га, кадастровий номер 1810136600:08:023:0008, яка на площі 0,0269 га сформована за рахунок земель державної власності, а на площі 0,1034 га - за рахунок земель комунальної власності.

Частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 2 статті Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Частиною 4 цієї статті Закону орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Однак за приписами цієї статті Закону не передбачено право міської ради та Житомирської ОДА виступати одночасно орендодавцями земельної ділянки, яка сформована за рахунок земель комунальної та державної власності.

Вищевикладене доводить недійсність однієї із істотних умов договору оренди - об'єкта оренди, яким визнається земельна ділянка.

Усунення встановленого судом порядку формування земельної ділянки загальною площею 0, 1303 га, кадастровий номер 1810136600:08:023:0008 , потребує скасування її державної реєстрації , як об'єкта цивільних прав із виключенням із Державного земельного кадастру.

У ч. 1 статті 217 ЦК України встановлене правило про те, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Однак спірний Договір оренди землі від 29.04.2009року не міг бути вчинений без такої істотної умови як об'єкт оренди, про що прямо вказано у ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" ( відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону).

Окрім того, у п.2.26 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року наголошується на необхідності з'ясування питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено договори оренди земельної ділянки у спорах про визнання їх недійсними.

Судом встановлено, що при прийнятті рішення від 18.03.2009р. №897 Житомирська міська рада перевищила повноваження, розпорядившись земельною ділянкою державної власності розміром 0,0269 га, яка увійшла до складу земельної ділянки загальною площею 0, 1303 га, кадастровий номер 1810136600:08:023:0008 .

Все вищевикладене дає підстави задовольнити позовну вимогу про визнання недійсним Договору оренди землі від 29.04.2009р.

З врахуванням змісту ч. 2 ст. 236 ЦК України і ч.3 ст. 207 ГК України зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє ( п. 2.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року за №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", п.2.29. Постанови Пленуму Вищого господарський суд від 17.05.2011 № 6).

За вказаного, оспорюваний Договір оренди землі від 29.04.2009р., слід визнати недійсним на майбутнє, про що зазначити в резолютивній частині рішення.

Наслідки у вигляді двосторонньої реституції за спірним договором застосуванню не підлягають, оскільки останні застосовуються виключно до сторін правочину.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач довів обґрунтованість заявлених позовних вимог до відповідача 1 та 3 , належними та допустимими доказами, які ними не спростовано.

Натомість у позові до відповідача-2 ТОВ "СП САН" (ідент. 38562586) суд відмовляє, оскільки останній не є належним відповідачем у цьому спорі.

Стосовно розподілу судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України судовий збір за позовною вимогою про скасування рішення Житомирської міської ради від 18.03.09р. в сумі 1147, 00 грн. , а також за позовною вимогою визнати недійсним Договір оренди землі від 29.04.2009р., покладається на позивача та відповідача -1 порівну, оскільки оскаржуване рішення скасовано в частині, а вимога про визнання договору недійсним заявлена до неналежного відповідача.

В свою чергу, витрати позивача, пов'язані з проведенням судової земельно-технічної експертизи в загальній сумі 3813,00 грн. покладаються на відповідачів 1 та 3 порівну у зв'язку із визнанням недійсним Договору оренди землі від 29.04.2009р.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33,43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення 30 сесії 5 скликання від 18.03.09року № 897 в частині :

- п. п. 1.1 та 1.2 п.1 (додаток № 1) в частині вилучення у Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" ( провулок 2-й Київський, 7) земельної ділянки площею 0,1303 га ( майдан Смолянський, 7-б (попередня адреса - на розі вулиць І.Гонти - Селецька), що перебувала у його постійному користуванні (державний акт на право постійного користування землею від 15.02.00р. № 608) на підставі добровільної відмови на її вилучення від 29.12.06р. № 461 та зарахування вилученої земельної ділянки площею 0,1303 га до земель міської ради не наданих у власність і користування;

- п. 3 (додаток № 3) в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення Спільному підприємству "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю ( ідент. код 20429219, юридична адреса 10002, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17-а) в оренду на п'ять років земельної ділянки площею 0,1303 га ( майдан Смолянський, 7-б) для розміщення тимчасового газозаправного пункту , наданої за рахунок земель Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (п.8 додатку 1);

- п.п. 9.3.2 п.п. 9.3. п. 9 в частині вказівки Управлінню Держкомзему у м. Житомирі Житомирської області забезпечити внесення змін у державний акт на право на право постійного користування землею від 15.02.00р. № 608.

3. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки від 29.04.2009 року, укладений між Житомирською міською радою (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954) та Спільним підприємством "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю ( ідент. код 20429219, юридична адреса 10002, м. Житомир, вул. Жуйка,43), зареєстрований у Житомирському міському відділі Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 28 квітня 2009 року за № 040920900174, за яким надано в оренду строком на п'ять років земельну ділянку для іншого комерційного використання за адресою : м. Житомир, майдан Смолянський, 7-б, площею 0,1303 га, кадастровий номер 1810136600:08:023:0008.

4. У позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН" (ідент. код 38562586, юридична адреса: 12420, с. Тетерівка, вул. Лісна, буд. 3) - відмовити.

5. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954) на користь Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" ( 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, код ЄДРПОУ 04737111) - 1147,00 грн. судового збору та 1906, 50 грн. витрат за проведення судової експертизи.

6. Стягнути з Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю ( ідент. код 20429219, юридична адреса 10002, м. Житомир, вул. Жуйка,43) на користь Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" ( 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, код ЄДРПОУ 04737111) - 1906, 50 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.12.14р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу,

2- позивачу (простою),

3- відповідачу-1 Житомирській міській раді (рек.),

4- відповідачу-2 ТОВ СП "САН" (12420, Житомирський р-н, с. Тетерівка, вул. Лісна, буд.3 ( рек.),

5- відповідачу-3 СП "САН" у формі ТОВ (10002, м. Житомир, вул. Жуйка, буд, 43) (простою) .