Постанова

від 01.04.2015 по справі 906/1906/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

01 квітня 2015 року Справа № 906/1906/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання Баклан Н.С. ,

розглянувши апеляційну скаргу Житомирської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 19.12.14 р. у справі №906/1906/13

за позовом приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (м. Київ)

до 1. Житомирської міської ради (м.Житомир);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН" (Житомирська область, с.Тетерівка)

3. Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м.Житомир)

про скасування рішення Житомирської міської ради від 18.03.2009р. №897 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.04.2009р. зареєстрованого за №040920900174

За участю представників:

позивача - Петренко Олександр Сергійович ( довіреність № 230 від 24.12.2014 р. )

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - не з'явився

відповідача 3 - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.12.2014р. у справі №906/1906/13 (суддя Машевська О.П.) частково задоволено позов приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до відповідачів: 1. Житомирської міської ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН"; 3. Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про скасування рішення Житомирської міської ради від 18.03.2009 р. №897 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.04.2009 р. зареєстрованого за №040920900174.

Визнано незаконним та скасовано рішення 30 сесії 5 скликання від 18.03.09 року № 897 в частині :

- п.п.1.1 та 1.2 п.1 (додаток № 1) в частині вилучення у відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (провулок 2-й Київський, 7) земельної ділянки площею 0,1303 га (майдан Смолянський, 7-б (попередня адреса - на розі вулиць І.Гонти - Селецька), що перебувала у його постійному користуванні (державний акт на право постійного користування землею від 15.02.00 р. № 608) на підставі добровільної відмови на її вилучення від 29.12.06 р. №461 та зарахування вилученої земельної ділянки площею 0,1303 га до земель міської ради не наданих у власність і користування;

- п.3 (додаток № 3) в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення спільному підприємству "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ідент. код 20429219, юридична адреса 10002, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17-а) в оренду на п'ять років земельної ділянки площею 0,1303 га (майдан Смолянський, 7-б) для розміщення тимчасового газозаправного пункту, наданої за рахунок земель відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (п.8 додатку 1);

- п.п.9.3.2 п.п.9.3. п.9 в частині вказівки Управлінню Держкомзему у м.Житомирі Житомирської області забезпечити внесення змін у державний акт на право постійного користування землею від 15.02.00 р. № 608.

Визнано недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки від 29.04.2009 року, укладений між Житомирською міською радою та спільним підприємством "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, зареєстрований у Житомирському міському відділі Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 28 квітня 2009 року за №040920900174, за яким надано в оренду строком на п'ять років земельну ділянку для іншого комерційного використання за адресою: м.Житомир, майдан Смолянський, 7-б, площею 0,1303 га, кадастровий номер 1810136600:08:023:0008.

У позові до товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН" - відмовлено.

Стягнуто з Житомирської міської ради на користь приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" - 1147,00 грн. судового збору та 1906,50 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Стягнуто з спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" - 1906,50 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами. (т.3, арк.справи 177-184).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 1 - Житомирська міська рада звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх№674 від 27.02.2015р., т.3, арк.справи 205, 206).

В скарзі скаржник зазначає, що рішенням Житомирської міської ради від 18.03.09 №897 (п.8 додатку 1) припинено право землекористування та вилучено земельну ділянку у ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» площею 0,1303 га на майдані Смолянський, 7-б (попередня адреса - на розі вулиць І.Гонти - Селюцькі). Підставою для припинення права землекористування і вилучення земельної ділянки була добровільна згода на її вилучення від 29.12.06 № 461. Також, рішенням Житомирської міської ради від 18.03.09 № 897 (п. 16 додатку і вказану земельну ділянку площею 0,1303 га, яку було вилучено у ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорт» було надано ТОВ «СП САН» в оренду строком на 5 років.

З посиланням на норми ст.21 Цивільного кодексу України,ст.ст.13, 41, 142-145, ст.ст.12, 116, 124 Земельного кодексу України ст.16 Закону України «Про оренду землі», положень ст.ст.60, 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», скаржник стверджує, що Житомирська міська рада - як орган місцевого самоврядування - має усі права власника, та останньою при прийнятті спірного рішення та укладенні договору оренди землі були дотримані вимоги чинного законодавства та не порушено жодних прав та законних інтересів позивача.

На підставі викладеного просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 19.12.2014р. у справі №906/1906/13 повністю та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 02.03.2015р. відновлено Житомирській міській раді строк на подання апеляційної скарги та прийнято останню до провадження, розгляд скарги призначено до слухання на 01.04.2015р. о 14:45 год. (арк.справи 203, 204).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р. задоволено клопотання представника ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" про участь у судовому засіданні 01.04.2015 року об 14:45 год. по справі №906/1906/13 в режимі відеоконференції. Доручено господарському суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В) проведення судового засідання по справі №906/1906/13, яке призначене ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 року на 01.04.2015 року об 14.45 год., в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду м. Києва (т.3, арк.справи 228).

Позивач надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу (вх.№7409/15 від 23.03.2015р., т.3, арк.справи 233-235).

У запереченнях позивач зазначає, що Житомирської міська рада, як органу місцевого самоврядування, наділений повноваженнями розпоряджатися лише землями комунальної власності. Спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності, та не могла бути передана в комунальну власність, а отже, Житомирська міська рада не мала повноважень щодо розпорядження цією земельною ділянкою. Звертає увагу, що перебування майна позивача на спірній земельній ділянці було підтверджено висновком судового експерта Житомирського НІСЕ.

При обґрунтуванні зазначеного позивач посилається на норми ст.ст.68, 84, 116, 122 Земельного кодексу України, ст.ст.10, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.6 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності».

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2015р. у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Грязнова В.В. та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі № 906/1906/13 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П., суддя Мамченко Ю.А. .(т.3, арк.справи 238)

У судовому засіданні апеляційної інстанції 01.04.2015р. представник позивача заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та необгрунтованими. Рішення, прийняте судом першої інстанції, вважає законним та обгрунтованим, тому просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідачі не забезпечили явку своїх представників у судове засідання, причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлені у встановленому законом порядку (т.3, арк.справи 214, 215, 217).

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідачів.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

15.02.2000р. Державне Житомирське міжгалузеве підприємство промислово-залізничного транспорту (м. Житомир) отримало у постійне землекористування 12,7410 га землі для залізничого транспорту, про що свідчить державний Акт на право постійного користування землею за №608 (т.1, арк.справи 26-30).

ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" створено відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 30.10.2001 року № 746 шляхом перетворення ДП "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" у ВАТ в порядку, передбаченому Указом Президента України від 15 червня 1993 року № 210 "Про корпоратизацію підприємств".

З 26.04.11р. засновником, єдиним акціонером та вищим органом управління ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" є держава в особі Міністерства інфраструктури України відповідно до Указу Президента України від 03.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", що є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України, яке відповідно до Указу Президента України від 16.07.2004р. № 811/2004 "Про утворення Міністерства транспорту та зв'язку України" є правонаступником Міністерства транспорту України.

17 липня 2006р. ВАТ "Житомирське МППЗТ" передало, а ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" прийняло у власність майно, права та обов'язки за статтями передавального балансу станом на 17.07.2006р., зокрема, право користування земельною ділянкою (т.1, арк.справи 22-25).

14.11.2006р. до ЄДР внесено запис про припинення юридичної особи ВАТ "Житомирське МППЗТ" (т.1, арк.справи 70).

ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" 05.06.2006р. та 01.08.2006р. наказами за №60/ос та №155/ос відповідно призначив директором Житомирської філії ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" Войцеха С.В., якого було уповноважено на здійснення керівництва філією та надано повноваження на оперативне управління нею (т.1, арк.справи 202,203).

21 серпня 2006р. позивачем було видано директору Житомирської філії Войцеху С.В. довіреність за №65 на здійснення від імені товариства юридичних дій, в якому визначено обсяг його повноважень.

Пунктом 8 довіреності №65 від 21.08.2006р. директора уповноважено, зокрема, на оформлення права власності на об'єкти нерухомості, на землю, організовувати та виконувати роботи з інвентаризації будівель, споруд та земельних ділянок, оформляти право земельного сервітуту.

Як вірно відмічено судом першої інстанції, повноваження директора філії на відмову від права постійного користування земельною ділянкою від імені юридичної особи ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" у довіреності №65 від 21.08.2006р. відсутні.

Лист №461 від 29.12.2006р., підписаний директором Житомирської філії ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" Войцехом С.В., адресований директору СП "САН" у формі ТОВ Суходольському Є.В. про те, що Житомирська філія не заперечує про передачу земельної ділянки, яка знаходиться на розі вулиць І.Гонти та по вул. Селецької та використовувалася під залізничною колією , довжиною 40 метрів (т.3, арк.справи 153).

Рішенням Житомирської міської ради від 26.12.06р. за №148 "Про вилучення і надання на праві користування, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним і фізичним особам" було внесено зміни до п.5 додатку 1 до рішення виконавчого комітету міської ради від 13.01.00р. за №23 "Про вилучення та надання права користування земельними ділянками підприємствам, товариствам, компаніям, організації, приватним підприємцям та фізичним особам" у частині назви установи на підставі наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.04.06р. №396 "Про реорганізацію відкритих акціонерних товариств шляхом приєднання до ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 16.06.92 №10671200000002813. Замість слів: "Державне Житомирське міжгалузеве підприємство промислово-залізничного транспорту" читати "Відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (т.2, арк. справи 8, 9).

Рішенням Житомирської міської ради від 28.12.07р. №507 "Про погодження місця розташування тимчасового газозаправного пункту на розі вулиць І.Гонти-Селецької, затвердження акту вибору та обстеження земельної ділянки і надання дозволу на розроблення проекту її відведення" було погоджено спільному підприємству "САН" у формі ТОВ розташування тимчасово газозаправного пункту на розі вулиць І.Гонти-Селецької у місті Житомирі, який не підлягає реєстрації в комунальному підприємстві "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" на землях міської ради і затвердити акт вибору та обстеження земельної ділянки для розміщення даного об'єкту архітектури та одночасно дозволено спільному підприємству "САН" у формі ТОВ замовити розроблення проекту відведення земельної ділянки, відповідно до погодженого генерального плану розміщення об'єкту будівництва (т.2, арк.справи 10).

28.01.2009р. директор Житомирської філії ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту" Войцех С.В. звернувся з листом за №8 до міського голови Шелудченко В.Т., в якому просив припинити право постійного користування земельною ділянкою 0,0269 га та внести зміни до державного акту, в зв'язку з наданням згоди СП "САН" у формі ТОВ для розміщення тимчасового газозаправного пункту на розі вулиць І.Гонти та Селецької в м.Житомирі (т.1, арк.справи 151).

18 березня 2009р. за №897 рішенням відповідача 2 - Житомирської міської ради "Про вилучення, припинення та надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам", окрім іншого:

1. Припинено право користування:

- п. 1.1. вилучити земельні ділянки у юридичних і фізичних осіб на підставі добровільної відмови, відповідно до додатку 1;

- п. 1.2. зарахувати вилучені земельні ділянки площею 8,0422 га до земель міської ради не наданих у власність і користування;

3. Затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надати земельні ділянки із земель міської ради не наданих у власність і користування юридичним і фізичним особам відповідно до додатка 3;

9. Управлінню Держкомзему у м. Житомирі Житомирської області забезпечити внесення змін, зокрема:

- п. 9.3.2. державні акти на право постійного користування землею №№532, 676, 608, 176а, відповідно до пунктів 1, 4, 8, 9 додатку 1 даного рішення (т.1, арк.справи 132-135).

У додатку 1 до рішення Житомирської міської ради від 18.03.09р. за №897 передбачено списки осіб, в яких припиняється право землекористування та вилучаються земельні ділянки, зокрема, відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" шляхом вилучення земельної ділянки площею 0,1303 залишається у користуванні земельна ділянка площею 12,6107, в якості підстави припинення права землекористування і вилучення земельної ділянки визначено добровільну згоду на вилучення земельної ділянки від 29.12.06р. №461, а не лист від 28.01.2009р. №8.

У додатку 3 до рішення Житомирської міської ради від 18.03.09р. за №897 наведено списки осіб, яким надається право користування земельними ділянками на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, спільному підприємству "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ідент. код 20429219) земельну ділянку площею 0, 1303 га з цільовим призначенням - інше комерційне (розміщення тимчасового газозаправного пункту), надано за рахунок земель ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".

Спільним підприємством "САН" у формі ТОВ 08.04.2009р. отримано Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду СП "САН" у формі ТОВ для комерційного призначення площею 0,1303 га за адресою: майдан Смолянський, 7-б в м. Житомирі (стара адреса: І.Гонти-Селецька), в якій у відомостях про земельні ділянки, за рахунок якої передбачає відведення вказано форму власності на землю та її код - державна 4.2 (т.1, арк.справи 140-148).

29 квітня 2009р. між відповідачем 1 - Житомирською міською радою та відповідачем 2 - СП "САН" у формі ТОВ (ідент. код. 20429219) був укладений Договір оренди землі, відповідно до якого відповідач 2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для іншого комерційного використання за адресою: м.Житомир, майдан Смолянський, 7-б загальною площею 0,1303 га, кадастровий номер земельної ділянки 1810136600:08:023:0008.

Строк дії Договору оренди землі від 29.04.2009р. - 5 років (п.6 договору).

Відповідно до п.12 договору від 29.04.09р. передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення тимчасового газозаправного пункту.

Пунктом 24 договору оренди землі передбачене обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, зокрема, на орендовану земельну ділянку встановлені обмеження щодо:

- надання безперешкодного проходу та проїзду для здійснення огляду та поточного ремонту наявних інженерних комунікацій (0,1101 га - в межах санітарно-захисних зони існуючих інженерно-технічних споруд і комунікацій);

- викупу земельної ділянки площею 0,1303 га у власність та забороною будівництва ("червона" лінія майдану Смолянського).

Рішенням Житомирської міської ради від 30.05.2013р. за №550 "Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації із землеустрою юридичним і фізичним особам" було надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою, проведення державної реєстрації та виготовлення детального плану території, зокрема, товариству з обмеженою відповідальністю "СП САН" (ідент. код 38562586) орієнтовною площею 0,1303 га за адресою: майдан Смолянський,7-б, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; попередньо право користування земельною ділянкою посвідчено договором оренди землі від 29.04.2009р. №040920900174 СП "САН" у формі ТОВ (арк.справи 136-138).

02.07.2013р. та 22.07.13р. товариство з обмеженою відповідальністю "СП САН" зверталося з листами за №№6,7 до позивача, в яких повідомило останнього про те, що у зв'язку із зміною орендаря у договорі оренди землі від 29.04.2009р., укладеного між Житомирською міською радою та спільним підприємством "САН" у формі ТОВ, відповідно до рішення Житомирської міської ради за №550 від 30.05.2013р. "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою" та просило узгодити в натурі межі земельної ділянки ТОВ "СП САН", яка знаходиться за адресою м. Житомир, майдан Смолянський, 7-б (т.1, арк.справи 31).

27.08.13р. відповідач 1 - Житомирська міська рада надіслала позивачу лист за №15/6792, в якому, серед іншого, зазначила, що у зв'язку із зміною назви землекористувача рішенням міської ради від 30.05.2013р. за №550 ТОВ "СП САН" надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою та, одночасно з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 16.04.09р. за №7-рп/209 у справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) рекомендував звернутися до суду (т.1, арк.справи 33).

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи в суді першої інстанції, виникла необхідність спеціальних знань щодо роз'яснення питання, чи накладається орендована відповідачем 2 земельна ділянка площею 0,1303 га на земельну ділянку, надану йому в постійне користування, внаслідок чого судом ініційовано судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Лазарчук В.В.

Результати судової земельно-технічної експертизи у справі №906/1906/13 судовим експертом Лазарчук В.В. викладені у Висновку експерта №525/14 На питання суду судовий експерт вказала, що земельна ділянка площею 0,1303 га, кадастровий номер 1810136600:08:023:0008 частково площею 0,0269 га накладається на земельну ділянку площею 12,7410 га в межах згідно з планом землекористування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею №608 від 15.02.2000р. (т.3, арк.справи 127-145).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Як встановлено статтею 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Як вбачається з позовної заяви та відзиву на апеляційну скаргу, позивач вважає себе постійним землекористувачем земельної ділянки загальною площею 12, 7410 га, що належить до земель залізничного транспорту державної форми власності, якою відповідач 1 не мав права розпоряджатися в частині площі 0,1303 га (вилучати із постійного користування та надавати в оренду як земельну ділянку комунальної форми власності).

Статтею 93 Земельного кодексу України встановлено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, що належать до державної власності.

Згідно ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Відповідно до норм Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації як майновий комплекс підприємств залізничного транспорту з його інфраструктурою на території України.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, окільки ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" відноситься до підприємств промислового залізничного транспорту, товариство має право набувати земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування як землі транспорту.

17.07.2006р. право користування земельною ділянкою площею 12,7410 га було передано за процедурою реорганізації шляхом приєднання ВАТ "Житомирське ППЗТ" на умовах філії до ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", тому, як було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач з 14.11.06 року (дата внесення до ЄДР запису про припинення юридичної особи ВАТ "Житомирське ППЗТ") є постійним землекористувачем цієї земельної ділянки на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 15.02.2000р. за №608 (постанова Верховного Суду України від 21.02.11р. в адміністративній справі №21-3а11, в реєстрі судових рішень 14405500).

Як встановлено статтею 1 Закону України "Про залізничний транспорт" промисловий залізничний транспорт - транспортно-технологічний комплекс, який забезпечує системне переміщення вантажів у процесі виробництва (між виробництвами, виробничими циклами, окремими операціями або підприємствами в цілому) та взаємодію із залізничним транспортом загального користування і не належить до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до ЗК України та Закону України "Про транспорт".

До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту (ч.2 ст.6 Закону України "Про залізничний транспорт").

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про транспорт" землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із ЗК України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.

До земель транспорту, відповідно ст.67 Земельного кодексу України, належать землі, надані, зокрема, підприємствам залізничного транспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

До земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту (ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про транспорт"). Ця норма закону кореспондується з положенням ст.68 Земельного кодексу України.

Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ст.67 ЗК України).

Разом з тим, п.12 Перехідних положень ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч.1 ст.84 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізовується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону

До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти (ч.3).

Зазначена вище правова позиція збігається з правовою позицією викладеною у постанові ВСУ 14.10.2014р. за №911/3427/13.

В свою чергу, згідно п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Стаття 12 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міста відносить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, в тому числі, для підприємств залізничного транспорту (ч.1 ст.122 ЗК України, в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Частиною 2 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що у комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що земельна ділянка загальною площею 12,7410га в межах міста Житомира, постійним користувачем якої є позивач, належить до земель державної власності, право розпорядження якою належить Житомирській обласній державній адміністрації.

Як встановлено ч.3 ст.142 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч.4).

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач, як постійний землекористувач, до власника земельної ділянки в особі Житомирської ОДА із заявою про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою в розмірі 0,1303 га не звертався. У зв'язку з цим, режим державної власності цієї земельної ділянки не змінився.

За наслідками проведеної судової земельно-технічної експертизи судовим експертом Лазарчук В.В. встановлено, що спірна земельна ділянка відповідача 2 площею 0,1303 га з кадастровим номером 1810136600:08:023:0008 частково площею 0,0269 га накладається на земельну ділянку площею 12,7410 га в межах згідно з планом землекористування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею №608 від 15.02.2000р. (т.3, арк.справи 127-135).

Натомість, Житомирська міська рада, всупереч вимогам ст.19 Конституції України, приймаючи спірне рішення №897 від 18.03.09р., вилучила із постійного користування позивача земельну ділянку в розмірі 0,1303 га та вирішила зарахувати її до земель міської ради не наданих у власність і користування.

Також, як вбачається з матеріалів справи, Житомирська міська рада, всупереч вимогам ч.ч.3 та 4 ст. 142 ЗК України, розцінила лист №461 від 29.12.2006р. за підписом директора Житомирської філії позивача Войцехом С.В. на ім'я відповідача 2 СП "САН" у формі ТОВ , як добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, яка знаходиться на розі вулиць І.Гонти та вул. Селецької та використовувалася під залізничною колією, довжиною 40 метрів (т.3, арк. справи 153).

Згідно п.10 ст.16 Цивільного кодексу України правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, визнається незаконним, а згідно ч.1 ст. 21 цього Кодексу визнається незаконним та скасовується.

При вирішенні спору по суті на підставі ст.21 ЦК України суд встановлює наступне: чи перевищила свої повноваження Житомирська міська рада приймаючи оскаржуване рішення; чи суперечить воно актам чинного законодавства; чи порушує права позивача у справі.

На необхідності встановлення цих обставин наголошується також в частині 1 пункту 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів".

У ч.5 ст.84 ГПК України встановлено, що при задоволенні заяви про визнання акта недійсним в резолютивній частині вказується, серед іншого, чи визнається він недійсним повністю або частково (в якій саме частині).

Як встановлено п.9.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" додатково роз'яснюється, що в разі визнання акта частково недійсним вказується його конкретний пункт, абзац, частина, що визнається недійсною.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно задоволив позовну вимогу про скасування рішення Житомирської міської ради від 18.03.2009р. №897 в частині, в якій це рішення порушує права позивача.

Позивачем було також заявлено вимогу про визнання недійсним Договору оренди землі від 29.04.2009р.

Пунктом 2.4. Постанови ВГСУ від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають, зокрема, у комунальній або державній власності.

Згідно статті 15 цього Закону (в редакції, чинній на 29.04.2009р.) істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки.

У ч.4 цієї статті було встановлено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Згідно ч.1 ст.79 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на 29.04.2009р.) земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Об'єктом оренди за Договором оренди землі від 29.04.2009р. є земельна ділянка загальною площею 0,1303 га, кадастровий номер 1810136600:08:023:0008, яка на площі 0,0269 га сформована за рахунок земель державної власності, а на площі 0,1034 га - за рахунок земель комунальної власності.

Частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування (ч.4).

Однак, за приписами цієї статті Закону не передбачено право міської ради та Житомирської ОДА виступати одночасно орендодавцями земельної ділянки, яка сформована за рахунок земель комунальної та державної власності.

Вищевикладене доводить недійсність однієї із істотних умов договору оренди - об'єкта оренди, яким визнається земельна ділянка.

Усунення встановленого судом порядку формування земельної ділянки загальною площею 0,1303 га, кадастровий номер 1810136600:08:023:0008, потребує скасування її державної реєстрації, як об'єкта цивільних прав із виключенням із Державного земельного кадастру.

Частиною 1 статті 217 Цивільного кодексу України встановлене, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Як вірно відмічено судом першої інстанції, спірний Договір оренди землі від 29.04.2009р. не міг бути вчинений без такої істотної умови як об'єкт оренди, про що прямо вказано у ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону).

Окрім того, у п.2.26 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року наголошується на необхідності з'ясування питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено договори оренди земельної ділянки у спорах про визнання їх недійсними.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Житомирська міська рада при прийнятті рішення від 18.03.2009р. №897 перевищила повноваження, розпорядившись земельною ділянкою державної власності розміром 0,0269 га, яка увійшла до складу земельної ділянки загальною площею 0, 1303 га, кадастровий номер 1810136600:08:023:0008 .

А тому, колегія суддів погоджується про наявність підстави задовольнити позовну вимогу про визнання недійсним Договору оренди землі від 29.04.2009р.

З врахуванням змісту ч. 2 ст. 236 ЦК України і ч.3 ст. 207 ГК України зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє ( п. 2.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року за №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", п.2.29. Постанови Пленуму Вищого господарський суд від 17.05.2011 № 6).

Отже, оспорюваний Договір оренди землі від 29.04.2009р., підлягає визнанню недійсним на майбутнє.

Наслідки у вигляді двосторонньої реституції за спірним договором застосуванню не підлягають, оскільки останні застосовуються виключно до сторін правочину.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Житомирської області, що заявлені позовні вимоги до відповідача 1 та 3 обгрунтовані належними та допустимими доказами, які ними не спростовано; натомість у позові до відповідача 2 - ТОВ "СП САН" (ідент. 38562586) правомірно відмовлено, оскільки останній не є належним відповідачем у цьому спорі.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Житомирської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 19.12.14 р. у справі № 906/1906/13 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.