Рішення

від 08.12.2014 по справі 675/44/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/44/14-ц

Провадження № 22-ц/792/2177/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Марцинкевича А.М.,

суддів: Карпусь С.А., Варвус Ю.Д.

при секретарі Дубовій М.В.

з участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача

товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційно-виробничої

компанії "Рідний край", представника національної

акціонерної страхової компанії "Оранта"

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційно-виробнича компанія "Рідний край" на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційно-виробнича компанія "Рідний край", Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", третя особа на стороні відповідачів - ОСОБА_2, про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою і просив стягнути солідарно на його користь з ТОВ ІВК "Рідний край" і НАСК "Оранта" задану майнову шкоду в сумі 167 543 грн. 67 коп., 900 грн. витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 13 жовтня 2011 року, близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки "Камаз", державний номер НОМЕР_1 , на автодорозі Р-32 "Кременець-Біла Церква", допустив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль марки "DAF TE 95 XF 430" , державний номер НОМЕР_2, чим завдано ОСОБА_1 майнову шкоду, яку позивач просив стягнути з відповідача ТОВ ІВК "Рідний край", як власника транспортного

засобу, з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах, та з відповідача НАСК "Оранта", яким була застрахована цивільно-правова відповідальність належного ТОВ ІВК "Рідний край" автомобіля.

Головуючий у першій інстанції - Столковський В.І. Провадження 22ц/792/2177/14

Доповідач - Марцинкевич А.М. Категорія № 29,30,34

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20.05.2014 року, за клопотанням представника позивача, до участі у справі залучено в якості співвідповідача Національну акціонерну страхову компанію "Оранта" .

Під час розгляду справи, позивач доповнив позовні вимоги і просив стягнути солідарно з ТзОВ ІВК "Рідний край" та НАСК "Оранта" на його користь майнову шкоду в сумі 167 543,67 грн., вартість експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 900,00 грн. та понесенні судові витрати .

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційно-виробнича компанія "Рідний край" на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 83771 грн. 84 коп.

Стягнуто з ТзОВ ІВК "Рідний край" на користь ОСОБА_11852 грн. 91 коп. судового збору та 450 грн.00 коп. витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

В апеляційній скарзі ТзОВ ІВК "Рідний край" м.Ізяслава вважає рішення таким, що ухвалене з грубим порушенням вимог матеріального та процесуального права та судом дана неправильна оцінка зібраним по справі доказам у їх сукупності, тому просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення. Помилковим є висновок суду, що дорожньо-транспортна пригода спричинена порушенням вимог Правил дорожнього руху України водіями обох транспортних засобів. Рішення не може ґрунтуватися на висновку автотехнічної експертизи, оскільки в її основу покладені вихідні дані з пояснень учасників пригоди, зафіксовані в документах ДАІ без належного оформлення, цим самим судом було порушено ч.4 ст. 60 ЦПК України. Крім того, постановою судді апеляційного суду Хмельницької області від 25.04.2014 року визнано ОСОБА_4, який на момент зіткнення керував автомобілем DAF, винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що судом не взято до уваги.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог п.3, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції пославшись виключно на висновки експерта, виходив з доведеності вини водія транспортного засобу КАМАЗ, належного ТОВ ІВК „Рідний край", ОСОБА_2 у зіткненні транспортних засобів, пошкодження внаслідок цього автомобіля „DAF ТЕ 95 XF 430", що є власністю ОСОБА_1 та завдання останньому майнової шкоди. При цьому суд вважав, що постанова в адміністративній справі не є преюдицією.

Проте, з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Встановлено, що 13 жовтня 2011 року о 14 год. 30 хвилин на автодорозі Р-32 Кременець-Біла Церква ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1, в порушення вимог п. 14.2.б Правил дорожнього руху, перед початком обгону не переконався в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, належного ТОВ ІВК „Рідний край", під керуванням водія ОСОБА_2, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Ці обставини підтверджуються матеріалами адміністративної справи № 2209/1031/12 за порушення ст. 124 КУпАП ОСОБА_4, даними протоколу про адміністративне правопорушення від 13.10.2011 року, схемою наслідків ДТП та протоколами огляду транспортних засобів.

Пошкодженням транспортного засобу ОСОБА_1 заподіяно матеріальний збиток у розмірі 167543 грн. 67 коп., відновлення транспортного засобу є економічно недоцільним, про що свідчить висновок № 125-2012 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля „DAF ТЕ 95 XF 430" від 19 грудня 2012 року.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 25 квітня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за умисне порушення вимог п. 14.2.б Правил дорожнього руху, що привело до зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження. Цією постановою з'ясовано обставини скоєння ДТП, наявність та доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зіткненні транспортних засобів.

В силу ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пункт 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою. Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до п. 2 ч.1 цієї статті шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується.

Таким чином, відповідач ТОВ ІВК „Рідний край" не є відповідальним за заподіяну ОСОБА_1 шкоду, оскільки така заподіяна позивачу винними діями водія, який перебував за кермом транспортного засобу, належного саме позивачу.

Вину водія ОСОБА_4 у скоєнні ДТП доведено постановою апеляційного суду від 25.04.2014 року, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про протиправність дій відповідача та причинний зв'язок таких дій з настанням ДТП, тобто не доведений склад цивільного правопорушення, який відповідно до ст. 1166 ЦК є правовою підставою для настання у особи майнової відповідальності за завдану шкоду.

Судом першої інстанції при вирішенні справи допущена невідповідність висновків суду обставинам справи та порушені норми матеріального та процесуального права, що відповідно призвело до неправильного вирішення справи, а тому згідно до правил пунктів 3 та 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Згідно правил ч.6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, коли жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З цих підстав не можна прийняти до уваги висновок експерта від 16.09.2014 року № 1858/14-26 щодо порушення водієм автомобіля „Камаз" ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху, як на доказ доведеності його вини. Такий висновок ґрунтується на припущеннях та не узгоджується з іншими дослідженими доказами. Виходячи з вимог ст.

1188 ЦК України не зазначено у висновку про ступінь вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем „Камаз".

Згідно повідомлення НАСК „Оранта" від 01 липня 2014 року обов'язок про надання страховику повідомлення про ДТП його учасниками не виконаний, що не заперечувалося також представниками сторін у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313,315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

рішила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-виробнича компанія "Рідний край" задоволити.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2014 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційно-виробнича компанія "Рідний край", Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", третя особа ОСОБА_2, про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою- відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.М.Марцинкевич