Рішення

від 22.12.2014 по справі 916/2977/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р.Справа № 916/2977/13

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді В.С. Петрова

суддів С.Ф. Гута

Ю.А. Шаратова

при секретарі Н.В. Комендатенко

за участю представників:

від позивачів:

1) ОСОБА_2 - ОСОБА_3

2) ОСОБА_4 - не з'явився,

від відповідача - ОСОБА_5,

від третіх осіб - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 і ОСОБА_7, про визнання недійсними рішень загальних зборів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулись до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Цукравтомат", ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання недійсними рішень загальних зборів від 29.10.2010 р., які зафіксовані в протоколах № 14 та № 14/1, посилаючись на наступне.

ОСОБА_2 згідно положень ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, ОСОБА_8, який був учасником малого підприємства „База відпочинку „Імпульс" (на підставі статуту, що діяв в редакції від 15.03.2001 р. зі змінами від 21.05.2008 року), якому належало 44% часток у статутному капіталі, що складають 85464,14 грн.

ОСОБА_4 є учасником МП „База відпочинку „Імпульс" (на підставі статуту, що діяв в редакції від 15.03.2001 р. зі змінами від 21.05.2008 р.), якому належить 3% часток у статутному капіталі або 5827,10 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 20.08.2012 р. по справі № 20-29/17-3813-2011, якому належить 3% часток у статутному капіталі, що складають 5827,10 грн.

Як стало відомо позивачам, 29.10.2010 року в м. Білгород-Дністровський відбулися загальні збори учасників МП „База відпочинку „Імпульс", на яких відповідно до оспорюваних протоколів начебто були присутні позивачі ОСОБА_8 (померлий чоловік позивачки) та ОСОБА_4, чого в реальності не відбувалось.

За ствердженнями позивачів, збори були проведені з порушенням чинного законодавства, також рішення, зазначені в протоколах № 14 та №14/1 загальних зборів МП „База відпочинку „Імпульс", прийняті з явними порушеннями чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Так, позивачі посилаються на п. 4.3. статуту МП „База відпочинку „Імпульс", за яким учасник може за згодою решти учасників уступити свою частку одному чи кільком учасникам підприємства, а також третім особам. При цьому позивачі зазначають, що відчуження учасником частки у статутному капіталі підприємства без дозволу зборів учасників неможливо з огляду на положення підпункту „о" п. 8.6 Статуту підприємства, відповідно до якого виключною компетенцією вищого органу є вирішення питання про передачу частки учасника іншим учасникам або третім особам.

До того ж позивачі стверджують, що ані ОСОБА_8, ані ОСОБА_4 не були присутніми на загальних зборах, що підтверджується відсутністю реєстраційної відомості, яка повинна бути невід'ємним додатком до протоколу.

Також позивачі наголошують про невідомі мотиви нумерації спірних рішень загальних зборів МП „Бази відпочинку „Імпульс" з огляду на те, що всі протоколи нумеруються простими числами згідно порядкування, але присвоєний номер „14/1" дає підстави вважати, що рішення не тільки не відповідає законодавству, а й прийнято за відсутності позивачів і взагалі був укладений значно пізніше вказаної дати. Крім того, в протоколі не вказано ініціатора проведення зборів та автора питання „Про намір ОСОБА_8 уступити свою частку у статутному фонді третій особі", оскільки сам ОСОБА_8 з подібною заявою до підприємства не звертався та взагалі не мав наміру продавати або дарувати свою частку будь-якій особі.

Разом з тим позивачі зазначають, що у реєстраційній справі МП „Бази відпочинку „Імпульс", яка знаходиться у державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, не міститься протоколу оспорюваних загальних зборів, що також, на думку позивачів, робить його нелегітимним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2013 р. (суддя Власова С.Г.) позов ОСОБА_2 і ОСОБА_4 було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2977/13.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 04.12.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Власової С.П. на лікарняному було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/2977/13, внаслідок чого вказану справу передано на розгляд судді Меденцеву П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2013 р. справу № 916/2977/13 прийнято до провадження суддею Меденцевим П.А. та розгляд справи призначено в засіданні суду.

З огляду на перебування судді Меденцева П.А. на лікарняному згідно з розпорядженням голови суду від 03.04.2014 р. було проведено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з чим вказану справу № 916/2977/13 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.2014 р. справу № 916/2977/13 прийнято до провадження судді Петрова В.С. та розгляд справи призначено в засіданні суду на 25.04.2014 р.

У судовому засіданні 25.04.2014 р. представник позивача - ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-технічної та експертизи давності документів стосовно протоколів № 14 та № 14/1 зборів учасників МП „База відпочинку „Імпульс", оскільки вказані протоколи позивачами не підписувались, посилаючись на те, що позивачем - ОСОБА_4 підписувався в 2010 році лише чистий аркуш паперу, а не протоколи № 14 та № 14/1.

Наразі представником позивача було надано до суду заяву третьої особи - ОСОБА_6 (а.с. 14 т. 2), в якій останній підтверджує свою відсутність на оспорюваних зборах, а також підтверджує підписання ним чистих аркушів паперу, а не протоколів № 14 і № 14/1.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2014 р. по справі № 916/2977/13 було призначено судову технічну експертизу протоколів № 14 та № 14/1 зборів учасників МП „База відпочинку „Імпульс" від 29.10.2010 р., проведення якої доручено спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, також провадження у справі було зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

12.06.2014 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання від судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, призначеної господарським судом Одеської області по справі № 919/2977/13. У вказаному клопотанні експерт просив суд:

- уточнити питання „Чи не були раніше виповнені підписи ручкою у протоколі №14 від 29.10.2010 року ніж текст, який там надруковано", та вказати, що саме суд має на увазі під словом „текст" - чи це саме безпосередньо друкований текст або друковані горизонтальні смуги;

- надати дозвіл на застосування хімічних методів дослідження, оскільки застосування цих методів може привести до змін та пошкодження об'єкту дослідження;

- надати вільні зразки відтисків печатки МП „БВ" Імпульс" за період з червня 2010 року по лютий 2011 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2014 р. провадження у справі № 916/2977/13 було поновлено для розгляду вищевказаного клопотання експерта та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 27.06.2014 р. .

20.06.2014 року до господарського суду Одеської області надійшло повідомлення від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про те, що спеціалісти ОНДІСЕ не здійснюють технічну експертизу давності написання рукописного тексту за методикою, наведеною у реєстрі методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України за № 413, через відсутність в установі сучасного коштовного обладнання необхідного для виконання подібного роду досліджень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2014 р. по справі № 916/2977/13 за результатами розгляду зазначеного клопотання експерта та повідомлення ОНДІСЕ проведення призначеної по справі судової технічної експертизи протоколів № 14 та № 14/1 зборів учасників МП „База відпочинку „Імпульс" було передоручено спеціалістам Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз.

До господарського суду Одеської області надійшло клопотання від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, призначеної господарським судом Одеської області по справі № 916/2977/13. Наразі у вказаному клопотанні експерт наголосив про необхідність надання дозволу на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у наданих документах, стосовно яких буде проводитися дослідження, як це передбачено п. 2.2, 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. № 1950/5, зареєстрованого в Міністерства юстиції України від 02.01.2013 р. № 1/22533).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2014 р. провадження у справі № 916/2977/13 було поновлено для розгляду вищевказаного клопотання експерта, при цьому з огляду на особливу складність спору вказану справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

На підставі розпорядженням керівника апарату суду від 20.10.2014 р. було здійснено автоматичний розподіл справи щодо визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 916/2977/13, внаслідок чого було визначено наступний склад колегії: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Гут С.Ф. і Шаратов Ю.А.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2014 р. справу № 916/2977/13 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Петрова В.С., суддів - Гута С.Ф. і Шаратова Ю.А. та розгляд справи призначено в засіданні суду на 10.11.2014 р.

Враховуючи відсутність згоди відповідача на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у наданих досліджуваних документах та положення п. 2.2, 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2014 р. було припинено проведення призначеної по справі № 916/2977/13 технічної експертизи протоколів № 14 та № 14/1 зборів учасників МП „База відпочинку „Імпульс" від 29.10.2010 р.

Також в ході розгляду справи судом було з'ясовано, що третю особу - Відкрите акціонерне товариство "Цукравтомат" припинено як юридичну особу, про що в ЄДР наявний відповідний запис, що в свою чергу згідно положень ст.ст. 27, 21 ГПК України унеможливлює участь ВАТ "Цукравтомат" у справі в якості третьої особи. Враховуючи зазначене, ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2014 року по справі № 916/2977/13 виключено зі складу третіх осіб Відкрите акціонерне товариство "Цукравтомат".

Відповідач проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 95-99 т. 1), вказуючи при цьому на те, що позивач 1 та ОСОБА_8 не є учасниками відповідача згідно статуту в новій редакції, затвердженої зборами учасників відповідача в протоколі № 18 від 10.06.2011 р. Так, позивач 1 не прийняв спадщину від ОСОБА_8, про що свідчить отриманий відповідачем запит Державного нотаріусу Кушнір В.І. 04.10.2013 року про надання довідки про внесок до статутного капіталу відповідача, що належав ОСОБА_8 у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підсудні господарському суду. Крім того, відповідач вказує, що ОСОБА_8 подарував 19% своєї частки статутного фонду відповідача на користь ОСОБА_7 згідно договору дарування від 20.11.2010 року. Наразі відповідач вказує, що після смерті ОСОБА_8 02.08.2011 року будь-які його спадкоємці не мають право вступу до складу учасників згідно ст. 55 ЗУ „Про господарські товариства", тому відповідач вважає безпідставними посилання позивача 1 на порушення його права на частку у статутному капіталі підприємства. Крім того, відповідач зазначає, що не можуть бути визнані недійсними рішення за протоколом № 14, оскільки не порушують прав позивача 2. Зокрема, в протоколі №14 прийнято відмову ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_4 скористатися своїм переважним правом купівлі частки ВАТ „Цукроавтомат" у статутному фонді МП „База починку „Імпульс", що становить 51% та дозволено ВАТ „Цукроавтомат" продати свою частку в статутному капіталі ОСОБА_11 В протоколі № 14/1 прийнято відмову ОСОБА_6, ОСОБА_4, ВАТ „Цукроавтомат" скористатися своїм переважним правом на придбання у ОСОБА_8 частки у статутному фонді МП „База відпочинку „Імпульс", що становить 19%, та дозволено ОСОБА_8 подарувати свою частку ОСОБА_7 За ствердженням відповідача, в рішенні суду 27 квітня 2012 р. у справі № 27-16/17-3757-2011 встановлено, що твердження позивача 2 про намір скористатися своїм переважним правом на придбання частки ВАТ „Цукроавтомат" не відповідають обставинам справи, оскільки ВАТ „Цукравтомат" отримав згоду позивача 2 на уступку своєї частки у статутному фонді МП „База відпочинку „Імпульс" у вигляді заяви позивача про відмову від переважного права на придбання частки. При цьому ОСОБА_4 був присутній на зборах 01.03.2011р., голосував по прийнятим рішенням та підписав нову редакцію статуту МП „База відпочинку „Імпульс" разом з іншими учасниками, що було нотаріально засвідчено приватним нотаріусом. В подальшому позивачем 2 не оскаржувалось рішення загальних зборів, оформлене протоколом №18 від 10.06.2011р., в частині передачі частки від ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 До того ж позивачем 1 чи ОСОБА_8 не оскаржувались рішення загальних зборів, оформлені протоколом № 18 від 10.06.2011 р. та протоколом № 15 від 01.03.2011 р. Разом з тим відповідач вказує, що на зворотній сторінці протоколу № 14 містяться підписи учасників зборів, серед яких є підписи і підписи ОСОБА_8 та ОСОБА_4, що в свою чергу спростовує твердження позивачів про відсутність ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на оспорюваних зборах. Таким чином, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Треті особи - ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в засідання суду не з'явились, у зв'язку з чим з'ясувати їх думки стосовно заявленого позову не уявляється можливим.

Клопотання представника позивача - ОСОБА_2 про призначення судово-технічної та експертизи давності документів стосовно протоколів № 14 та № 14/1 зборів учасників МП „База відпочинку „Імпульс", заявлене у судовому засіданні 22.12.2014 р., судом було відхилено з огляду на таке. Аналогічне клопотання представника позивача судом було задоволено, про що була прийнята відповідна ухвалу суду від 13.05.2014 р. Доводи заявника про необхідність повторного призначення експертизи, непроведення якої обумовлено неявкою відповідача та ненаданням відповідних документів, суд вважає необґрунтованими. Так, в повідомленні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 23.09.2014 р. (а.с. 61-63 т. 2) визначені передумови можливості проведення технічної експертизи вказаних протоколів (надання згоди на вирізання штрихів рукописних записів та підписах у досліджуваних протоколах зборів № 14 та № 14/1), які не можуть бути усунуті у разі повторного призначення судом експертизи з огляду на заперечення відповідача погоджувати вирізання частин досліджуваних документів. Також враховуючи вказані в клопотанні судового експерта витребувані документи для проведення технічної експертизи досліджуваних протоколах зборів № 14 та № 14/1, суд зазначає, що ліквідація ВАТ „Цукроавтомат" унеможливить надання оригіналів документів з вільними зразками відтисків печатки вказаного Товариства, а й відтак проведення самої експертизи. За таких обставин суд вважає неможливим проведення технічної експертизи зазначених протоколів зборів, що вже призначалась судом.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як з'ясовано судом з матеріалів реєстраційної справи відповідача, що було надано на вимогу ухвали суду від 03.03.2014 р., 09.08.1996 р. відбулась державна реєстрація Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс" смт. Затока.

Як вбачається з п. 1.1. статуту Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс" затвердженого зборами учасників від 05.12.2000 р. протоколом № 9 та зареєстрованого Білгород-Дністровською райдержадміністрацією 15.03.2001 р., підприємство засноване на підставі Законів України "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво" та "Про господарські товариства" відповідно до рішення зборів учасників від 27.04.1995 р. шляхом добровільного об'єднання грошових, матеріальних та інтелектуальних ресурсів учасників.

Згідно вказаної редакції статуту МП "База відпочинку "Імпульс" від 15.03.2001 р. учасниками Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс" смт. Затока є Відкрите акціонерне товариство "Цукроавтомат" (м. Київ), ОСОБА_8 (м. Білгород-Дністровський) та ОСОБА_6 (м. Білгород -Дністровський).

Відповідно до п. 5.4 статуту МП "База відпочинку "Імпульс" для забезпечення діяльності підприємства за рахунок вкладів його учасників утворюється статутний фонд в розмірі 194236,67 грн., який розподіляється між учасниками в наступних розмірах:

- Відкрите акціонерне товариство "Цукроавтомат" - 141792,77 грн., що складає 73 %;

- ОСОБА_8 - 48 559,17 грн., що складає 25 %;

- ОСОБА_6- 3884,73 грн., що складає 2%.

21.05.2008 р. державним реєстратором Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області зареєстровані зміни та доповнення до п. 5.4 статуту Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс" смт. Затока в частині зміни складу його учасників та перерозподілу їх часток.

Так, відповідно до п. 5.4 статуту підприємства (в новій редакції) для забезпечення діяльності підприємства утворюється статутний фонд в розмірі 194236,67 грн., який розподіляється між учасниками в наступних розмірах:

- ВАТ "Цукроавтомат" - 99 060,70 грн., що складає 51 % частки статутного фонду;

- ОСОБА_8 - 85464,14 грн., що складає 44 % частки статутного фонду;

- ОСОБА_6 - 3884,73 грн., що складає 2% частки статутного фонду;

- ОСОБА_4 - 5 827,10 грн., що складає 3 % частки статутного фонду.

Згідно з п. 3.2 статуту учасники підприємства відповідають по його зобов'язанням своїми внесками до статутного фонду.

Як вбачається з розділу 8 статуту МП "База відпочинку "Імпульс", вищим органом управління підприємства є збори його учасників або їх представників (п. 8.1). Збори учасників підприємства очолює Голова зборів (п. 8.2). Збори учасників правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності підприємства (п. 8.3). Кожен учасник має на зборах кількість голосів, відповідну його частці у статутному фонді підприємства (п. 8.4).

Таким чином, з огляду на приписи ст. ст. 1, 50, 58 Закону України "Про господарські товариства" та положення статуту Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", відповідач за своєю правовою природою є господарським товариством у формі товариства з обмеженою відповідальністю, про що також свідчить суб'єктний склад його учасників, розподіл статутного капіталу на частки та порядок управління підприємством.

Як вказує позивач, 29.10.2010 року проводились збори учасників МП „База відпочинку „Імпульс", за результатами яких були складені протоколи зборів № 14 та № 14/1, оригінали яких були досліджені судом.

Відповідно протоколу № 14 (а.с. 115 т. 1) на зборах були присутні: 1) ВАТ „Цукроавтомат", що володіє 51% статутного фонду МП „БВ „Імпульс", що складає 99 060,70 грн.; 2) ОСОБА_8, що володіє 44% статутного фонду МП „БВ „Імпульс", що складає 85 464,14 грн.; 3) ОСОБА_6, що володіє 2% статутного фонду МП „БВ „Імпульс", що складає 3884,73 грн.; 4) ОСОБА_4, що володіє 3% статутного фонду МП „БВ „Імпульс", що складає 5 827,10 грн. При цьому з вказаного протоколу № 14 вбачається, що на порядку денному зборів були поставлені наступні питання: про здійснення учасниками МП „БВ „Імпульс" переважного права купівлі часток ВАТ „Цукроавтомат", та про надання згоди учасниками на уступку (відступлення, продаж) учасником - ВАТ „Цукроавтомат", своєї частки у статутному фонді МП „БВ „Імпульс" ОСОБА_11. Так, під час зборів ген. директор ВАТ „Цукроавтомат" ОСОБА_14 по вказаному питанню порядку денного повідомив про прийняте ВАТ „Цукроавтомат" рішення щодо уступки (відступлення, продажу) належної йому частки у МП „БВ „Імпульс" на наступних умовах: ВАТ „Цукроавтомат" здійснює уступку (відступлення, продаж) своєї частки у статутному фонді МП „БВ „Імпульс" у розмірі 51 %, що складає 99 060,70 грн. за 120 000,00 грн., які мають бути сплачені у день укладення договору уступки (відступлення, продажу). Також відповідно протоколу № 14 ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_4 повідомили, що не мають намірів придбати у ВАТ „Цукроавтомат" його частку у розмірі 51%, що складає 99 060,70 грн., за 120000,00 грн. і відмовляються скористатися своїм переважним правом купівлі частки ВАТ „Цукроавтомат", тому просили збори учасників прийняти відмову і надали згоду ВАТ „Цукроавтомат" здійснити уступку (відступлення, продаж) шляхом продажу своєї частки у підприємстві ОСОБА_11 на зазначених умовах. За вказане питання голосували „За" одностайно та вирішили прийняти відмову ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_4 скористатися та здійснити своє переважне право купівлі частки ВАТ „Цукроавтомат" у статутному фонді МП „БВ „Імпульс" у розмірі 51%, що складає 99060,70 грн. за 120000,00 грн., які мають бути сплачені одним платежем у день укладення договору уступки та дозволити ВАТ „Цукроавтомат" уступити (відступити, продати) шляхом продажу свою частку у статутному фонді МП „БВ „Імпульс" у розмірі 51% третій особі - ОСОБА_11 З наданого до суду на огляду оригіналу вказаного протоколу №14 зборів учасників МП „База відпочинку „Імпульс" вбачається, що останній був підписаний поряд з головою і секретарем зборів також й учасниками (засновниками) МП „БВ „Імпульс" ВАТ „Цукроавтомат" в особі голови правління - ген. директора ОСОБА_14 та начальника ВК - юрисконсульта ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, про що свідчить підпис зазначених осіб на зворотній сторонці протоколу.

Також згідно протоколу № 14/1 від 29.10.2010 року (а.с. 116 т. 1) на зборах були присутні: 1) ВАТ „Цукроавтомат", що володіє 51% статутного фонду МП „БВ „Імпульс", що складає 99 060,70 грн.; 2) ОСОБА_8, що володіє 44% статутного фонду МП „БВ „Імпульс", що складає 85 464,14 грн.; 3) ОСОБА_6, що володіє 2% статутного фонду МП „БВ „Імпульс", що складає 3 884,73 грн.; 4) ОСОБА_4, що володіє 3% статутного фонду МП „БВ „Імпульс", що складає 5 827,10 грн. Відповідно до протоколу № 14/1 на порядку денному розглядались питання про здійснення учасниками МП „БВ „Імпульс" переважного права купівлі часток ВАТ „Цукроавтомат", та про надання згоди учасниками на уступку (відступлення, продаж) учасником - ОСОБА_8 своєї частки у статутному фонді МП „БВ „Імпульс". З протоколу № 14/1 вбачається, що по вказаному питанню порядку денного доповідав ОСОБА_8, який повідомив про прийняте ним рішення щодо уступки (дарування) належної йому частки (її частини) у статутному фонді МП „БВ „Імпульс" на умовах безоплатної передачі ОСОБА_7 своєї частки (її частини) у статутному фонді МП „БВ „Імпульс" у розмірі 19%, що складає 36 904,97 грн. шляхом укладення договору дарування частки у статутному фонді. Також відповідно до протоколу № 14/1 виступали ОСОБА_6, ОСОБА_4, ВАТ „Цукроавтомат" в особі голови правління - ген. директора ОСОБА_14 та начальника ВК - юрисконсульта ОСОБА_15, які повідомили, що не мають намірів придбати у ОСОБА_8 його частку у розмірі 19%, що складає 36 904,97 грн., і відмовляються скористатися своїм переважним правом придбання частки у ОСОБА_8, тому просили збори учасників прийняти їх відмову і надали згоду ОСОБА_8 здійснити уступку (дарування) частки шляхом укладення договору дарування частки у розмірі 19% на умовах безоплатної передачі від ОСОБА_8 третій особі ОСОБА_7. При цьому за змістом протоколу № 14/1 усі учасники беззаперечно погодились з уступкою (даруванням) шляхом укладення договору дарування частки (її частини) у розмірі 19 % у статутному фонді МП „БВ „Імпульс", що складає 36904,97 грн., на умовах безоплатної передачі її від ОСОБА_8 до ОСОБА_7 Вказаний протокол № 14/1 був підписаний головою зборів МП „БВ „Імпульс" - ОСОБА_14 та секретарем зборів - ОСОБА_15

Так, позивачі в обґрунтування заявлених вимог зазначають про порушення під час проведення зборів вимог чинного законодавства, оскільки ані ОСОБА_8, ані ОСОБА_4 не були присутніми на загальних зборах, що підтверджується відсутністю реєстраційної відомості, яка повинна бути невід'ємним додатком до протоколу.

Відповідно до ст. 89 Господарського кодексу України, ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі. Загальні збори учасників товариства обирають голову товариства.

Відповідно до ст. 61 Закону України „Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного (складеного) капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Наразі слід зазначити, що статутом відповідача в редакції, діючій на момент проведення оспорюваних зборів, не було передбачено ані порядок скликання зборів, ані порядок повідомлення учасників про час і місце проведення зборів та порядок денний.

Однак, як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем, в порушення встановленого ст. 61 Закону України „Про господарські товариства" порядку повідомлення учасників про проведення зборів позивачу - ОСОБА_4 як учаснику МП „БВ „Імпульс" відповідне повідомлення із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного у встановлені законодавством строки не надсилалися. Відповідні докази повідомлення решти учасників МП „БВ „Імпульс" про проведення вказаних зборів учасників в матеріалах справи відсутні.

Між тим з огляду на наявність підписів всіх учасників зборів на зворотному боці протоколу № 14, серед яких є підпис позивача - ОСОБА_4, суд вважає безпідставними доводи останнього про його відсутність на вказаних зборах, оскільки відсутність доказів реєстрації учасників зборів не свідчить про відсутність позивача під час проведення зборів з огляду на наявність його підпису на протоколі. Доводи позивача про здійснення підпису на чистому аркуші паперу пізніше ніж були проведені вказані збори не підтверджені належними доказами, такі докази матеріали справи не містять.

Адже частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, з урахуванням вищенаведених обставин щодо присутності ОСОБА_4 на зборах учасників 29.10.2010 р. за протоколом № 14, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належним чином згідно вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України наявність порушення його прав при прийнятті на зборах учасників 29.10.2010 р. оскаржуваних рішень за протоколом № 14, оскільки недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів у даному випадку не призвело до того, що він не зміг взяти участь у цих зборах.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України „Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п. 21 Постанови Пленуму ВСУ).

Крім того, в абз. 1 п. 19 вказаної Постанови Пленуму ВСУ вказано, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача - ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень зборів учасників МП „БВ „Імпульс" від 29.10.2010 р., відображених в протоколів зборів № 14.

Щодо вимог позивача - ОСОБА_2, які обґрунтовані неналежним повідомленням про проведення вказаних зборів її померлого чоловіка та його відсутністю під час проведення оскаржуваних зборів суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_8, дружиною якого була позивачка ОСОБА_2, був на момент прийняття оскаржуваних зборів одним з учасників МП „БВ „Імпульс". Докази повідомлення ОСОБА_8 про час і місце проведення оспорюваних загальних зборів за протоколами № 14 і № 14/1 та про порядок денний у встановлені законодавством строки матеріали не містять. Проте підпис останнього на зворотному боці протоколу № 14 свідчить про його погодження з прийнятими цими зборами рішеннями, докази протилежного відсутні. 02.08.2011 р. ОСОБА_8 помер, про що свідчать наявна в матеріалах справи довідка Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори. При цьому згідно вказаної довідки єдиним спадкоємцем всього майна є позивачка - ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

Зі змісту положень ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" випливає, що спадкоємці або правонаступники набувають прав учасника товариства після вступу до товариства.

В п. 3.2.4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 р. № 04-5/14 (із змінами і доповненнями), вказано на необхідність врахування судами положень ч. 5 статті 147 ЦК України, яка передбачає право учасників товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю передбачити у статуті товариства необхідність отримання спадкоємцем або правонаступником учасника згоди інших учасників товариства на його вступ до товариства. При цьому така згода може бути виражена як одноголосно прийнятим рішенням загальних зборів учасників про прийняття спадкоємця або правонаступника до складу учасників товариства, так і в інший спосіб, який підтверджує волевиявлення кожного з учасників товариства. Якщо статутом перехід частки у статутному капіталі до спадкоємців або правонаступників не обмежений необхідністю одержання згоди інших учасників товариства, частка учасника товариства переходить до його спадкоємців або правонаступників на підставі документів, що посвідчують право на спадщину або правонаступництво.

Наразі, як з'ясовано судом, ОСОБА_2, яка є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_8, що виступав учасником Малого підприємства „Бази відпочинку „Імпульс", не набула ще правового статусу учасника вказаного підприємства.

При цьому спадкування частки учасника товариства допускається ст. ст. 130, 147, 166 ЦК України, ст. ст. 55, 69 Закону України "Про господарські товариства" і не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦК України, втім, спадкується не право на участь у товаристві, а право на частку в статутному (складеному) капіталі, тобто, особа стає носієм корпоративних прав з моменту вступу до господарського товариства.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарського товариства, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів), а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Між тим недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення їх загальних зборів є порушеннями права на участь у роботі цього органу, яким відповідно до законодавства наділено лише учасників господарських товариств. Тому недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення загальних зборів не можуть визнаватися порушеннями прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами) цього товариства (п. 2.2.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" із змінами і доповненнями).

Так, доводи позивача - ОСОБА_2 про порушення прав її чоловіка під час проведення зборів за протоколами № 14 і № 14/1 (навіть у разі встановлення таких порушень) не можуть свідчити про порушення саме її корпоративних прав, докази оформлення яких у встановленому законом порядку відсутні. Відтак, з огляду на невстановлення судом порушень корпоративних прав ОСОБА_2, позовні вимоги останньої не можуть бути задоволені.

Як зазначено в абз. 2, 3 п. 19 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 р. № 13, право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його учасники, які були учасниками на дату прийняття рішення, що оскаржується. Вимоги учасника товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними.

Посилання відповідача на те, що оскільки ОСОБА_2 не є учасником спірних корпоративних відносин, тому її вимоги не підсудні господарському суду, що в свою чергу згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження у справі у вказаній частині, судом до уваги не приймаються. Так, позивач - ОСОБА_2 стверджує саме про порушення її корпоративних прав, у зв'язку з чим заявлені останньою вимоги підлягають розгляду по суті. Тим більш судом з'ясовано, що ОСОБА_2 вже зверталась до місцевого суду із заявленими вимогами, однак ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.04.2013 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.09.2013 р., було відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_2 і ОСОБА_4 до відповідача про визнання недійсним рішення зборів учасників відповідача від 29.10.2010 р. № 14 і № 14/1 з тих підстав, що заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, оскільки спір є корпоративним, а тому підвідомчий господарському суду.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень загальних зборів від 29.10.2010 р., які зафіксовані в протоколі № 14/1, слід зазначити наступне.

Не зважаючи на те, що протоколи № 14 і № 14/1 складені однією датою, суд вважає збори за вказаними протоколами різними, а тому до порядку скликання і проведення цих зборів мають бути окремо застосовані норми ст.ст. 60, 61 Закону України „Про господарські товариства".

Як стверджує позивач - ОСОБА_4, під час проведення вказаних зборів він був відсутній, а тому його права на участь в управлінні підприємством були порушені.

Так, судом з'ясовано, що в порушення встановленого ст. 61 Закону України „Про господарські товариства" порядку повідомлення учасників про проведення зборів за протоколом № 14/1 позивачу - ОСОБА_4 як учаснику МП „БВ „Імпульс" відповідне повідомлення із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного у встановлені законодавством строки не надсилалося, що не спростовано відповідачем. Той факт, що на протоколі № 14 міститься підпис ОСОБА_4 не свідчить про його присутність на зборах за протоколом № 14/1, оскільки ці збори є різними, адже у протилежному випадку це б виключало оформлення вказаних зборів різними протоколами. Будь-яких інших доказів присутності позивача - ОСОБА_4 під час проведення зборів та голосування питань за протоколом № 14/1 відповідачем не надано, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Ст. 60 Закону України „Про господарські товариства" передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Поряд з цим в матеріалах справи відсутні докази проведення реєстрації учасників, які брали участь у загальних зборах 29.10.2010 р. за протоколом № 14/1, із зазначенням кількості їх голосів, що, на думку суду, робить неможливим встановлення правомочності загальних зборів.

Натомість відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними (п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ч. 1 ст. 116 ЦК України, ст. 88 ГК України позивач як учасник товариства мав право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

Відповідно до змісту ст. ст. 58, 60 Закону України "Про господарські товариства" права учасника товариства на участь в управлінні господарським товариством здійснюються саме шляхом участі у роботі вищого органу управління та прийнятті рішень учасником або його уповноваженим представником . При цьому учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток в статутному фонді, а вищий орган управління товариством - загальні збори учасників можуть функціонувати та вважаються повноважними приймати рішення при наявності учасників, що мають не менше 60 % голосів (кворум). Так, у разі відсутності на загальних зборах учасників товариства будь-якого з учасників, який бажає реалізувати своє право на участь в управлінні товариством, здійснювати діяльність, прийняття рішень, необхідних для здійснення товариством господарської діяльності та досягнення статутних завдань, такий учасник позбавляється можливості здійснювати свої корпоративні права, у тому числі - права на участь в управлінні товариством .

Оскільки про проведення 29.10.2010 р. зборів учасників МП „БВ „Імпульс" за протоколом № 14/1 позивач - ОСОБА_4 не був повідомлений, що не спростовано відповідачем, відповідно такі обставини унеможливили здійснення позивачем участі в управлінні МП „БВ „Імпульс" та свідчать про створення перешкод в реалізації права позивача на участь у загальних зборах учасників товариства, що є порушенням ст. 116 ЦК України, ст. 88 ГК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства". Так, згідно протоколу № 14/1 зборами прийнято відмову ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ВАТ „Цукроавтомат" скористатися своїм переважним правом на придбання у ОСОБА_8 частки у статутному фонді МП „База відпочинку „Імпульс", що становить 19%, та дозволено ОСОБА_8 подарувати свою частку ОСОБА_7 При цьому, як вже зазначалось, докази здійснення ОСОБА_4 свого права на участь у загальних зборах учасників товариств, яке могло бути реалізовано під час голосування на вказаних зборах, в матеріалах справи відсутні та відповідачем це факт не доведений.

Таким чином, суд доходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача ОСОБА_4 про порушення його прав як учасника МП „БВ „Імпульс", якого не було повідомлено належним чином відповідно до вимог законодавства про проведення оспорюваних зборів учасників МП „БВ „Імпульс" від 29.10.2010 року.

Відтак, оскільки в результаті проведення 29.10.2010 р. загальних зборів учасників МП „БВ „Імпульс" за протоколом № 14/1 були порушені права позивача - ОСОБА_4 на участь в управлінні товариством, прийняті на цих зборах рішення не можуть вважатися законними.

Як передбачено частиною 5 ст. 98 Цивільного кодексу України, рішення загальних зборів товариства може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як зазначено в п. 2.11 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 р. № 04-5/14 (із змінами і доповненнями), під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів. Зокрема, підставами недійсності рішень загальних зборів є такі: а) рішення загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства; б) рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних зборів встановити неможливо; в) рішення з питання, яке відповідно до закону вирішується більшістю у 3/4 голосів присутніх на загальних зборах акціонерів, було прийнято простою більшістю голосів; г) рішення прийнято з питання, не включеного до порядку денного загальних зборів; д) рішення з питань зміни розміру статутного капіталу акціонерних товариств прийнято з порушенням обов'язку з надання акціонерам у встановленому законом порядку інформації, передбаченої статтею 40 Закону України "Про господарські товариства", або акціонерам було надано недостовірну чи неповну інформацію; е) рішення прийнято загальними зборами акціонерів, під час скликання і проведення яких не було дотримано вимог законодавства або статуту акціонерного товариства, якщо це призвело до істотного порушення прав позивача; є) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного відповідно до частини дев'ятої статі 41 Закону України „Про господарські товариства" головою і секретарем зборів. Підстави, зазначені у пунктах "б" - "е", пов'язані з порушенням прав акціонерів на управління акціонерним товариством.

Отже, з огляду на те, що судом встановлено порушення прав позивача при прийнятті рішень на оспорюваних загальних зборах учасників МП „БВ „Імпульс" 29.10.2010 р. за протоколом № 14/1 та норм діючого законодавства при скликанні і проведенні цих зборів, що зумовлює в свою чергу визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах учасників товариства, враховуючи Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 в цій частині.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень зборів учасників МП "База відпочинку "Імпульс" від 29.10.2010 р. частково обґрунтовані, тому підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат по даній справі господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. „Про судовий збір" (зі змінами із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року N 3828-VI), який набрав чинності 01 листопада 2011 р.

Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява, тобто у 2013 році - 1147,00 грн. .

Згідно ч. 6 ст. 6 зазначеного Закону у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів; об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

При цьому, виходячи з аналізу заявлених вимог, суд доходить до висновку, що заявлені позивачами вимоги про визнання недійсними рішень зборів учасників відповідача за різними протоколами № 14 і № 14/1 є самостійними вимогами.

Як зазначено в п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

З огляду на вказане та враховуючи вимоги вищезазначеного Закону судовий збір має бути сплачений відповідно до кількості заявлених немайнових вимог, тобто за дві немайнові вимоги 2294,00 грн. (1147 грн. х 2).

Так, при зверненні позивачів до суду із заявленим позовом ОСОБА_2 було сплачено судовий збір лише за одну немайнову вимогу в розмірі 1147,00 грн. згідно квитанції № 10 від 15.10.2013 р., тобто позивачами не було доплачено судовий збір за другу немайнову вимогу.

Як зазначено в п. 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи, у разі неподання доказів оплати, може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК

Згідно положень ч. 1-4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи те, що рішення суду відбулось частково на користь позивача - ОСОБА_4 по одній немайновій вимозі, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд вказаної вимоги слід віднести за рахунок відповідача, з вини якого виник спір .

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 і ОСОБА_7, про визнання недійсними рішень загальних зборів відмовити.

2. Позовні вимоги ОСОБА_4 до Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 і ОСОБА_7, про визнання недійсними рішень загальних зборів задовольнити частково.

3. ВИЗНАТИ недійсними рішення зборів учасників Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс" (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Будацька коса; код ЄДРПОУ 24530719) від 29.10.2010 р.РПОУ , які оформлені протоколом № 14/1 зборів учасників вказаного товариства від 29.10.2010 р., з усіх питань порядку денного.

4. У задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень зборів Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс" від 29.10.2010 р., оформлених протоколом зборів учасників вказаного товариства № 14 від 29.10.2010 р., відмовити.

5. СТЯГНУТИ з Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс" (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Будацька коса; код ЄДРПОУ 24530719) на користь державного бюджету (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, рахунок №31210206783008, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 1147/одна тисяча сто сорок сім/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26 грудня 2014 р.

Головуючий суддя В.С. Петров

Суддя С.Ф. Гут

Суддя Ю.А. Шаратов