Рішення

від 24.12.2014 по справі 635/2153/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/6330/14 Головуючий 1-ї інстанції-

Справа № 635/2153/14-ц Полєхін А.Ю.

Категорія:договірна Доповідач- Яцина В.Б.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 р. м. Харків.

Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Яцини В.Б.,

суддів - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

за участю секретаря - Костюченко В.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Надра» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 липня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Надра» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

14 березня 2014 року ПАТ КБ "Надра" (далі по тексту - Банк) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому поставило питання про стягнення з відповідача 94283,18 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 15,59 % річних.

В обгрунтування позовних вимог банк посилається на те, що 16 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», (правонаступником якого з 04.022011 року є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»), в особі філії ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ, та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 6/4/2008/840-К/829. Відповідно до умов п.п. 1.1-1.3.1 Договору Банк надав Відповідачу кредитні кошти у сумі 94283,18 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 15,59 % річних.

Ціль кредитування - проведення розрахунків за договорами купівлі-продажу від 16.09.2008р., відповідно до яких Позичальник придбає у власність житловий будинок АДРЕСА_1; та земельну ділянку, площею 0,1188 га,кад. № 6325156700:00:010:0105, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Строк, на який Позичальнику надано кредит: до 10.09.2027р. (п. 1.4 Договору).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, проте надав суду заяву в який просив справу розглядати за його відсутності та позов задовольнити.

Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, проте надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, та просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 липня 2014 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки було відмовлено. Судові витрати суд залишив за рахунок позивача.

Не погоджуючись з таким рішенням районного суду Банк в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №6/4/2008/840-К/829 від 16.09.2008 року у сумі1313749,63 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 та земедльну ділянку площею 0,1188 га, кадастровий №6325156700:00:010:0105, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, АДРЕСА_1, які належать на праві приватної власності ОСОБА_3 та перебувають в іпотеці ПАТ КБ Надра за договором іпотеки №6/4/2008/980-І/831 від 16.09.2008 року шляхом надання права продажуданої квартири ПАТ КБ «Надра» від свого імені, на умовах та впорядку ст.38 Закону України «Про іпотеку». Стягнути з ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 3654,00 грн. При цьому Банк послався на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.

Представник відповідача скаргу не визнав, пояснив, що відповідач мешкає у житловому будинку, який є предметом іпотеки і у нього у власності не перебуває інше нерухоме житлове майно, однак доказів про таку відсутність у власності відповідча іншого житла до суду не надав і заявив клопотання про залучення до участі у цивільній справі в якості третьої особи Службу у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, яке не підлягає задоволенню за відсутності для цього підстав.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши їх доводи, вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», (правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»), в особі філії ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ, та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 6/4/2008/840-К/829. Відповідно до умов п.п. 1.1-1.3.1 Договору Банк надав Відповідачу кредитні кошти у сумі у сумі 94283,18 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 15,59 % річних.

Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти готівкою через касу Банку, при наявності належним чином оформленої заяви на видачу готівки (п.3.1 Договору), що підтверджується заявою на видачу готівки № 218 від 16.09.2008р.

Відповідач свої зобов'язання за Договором на день розгляду спраив судом не виконав. Відповідно до п. 3.3.1-3.3.2 Договору, Відповідач зобов'язався проводити погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування шляхом щомісячної сплати суми мінімально необхідного платежу у розмірі 413,52 доларів США відповідно до Графіку, який міститься у Додатку №1 до договору. Кінцевий термін повернення кредиту- 10 вересня 2027 р.

У зв'язку з невиконанням прийнятих на себе зобов'язань за Договором за Відповідачем станом на 18.02.2014р. існує заборгованість за кредитним договором 6/4/2008/840-К/829 від 16.09.2008р. у розмірі 151952,35 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ 8,6458 грн. за 1 долар США станом на 18.02.2014 р. дорівнює 1313749,63 грн. і складається із: заборгованості за кредитом - 91665,29 доларів США, що дорівнює 792519,76 грн.; заборгованості за відсотками 143027,77 доларів США, що дорівнює 372009,49 грн.; пеня - 7830,97 доларів США, що дорівнює 67705,00 грн.; штраф - 9428,32 доларів США, що дорівнює 81515,37 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння- відмова від зобов'язання або одностороння міна його умов не допускається.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк їх виконання.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, та на вимогу кредитора (Банка) зобов язаний сплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків на підставі ст. 624 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов?язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи оплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З метою забезпечення належного виконання умов Договору між Банком та Відповідачем-1 було укладено договір іпотеки № 6/4/2008/980-1/831 (далі Договір іпотеки), відповідно до умов якого в іпотеку Банку передане майно, що належить Відповідачу-1 на праві приватної власності, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1; та земельну ділянку, площею 0,1188 га, кад. № 6325156700:00:010:0105, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з умовами п.п. 5.1, 5.3, 5.4 Договору іпотеки Іпотекодержатель (Банк) має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань в цілому або в тій чи іншій його частині, - шляхом продажу Іпотекодержателем від свого імені предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, передбаченому ст.. 38 Закону України «Про іпотеку».

Статтями 572, 575 Цивільного Кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначено на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вбачається зі ст. 39 Закону України «Про іпотеку», в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки, таким способом може бути реалізація предмета іпотеки іпотеко держателем самостійно будь-якій особі - покупцеві з застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Відмовляючи у задоволенні позову районний суд виходив з того, що на спірні правовідносини поширюється Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії якого не може бути примусове стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов?язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, виданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.

Однак, районний суд всупереч вимог ст. 213 ЦПК України про законність та обгрунтованість свого рішення не з?ясуваав, чи наявні у даному випадку всі підстави для застосування вказаного закону, а саме, чи не знаходиться у власності відповідача інше нерухоме житлове майно, пославшись при цьому на те, що позивач з цього приводу не надав доказів того, що у власності позивача є інше нерухоме майно..

При цьому районний суд не взяв до уваги, що дані про наявність у особи у власності нерухомого майна є конфіденційною інформацією про особу, збір якої ст. 32 Конституції України без її згоди не можливий і становить згідно до рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України - є втручанням у її особисте життя. У ст. 8 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції; органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Виходячи наведеного, зобов?язання позивача надати таку конфіденційну інформацію становить для нього надмірний процесуальний тягар, внаслідок чого порушує принцип рівного доступу сторін до суду, що гарантується кожному п. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року, і зобов'язує суд відповідно до ч. 4 ст. 10, ст.ст. 60, 130 ЦПК України при попередньому розгляді справи роз'ясняти особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки по доказуванню юридичних фактів, стосовно яких виник спір, попереджати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав, зокрема якщо подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, - на зверення до суду з відповідною заявою про забезпечення доказів, ст.ст. 133-135 ЦПК України.

Оскільки районний суд у своїй доказовій діяльності припустився порушення вказаних норм цивільного процесуального права, цей недолів відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України підлягав безумовному виправленню при розгляді апеляційної скарги Банку.

На підставі вищевикладеного, з огляду на відсутність позивача при апеляційному розгляді справи, представнику відповідача було запропоновано надати докази (даних з відповідного державного реєстру прав власності) про відсутність у ОСОБА_5 на день вирішення судом першої інстанції цього спору про відсутність у нього іншого житла, ніж те, яке передано в іпотеку. Однак таких даних відповідач або його представник без зазначення причин до апеляційного суду не надав і тому судова колегія виходить з того, що відповідач не довів відсутність у нього у власності іншого нерухомого житлового майна на день вирішення позову про звернення стягнення на іпотечний житловий будинк, стосовно чого у нього існує процесуальна можливість надати відповідні докази на їх підтвердження, а тому у даному випадку відсутні підстави для застосування передбаченого вказаним Законом України мораторію для примусового стягнення на житловий будинок, який перебуває в іпотеці за валютним кредитом.

При цьому згідно до ч. 4 ст. 109 ЖК України, ст. 40 закону України «Про іпотеку», з огляду на відсутність досудової вимоги Банку про виселення вказаних осіб у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Таким чином, оскільки районний суд не повністю з?ясував підстави для застосування мораторію на стягнення на іпотечне майно, внаслідок чого порушив норми матеріального права, і безпідставно відмовив у позові в цій частині, то з передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підстав рішення районного суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відшкодування понесених позивачем судових витрат у вигляді 3654,00 грн. судового збору відповідно до ст.. 88 ЦПК України необхідно провести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 316, 317, 319, 323-325 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 липня 2014 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 6/4/2008/840-К/829 від 16.09.2008р. у сумі 1 313749, 63 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором № 6/4/2008/980-І/831 від 16.09.2008р. - житловий будинок загальною площею 60,9 кв.м. з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,1188 га, кадастровий номер 6325156700:00:010:0105, які розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, АДРЕСА_1 і належать на праві приватної власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного будинку з надвірними будівлями від імені ПАБ «КБ «Надра», на умовах та в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» у будь-який спосіб покупцеві, із застосуванням процедури продажу, за ціною на підставі оцінки майна, встановленої суб?єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з наданням ПАТ КБ «Надра» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В частині примусового виселення та зняття з реєстрації будть-яких осіб, які мешкають за адресою Харківсьа область, Харківський район, АДРЕСА_1, - у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАБ «КБ «Надра»» 3654,00 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак на протязі 20 днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: