Ухвала

від 11.12.2014 по справі 761/33317/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33317/14-ц

Провадження № 2-з/761/420/2014

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

при секретарі - Вітріщаку Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Гарант» про забезпечення позову шляхом накладення арешту у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Гарант» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації товариства, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати ОСОБА_1 спростувати інформацію про неплатоспроможність ТОВ «Маяк-Гарант» та невиплату товариством заробітної плати шляхом направлення відповідних листів до ПАТ «Полюс», ТОВ «Рояль», ТОВ «Національна фактор-група ЛТД», а також стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 51 529 грн. матеріальних збитків, 10 000 грн. моральної шкоди, та судові витрати у розмірі 722,09 грн.

Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на все рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1, у тому числі на 1/3 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Заяву мотивував наявністю підстав вважати, що відповідач у зв'язку зі складним фінансовим станом може вчиняти дії, спрямовані на ускладнення виконання рішення суду.

Вивчивши подану заяву, суд прийшов до висновку про її необґрунтованість з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, за ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідає предмету позову за вартістю.

Варто врахувати, що позивачем не вказується вартість квартири, на 1/3 якої він просить накласти арешт, тобто не доводиться співмірність заявлених вимог у межах ціни позову та вартістю 1/3 частини квартири.

Враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти на загальну суму у розмірі 61 259 грн., суд не вважає, що позовні вимоги є співмірними накладенню арешту на 1/3 частину квартири, належної відповідачеві.

Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Так, звертаючись до суду із вимогою про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно в межах ціни позову, останній не конкретизує, яке саме майно є у власності відповідача, та не підтверджує право власності ОСОБА_1 на таке майно. Таким чином, вказана вимога є не деталізованою, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивачем не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто доказів намагання відповідача по справі реалізувати майно, на яке може бути звернуто стягнення у разі задоволення позову, або ж вчинити дії, спрямовані на зменшення його ринкової вартості.

Посилання заявника на обставину звернення ОСОБА_1 до суду із позовом про стягнення невиплаченої йому заробітної плати, намагання останнього вийти з складу учасників товариства, не може вважатись судом належними доказами для підтвердження фінансових труднощів відповідача.

Таким чином, суд вважає, що припущення заявника з приводу того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, є необґрунтованим та передчасним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 395 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Гарант» про забезпечення позову шляхом накладення арешту у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Гарант» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації товариства, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: