Рішення

від 21.04.2015 по справі 761/33317/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер 761/33317/14-ц Головуючий у 1-ін.- Фролова В.І.

Апеляц.провадження №22-ц/5456/2015 Доповідач - Слободянюк С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів - Корчевного Г.В., Шебуєвої В.А.,

при секретарі -Кутц А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Гарант» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Гарант» до ОСОБА_2 про захист ділової репутації, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Маяк-Гарант» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про захист ділової репутації, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просили суд зобов*язати відповідача спростувати інформацію про неплатоспроможність позивача; невиплату заробітної плати шляхом направлення відповідних листів до ПАТ «Полюс», ТОВ «Нояль», ТОВ «Національний фактор - група ЛТД»; стягнути з ОСОБА_2 51 529,00 грн. матеріальних збитків, 10 000,00 грн. - на відшкодування моральної шкоди та 722,09 грн. судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 працював з 2000 року до 15 січня 2013 року на посаді директора ТОВ «Маяк-Гарант». Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 02 квітня 2014 року, залишеним без змін апеляційною інстанцією, ОСОБА_2 відмовлено у позові до ТОВ«Маяк-Гарант» про стягнення невиплаченої заробітної плати.

ОСОБА_2 було розповсюджено інформацію серед партнерів та клієнтів про неплатоспроможність ТОВ «Маяк-Гарант», внаслідок чого ПАТ «Полюс» відмовився від подальшої співпраці, розірвавши укладенні договори, чим завдано матеріальний збиток.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 27 січня 2015 року у позові відмовлено.

На рішення суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового - про задоволення позову.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено матеріалів справи; судове засіданні відбулося без проведення дебатів; суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність доказів на підтвердження тих обставин, на які посилається позивач.

В судове засідання сторони не з*явились.

Відповідач ОСОБА_2 14 квітня 2015 року через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутність (а.с.106).

Представником позивача - Рибак І.В. подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою (а.с.110).

ТОВ «Маяк-Гарант» належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове зворотне відправлення від 07 квітня 2015 року (а.с.112,113). Відповідно до чинної довіреності від 13 жовтня 2014 року ТОВ «Маяк-Гарант» уповноважувало представляти його інтереси в суді, крім представника Рибак І.В., ще іншого представника.

Колегія суддів ухвалила розглядати справу у відсутність сторін, відхиливши клопотання представника позивача - Рибак І.В. про відкладення розгляду справи у зв*язку з хворобою, оскільки поважність причин неявки цього представника у судове засідання не підтверджена відповідними доказами, а відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у позові, зазначав, позивачем не доведено, що недостовірна інформація була поширена саме ОСОБА_2

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до статуту ТОВ «Маяк-Гарант» учасниками товариства є ОСОБА_2 і ОСОБА_4, частка у статутному капіталі кожного з них становить по 50% (п.2.1.1, 6.2.1,6.2.2 а.с.9-14).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10 липня 2014 року керівником ТОВ «Маяк-Гарант» є ОСОБА_4

Відповідно до протоколу № 17-01-13 від 01 лютого 2013 року загальних зборів ТОВ «Маяк-Гарант», ОСОБА_2 звільнено з посади директора товариства (а.с.22).

Наказом № 28-1 від 15 січня 2013 року ОСОБА_2 звільняє себе з посади директора з 01 лютого 2013 року відповідно до ч.1 ст.38 КЗпП (а.с.23).

Відповідно до положень ст..10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 02 квітня 2014 року (а.с.38), залишеним без змін Апеляційним судом м.Києва від 18 червня 2014 року (а.с.69), ОСОБА_2 відмовлено у позові до ТОВ «Маяк-Гарант» про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Вказаними судовими рішеннями було встановлено про відсутність заборгованості ТОВ «Маяк-Гарант» по заробітній платі. Відповідно до п.5.ч.4 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» у ТОВ «Маяк-Гарант» ведення бухгалтерської обліку та складання звітності було покладено на керівника підприємств, яким був ОСОБА_2, через відсутність посади бухгалтера у 2012-2013 роках за штатним розписом. Згідно ч.5 ст.97 КЗпП, оплата праці працівників здійснюється першочергово. Керівник ТОВ «Маяк-Гарант» є тією особою, яка здійснює нарахування заробітної плати, отримує кошти в банківських установах на її виплату.

З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2013 року між ТОВ «Маяк - Гарант» та ПАТ «Полюс» було укладено два договори №№ 29/07, 30/07, відповідно до яких ТОВом «Маяк - Гарант» надаються послуги з охорони об`єктів. Строки дії вказаних договорів сторонами встановлено до 30 червня 2015 року ( п.8.1 а.с.25,-27, 28-30).

30 квітня 2014 року до позивача надійшов лист від ПАТ «Полюс» у якому зазначено: «до нас надійшла інформація, у т. ч. від колишнього керівника ТОВ «Маяк - Гарант», що наразі Ваше товариство не є спроможним виконувати взяті на себе зобов*язання за договорами; не виплачує заробітну плату працівникам, що підтверджується наявністю судової справи між колишнім директором Товариства до Товариства» (а.с.33).

30 квітня 2014 року між позивачем та ПАТ «Полюс» були укладено угоди №№ 29/07, 30/07 про розірвання наведених вище договорів (а.с.31,32).

Листом ТОВ «Нояль» № 2504-14-1 від 15 квітня 2014 року, направленого на адресу ТОВ «Маяк - Гарант», відхилено пропозицію про співробітництво за бізнес-планом з тих підстав, що від директора товариства ОСОБА_2 стало відомо про не виплату ТОВом «Маяк - Гарант» заробітної плати (а.с.36).

Листом ТОВ «Національна фактор-група ЛДТ» № 05/50-2014-1 від 05 травня 2014 року, направленого на адресу ТОВ «Маяк - Гарант», відмовлено у підписанні досягнутих домовленостей щодо укладання договору через надходження інформації від ОСОБА_2 про невиплату ТОВ «Маяк - Гарант» заробітної плати (а.с.37).

Позивач зазначав, що такими діями ОСОБА_2 підірвав ділову репутацію позивача, завдав матеріальних збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.94,277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У листах ПАТ «Полюс», ТОВ «Нояль» та ТОВ «Національна фактор-група ЛДТ» міститься пряма вказівка на повідомлення ОСОБА_2 про неплатоспроможність позивача з посиланням на наявність судової справи з питання невиплати заробітної плати.

Такі діями відповідачем надана негативна оцінка діяльності ТОВ «Маяк - Гарант», чим підірвано ділову репутацію товариства.

Відповідно до положення ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про доведеність обставин щодо поширення відповідачем недостовірної інформації стосовно неплатоспроможності ТОВ «Маяк - Гарант», внаслідок чого товариству було завдано матеріальний збиток.

За договором № 29/07 від 01 липня 2013 року відповідно до п.3.1 щомісячна оплата за надання послуг з охорони об*єктів становить - 11 000,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість - 1833,33 грн., за договором № 30/07 від 01 липня 2013 року відповідно до п.3.1 щомісячна оплата за надання послуг з охорони об`єктів становить - 10 000,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість - 1666,67 грн. Строк дії договорів визначено сторонами до 30 червня 2015 року.

Як зазначено вище, 30 квітня 2014 року між позивачем та ПАТ «Полюс» були укладено угоди №№ 29/07, 30/07 про розірвання вказаних договорів.

За звичай позивач мав отримати доходи від укладених договорі про надання послуг з охорони об*єктів до 30 червня 2015 року.

Відповідно до калькуляції (а.с.34) вартості послуг за один місяць за договором № 29/07 від 01 липня 2013 року, чистий прибуток становить - 1936,00 грн.

Відповідно до калькуляції (а.с.35) вартості послуг за договорами № 30/07 від 01 липня 2013 року, чистий прибуток становить - 1744,69 грн.

Збитки, понесені позивачем за 14 місяців (з часу розірвання договорів з 30 квітня 2014 року до часу дії договорів про надання послуг до 30 червня 2015 року) за двома договорами складають 51 529,00 грн. (1936,00 грн. + 1744,69 грн. за один місяць х на 14 міс.).

Водночас, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги стосовно того, що судове засідання відбулось без надання права виступу в дебатах. Як вбачається з журналу судового засідання від 27 січня 2015 року сторонам надавалось можливість виступити в дебатах та обмінятися репліками (а.с.78).

Правильним є висновок суд першої інстанції про відмову у стягненні моральної шкоди, оскільки така шкода полягає у душевних стражданнях, що не можна віднести до юридичної особи.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасуванню оскаржуваного рішення в частині відмови у спростуванні недостовірної інформації та стягненні матеріальних збитків з ухваленням в цій частині нового рішення, зобов*язавши відповідача, протягом одного місця після набрання рішенням законної сили, спростувати поширену ним недостовірну інформацію щодо неплатоспроможності позивача не виплату заробітної плати шляхом направлення відповідних листів.

Відповідно до ст..88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у разі задоволення позову частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст..ст.303,307,309,313 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Гарант» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року в частині відмови у спростуванні недостовірної інформації та стягненні матеріальних збитків скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.

Зобов*язати ОСОБА_2 (іден. номер НОМЕР_1, мешкаючого в АДРЕСА_1) протягом одного місця після набрання рішенням законної сили спростувати інформацію про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак-Гарант» (код ЄДРПОУ 30930821) та не виплату заробітної плати шляхом направлення відповідних листів до Публічного акціонерного товариства «Плюс» (код ЄДРПОУ 19029704, 02225 м.Київ, пр-кт. Маяковського, 5-В), Товариства з обмеженою відповідальністю «Нояль» (код ЄДРПОУ 3542889, 01103,м.Києв, вул. Кіквідзе,11) Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна фактор-група ЛДТ» (код ЄДРПОУ 33643031, 04112, м.Києв, вул. Оранжерейна,3).

Стягнути з ОСОБА_2 (іден. номер НОМЕР_1, мешкаючого в АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак-Гарант» (код ЄДРПОУ 30930821) 51 529 грн. 00 коп. матеріального збитку та 515 грн. 29 коп. судового збору.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючи:

Судді: