Рішення

від 27.01.2015 по справі 761/33317/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33317/14-ц

Провадження №2/761/1267/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 січня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Вітріщаку Р. В., Калугіній М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Гарант" до ОСОБА_1 про захист ділової репутації товариства, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив зобов"язати ОСОБА_1 спростувати інформацію про неплатоспроможність позивача та невиплату позивачем заробітної плати шляхом направлення відповідних листів до ПАТ "Полюс", ТОВ "Нояль", ТОВ " Національна фактор - група ЛТД"; стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Маяк - Гарант" 51 529 грн. матеріальних збитків, 10 000 грн. моральної шкоди та 722, 09 грн. судового збору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що 1 липня 2013 року між ТОВ "Маяк - Гарант" та ПАТ "Полюс" було укладено два договори про охорону об"єкту. Строки дії вказаних договорів були до 30 червня 2015 року.

30 квітня 2014 року до позивача надійшов лист від ПАТ "Полюс" у якому зазначено: ""до нас надійшла інформація, у т. ч. від колишнього керівника ТОВ "Маяк - Гарант", що наразі Ваше товариство не є спроможним виконувати взяті на себе зобов"язання за договорами…"

30 квітня 2014 року між позивачем та ТОВ "Полюс" були підписані угоди про розірвання договорів.

Позивач вважає, що своїми діями ОСОБА_1 підірвав ділову репутацію позивача, завдав матеріальних та моральних збитків.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 26 ЦПК України усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

Частиною 1 статті 201 ЦК України визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі честь, гідність і ділова репутація.

Статтею 270, 297 ЦК України передбачено, що відповідно до Конституції України фізична особа має, зокрема, право на повагу до гідності та честі. Честь і гідність фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", який має рекомендаційний характер, зазначається, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

У відповідності до п.15 вказаної вище постанови Пленуму ВСУ визначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Частина перша ст. 277 ЦК України встановлює, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про те, що інформація щодо дій позивача була поширена у вищевикладений спосіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Однак, позивачем всупереч вимог ч.3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України не доведено, що інформація була поширена саме ОСОБА_1

Вимога позивача про стягнення з відповідача упущеної вигоди не може бути задоволена з огляду на те, що відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Позивач не довів того, що право було порушене ОСОБА_1, крім того, що саме внаслідок його дій були достроково розірвані договри, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід також відмовити.

У той же час у відповідності до ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання. Згідно зі ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє здійсненню процесуальних прав сторін, встановлених цим Кодексом.

Тобто процесуальними нормами передбачено як право на участь у дослідженні доказів, так і обов'язок із доказування обставин при невизнанні їх сторонами (ст. 60 ЦПК України).

При цьому суд безпосередньо не повинен брати участь у зборі доказового матеріалу.

За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Гарант" до ОСОБА_1 про захист ділової репутації товариства, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: