Постанова

від 23.12.2014 по справі 2а-15175/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2014 року 15:57 № 2а-15175/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., за участю секретаря судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за участю сторін:

представник позивача: Коновалова Г.В.

представник відповідача: Шило М.Ю.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23.12.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000304110/0 від 16.05.2011.

Суд замінив неналежного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію у місті Києві по роботі з великими платниками податків на належного - Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників Державної податкової служби.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2012, у задоволенні позову ПАТ «Київенерго» відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2012 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ПАТ «Київенерго» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків №0000304110/0 від 16.05.2011 в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 321016,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2014 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи вищезазначені судові рішення Вищий адміністративний суд України посилався на те, що судам необхідно дослідити реальність господарських взаємовідносин ПАТ «Київенерго» з контрагентами ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп», ТОВ «Енергомашпром».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2014 справа №2а-15175/11/2670 прийнята до провадження.

Суд, на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України замінив неналежного відповідача Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників Державної податкової служби на належного відповідача - Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (правонаступник) (далі - відповідач).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки податкового органу про відсутність реального характеру господарських відносин між позивачем та ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп», ТОВ «Енергомашпром» є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи, адже до перевірки були надані усі первинні документи, що підтверджують реальність таких господарських відносин. Зазначив, що валові витрати позивачем було сформовано у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилався на матеріали актів перевірки ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп», матеріали кримінальних проваджень, порушених відносно посадових осіб ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та контрагентів ТОВ «Енергомашпром» і ТОВ «Лісенергомонтаж». Вважає, що договори, укладені між позивачем і даними товариствами не мали реального характеру та є нікчемними в силу Закону. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами відповідача проведено виїзну планову перевірку Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (код ЄДРПОУ 00131305) (далі - АК «Київенерго» (попередня назва позивача)) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт №186/41-10/00131305 від 21.04.2011 (далі - акт №186/41-10/00131305 від 21.04.2011).

В ході вказаної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР.

На підставі висновків акта №186/41-10/00131305 від 21.04.2011 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000304110/0 від 16.05.2011.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення у порядку адміністративного оскарження, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 25.07.2011 №7619/10/25-114 та рішенням Державної податкової служби України від 07.10.2011 №3220/6/10-2115 скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000304110/0 від 16.05.2011 - без змін.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення №0000304110/0 від 16.05.2011, позивач оскаржив його до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд встановив, що у періоді, який перевірявся відповідачем, позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп», ТОВ «Енергомашпром».

Між ТОВ «Енергомашпром» (Постачальник) та АК «Київенерго» (Покупець) укладено наступні договори:

- договір №616/ТЕЦ-6-09 від 07.08.2009, предметом якого є придбання продукції виробничо-технічного призначення - пакетів набивки «холодного» прошарку регенеративного обертаючого повітря підігрівача - 98 котла ТГМП-344А (а.с. 176-179 Т. І);

- договір поставки №960/бмтз-09 від 08.12.2009, предметом якого є постачання комплекту ролико-втулкових ланцюгів (а.с. 181-186 Т.І).

На підтвердження виконання сторонами умов вказаних договорів, позивач надав до матеріалів справи копії первинних документів, складених в ході їх виконання, а саме: специфікацій, видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, актів приймання-передавання, податкових накладних, рахунків-фактур, прибуткових ордерів, технічного завдання (а.с. 180, 187-197 Т. І, а.с. 113, 115-135 Т. ІІ, а.с. 255 Т. V, а.с. 10-18 Т. VI ).

В матеріалах справи також наявна копія листа ТОВ «Енергомашпром» від 02.09.2010 №02/09-2010/01, наданого у відповідь на письмовий запит податкового органу, яким дане товариство підтверджує, що мало господарські взаємовідносини з ПАТ «Київенерго», а також наводить перелік контрагентів, у яких було придбано товар, який постачався позивачу (а.с. 175 Т.І).

Крім того, позивач надав копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, а також копії податкових декларацій ТОВ «Енергомашпром» з податку на додану вартість з додатком №5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), з яких видно, що контрагент задекларував податкові зобов'язання за результатами господарських операцій, здійснених із АК «Київенерго» (а.с. 198-207 Т. І).

На підтвердження проведення розрахунків із ТОВ «Енергомашпром» за поставлені товари, згідно договорів №616/ТЕЦ-6-09 від 07.08.2009 та №960/бмтз-09 від 08.12.2009 позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних доручень (а.с. 208-219 Т.І, а.с. 112, 114 Т ІІ).

Між ТОВ «С.Дж.Р.Груп» (Підрядник) та АК «Київенерго» (Замовник) укладено договір №430/ЖТЕ-60-09 від 17.06.2009 на комплекс робіт з капітального ремонту покриття покрівлі котельні за адресою вул. Червонопільська, 5а (а.с. 136-139 Т. ІІ).

На підтвердження виконання сторонами умов вказаного договору, позивач надав до матеріалів справи копії первинних документів, складених в ході його виконання, а саме: календарного плану на комплекс робіт з капітального ремонту, договірної ціни, локального кошторису, дефектного акта, протоколу погодження договірної ціни, довідки про вартість виконаних робіт, акта приймання виконаних підрядних робіт, підсумкової відомості ресурсів, податкових накладних (а.с. 140-161, а.с. 166 Т.ІІ).

На підтвердження проведення розрахунків із ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за виконані підрядні роботи згідно договору №430/ЖТЕ-60-09 від 17.06.2009 позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних доручень (а.с. 162-165 Т ІІ).

Між ТОВ «Лісенергомонтаж» (Підрядник) та АК «Київенерго» (Замовник» укладено наступні договори:

- №03-01/1вп/08 від 21.03.2008, №03-01/9вп/07 від 02.10.2007, №03-01/12вп/07 від 21.11.2007, №03-01/9вп/08 від 30.09.2008, №03-01/1вп/07 від 23.04.2007 на виконання робіт з відновлення благоустрою об'єктів після усунення пошкоджень на теплових мережах;

- №83/Б-08 від 09.06.2008, предметом якого є виконання будівельно-монтажних та пусконаладжувальних робіт;

- №267-07 від 26.12.2007, предметом якого є роботи з відновлення покриття реконструкції теплових мереж;

- №210/Т-07 від 01.10.2007, №167-07 від 31.07.2007 предметом яких є постачання обладнання і матеріалів, виконання будівельно-монтажних та пусконаладжувальних робіт;

- №216/ТРМ-03-04-09 від 17.04.2009, №217/ТРМ-03-01-09 від 17.04.2009, №221/ТРМ-03-01-09 від 17.04.2009, №335/ТРМ-03-01-09 від 22.03.2009, №334/ТРМ-03-01-09 від 22.03.2009, предметом яких є на виконання робіт з відновлення асфальтобетонного покриття;

На підтвердження виконання сторонами умов вказаних договорів, позивач надав до матеріалів справи копії первинних документів, складених в ході їх виконання, а саме: додаткових угод, актів приймання-передавання обладнання, довідок про вартість виконаних робіт, зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва, протоколи оцінки тендерних пропозицій, листів погодження, податкових накладних (а.с. 173-194, а.с. 204-250 Т. ІІ, а.с. 1-26 Т. ІІІ, а.с. 71-254 Т. ІV, а.с. 1-254 Т. V, а.с. 31-255 Т. VІ

Крім того, в матеріалах справи наявні копії листів ТОВ «Лісенергомонтаж», адресованих позивачу з проханням відпустити щебінь, пісок довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, накладних на відпуск (а.с. 195-203 Т. ІІ).

Позивач також надав до матеріалів справи, щодо ТОВ «Лісенергомонтаж» копії наступних документів: дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, виданого терміном дії з 23.07.2004 по 23.07.2009, свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість, ліцензії на здійснення будівельної діяльності (а.с. 7-9 Т. VІ).

Результати вищенаведених господарських операцій з ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп», ТОВ «Енергомашпром» були відображені ПАТ «Київенерго» у податковій звітності, зокрема, включено понесені витрати до складу валових втрат.

Відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на формування валових витрат за результатами взаємовідносин із зазначеними контрагентами, оскільки в ході перевірки АК «Київенерго» було встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій між зазначеними юридичними особами.

В обґрунтування зазначених доводів відповідач посилався на матеріали актів перевірок ТОВ «Лісенергомонтаж» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» (а.с. 259-317 Т. І), згідно висновків яких даними товариствами допущені порушення податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами, зокрема, укладені нікчемні правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Суд відхиляє посилання відповідача на матеріали актів перевірок контрагентів позивача, як на доказ відсутності реального характеру здійснених правочинів між позивачем та вказаним контрагентом, оскільки зі змісту даних актів вбачається, що контролюючий орган не досліджував під час перевірки первинні документи стосовно спірних господарських операцій між АК «Київенерго» та вказаними товариствами.

Доказами порушення правил формування податкового кредиту можуть бути виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, чого не було здійснено у даному випадку.

Відповідач також посилався на те, що ним отримано інформацію від ГВПМ СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП, яка свідчить про те, що ТОВ «Лісенергомонтаж», на виконання умов вище перелічених договорів, перераховувало грошові кошти на субпідрядні роботи підприємствам ТОВ «БКФ «Альтаір» (код за ЄДРПОУ 34003842), ТОВ «НВФ «Техприлад» (код за ЄДРПОУ 34926604) та ТОВ «НВП «Славута» (код за ЄДРПОУ 33835616). В проваджені СВ ПМ ДПА у м. Києва знаходиться кримінальна справа №70-00501, порушена за фактом створення суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «БКФ «Альтаір», ТОВ «НВФ «Техприлад» та ТОВ «НВП «Славута», з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Стосовно господарських відносин позивача із ТОВ «Енергомашпром» відповідач посилався на те, що на запит податкового органу дане товариство надало відповідь, згідно якої одним із його постачальників ТМЦ являється ТОВ «Промопторг-1» (код за ЄДРПОУ 36589133). Відповідач посилався на те, що згідно до вироку Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2010 директора ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених статтями 205, 358 Кримінального кодексу України.

Суд відхиляє посилання відповідача на кримінальні справи порушені стосовно посадових осіб товариств, з якими ПАТ «Київенерго» не мав фінансово-господарських взаємовідносин, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Недотримання контрагентом контрагента позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для першого, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Така позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, викладеною, зокрема, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Щодо взаємовідносинам позивача із ТОВ «С.Дж.Р.Груп» відповідач посилався на те, що стосовно директора даного товариства - ОСОБА_5 порушена кримінальна справа №69-107 за ознаками злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

Суд встановив, що постановою Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2011 №1-п-32/11 ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності. При цьому його було обвинувачено за статтею 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість), а не статтею 191 названого кодексу (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), як зазначає відповідач.

Зі змісту вказаної постанови Печерського районного суду міста Києва видно, що досудовим слідством встановлено, що від імені ТОВ «С.Дж.Р.Груп» укладено з суб'єктами господарювання ряд правочинів, які носили безтоварний характер. Однак, серед таких суб'єктів господарювання відсутнє АК «Київенерго».

Таким чином, зазначена постанова Печерського районного суду міста Києва спростовує доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених між АК «Київенерго» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Крім того, за вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (стаття 234 Цивільного кодексу України).

Чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

Доказів визнання судом недійсним вищенаведених договорів, укладених позивачем із ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та ТОВ «Енергомашпром»відповідач не надав. Отже, доводи про фіктивність даних правочинів є необґрунтованими.

Суд встановив, що на момент здійснення господарських операцій, ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та ТОВ «Енергомашпром» були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Державної фіскальної служби України та з веб-сайту Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр» та на якому, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012 відображається інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про юридичних осіб, про органи державної влади і органи місцевого самоврядування як юридичних осіб та про фізичних осіб-підприємців.

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 статті 5 (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що будь - які витрати не підтверджені розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів позивачем з ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та ТОВ «Енергомашпром» не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків не довів наявності умислу у керівників вказаних юридичних осіб на здійснення протиправної діяльності.

Відповідач також не довів факту узгодженості дій позивача з недобросовісними постачальниками (на думку податкового органу) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів, яка б слугувала підставою для висновку про неправомірне формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно сформував валові витрати на підставі первинних документів, виписаних за результатами здійснення господарських відносин з ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та ТОВ «Енергомашпром». Водночас, донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1284065,00 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0000304110/0 від 16.05.2011 є протиправним, з огляду на що дане рішення підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками від 16.05.2011 №0000304110/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (ЄДРПОУ 00131305) судові витрати в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський