Постанова

від 25.12.2014 по справі 822/4636/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/4636/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року 14:00м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук А.М. при секретаріБачку А.М. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко ХХІ Плюс" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко ХХІ Плюс" звернулось до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.10.2014 року №0005292201, №0005302201 та стягнути на користь позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Агро-Еко ХХІ Плюс" складено Акт перевірки від 03.10.2014 року №1210/22-09-22-01/37000430, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 21.10.2014 року №0005292201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму - 4163111,25 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3330489 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 832622,25 грн., №0005302201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5172820,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3448547 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1724273,50 грн. Позивачем до прийняття зазначених рішень були подані заперечення від 13.10.2014 року, однак відповіддю №14605/10/22-09-22-01/07 від 17.10.2014 року відмовлено в задоволенні заперечень.

З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується та вказує, що взаємовідносини з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентами первинними документами, отже виконанні передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту.

Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.10.2014 року №0005292201, №0005302201.

В судовому засіданні представники товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко ХХІ Плюс" підтримали заявлені вимоги, підтвердили зазначені в позовній заяві обставини, просили позов задоволити в повному обсязі.

Представники відповідача позов не визнали, подали письмове заперечення в якому вказують, що Кам'янець-Подільською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року. За результатами перевірки складено акт від 03.10.2014 року №1210/22-09-22-01/37000430 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.10.2014 року №0005292201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 163 111,25 грн., в тому числі 3 330 489 грн. основного платежу та 832622,25 грн. штрафних санкцій, а також №0005302201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 5 172 820,5 грн., в тому числі 3 448 547 грн. основного платежу та 1 724 273,50 грн. штрафних санкцій.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» вимог п.135.2, пп. 135.4.1 п.135.4 ст.135, п.136.1 ст.136, ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 448 547 грн., а також порушено п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2, п. 200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 330 489 грн.

Зазначає, що визначення податку на прибуток встановлено його заниження на 3 448 547 грн., в тому числі, внаслідок завищення показників собівартості придбаних-виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2013 рік на суму 17 889 755 грн., в тому числі за рахунок віднесення до її складу: - вартості сої придбаної у ТОВ «Веснянський елеватор» в травні - червні 2013 року на суму 8167484,5 грн.; - вартості транспортних перевезень та транспортно-експедиційних послуг на суму 232 347,13 грн., отриманих від ТОВ ТД «Енергокомфорт», ТОВ «Стройбат -777», ТОВ «СII Захід» щодо транспортування сої від постачальника ТОВ «Веснянський елеватор»; - вартості сої придбаної у Фермерського господарства «Скутельник А.О.» в червні - липні 2013 року на суму 1 742 284 грн.; - вартості транспортних перевезень на суму 36 423,20 грн., отриманих від ПП «Транслайн-груп» щодо транспортування сої від постачальника ФГ «Скутельник А.О.»; - вартості паливних гранул з деревини придбаної у ТОВ «КПП «Західресурссервіс» в липні-вересні 2013 року на суму 162250 грн.; - вартості сої придбаної у ТОВ «Сварог Б.С.Д.» в січні-лютому 2013 року на суму 4574854 грн., крім того вартість сої в сумі 2974113 грн. віднесено (списано) ТОВ «Агро- Еко XXI Плюс» до собівартості виготовлених та реалізованих товарів в 2013 року та описано в акті Кам'янець-Подільської ОДПІ №690/22-09-22-01/37000430 від 12.11.2013 р., де формування витрат операційної діяльності не було предметом перевірки, а перевірялась правомірність віднесення сум ПДВ по цій господарській операції до складу податкового кредиту в лютому 2013 року.

Вказує, що між ТОВ «Веснянський елеватор» - в особі директора Боровицького В.Д. та ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» - в особі директора Тимофієва Юрія Миколайовича, укладено договір купівлі-продажу №4 від 15.05.2013 р., відповідно до якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар - сою та сплатити за нього на умовах договору. Ціна за 1 тонну без ПДВ 3583,33 грн. ПДВ 20% 716,67 грн. Ціна товару за 1 тонну з ПДВ 4300,00 грн. Кількість товару 2279,298 т. Вартість товару без ПДВ 8167484,50 грн. Загальна вартість товару з ПДВ 9800981,40 грн.

Кам'янець-Подільською ОДПІ від Красилівської ОДПІ отримано акт-від 23.09.2013 р. N«281/1501-/36341293 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Веснянський елеватор» (код ЄДРПОУ 36341293) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по проведених фінансово-господарських операціях із ТОВ «Стіомі Холдінг» (код ЄДРПОУ 32827667), ТОВ «Кононівський елеватор» (код ЄДРПОУ 32284263) за період з 01.04.2013 р. по 31.05.2013 р.

Зазначає, що відповідно до матеріалів вищевказаної перевірки встановлено, що господарські операції згідно договору купівлі-продажу №3 від 15.05.2013 року укладені між ТОВ -Веснянський елеватор» та ТОВ «Кононівський елеватор», та договору складського зберігання сільськогосподарської продукції №10 від 15.05.2013 року між ТОВ -Веснянський елеватор» та ТОВ «Кононівський елеватор» фактично не здійснювалися, не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ "Веснянський елеватор" є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Вказує, що для перевірки позивачем надано ряд товарно-транспортних накладних, що стосуються транспортування придбаної в ТОВ «Веснянський елеватор» сої в період травень-червень 2013 року, перевізниками по яких вказані ТОВ ТД "Енергокомфорт», ТОВ «Стройбат - 777», ТОВ «СІІ Захід». Вартість транспортних перевезень та транспортно-експедиційних послуг на суму 232 347,13 грн. віднесена позивачем до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2013 рік. Враховуючи вищевикладені обставини, відповідно до яких факт придбання сої в ТОВ «Веснянський елеватор» в травні-червні 2013 року на суму 9800981,40 грн. документально не підтверджено, то відповідно і не є можливим фактичне транспортування такої продукції, а лише встановлено формальне складення транспортної документації. Згідно автоматизованої системи фіксації та розпізнання номерних знаків «Відеоконтроль РУБІЖ», автбмобілі з причепом (та без нього), що зазначені в ТТН, протягом травня-червня 2013 року не зафіксовані на автомобільних шляхах України.

Щодо неправомірності віднесення вартості сої придбаної у Фермерського господарства «Скутельник А.О.» в червні-липні 2013 року в сумі 1 742 284 грн. до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що між Фермерським господарством «Скутельник А.О.» - продавець в особі директора Мисика Дениса Юрійовича та ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» - покупець, в особі директора Тимофієва Юрія Миколайовича, укладено договір купівлі- продажу №20130618 від 18.06.2013 р., відповідно до якого продавець передає, а покупець приймає й оплачує сою, врожаю 2012 року, що відповідає по якості ДСТУ 4964:2008 та не перевищує по якості показники, визначені у п.2.6 даного Договору, надалі «Товар». Ціна та відповідно загальна вартість кожної окремої партії товару, а також фактичні показники якості товару в такій партії, що буде поставлена на умовах даного договору, буде зазначатись в окремій специфікації, яка буде являтись невід'ємною частиною договору.

Зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено неможливість проведення реального здійснення фінансово-господарських операцій ФГ «Скутельник А.О»., не підтверджено факт придбання, вирощення сої від ФГ «Скутельник А.О», що в свою чергу унеможливлює їх реалізацію на ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» в червні-липні 2013 року.

Вказує, що послуги по перевезенню сої від ФГ «Скутельник А.О.» надано ПП «Транслайн- груп» (код ЄДРПОУ 37979549, м. Вінниця) на підставі, договору транспортного перевезення №АВ1906 від 19.06.2013 року. Проаналізувавши ТТН та інформацію, надану Управлінням державної автомобільної інспекції від 02.10.2014 року №5/1138, при перевірці встановлено, що згідно автоматизованої системи фіксації та розпізнання номерних знаків «Відеоконтроль РУБІЖ», автомобілі з причепом, зазначені в ТТН, протягом червня-липня 2013 року, не зафіксовані на автомобільних шляхах України. Перевіркою встановлено відсутність у ТТН наступних обов'язкових реквізитів та відомостей про вантажно-розвантажувальні операції та підписи відповідальних осіб.

Щодо неправомірного віднесення вартості паливних гранул придбаних у ТОВ КПП «Західресурссервіс» в липні-вересні 2013 року до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), зазначає наступне.

Між ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» - покупець в особі директора Тимофієва Ю.М. та ТОВ КВП «Західресурссервіс» - постачальник, в особі директора Рябухи М.І, укладено договір б/н від 28.03.2012 р., в м. Львові відповідно до якого продавець зобов'язується передати товар (паливну гранулу з відходів деревини) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього. За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Комерційно-виробниче підприємство «Західресурссервіс» з питань господарських відносин з ПП «Роял Ісланд» за липень - вересень 2013 р., а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або про подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів складено акт від 24.04.2014 р. №882/13-05-22-04/22343692, за результатами якого встановлено невключенння податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, що видані для ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» у липні - вересні 2013 р.

Щодо неправомірного віднесення вартості сої, придбаної у ТОВ «Сварог Б.С.Д.» до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), зазначає наступне. Перевіркою встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» операції з придбання у ТОВ «Сварог Б.С.Д.» в січні-лютому 2013 року на суму 5489824,84 грн. Вартість сої в сумі 2974113 грн. віднесено (списано) ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» до собівартості виготовлених та реалізованих товарів в 2013 р. Вказана операція описана в акті Кам'янець-Подільською ОДПІ №690/22-09-22-01/37000430 від 12.11.2013 р., де формування витрат операційної діяльності не було предметом перевірки.

На підставі вищевикладеного Кам'янець-Подільська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області вважає заявлені до неї позовні вимоги необґрунтованими, а тому просять в задоволенні позову відмовити.

25.11.2014 року в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, зазначили, що вони працюють на ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» до якого соя дійсно надходила, яку вони зважували, обробляли та розподіляли далі. Свідок ОСОБА_11 також підтвердив факт надходження сої до ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс».

18.12.2014 року в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, також зазначили, що соя надходила до ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс», яку вони возили. ОСОБА_18 зазначила що зважувала машини, які заїжджали до ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» розвантажувались після чого знову зважувались. Свідок ОСОБА_19 зазначив, що він є перевізником, однак ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» не знає, але водії працюють в нього.

25.12.2014 року в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 зазначив, що возив сою, однак чи возив саме на ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» та коли саме не пам'ятає. Свідок ОСОБА_21 зазначив, що возив сою на ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс», однак коли саме не пам'ятає.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що працівниками Кам`янець-Подільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Агро-Еко ХХІ Плюс" за результатами якої складено Акт перевірки від 03.10.2014 року №1210/22-09-22-01/37000430, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 21.10.2014 року №0005292201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму - 4163111,25 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3330489 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 832622,25 грн., №0005302201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5172820,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3448547 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1724273,50 грн.

Позивачем до прийняття зазначених рішень були подані заперечення від 13.10.2014 року, однак відповіддю №14605/10/22-09-22-01/07 від 17.10.2014 року відмовлено в задоволенні заперечень.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем вимог п.135.2, пп. 135.4.1 п.135.4 ст.135, п.136.1 ст.136, ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 448 547 грн., а також порушено п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2, п. 200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 330 489 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та контрагентами укладались договори поставок та купівлі-продажу товарів (сої), які наявні в матеріалах справи.

Згідно умов укладених договорів підприємства (постачальники) зобов'язуються передати у власність товар, а позивач (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договорів.

Факти поставки, оплати та оприбуткування товарів за вказаними договорами підтверджуються відповідними накладними, видатковими, податковими та транспортними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні. Крім того, копії платіжних доручень, згідно яких відбувались розрахунки за отримані товари (послуги), містять відмітки про проведення даних платежів через банківську установу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198).

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст. 201 ПК України, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як передбачено п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, Податковим кодексом України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди.

З приводу посилань представників відповідача на відсутність зареєстрованого перетину на автомобільних шляхах України за перевіряємий період автомобілів, зазначених у ТТН, а також посилань щодо складання ТТН з порушенням вимог чинного законодавства, суд враховує, що згідно Закону України "Про автомобільний транспорт" перевезення вантажів здійснюється на підставі цивільно-правових договорів, без застереження щодо обов'язкового застосування ТТН, які за своєю суттю можуть бути тільки однією з рекомендованих форм договору перевезення. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, діють в частині, що не суперечить цьому Закону, а тому дотримання вимоги про наявність ТТН під час перевезення вантажів є обов'язковим для перевізників. За їх порушення останні можуть притягатися до відповідальності органами, що здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт в процесі виконання перевезень вантажів. Отже, ТТН є документами, що регламентують тільки взаємини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу.

Також, суд зважає на те, що ТТН є підставою для списання ТМЦ у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним і безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу ТМЦ. Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ТТН не відносяться до обов'язкових документів податкової звітності, передбаченої ПК України.

Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача, що ТОВ "Веснянський елеватор" проведено документальне оформлення господарських операцій щодо придбання товарів у постачальників ТОВ «Стіомі-Холдінг», ТОВ «Кононівський елеватор» та продажу товарів на адресу покупців - ПАТ «Полтавське хлібоприймальне підприємство», ТОВ «Кононівський елеватор», ТОВ «Миргородський елеватор», ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс», які фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності, що підтверджується постановою Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №822/397/14, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду. Дане спростовується листом Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року №2379/12/13-12, а саме якщо судове рішення зачіпає інтереси осіб, які не були залучені адміністративним судом до справи, то преюдиційність на таких осіб не може поширюватися.

Крім того, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Зважаючи на зазначене, суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на акт від 24.04.2014 року №882/13-05-22-04/22343692 за результатами якого встановлено не включення податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, що видані для ТОВ "Агро-Еко ХХІ Плюс" у липні - вересні 2013 року як на підставу для висновків про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за наслідками таких господарських операцій.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що законодавець не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх висновків про порушення позивачем п.135.2, пп. 135.4.1 п.135.4 ст.135, п.136.1 ст.136, ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 448 547 грн., а також п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2, п. 200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 330 489 грн., вони є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, податкові повідомлення-рішення №0005292201, №0005302201 від 21 жовтня 2014 року не відповідають дійсним обставинам справи та прийняті з порушенням норм чинного податкового законодавства, в зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 193, 198, 200, 201 ПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко ХХІ Плюс" задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області №0005292201, №0005302201 від 21 жовтня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко ХХІ Плюс", код ЄДРПОУ 37000430, судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30 грудня 2014 року

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук