Рішення

від 25.12.2014 по справі 916/1816/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" грудня 2014 р.Справа № 916/1816/14

За позовом : Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк";

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий комбінат"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ідеал"

про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності

Суддя: Погребна К.Ф .

У судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Доброход І.С. - довіреність; Юрченко Є.С. - довіреність; Терещенко О.О. - довіреність;

Від відповідача: Левіта В.С. - довіреність;

Від третьої особи: не з'явився.

У судовому засіданні 25.12.2014р. приймали участь представники:

Від позивача: Доброход І.С. - довіреність; Юрченко Є.С. - довіреність; Терещенко О.О. - довіреність;

Від відповідача: Левіта В.С. - довіреність;

Від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „УКРСОЦБАНК" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промисловий комбінат", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Ідеал" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.2014р., було порушено провадження у справі № 916/1816/14 із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2014р. по справі №916/1816/14 було призначено судову будівельно-технічну експертизу та її проведення доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2014р. провадження у справі поновлено у зв'язку з надходженням до господарського суду Одеської області повідомлення від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку експертизи.

Позивачем, позовні вимоги підтримані в остаточній редакції, яку викладно у заяві від 19.12.2014р. (вх. №33742/14 від 22.12.2014р.) та, згідно якої він просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ „Ідеал" за договором невідновлювальної кредитної лінії №660/88-301 від 17.07.2007р. в розмірі ринкової вартості предмета іпотеки у сумі 14 666 666,67 гривень без ПДВ, крім того ПДВ у сумі 2 933 333,33 гривень, загальною вартістю - у сумі 17 600 000,00 гривень з ПДВ, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 26.12.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та ТОВ "Промисловий комбінат", посвідченим Атаманчук О.Г. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим номером 40, шляхом набуття права власності іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" на предмет іпотеки - нежилі будівлі, загальною площею 6178,1 кв.м., які в цілому складаються з: приміщень літ.«А», літ.«Б», літ.«В», літ.«Г», літ.«Д», літ.«Л», літ.«К», що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 6. Визнати за ним право власності на нежилі будівлі, загальною площею 6178,1 кв.м., які в цілому складаються з: приміщень літ.«А», літ.«Б», літ.«В», літ.«Г», літ.«Д», літ.«Л», літ.«К», що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 6.

Відповідач, позовні вимоги не визнає, не погоджуючись із вартістю предмету іпотеки.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ідеал" не з'явився, хоча про дату, час та місце засідання суду повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, оскільки відповідач не скористався своїм правом в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позов суду не надав, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.12.2014р. після виходу суду з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, суд встановив :

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку позивачем обрано спосіб захисту порушеного права шляхом звернення стягнення на майно, що належить відповідачеві, а не про стягнення заборгованості за кредитним договором, отже відповідачем у даній справі має бути саме іпотекодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промисловий комбінат", а не позичальник за кредитним договором Товариство з обмеженою відповідальністю „Ідеал".

17.07.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» - кредитор (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідеал» - Позичальник укладено договір відновлювальної кредитної лінії №660/88-301 (далі за текстом - Договір кредиту).

Згідно умов Договору кредиту Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти (кредит) в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 1 200 000,00 доларів США зі сплатою 16% річних за кредитом отриманим в гривні; 12% річних за кредитом отриманим в доларах США; 11% річних за кредитом отриманим в євро з кінцевим терміном погашення заборгованості за Договором кредиту не пізніше 16.07.2010р., а Позичальник, зобов'язався повернути кредит та сплачувати проценти, а також інші платежі у строки та на умовах визначених у Договорі кредиту.

Додатковою угодою від 25.12.2007р. №1 сторонами узгоджено зміну було процентних ставок, а саме: 15% річних за кредитом отриманим в гривні; 13,5% річних за кредитом отриманим в доларах США; 12% річних за кредитом отриманим в євро; змінено графік зниження максимального ліміту заборгованості.

Додатковою угодою від 21.07.2007р. №2 збільшено максимальний ліміт заборгованості до 2000 000,00 доларів США; змінено процентні ставки: 19,5% річних за кредитом отриманим в гривні; 13,5% річних за кредитом отриманим в доларах США; 13,5% річних за кредитом отриманим в євро; змінено графік зниження максимального ліміту заборгованості.

Додатковою угодою від 03.10.2008р. №3 сторонами узгоджено комісію «За ведення кредитної справи позичальника».

Додатковою угодою від 26.12.2008р. №4 зменшено максимальний ліміт заборгованості до 1 745 000,00 доларів США та змінено графік зниження максимального ліміту заборгованості.

Додатковою угодою від 25.10.2010р. №5 змінено режим кредитування: не відновлювана кредитна лінія; змінено порядок надання кредиту - сукупність траншів у максимальних лімітах заборгованості: 2 010 810,75грн., 113 783,61 доларів США, 922 636,32 Євро; змінено графік погашення заборгованості; встановлено кінцевий термін повернення заборгованості за Договором кредиту до 16.01.2012р.

Додатковою угодою від 28.09.2012р. №6 змінено валюту кредиту: гривня; змінено процентну ставку: 10% річних; встановлено що заборгованість Позичальника станом на дату внесення змін складає 15166 074,33грн.; встановлено кінцевий термін повернення заборгованості за Договором кредиту до 16.01.2022р., а також складено новий графік погашення кредиту.

На забезпечення виконання зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії №660/88-301 від 17.07.2007р. між кредитором як іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промисловий комбінат" як іпотекодавцем 26.12.2008р. укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Атаманчук О.Г. за реєстровим номером 40 (надалі за текстом - «Іпотечний договір»), предметом якого є передача Іпотекодавцем Іпотекодержателю в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.1.1. Іпотечного договору, у якості забезпечення виконання Позичальником Основного зобов'язання, що розташовано за адресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 6, яке в цілому складається з нежитлових будівель літ.А, літ.Б, літ.В, літ.Г, літ.Д, літ.Л, літ.К, які належать іпотекодавцю на праві колективної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежилі будівлі виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.03.2003р. (бланк 026475), що видано на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.09.2003р. №487, право власності на нерухоме майно зареєстровано згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20825704 від 06.11.2008р., виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», номер запису 3195 в книзі 27неж-6, реєстраційний номер в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно: 20386311 (далі за текстом «Предмет іпотеки»).

Обтяження щодо Предмета іпотеки було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна витяг №22198938 від 26.12.2008р. реєстраційний номер обтяження 8338632 та до Державного реєстру іпотек витяг №22198942 від 26.12.2008р. реєстраційний номер обтяження 8338636.

Відповідно до п.1.2. Іпотечного договору, Предмет іпотеки сторони оцінили в сумі 40947 000,00грн.

У зв'язку зі внесенням змін до Договору кредиту, відповідні зміни внесено до Іпотечного договору: Договором про внесення змін №1 від 28.10.2010р.; Договором про внесення змін №2 від 28.09.2012р.

Так, між Кредитором та Іпотекодавцем було укладено Договір від 28.10.2010р. про внесення змін №1 до Іпотечного договору (з майновим поручителем), посвідченого 26.12.2008р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Атаманчук О.Г. за реєстровим №40, відповідно до якого передбачено, що збільшено максимальний ліміт заборгованості до 2 010 810,75грн., та 113 783,61 доларів США, та 922 636,32 ЄВРО, передбачено повернення кредиту в кінці строку дії Кредитного договору, не пізніше 16.01.2012р., з обов'язковим переглядом умов кредитування не пізніше 15.03.2011р. Також погоджено сплату процентів за Кредитним договором у розмірі: 19,5% річних за кредитом, триманим в гривні; 13,5% річних за кредитом, отриманим в доларах США; 13,5% річних за кредитом, отриманим в євро.

08.09.2012р. між Кредитором та Іпотекодавцем було укладено Договір від про внесення змін №2 до Іпотечного договору (з майновим поручителем), посвідченого 26.12.2008р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Атаманчук О.Г. за реєстровим №40, згідно із яким встановлено максимальний ліміт заборгованості в сумі 15166074,33грн.; встановлено кінцевий термін повернення заборгованості за Кредитним договором до 16.01.2022р., а також передбачено, що процентна ставка за кредитом за Кредитним договором встановлена відповідно до умов додаткової угоди №6 від 28.09.2012р. до Кредитного договору.

Згідно з п.2.3. Кредитного договору (у первісній редакції) кредит вважається наданим в момент списання суми кредиту (траншів кредиту) з позичкового рахунку, зазначеного у п.2.1. цього Договору, на підставі письмової заяви Позичальника.

Банком у повному обсязі виконано свої зобов'язання за Договором кредиту -Позичальнику надано кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості, що підтверджується випискою з поточного рахунку №26007660756281 за період з 07.09.2007р. по 21.10.2008р., випискою з особового рахунку №20636700000562 за 28.09.2012р., а також меморіальними ордерами №370341407 від 01.10.2012р. та №370341399 від 02.10.2012р.

В порушення умов Договору кредиту, Позичальником не виконуються зобов'язання щодо своєчасного погашення як основної суми заборгованості, так і по погашенню процентів за користування кредитом у передбачені Договором кредиту строки.

Відповідно п.2 Договору про внесення змін №6 від 28.09.2012р. до Договору кредиту «Погашення заборгованості за Кредитом, яка станом на дату укладення Договору про внесення змін становить 15166 074,33грн., здійснюватиметься згідно з графіком, зазначеним у Додатку 1 до цього Договору про внесення змін, що є його невід 'ємною частиною та з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 16.01.2022р. включно на умовах, визначених цим Договором про внесення змін та Договором». Відповідно до п.п.2.4 Договору кредиту Позичальник у порядку, встановленому Договором кредиту, зобов'язаний сплатити Банку проценти за користування кредитом, щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем за який нараховуються відсотки та в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Згідно п.п.3.2.2.2. Договору кредиту Банк має право «вимагати від Позичальника дострокового виконання ним своїх зобов 'язань за цим Договором протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дня вручення Позичальнику письмової вимоги про повернення Кредиту, сплати процентів, комісій, а також: можливої неустойки (пені, штрафу)». Зазначеному праву Банка відповідає обов'язок Позичальника, закріплений у п.п.3.3.16 Договору кредиту, «на вимогу Кредитора у випадках, передбачених п.п.2.12.3, 3.2.2.2., 3.2.8., 3.2.9., 5.4. цього Договору, достроково протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дня вручення Кредитором письмової вимоги Позичальнику, повернути Кредит, сплатити проценти, комісії, а також можливу неустойку (пеню, штраф)».

Крім зазначеного, згідно п.п.3.2.6. Договору кредиту Банк має право «у разі неповернення Позичальником кредиту або його частин, зазначених у п.п.1.1.2. цього Договору, не сплати процентів, комісій, неустойки в строки, що передбачені у п.п.2.4., 2.5., 2.6., цього Договору, звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов 'язань за Кредитом».

Згідно п.7.3 Договору кредиту - «Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до виконання Сторонами належним чином і у повному обсязі всіх своїх зобов 'язань за Договором».

В порушення умов Договору кредиту, Позичальник не здійснює погашення заборгованості за Договором кредиту - не сплачує передбачені у Додатку 1 до Договору кредиту частини суми кредиту, а також нараховані проценти.

У зв'язку із цим на виконання Кредитного договору Кредитор 24.01.2014р. направив Лист-вимогу про усунення порушень зобов'язань від 23.01.2014р. за вих. №08.42-186/2260 на адресу Іпотекодавця про необхідність дострокового повного погашення суми кредиту, нарахованих процентів та неустойки за Кредитним договором станом на 21.01.2014р. на загальну суму у розмірі 17 216 372,20грн. Також Іпотекодавця попереджено, що у випадку не усунення порушення зобов'язання Кредитором буде звернено стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором.

Зазначений лист ТОВ «Промисловий комбінат» отримано 28.01.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але до цього часу порушення Основного зобов'язання за Іпотечним договором не усунуто та заборгованість Боржника не погашено.

Аналогічний за змістом лист-вимога про усунення порушень зобов'язань від 23.01.2014р. за вих. №08.42-186/2262 було направлено Кредитором 24.01.2014р. на адресу Позичальника - ТОВ «Ідеал».

Зазначений лист ТОВ «Ідеал» отримано 28.01.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але до цього часу порушення Кредитного договору (Основного зобов'язання за Іпотечним договором) не усунуто та заборгованість Боржника не погашено.

У зв'язку із непогашенням Позичальником у 30-ти денний строк заборгованості за Договором кредиту, ПАТ «УКРСОЦБАНК» 09.04.2014р. направив Відповідачу та Позичальнику вимоги про усунення порушень основного зобов'язання від 09.04.2014р. №08.42-186/11027 та №08.42-186/11028, які отримані та залишені останніми без відповіді.

Таким чином, внаслідок невиконання умов Договору кредиту, заборгованість Позичальника перед Позивачем за кредитним договором №660/88-301 від 17.07.2007р. станом на 27.10.2014р. становить 20 515 475,17грн., а саме:

- 15 117361,35грн. - сума заборгованості за кредитом;

- 4 433 743,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 173 481,02 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 324 552,12 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків;

- 133 215,99 грн. - розмір інфляційних витрат за кредитом;

- 333 121,69 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками.

Згідно Звіту про незалежну оцінку від 05.02.2014 року, яку виконано суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємством «Енергомакс» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12021/11 виданого ФДМ України 09.06.2011 року), ринкова вартість об'єкта оцінки: нежитлових будівель: літ. "А", "Б", "В", "Г", "Д", "Л", "К", загальною площею 6178,1 кв. м., розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 6 (предмету іпотеки), станом на 07.04.2014 року становить у сумі 14666666,67грн. без ПДВ, крім того ПДВ у сумі 2933333,33грн., загальною вартістю - у сумі 17600000,00грн. з ПДВ

Отже, враховуючи, що заборгованість Позичальника перед Позивачем за Кредитним договором перевищує вартість Предмету іпотеки, Позивач звернувся до суду із позовною заявою про часткове задоволення вимог Позивача за рахунок Предмета іпотеки на суму ринкової вартості Предмета іпотеки у сумі 14666666,67грн. без ПДВ, крім того ПДВ у сумі 2933333,33грн., загальною вартістю - у сумі 17600000,00грн. з ПДВ, що визначена на підставі оцінки Предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам сторін, дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на законі, в зв'язку з чим підлягають задоволенню виходячи із наступного :

За своєю правовою природою між сторонами було укладено кредитний договір та договори іпотеки згідно Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про банки та банківську діяльність". Частиною четвертою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання, і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст.202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.55 Закону України „Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк виконав взяті на себе зобов'язання за договором невідновлювальної кредитної лінії №660/88-301 від 17.07.2007р. - Позичальнику надано кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості, що підтверджується випискою з поточного рахунку №26007660756281 за період з 07.09.2007р. по 21.10.2008р., випискою з особового рахунку №20636700000562 за 28.09.2012р., а також меморіальними ордерами №370341407 від 01.10.2012р. та №370341399 від 02.10.2012р.

Між тим неповернення позичальником отриманих кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором та несплата нарахованих процентів за користування кредитними коштами є порушенням умов цього договору, що є недопустимим згідно ст.525 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Ст.572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст.1 Закону України „Про іпотеку" іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України „Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Статтею 589 ЦК України, ст.ст.20, 33 Закону України "Про заставу" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, забезпеченого заставою. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.3 ст.33 Закону "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя, про що сторони диспозитивно домовилися у 4.1. Іпотечного договору яким, зокрема передбачено, що «у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником Основного зобов 'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки». Згідно п.п. 4.6. Іпотечного договору «Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із таких способів: 4.6.1. на підставі рішення суду...».

Частиною 1 ст.37 Закону визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.3 ст.37 Закону іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно п.1.3 Іпотечного договору «Вартість предмету іпотеки, відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 06.11.2008 року за №20825704 Комунальним підприємством «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», становить 2328790,00 гривень».

На замовлення ПАТ «УКРСОЦБАНК», суб'єктом оціночної діяльності - ПП «ЕНЕРГОМАКС» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12021/11 виданого ФДМ України 09.06.2011 року) оцінювачем Чумаченко М.В.(кваліфікаційне свідоцтво МФ№3972 від 12.11.2005р.) 22.04.2014р. була проведена незалежна оцінка майна нежилих будівель, загальною площею 6178,1 кв.м., які в цілому складаються з приміщень літ.«А», літ.«Б», літ.«В», літ.«Г», літ.«Д», літ.«Л», літ.«К», що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 6, на предмет визначення ринкової вартості майна, що є предметом договору Іпотеки від 26.12.2008 р.

За наслідком оцінки суб'єктом оціночної діяльності 25.04.2014р. складено Звіт про незалежну оцінку нежилих будівель, загальною площею 6178,1 кв.м., які в цілому складаються з приміщень літ.«А», літ.«Б», літ.«В», літ.«Г», літ.«Д», літ.«Л», літ.«К», що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 6.

Вартість предмета іпотеки визначена відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440, Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. №1442, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні» та «Методики оцінки майна», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891.

Зазначений Звіт рецензовано ПП «ГАРАНТ ЕКСПЕРТ», що підтверджується рецензією на цей Звіт від 26.04.2014р., наявною у матеріалах справи.

Отже, відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 25.04.2014р. ринкова вартість Предмета іпотеки, розрахована за порівняльним підходом, складає 14 666 666,67грн. без ПДВ, крім того ПДВ у сумі 2 933 333,33грн., загальною вартістю - у сумі 17 600 000,00грн.

Відповідачем 13.06.2014р. (вх. №2-2398/14 від 13.06.2014р.) було подано до суду клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, у якому Відповідач зазначив, що не згоден із вартістю предмета іпотеки - нежитлових будівель: літ. "А", "Б", "В", "Г", "Д", "Л", "К", загальною площею 6178,1 кв. м., розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 6 та просить суд призначити судову будівельно-технічну експертизу на розгляд якої поставити питання: яка вартість предмета іпотеки, переданого в іпотеку за укладеним між Позивачем та Відповідачем договором іпотеки від 26.12.2008р. (посвідченим 26.12.2008р. приватним нотаріусом ОМНО Атаманчук О.Г., зареєстрованим в реєстрі за №41/1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2014р. по справі №916/1816/14 за клопотанням відповідача було призначено судову будівельно-технічну експертизу та її проведення доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2014р. провадження у справі поновлено у зв'язку з надходженням до господарського суду Одеської області повідомлення від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку експертизи, вмотивованого тим, що відповідачем

Як вбачається з повідомлення експерта №3569/3758/24 від 02.12.2014р. про неможливість надання висновку на виконання ухвали суду від 01.07.2014р., експертиза не була проведена у зв'язку із не наданням експерту доступу до об'єкту нерухомості для проведення дослідження.

Так, судовим експертом були призначені дати обстеження об'єкту оцінки на 30.10.2014р. та 07.11.2014р. Попередні дати обстеження були узгоджені з представниками від позивача та відповідача. Однак, обстеження не відбулося з причин неможливості доступу до приміщень.

Крім того, 24.11.2014 року експертом до суду направлено клопотання в якому призначалася додаткова дата обстеження - 02.12.2014р. на 12 00 годину.

Проте, 02.12.2014р. доступ до об'єктів нерухомості представником ТОВ «Промисловий комбінат» не забезпечений, про що складено акт та підписаний всіма присутніми, а саме: експертом ОНДІСЕ, представником ПАТ «Уксоцбанк» за довіреніс тю - Доброход І.С. та представником ТОВ «Промисловий комбінат» - Левіт В.С.

Таким чином, у встановлений законом термін, клопотання експерта в частині доступу до об'єкту нерухомості для проведення дослідження - не задоволено самим відповідачем, за клопотанням якого судом і призначалася дана експертиза.

22.12.2014р. (вх.№2-5981/14 від 22.12.2014р.) відповідачем до суду подано повторне клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи для визначення вартості предмету іпотеки.

Відповідно до роз'яснень п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» №4 від 23.03.2012 року судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Поряд з цим, розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи з метою визначення вартості предмета іпотеки, в розумінні ст.41 ГПК України, суд дійшов висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі та направлення матеріалів справи до експертної установи не підлягає задоволенню, як таке, що спрямоване на затягування розгляду справи.

При цьому, суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, за клопотанням самого відповідача у справі призначалася судова будівельно-технічна експертиза у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено з 01.07.2014р. до 11.12.2014р. та яка не була проведена внаслідок не надання відповідачем доступу до об'єкту оцінки.

Враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, суд прийшов до висновку, що відповідач мав достатньо часу для вирішення всіх питань, пов'язаних із проведенням експертизи, однак без поважних на то причин звернувся до суду із повторним клопотанням лише після поновлення провадження у справі, що безперечно свідчить на навмисне затягування строку розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України», яке в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права).

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Стосовно доводів відповідача про врахування при вирішенні справи Звіту про оцінку майна: нежитлових будівель, загальною площею 6178,1 кв. м., розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 6, від 25.12.2014р., виконаного ТОВ «РОСЛА» на замовлення представника відповідача - Левіт Віктора Семеновича, то вони також судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Отже, вартість предмету іпотеки є тією обставиною, що може підтверджуватись виключно оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності.

Оскільки наданий Позивачем Звіт про незалежну оцінку нежитлових будівель від 25.04.2014р.: літ. "А", "Б", "В", "Г", "Д", "Л", "К", загальною площею 6178,1 кв. м., розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 6 відповідає вимогам чинного законодавства України та відображає дійсну ринкову вартість предмета іпотеки - суд вважає його належним доказом на підтвердження вартості предмета іпотеки з метою звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми, визначеної у частині першої ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували виконання зобов'язань за кредитним договором №660/88-301 від 17.07.2007р. позичальником - ТОВ «Ідеал» та Іпотекодавцем -ТОВ «Промисловий комбінат».

Згідно частини 1 статті 37 Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до положень статей 33, 35 Закону України «Про іпотеку», згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У такому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що банк в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку" надіслав позичальнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання, проте вимога залишена без відповіді та належного виконання.

Виходячи з положень частини 2 статті 16 ЦК України, статей 33, 36, частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку", не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення.

Аналогічну правову позицію про те, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, викладено у постановах Верховного Суду України від 26.12.2011р. у справі №4/1, від 11.12.2013р. у справі №2-1995/12, від 19.08.2014р. у справі №5011-32/10471-2012 (14/040).

Відтак, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання позичальником зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та процентів позивачу, суд, виходячи з юридичної оцінки наявних у справі доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом України "Про іпотеку", Цивільним кодексом України, дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором від 26.12.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Атаманчук О.Г., зареєстрованого в реєстрі за №40, у зв'язку з невиконанням боржником умов договору невідновлювальної кредитної лінії №660/88-301 від 17.07.2007р. , обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Під час прийняття рішення суд вирішує окрім питання, чи мали місце обставини якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами це підтверджується, зокрема, і наявність фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та доказів на їх підтвердження.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому, суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий комбінат" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ідеал" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності - задовольнити.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Ідеал" (65014, місто Одеса, вулиця Канатна, буд. 6, код 22485446) за договором невідновлювальної кредитної лінії №660/88-301 від 17.07.2007р. в розмірі ринкової вартості предмета іпотеки у сумі 14 666 666,67 гривень (чотирнадцять мільйонів шістсот шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ у сумі 2 933 333,33 гривень (два мільйона дев'ятсот тридцять три тисячі триста тридцять три гривні 33 копійки), загальною вартістю - у сумі 17 600 000,00 гривень (сімнадцять мільйонів шістсот тисяч гривень 00 копійок) з ПДВ, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 26.12.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150 місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 00039019) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промисловий комбінат" (65014, м.Одеса, вулиця Канатна, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи 01127671) , посвідченим Атаманчук О.Г. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим номером 40, шляхом набуття права власності іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150 місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 00039019) на предмет іпотеки - нежилі будівлі, загальною площею 6178,1 кв.м., які в цілому складаються з: приміщень літ.«А», літ.«Б», літ.«В», літ.«Г», літ.«Д», літ.«Л», літ.«К», що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 6 (шість).

3. Визнати право власності Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150 місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 00039019) на нежилі будівлі, загальною площею 6178,1 кв.м., які в цілому складаються з: приміщень літ.«А», літ.«Б», літ.«В», літ.«Г», літ.«Д», літ.«Л», літ.«К», що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 6 (шість).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий комбінат" (65014, м.Одеса, вулиця Канатна, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи 01127671) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150 м. Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 05039019, п/р 29099420130004 в Одеському відділенні Південного комерційного макрорегіону ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, отримувач: ПКМ (м. Одеса, ПАТ «Укрсоцбанк») судовий збір у розмірі 73 080(сімдесят три тисячі вісімдесят)грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 30 грудня 2014 р.

Суддя К.Ф. Погребна