Рішення

від 30.06.2009 по справі 22/3-06/6/7-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/3-06/6/7-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" червня 2009 р.                                                                          Справа № 22/3-06/6/7-09

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Козинської селищної ради (далі - позивач-1) та Управління земельних ресурсів у Обухівському районі (далі - позивач-2)

доТовариства індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест»

прозобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 75000 кв.м.

За участі представників:

від прокуратури:Красножон О.М., прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посвідчення №24 від 12.02.2008 р.;

від позивача-1:не з'явився;

від позивача-2:не з'явився;

від відповідача:Пупиніна Л.О., представник за довіреністю від 01.09.2006 р.;

від третьої особи:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.02.2006 р. на розгляд Господарського суду Київської області передано позовні вимоги Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Козинської селищної ради та Обухівського районного відділу земельних ресурсів до Товариства індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»про зобов'язання повернути Козинській селищній раді земельну ділянку загальною площею 75 000 кв.м., яка знаходиться на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області по вул. Старокиївській.

В обґрунтування позовних вимог Заступник Генерального прокурора України посилається на незаконність прийняття виконавчим комітетом Козинської селищної ради рішення від 26.06.2002 р. про затвердження проекту відведення земельної ділянки загальною площею 7,5 га, що розташована у смт. Козин на території Козинської селищної ради, та надання її на умовах оренди терміном на 49 років Товариству індивідуальних забудовників «Грін-Зунд», а також укладення 27.08.2002 р. виконавчим комітетом Козинської селищної ради з відповідачем договору оренди спірної земельної ділянки. Зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 30.11.2004 р. у справі №366/19-04 визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 27.08.2002 р., укладений між виконавчим комітетом Козинської селищної ради та Товариством індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»про надання відповідачу в оренду земельної ділянки площею 7,5 га. Крім того, прокурор вказує, що постановою Господарського суду Київської області від 04.07.2007 р. у справі №29/9-06/3а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 р., скасовано рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 26.06.2002 р. №9 «Про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки в довгострокове користування (на умовах оренди)».

Ухвалою Господарського суду Київської області (суддя Коротун О.М.) від 15.02.2006 р. порушено провадження у справі №22/3-06, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виконком Козинської селищної ради, розгляд справи призначався на 02.03.2006 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2006 р. на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України провадження у даній справі зупинялося до вирішення адміністративної справи №29/9-06 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Козинської селищної ради та Обухівського районного відділу земельних ресурсів до Виконавчого комітету Козинської селищної ради про скасування рішення виконкому Козинської селищної ради №9 від 26.06.2002 р. (т. 1 а.с. 38 –39).

У зв'язку з призначенням судді Коротун О.М. суддею Київського апеляційного господарського суду розпорядженням Виконуючого обов'язки Голови Господарського суду Київської області Короткевича О.Є. від 03.08.2007 р. справа №22/3-06 була передана до провадження судді Маляренку А.В. (т. 1 а.с. 54).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2007 р. дана справа була прийнята до провадження суддею Маляренком А.В. з присвоєнням їй номеру №22/3-06/6 (т. 1 а.с. 60).

У зв'язку із задоволенням постановою Господарського суду Київської області від 04.07.2007 р. у справі №29/9-06 (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 р.) позову Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Козинської селищної ради та Обухівського районного відділу земельних ресурсів до Виконавчого комітету Козинської селищної ради про скасування рішення виконкому Козинської селищної ради №9 від 26.06.2002 р. ухвалою Господарського суду Київської області від 03.11.2008 р. провадження у справі №22/3-06/6 було поновлено, розгляд справи призначався на  18.11.2008 р. (т. 1. а.с. 64).

Ухвалою Господарського суду Київської області (суддя Маляренко А.В.) від 18.11.2008 р. провадження у справі №22/3-06/6 на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України зупинялось до надання Генеральною прокуратурою України доказів на підтвердження перебування спірної земельної ділянки у користуванні відповідача (або передачі земельної ділянки іншій особі) (т. 1 а.с. 69).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду (колегія у складі суддів Мельника С.М., Гаврилюка О.М., Корсакової Г.В.) від 21.01.2009 р. апеляційне подання Заступника Генерального прокурора України на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.11.2008 р. задоволено, ухвалу Господарського суду Київської області від 18.11.2008 р. в частині зупинення провадження у справі №22/3-06/6 скасовано, а дану справу передано Господарському суду Київської області для розгляду по суті позовних вимог (т. 1 а.с. 90 –92).

Розпорядженням Голови Господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 05.02.2009 р. дана справа передана для подальшого розгляду судді Антоновій В.М. (т. 1 а.с. 93).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2009 р. справа прийнята суддею Антоновою В.М. до свого провадження з присвоєнням справі номеру №22/3-06/6/7-09, розгляд справи призначався на 05.03.2009 р. (т. 2 а.с. 1).

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання 05.03.2009 р. представників сторін та третьої особи –виконкому Козинської селищної ради, необхідністю залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест», а також з метою витребування додаткових доказів ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2009 р. розгляд справи в порядку приписів пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладався на 07.04.2009 р. (т. 2 а.с. 14 - 15).

16.03.2009 р. Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду Київської області із заявою від 05.03.2009 р. №05/1/2-5023/06 про доповнення до позовної заяви та просив суд: (1) зобов'язати Товариство індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»повернути Козинській селищній раді земельну ділянку загальною площею 0,4 га, яка розташована на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; (2) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест»повернути Козинській селищній раді земельну ділянку загальною площею 7,1 га, яка розташована на території Козинської селищної ради Обухівського району. Крім того, у вищезазначеній заяві Заступник Генерального прокурора України просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження та відчуження земельних ділянок площею 7,5 га, що розташовані на території Козинської селищної ради Обхівського району, та вчиняти щодо них правочини (т. 2 а.с. 19 –22).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2009 р. було відмовлено Заступнику Генерального прокурора України. у задоволенні вказаної заяви в частині прийняття судом до розгляду позовної вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест»повернути Козинській селищній раді земельну ділянку площею 7,1 га, що розташована на території Кизинської селищної ради Обухівського району. Ухвала Господарського суду Київської області від 20.03.2009 р. мотивована недопустимістю згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України одночасної зміни предмету, підстав позову та залучення нового відповідача по додатковій позовній вимозі. Крім того, судом відмовлено у задоволенні заяви прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову з підстав її необґрунтованості (т. 2 а.с. 42 –44).

Ухвалою Голови Господарського суду Київської області від 06.04.2009 р. на підставі ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі №22/3-06/6/7-09 було продовжено (т. 2 а.с. 65).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.04.2009 р. відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі та у зв'язку з нез'явленням у судове засідання 07.04.2009 р. представників позивачів та виконкому Козинської селищної ради розгляд справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладався на 23.04.2009 р. (т. 2 а.с. 77 –78).

У зв'язку внесенням Заступником Генерального прокурора України апеляційного подання на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.03.2009 р. та направленням матеріалів справи №22/3-06/6/7-09 до Київського міжобласного апеляційного господарського суду судове засідання Господарського суду Київської області 23.04.2009 р. не відбулося.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду (судова колегія у складі суддів Мазур Л.М., Жук Г.А., Разіної Т.І.) від 26.05.2009 р. ухвалу Господарського суду Київської області від 20.03.2009 р. у справі №22/3-06/6/7-09 залишено без змін, а апеляційне подання Заступника Генерального прокурора України–без задоволення (т. 2 а.с. 121 –128).

Таким чином, виходячи зі змісту пункту 1 резолютивної частини заяви Заступника Генерального прокурора України від 05.03.2009 р. №05/1/2-5023/06 остаточно позовні вимоги прокурором сформулювані про зобов'язання Товариства індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»повернути Козинській селищній раді земельну ділянку загальною площею 0,4 га, яка розташована на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (т. 2 а.с. 22).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2009 р. розгляд справи призначався на 30.06.2009 р.

Відповідно до ст. 18 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є учасниками судового процесу та можуть бути залучені судом або вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Отже, третіми особами у господарському процесі здатні виступати фізичні та юридичні особи, наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, що можуть бути позивачем та відповідачем у суді (ст.ст. 25, 30, 80 ЦК України).

З повідомлення Головного управління статистики у Київській області від 21.04.2009 р. №02/2-08/0312   та листа Козинської селищної ради №404 від 19.06.2009р. вбачається, що виконавчий комітет Козинської селищної ради Обухівського району Київської області не є юридичною особою та в ЄДРПОУ по Київській області не значиться, а тому суд приходить до висновку про необхідність виключення Виконавчого комітету Козинської селищної ради зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Згідно з ст. 25 ГПК України у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи приписи ст. 25 ГПК України та у зв'язку з реорганізацією 14.08.2007 р. Обухівського районного відділу земельних ресурсів (код ЄДРПОУ 24216495) в Управління земельних ресурсів у Обухівському районі (код ЄДРПОУ 24216495), суд здійснив заміну позивача-2 з Обухівського районного відділу земельних ресурсів на Управління земельних ресурсів у Обухівському районі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради від 26.06.2002 р. №9 було затверджено розроблений проект відведення земельної ділянки та надано Товариству індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»земельну ділянку площею 7,5 га (згідно з доданим планом) у довгострокове користування на умовах оренди на терміном на 49 років за рахунок земель комунальної власності Козинської селищної ради під розміщення водноспортивного комплексу та котеджної забудови в смт. Козин по вул. Старокиївській (т. 1 а.с. 13).

На підставі рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради від 26.06.2002 р. №9 між виконавчим комітетом Козинської селищної ради (орендодавець) та відповідачем (орендар) 27.08.2002 р. було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким виконавчий комітет Козинської селищної ради передав Товариству індивідуальних забудовників «Грін-Зунд» земельну ділянку площею 75000 кв.м. у довгострокове, платне володіння і користування терміном на 49 років під розміщення водноспортивного комплексу та житлової забудови в смт. Козин по вул. Старокиївській (т. 1 а.с. 15).

Договір оренди земельної ділянки від 27.08.2002 р. було зареєстровано Обухівським відділом земельних ресурсів за №166 від 28.08.2002 р. (т. 2 а.с. 15, 17).

За Актом від 28.08.2002 р. головою Козинської селищної ради Федороенком М.М. було передано Товариству індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»земельну ділянку площею 7,5 га в оренду під розміщення водноспортивного комплексу та котеджної забудови в смт. Козин (т. 1 а.с. 14).

Рішенням Господарського суду Київської області (суддя Агрикова О.В.) від 30.11.2004 р. у справі №366/19-04 (з урахуванням ухвали Господарського суду Київської області від 31.10.2005 р. про виправлення описки) було визнано недійсним вищезазначений договір оренди земельної ділянки від 27.08.2002 р., укладений між виконкомом Козинської селищної ради та Товариством індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»про надання в оренду земельної ділянки площею 75000 кв.м. (т. 1 а.с. 19 - 23).

Постановою Господарського суду Київської області від 04.07.2007 р. у справі №29/9-06/3а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 р., рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 26.06.2002 р. №9 «Про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки в довгострокове користування (на умовах оренди)»скасовано (т. 1 а.с.62, т. 2 а.с.25 –30).

Рішенням виконкому Козинської селищної ради «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок ТІЗ «Грін-Зунд»від 25.07.2002 р. №10 за наслідками розгляду клопотання Товариства індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»про надання та передачу громадянам (згідно додатку) земельних ділянок було вирішено затвердити надання та передати громадянам, у розмірах згідно з додатку до цього рішення, безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд, а також для ведення особистого підсобного господарства, із земель Товариства індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»(т. 2 а.с. 31).

З матеріалів справи також вбачається, що 22.09.2005 р. Маліч Олег Володимирович як власник земельної ділянки площею 7,1028 га, розташованої у смт. Козин на території Товариства індивідуальних забудовників «Грін-Зунд», та належної йому на підставі Державного акту на право власності на землю І-КВ №012502, виданого згідно з рішенням виконкому Козинської селищної ради №204/185 від 26.12.2002 р., а також на підставі договорів купівлі-продажу №№6863, 6851, 6879, 6843, 6875, 6871, 6847, 6859, 6867, 6855 від 20.12.2002 р., зареєстрованих у Книзі записів актів на право приватної власності на землю за №7710 від 16.01.2003 р., продав за 1 (одну) гривню, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест»придбало вказану земельну ділянку (т. 2 а.с. 73).

На підставі зазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.09.2005 р. Обухівським районним відділом земельних ресурсів 23.01.2006 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест»було видано Державні акти на право власності на земельні ділянки 1,5000 га (серії ЯБ №304320), 5,6028 га (серії ЯБ №304321) (т. 2 а.с. 74 - 75).

Відповідно до листа Управління земельних ресурсів у Обухівському районі від 25.02.2009 р. №03-15/569 у базі даних автоматизовано системи ДЗК за ТОВ «Київщина-Інвест»рахуються земельні ділянки загальною площею 7,1027 га, що складаються з земельної ділянки площею 0,3га (кадастровий номер 3223155400:03:033:0054), площею 1,0886га (кадастровий номер 3223155400:03:033:0055), площею 4,5141га (кадастровий номер 3223155400:03:033:0058), 0,6 га (кадастровий номер 3223155400:03:033:0056), 0,6 га (кадастровий номер 3223155400:03:033:0057) (т. 2 а.с. 34).

Оцінюючи подані прокурором та сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Заступника Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

В силу приписів ст. 5 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, чинній на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 27.08.2002 р.) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах визначених законом повноважень.

Статтею 7 Закону України «Про оренду землі»передбачалося, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди.

Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях відповідної сільської, селищної, міської ради.

Отже, правовою підставою для передачі в оренду земельної ділянки, що належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, є рішення відповідної ради, прийняте на її пленарному засіданні.

Судом встановлено, що питання про надання Товариству індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»спірної земельної ділянки загальною площею 75 000 кв.м., яка знаходиться на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області по вул. Старокиївській, на пленарному засіданні Козинської селищної ради не вирішувалось.

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність виключно рішення відповідної ради, тому передача відповідачу в оренду спірної земельної ділянки на підставі скасованого постановою Господарського суду Київської області від 04.07.2007 р. у справі №29/9-06/3а  рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 26.06.2002 р. №9 та за відсутності рішення Козинської селищної ради є порушенням її виключної компетенції на здійснення права власності від імені Українського народу, розпорядження та управління землями територіальної громади смт. Козин. (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 10.02.2009 р. по справі №15/656-07 та від 20.02.2007 р. у справі №31/382-40/331).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Звертаючись до суду в порядку господарського чи цивільного судочинства за захистом права власності за допомогою цивільно-правових способів вимогу про визнання недійсним акта суб'єкта владних повноважень можна не заявляти. У такому разі протиправність акта може бути підставою, а не предметом позову. (Аналогічної позиції дотримується Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 10.10.2007 р. № 21-1309во07).

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що акт державного чи іншого органу, в тому числі органу місцевого самоврядування, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини. Наведеної правової позиції також дотримується Верховний суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних із застосуванням підзаконних нормативних актів (постанова Верховного Суду України від 19.09.2006 р. у справі №34/515-18/455).

Саме тому судом відхиляється клопотання відповідача про зупинення в порядку ч. 1 ст. 79 ГПК України провадження у справі №22/3-06/6/7-09 до вирішення справи №29/9-06/3а у зв'язку з оскарженням Товариством індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»постанови Господарського суду Київської області від 04.07.2007 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 р. у справі №29/9-06/3а до Вищого адміністративного суду України, оскільки суд при вирішення даного спору здатен на підставі ч. 2 ст. 4 ГПК України дати правову оцінку рішенню виконавчого комітету Козинської селищної ради від 26.06.2002 р. №9 як такому, що не відповідає ст. 13 Конституції України, ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про оренду землі», пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтю 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією даної Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»господарські суди у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, застосовують судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні. (п.2 Листа Вищого господарського суду України «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»від 18.11.2003 р. №01-8/1427).

Пунктом 72 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Совтрансавто-Холдинг»проти України»від 25.07.2002 р. передбачено, що «відповідно до прецедентної практики суду право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів («Брумареску проти Румунії», §61)».

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області (суддя Агрикова О.В.) від 30.11.2004 р. у справі №366/19-04 (з урахуванням ухвали Господарського суду Київської області від 31.10.2005 р. про виправлення описки) було визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 75000 кв.м. від 27.08.2002 р. з підстав укладення його неповноважною особою –виконкомом Козинської селищної ради, порушення встановленого ст.ст. 123, 124 ЗК України порядку укладення договорів оренди земельних ділянок за відсутності рішення Козинської селищної ради про надання земельної ділянки в користування та відсутності в договорі оренди істотних умов.

Крім того, враховуючи, що чинний Земельний кодекс України (2001 р.), Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»не допускають делегування радами належних їм повноважень у сфері регулювання земельних відносин їх виконавчим органам, будь-які рішення Козинської селищної ради про делегування виконкому даної ради повноважень по вирішенню земельних питань або схвалення раніше прийнятих виконкомом рішень є такими, що суперечить ст. 19 Конституції України, ст. 12, ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (2001 р.), пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому не підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Суд зазначає, що прийняття рішення неправомочним органом зумовлює його недійсність з моменту прийняття. Недійсні рішення не породжують правових наслідків, а тому правило встановлене статтею 63 ЦК УРСР та ст. 241 ЦК України (наслідки укладення угоди особою, не уповноваженою на це або з перевищенням повноважень) не може бути застосоване до спірних відносин. (З аналогічної позиції виходив Верховний Суд України у постанові від 19.08.2003 р. по справі №70/10-13/10-98).

Не застосування Господарським судом Київської області у рішенні від   30.11.2004 р. по справі №366/19-04 наслідків визнання угоди недійсною, передбачених частиною другою статті 48 ЦК УРСР, не унеможливлює пред'явлення заінтересованою особою окремого позову про повернення виконаного за недійсним правочином. (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 01.03.2005 р. по справі №7/2662).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Заступника Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. про зобов'язання Товариства індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»повернути Козинській селищній раді земельну ділянку загальною площею 0,4 га, яка розташована на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

В останньому абзаці пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі №1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) наведено таке: із врахуванням того, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ст.ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Пунктом 34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Крім того, згідно з Положення про управління (відділ) Держкомзему в районі (затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17.06.2008 р. №123 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2008 р. за №625/15316) позивач-2 бере участь у виконанні державних, галузевих і регіональних програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, проведення моніторингу земель, відтворення родючості ґрунтів, ведення державного земельного кадастру і територіального планування; забезпечує в межах компетенції регулювання земельних відносин, створення та ведення державного земельного кадастру та реєстрацію в його складі земельних ділянок і прав на них.

Таким чином, Заступником Генерального прокурора України в межах наданих законом повноважень щодо представництва інтересів в суді, обґрунтовано подано позов в інтересах держави в особі Козинській селищній раді та Управління земельних ресурсів у Обухівському районі із зазначенням, яким чином передача в орендне користування спірної земельної ділянки Товариству індивідуальних забудовників «Грін-Зунд» порушує інтереси держави у сфері земельних правовідносин. (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України від 09.08.2005 р. по справі № 2-18/5652-2004).

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Враховуючи, що вартість усієї земельної ділянки загальною площею 7,5 га становила 655 807,88 грн. (т. 1 а.с. 15), а тому вартість витребуваної спірної земельної ділянки 0,4 га, з якої обчислюється судові витрати у вигляді державного мита, становить 34 954,56 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Козинської селищної ради та Управління земельних ресурсів у Обухівському районі задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»(08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Партизанська, 2; код ЄДРПОУ 26191629) повернути Козинській селищній раді (Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Партизанська, 2; код ЄДРПОУ 4362697) земельну ділянку загальною площею 0,4 га, яка розташована на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

3. Стягнути з Товариства індивідуальних забудовників «Грін-Зунд»(08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Партизанська, 2; код ЄДРПОУ 26191629) в доход державного бюджету 349,55 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого у відповідності до статті 84 ГПК України.

Суддя           Антонова В.М.

Дата підписання  06.07.2009