Ухвала

від 11.06.2009 по справі 22/189

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/189

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

          11.06.2009 р.                                                                                      Справа № 22/189

Суддя Георгієвський В.Д., розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю " Полтавський завод залізобетонних конструкцій", м. Полтава

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Київ

в особі його відособленого підрозділу Полтавської філії ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", вул. Харчовиків 19-а, м.Полтава, 36014

до Приватного підприємства "Інтерресурс", майдан Незалежності, 20, м. Полтава, 36000

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Полтавський завод залізобетонних конструкцій", м. Полтава, вул. Ковпака, 37

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енрон ПЛ", код 31967213, 36000, м.

Полтава, пров. Суворовський, 5, кв. 4;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавська металургійна компанія", код

33314859, 36014, м. Полтава, вул. Зигіна, 29;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Величко", код 34451390, 40030, м. Суми,

майдан Незалежності, 1.

про визнання договору від 15.09.03р. "на експлуатацію під'їзних залізничних колій" недійсним

          Розглянувши матеріали  господарської справи № 22/189 та  подану  заяву ТОВ “Полтавський завод залізобетонних конструкцій”від 04.06.2009 р.,  про роз"яснення рішення з приводу визнання договору недійсним, суд встановив:

          28.05.2009 р.  по справі № 22/189 було винесено рішення про задоволення позову щодо визнання договору від 15.09.2003 р. на експлуатацію під'їзних залізничних колій укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Полтавське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”і Приватним підприємством “Інтерресурс”.

          ТОВ "Полтавський завод ЗБК" подав заяву від 04.06.2009 р.  про надання  роз'яснення  судового рішення від 28.05.2009 по даній справі щодо задоволення позову з приводу застосування законодавства, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення про визнання договору від 15.09.03р. "на експлуатацію під'їзних залізничних колій" недійсним.

 Керуючись статтею 89 ГПК України,  суд ухвалив роз"яснити рішення.

Під час розгляду справи ВАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ”надав суду документи,  з яких вбачається, що позивач обліковував в своєму бухгалтерського обліку залізничну колію, по яким ПП “Інтерресурс”здійснював перевезення вантажів згідно оспорюваного договору. ТОВ “Полтавський завод ЗБК”надав також суду  документи, з яких вбачається набуття ним права власності на ту саме залізничну колію, по якій ПП “Інтерресурс”здійснював перевезення вантажів згідно оспорюваного договору.

Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом. Усі форми власності рівноправні. Україна створює рівні умови для розвитку усіх форм власності та їх захисту. У зв'язку з цим акти державних органів, які визначають привілейоване становище суб'єктів підприємницької діяльності однієї з форм власності щодо суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності, не повинні застосовуватись господарським судом повністю або у відповідній частин.

Згідно чинного законодавства, яке діяло і на момент укладення оспорюваного договору,  недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

У відповідності до п. 3 Положення “Про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затверджений наказом  Фонду держмайна України від 30.07.1999 р № 1477 дія цього положення не поширюється на державне майно, порядок відчуження якого визначається окремими нормативно-правовими актами України.

Статтею 41 ЗУ “Про господарські товариства”до компетенції загальних зборів акціонерного товариства віднесено затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Цією нормою передбачено не укладання договорів, а їх затвердження.   Господарським судом було з'ясовано, що установчими документами, а саме Статутом ВАТ “Полтавське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”право виконавчого органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган підписав договір  без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт не затвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним. Коло угод, які вправі укладати ВАТ “Полтавське МППЗТ”, не визначається якимось вичерпним переліком і не обмежується лише такими угодами, що випливають з основного змісту їх діяльності. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності.  Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Згідно п. 20 Положення “Про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затверджений наказом  Фонду держмайна України від 30.07.1999 р № 1477 відповідальність за дотримання порядку відчуження державного майна відповідно до цього Положення покладається на керівників підприємств.

Згідно п. 3.6, 3.8 Статуту ВАТ “Полтавське МППЗТ”товариство має право продавати матеріальні цінності, відчужувати їх іншим шляхом, якщо це не суперечить чинному законодавству та цьому Статуту; Товариство має право укладати угоди купівлі-продажу.

Згідно п. 4.1 даного Статуту засновником товариства є держава в особі Міністерства транспорту України, а не Міністерство транспорту та зв'язку України; Акціонером Товариства є держава в особі органу приватизації. Згідно п. 8.2.1 Статуту орган приватизації здійснює управління Товариством шляхом прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції вищого органу Товариства. Згідно п. 8.2.2. До компетенції вищого органу Товариства належать затвердження угод, укладених на суму, що перевищує 25 % статутного фонду товариства. Згідно  п. 5.1 Статуту статутний фонд Товариства становить 1475,0 тис грн. Отже з  чого вбачається, що орган приватизації затверджує угоди укладені на суму, що перевищує 368750 гривень.

Щодо повноважень Спостережної ради Товариства, то у відповідності до п. 8.3.3 Статуту  Спостережна рада погоджує проведення операції розпорядження нерухомим майном Товариства, балансова вартість якого перевищує суму еквіваленту 2000 мінімальних заробітних плат.

З чого вбачається, що не потрібно затвердження органом приватизації угод щодо відчуження рухомого майна (залізничні колії, тепловози). Не потребує погодження Спостережною радою товариства проведення операцій щодо надання в експлуатацію залізничної колії так як під'їзні залізничні колії не відносяться до нерухомого майна.  

При дослідженні  технічного паспорта на залізничні колії, вбачалось, що  дозволена ПП “Інтерресурс”експлуатація залізничної колії за договором від 15.09.2003 р. та додаткової угоди від 24.09.2003 р. до нього вчинене ВАТ “Полтавський МППЗТ”, правонаступником прав та обов'язків якого являється ВАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ”безпідставно, без погодження із власником, не маючи на це право  дозволив ПП “Інтерресурс”здійснювати перевезення вантажів власним  тепловозом по залізничним коліям, які вибули  з власності товариства.

          При цьому ВАТ “Полтавський МППЗТ”, правонаступником прав та обов'язків якого являється ВАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ”отримував від ПП “Інтерресурс”плату за експлуатацію залізничної колії в розмірі 150 грн. в місяць з моменту укладання оспорюваного договору, про що свідчать копії  платіжних доручень, які маються в матеріалах справи.

ВАТ “Полтавський МППЗТ”, правонаступником прав та обов'язків якого являється ВАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” помилково обліковував в своєму бухгалтерського обліку  відчужене майно, а тому вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що знаходження майна на балансі правонаступника ВАТ “Полтавське МППЗТ”ще не є безспірною ознакою його права власності.

Суд прийшов до висновку, що додаткова угода до договору про експлуатацію під"їзних залізничних колій від 24.09.2003р. є невідємною частиною Договору про експлуатацію під"їзних залізничних колій від 15.09.2003р., тому вона також визнається недійсною.

Суддя                                                                         Георгієвський В.Д.